en
Feedback
Секрети ADR

Секрети ADR

Open in Telegram

Канал про перевезення небезпечних вантажів та Угоду ADR

Show more
593
Subscribers
No data24 hours
No data7 days
+230 days
Posts Archive
Завадили перевезти газ в багатоелементному газовому контейнері … ми звертались, нам не видали. Через це ми не довезли. Тепер шукаємо польського перевізника… Неприємна ситуація трапилась з українським перевізником, який стикнувся з неподоланними перешкодами під час перевезення багатоелементного газового контейнера без свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів. Багатоелементний газовий контейнер зазвичай є рамою звичайного контейнеру в яку встановлені посудини для перевезення газів. Такими посудинами зазвичай є великі балони, які в ADR називають то циліндрами, то трубками…. Тобто як попало. Слова «Великий балон» краще підходять для їх опису. Якщо такі посудини під тиском, наприклад великі балони встановлені на транспортному засобі стаціонарно, то такий транспортний засіб називається транспортним-засобом батареєю. І ось коли справа доходить до свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, часто щось йде не так. То не розуміють, що перед ними цистерна, то не розуміють, як виписати свідоцтво про допущення, якщо на контейнеровозі цистерни немає, то ми Вас не завантажимо бо у Вас у свідоцтві на контейнеровоз не зазначений код цистерни і не вказано які речовини в цистерні можна перевозити. Особливості оформлення свідоцтва про допущення Свідоцтво про допущення на контейнеровози оформлювати треба, якщо індивідуальна місткість по воді багатоелементного газового контейнера перевищує 3000 літрів. Якщо менше, то не треба. Чому так поясню пізніше. Як це не дивно, місткість по воді багатоелементного газового контейнера вказується на прикріпленій до нього металевій корозієстійкій табличці. Оскільки багатоелементний газовий контейнер не є складовою частиною транспортного засобу, то перелік газів для перевезення яких його можна використовувати, визначається не за свідоцтвом про допущення транспортних засобів до перевезення визначених вантажів, а за інформацією, нанесеною на сам контейнер. Тому графи 9 та 10 свідоцтва у випадку контейнеровозів не заповнюються. А ось які саме багатоелементні газові контейнери з газами дозволяється перевозити на контейнеровозі визначається виключно за свідоцтвом про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів. І тут є 3 випадки: 1. Якщо свідоцтво не оформлене — дозволяється перевозити будь-які багатоелементні газові контейнери індивідуальною місткістю по воді не більше 3000 літрів. Також дозволяється перевозити порожні неочищені багатоелементні газові контейнери з-під задушливих та окиснювальних газів, якщо тиск газу в посудині не перевищує 200 кПа (2 бар). 2. Якщо в графі 7 свідоцтва не викреслена тільки позначка AT — дозволяється перевозити все те, що в пункті 1, а також будь-які багатоелементні газові контейнери індивідуальною місткістю по воді більше 3000 літрів, не позначені червоними великими знаками небезпеки. 2. Якщо в графі 7 свідоцтва не викреслена позначка FL — дозволяється перевозити будь-які багатоелементні газові контейнери. #Документація

​​Добра практика збереже тобі життя Водій здійснював завантаження дизельного палива в цистерну через заливну горловину відкритим способом. Кінець гнучкого шланга знаходився на висоті 0,75 м від дна відсіку автоцистерни. Стоячи нагорі автоцистерни, водій спостерігав за наповненням, коли сталися вибух і пожежа. Його одяг загорівся, і, хоча йому вдалося спуститися з автоцистерни, а колеги змогли загасити полум'я, він помер від опіків через два дні. Пожежа була викликана розрядом статичної електрики, енергії якого вистачило для займання легкозаймистих парів. Крім того, транспортний засіб не був заземлений. Статична електрика Для завантаження та розвантаження автоцистерн статична електрика є дуже важливим фактором. Звичайно у вас може бути алюмінієва цистерна, яка дуже добре проводить електричний струм і здатна дуже швидко відводити заряд статичної електрики, накопичений у небезпечному вантажі, що завантажується, але, на жаль, гумові колеса, асфальт або бетон не можуть похвалитися електропровідністю. Електрика піде іншим шляхом… Під час наповнення цистерни через тертя у вантажі накопичується заряд статичної електрики. Небезпека накопичення статичної електрики може зростати, якщо в процесі наповнення в цистерні виникає розплескування небезпечного вантажу. Розряд статичної електрики може виникнути при перенесенні труби з однієї секції в іншу, відборі проб, вимірюванні щільності або температури, попаданні сторонніх предметів всередину цистерни. А якщо наливна труба не доходить до дна цистерни, то і на початкових стадіях наповнення. Захист від іскор, викликаних накопиченням статичного заряду, які можуть стати джерелом займання, досягається за рахунок підключення до заземлення з правильно виконаними з'єднаннями. Однак цього може бути недостатньо … Заходи для захисту від виникнення розрядів статичної електрики Для запобігання цій небезпеці необхідно вжити таких заходів: 👉 забезпечити належне заземлення перед початком навантаження/розвантаження і наявність візуального підтвердження цього. Системи заземлення можуть мати блокування, що запобігає перекачуванню, якщо заземлення не виконано, однак слід зазначити, що його можна обійти, підключившись до будь-якого металевого фітингу станції наповнення; 👉 дотримуватися приписаної (рекомендованої) швидкості наповнення; 👉 відкривати для завантаження тільки кришки того відсіку, який завантажується. Кришки інших відсіків повинні бути закритими, щоб зменшити викид легкозаймистих речовин; 👉 виключити падіння предметів в автоцистерну; 👉 опускати наливні труби якомога нижче до дна цистерни; 👉 дотримуватися часового інтервалу для розсіювання заряду після завантаження перед видаленням наповнювальної труби; 👉 виключити використання в небезпечній зоні (на естакаді й біля цистерни) джерел займання. Висновок Належне заземлення разом з використанням наливної труби достатньої довжини, що дозволяє уникнути розбризкування й надмірного утворення статичної електрики, запобігли би цій аварії. #Здійсненняперевезення

​​Одна з найчастіших помилок під час перевезення небезпечних вантажів Загальновідомо, що небезпечні вантажі поділяються на класи. Однак досі не вщухають суперечки, скільки класів небезпечних вантажів передбачено в ADR. Тим, хто читав нашу книгу «Коментарі до ДОПНВ», правильна цифра звичайно відома. Але найчастішою помилкою, з якою стикаються водії та перевізники, є твердження про те, що клас вантажу вказується в накладній. Дійсно, накладна, будь то внутрішня або CMR-накладна, часто використовується в якості транспортного документа під час перевезення небезпечного вантажу автомобільним транспортом. Насправді в транспортному документі клас небезпечного вантажу потрібно вказувати вкрай рідко. Наприклад під час перевезення радіації або літієвих батарей. У всіх інших випадках цифра, яка вказується в транспортному документі відразу після найменування небезпечного вантажу, це не клас вантажу, що перевозиться. Це номер зразка знака небезпеки, який повинен використовуватися для маркірування небезпечного вантажу. Якщо цих цифр кілька, то для маркірування небезпечного вантажу повинні використовуватися кілька знаків небезпеки. У ADR наведено зразки знаків небезпеки. Кожному зразку присвоєно номер. Цей номер вказується в транспортному документі. За ним водій бортового транспортного засобу може визначити чи можна вантажі сумісно везти в одному транспортному засобі та чи треба їх відділяти від інших вантажів. За цим номером водій, що перевозить цистерни з небезпечним вантажем, визначає, які великі знаки небезпеки повинні бути прикріплені до цистерни. Фішка! Всі знаки небезпеки показано на 2 і 3 сторінці письмових інструкцій. Під кожним зразком знака небезпеки стоїть цифра. Ви досі думаєте, що ця цифра номер класу? Якщо так, то перечитайте цю статтю ще раз. #Документація

​​«Зелена смерть» Прошу перевезти 20 000 літрів небезпечного вантажу класу 8, який являє собою неконцентрований водний розчин сірчаної кислоти, соляної кислоти, хлориду заліза (III) і хлориду міді (II). Треба нержавіюча цистерна з кодом L4BH чи дві, а може три? Бо зветься той вантаж — «зелена смерть». «Зелена смерть» – надзвичайно агресивний окиснювальний хлоридний розчин, який використовується для перевірки стійкості металів і сплавів до корозії. Незважаючи на те, що в «зеленій смерті» води фактично 85%, цей склад максимально швидко здатний викликати пітингову й щілинну корозію сталі. Стандартні випробування сталі проводять шляхом її занурення в киплячу «зелену смерть» на одну добу. Хоча температуру можна розміняти на час. «Зелена смерть» використовується не тільки для випробування сталі, але й для тестування нікелевих сплавів. На відміну від рівномірної корозії, яку чітко видно на поверхні, єдиною ознакою точкової корозії часто є лише крихітні отвори на поверхні. Цистерни з нержавіючої сталі іржавіють Висновок з усього цього один: не існує нержавіючих сталей, зовсім не схильних до корозії. Якщо сплав зроблено на основі заліза, то рано чи пізно його все одно з'їсть іржа. Різні легуючі добавки: хром, нікель, молібден, титан, – звичайно, уповільнюють корозійні процеси, але назовсім їх не зупиняють. Пітингова корозія – основна причина руйнування цистерн з нержавіючих сталей, стійких до загальної корозії. Пітингова корозія – вид локальної корозії, при якій руйнування металу відбувається у вигляді невеликих виразок або отворів. Пітингова корозія може розвиватися як на поверхні металу, так і вглиб, коли невелика на вигляд виразка на поверхні виявляється на перевірку величезною порожниною в металі. Кількість металу, втраченого всередині цих отворів – невідома, оскільки там можуть утворюватися приховані порожнини, що ускладнює виявлення та прогнозування руйнування. Пітингова корозія – це хвороба пасивних сплавів, захищених оксидною плівкою легуючих елементів. Нелеговані сталі, з яких також можуть бути виготовлені цистерни для перевезення небезпечних вантажів, хоч і схильні за певних умов до пітингової корозії, але за рахунок превалювання інших корозійних процесів виразки і каверни на них не завжди з'являються. Так, при впливі «зеленої смерті» на нелегований метал цистерни, він просто буде стравлюватися й зменшуватися по товщині, хоча виразки і каверни в даному випадку також можуть утворюватися. Код цистерни та «зелена смерть» Напевно, немає сенсу запитувати, чи підійде цистерна з кодом L4BN або L4BH для перевезення «зеленої смерті». Якщо дивитися тільки на код цистерни, то підійде. Однак власники й оператори цистерн, які хочуть використовувати цистерни для перевезення корозійних речовин, не повинні оцінювати їх спроможність утримання небезпечного вантажу під час перевезення тільки за кодом. #Цистерни

​​Пітингова корозія Корозія зруйнує всі сталеві цистерни, рано чи пізно. І не тільки сталеві… Корозія є постійною проблемою для власників і операторів цистерн. Цистерни з нержавіючої сталі стійкі до загальної корозії, але можуть бути вразливими до пітингової (точкової) корозії через певні вантажі або операції з очищення та технічного обслуговування. Візуально незначна пітингова корозія може приховувати розвиток значної або навіть катастрофічної корозії під поверхнею. Очікувано, що речовини, основним або додатковим видом небезпеки є коррозійність найчастіше стають основною причиною корозії цистерн. Хоча таки вантажі не є єдиними, що здатні завдавати корозійного руйнування цистерн. Види корозії цистерн Переважно корпус цистерни виготовлений із нержавіючої сталі, стійкий до багатьох мінеральних кислот, таких як азотна та сірчана кислоти. Вона має відмінну загальну стійкість до корозії проти широкого спектру хімічних речовин, які інакше роз’їдали б звичайну нелеговану сталь. Як загально відомо, хром у складі нержавіючої сталі формує на її поверхні захисну пасивну плівку. Я плівка оксиду хрому має товщину лише кілька атомів, але саме вона протистоїть корозії. Існує шість основних типів корозії, що впливають на нержавіючу сталь: 👉 Пітингова корозія – локальне порушення пасивного шару. 👉 Щілинна корозія – локальна корозія, спричинена зниженням доступу кисню до поверхні (наприклад, у болтових з’єднаннях). 👉 Загальна корозія – агресивна хімічна корозія. 👉 Корозійне розтріскування під напругою – корозія, що виникає внаслідок одночасної дії корозійного середовища та розтягувальних напружень. 👉 Міжкристалітна корозія – сенсибілізація, спричинена збідненням хрому на окремих ділянках за рахунок утворення карбідів хрому. 👉 Гальванічна корозія – корозія різнорідних металів. Як працює пітінгова корозія Після порушення пасивного шару утворюється локальна ділянка «оголеної сталі» і коррозіна речовина вже безпосередньо впливає на сталь, що призводить до утворення корозійного осередку та подальшого пошкодження. Найчастіше це може бути спричинено впливом хдорид-іонів (хлоридів і фторидів), забрудненням, фізичним пошкодженням, середовищем із низьким вмістом кисню або корозією під застарілими стійкими забрудненнями. Відновлення пасивного шару Слід зазначити, що в середовищі, багатому на кисень, за відсутності пітингової корозії пасивний шар може самовідновлюватися. Однак після тривалого впливу режимів очищення, агресивних хімікатів, осадів і умов навколишнього середовища під час транспортування надійна нержавіюча сталь корпусів цистерн втрачає корисний хром на поверхні, що призводить до зниження пасивності поверхні. Пасивність поверхні легко контролюється і може бути відновлена шляхом пасивації (або травлення та пасивації) у розчинах, що містять азотну кислоту. Якщо поверхня з часом стала поцяткованою, це часто потребує механічного видалення шляхом шліфування, оскільки геометрія ямок може обмежувати доступ кисню до поверхні, ускладнюючи пасивацію. #Цистерни

​​Лігатури та інша магія сталі в цистернах для перевезення небезпечних вантажів Всі марки сталі тут наведено згідно зі стандартами AISI З чим боремося Загальна, межкристалітна, пітингова, щілинна корозія. Хром Те, що робить сталь нержавіючою. 13% хрому гарантовано робить сталь нержавіючою. Коли поверхня сталі окиснюється, хром утворює на її поверхні тонку захисну плівку оксиду хрому. Ця плівка, що складається в основному з оксиду хрому, є основним механізмом корозійної стійкості нержавіючої сталі. Ця захисна оксидна плівка вважається пасивною поверхнею. Тому окиснювальні середовища — добре, а відновлювальні — погано. Вуглець Те, що робить сталь сталлю. Як правило, збільшення вмісту вуглецю призводить до підвищення твердості й міцності сталі. Зазвичай принцип простий: багато вуглецю — добре, мало — погано. Але не у нас! У цистернах багато вуглецю — погано. Вуглець під час зварювання утворює з хромом карбіди хрому. Це призводить до збіднення хромом ділянок . Таким чином він в певних ділянках зменшує в сталі кількість хрому, який може утворити захисний оксидний шар. Оскільки хром є основним елементом, що забезпечує корозійну стійкість нержавіючої сталі, його недостача на цих ділянках робить сталь сприйнятливою до корозійного впливу по межах зерен. Знижений вміст вуглецю в нержавіючій сталі — літера L в марці сталі від «Low carbon», що означає «низький вміст вуглецю». Нікель Нікель використовується для додання сталі неймовірної стійкості до корозії. Та ситуація, коли хрому вже недостатньо. Нікель, на додаток до стійкості хрому до окиснювальних середовищ, підвищує корозійну стійкість нержавіючої сталі у відновних кислотах, таких як сірчана та соляна кислоти. Роль нікелю в корозії, обумовленій хлорид-іонами, передбачає те, що, хоча він може допомогти обмежити пошкодження після початку корозії, він не завжди може запобігти його виникненню. У низьковуглецевих марках сталі, таких як 304L, нікель у поєднанні зі зниженим вмістом вуглецю мінімізує ризик виділення карбідів хрому по межах зерен під час зварювання. Молібден Ця добавка вже є важкою артилерією: щільність і структурне подрібнення забезпечують значну твердість і міцність. Він також посилює вплив хрому, бо пасивний шар оксиду хрому теж може піддаватися пошкодженням і руйнуванням. Молібден допомагає плівці оксиду хрому краще протистояти руйнуванню в агресивних середовищах. Молібден значно підвищує стійкість до пітингової корозії, яка є особливо небезпечною в середовищах, що містять хлорид-іони (наприклад, розчини солей, соляна кислота). Молібден ускладнює проникнення хлорид-іонів через пасивну плівку й знижує швидкість росту пітингів після їх утворення. Він також підвищує потенціал пітингоутворення, роблячи початок пітингу менш імовірним. P. S. А може це все я ще потім перепишу. #Цистерни

​​Маркіруємо табличками двосекційну автоцистерну, в якій перевозиться небезпечний і безпечний вантаж Коли мова заходить про маркірування цистерн табличками оранжевого кольору всі собі уявляють, що цистерна повна, і в ній всі вантажі небезпечні. Іноді правда вважають, що цистерна порожня, і в ній всі секції містять залишки небезпечного вантажу. Але життя диктує свої правила. І ситуації, в яких ми опиняємося, часто складніші, ніж це здається на перший погляд. Як маркірувати табличками цистерну, в якій перевозиться як небезпечний, так і безпечний вантаж? Наприклад перевозиться дизельне паливо й автомобільна олива або двох компонентний клей у якого один компонент небезпечний, а другий — ніЗвичайно ви скажете: «Та це виняток! Це рідкість! Багато ж водіїв вже перевозили такі вантажі й з подібними ситуаціями стикалися». ADR враховує всі можливі ситуації, в тому числі й таку. Здавалося б, правильним є використовувати спрощений варіант маркірування. Адже в цистерні небезпечний вантаж тільки один. Достатньо спереду і ззаду транспортної одиниці прикріпити таблички оранжевого кольору. У верхній частині табличок вказати ідентифікаційний номер небезпеки, а в нижній частині — номер ООН вантажу, що перевозиться, і вперед! Але ні. Таке маркування буде вводити в оману. Адже в разі витоку вантажу з однієї з секцій за таким маркуванням буде неможливо зрозуміти, витікає небезпечний вантаж чи ні. Отже такий варіант маркірування – неприпустимий. В такому випадку слід використовувати класичний варіант маркірування. Спереду і ззаду транспортної одиниці кріпимо таблички оранжевого кольору без номерів (нейтральні). До бічних поверхонь секції цистерни, завантаженої небезпечним вантажем, кріпимо таблички оранжевого кольору з номерами. У верхній частині таблички вказуємо ідентифікаційний номер небезпеки, а в нижній частині — номер ООН, приписані для небезпечного вантажу в Переліку небезпечних вантажів ADR. Бічні поверхні секції, завантаженої безпечним вантажем, залишаємо без табличок. #Маркування

Знову кислоту залили в цистерну, не здатну її втримати Пам’ятайте безпека під час перевезення небезпечних вантажів в цистернах досягається за рахунок: 👉 використання відповідного засобу втримання; 👉 використання відповідного транспортного засобу; 👉 правильного маркування; 👉 проведення перевірки перед перевезенням. «Завжди бензин возили, все було гаразд.». Здається, що людина, яка знімає відео починає здогадуватися, що цистерна з прямокутним перерізом не підходить для перевезення корозійних речовин. Наступна група, де всьому цьому навчаю стартує у Києві з 12 травня. Реєструйтесь на курси за телефоном: + 38 (099) 002-32-33. #Навчання https://youtu.be/s3m02KLqZx0?si=ubucweXF7ua0mZUe

За євроінтеграцією Вже давно звикли до того, що будь-які зміни в нормативці прикривають словами «Євроінтеграція», «гармонізація законодавства із законодавством Європейського Союзу». Не часто у нас випадає можливість підняти завісу і дізнатися справжні причини внесення тих чи інших змін. Але іноді це все ж таки вдається. Так, у далекому 2022 році під гаслами євроінтеграції зіпсували Правила дорожнього руху і зробили кожного водія порушником, зобов’язавши його мати при собі свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. Причину внесення цих змін у ПДР Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України пояснило у своєму листі № 109/1/07-01/03.2/07-П-120 від 16.04.2024: «Необхідно вказати, що у 2020 році постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 № 1105 до підпункту «г» пункту 2.1 Правил дорожнього руху були внесені зміни, відповідно до яких, під час здійснення перевезення великовагових і великогабаритних вантажів, а також небезпечних вантажів у водія транспортного засобу передбачалася документація «відповідно до спеціальних правил, що визначаються Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів». Вказане визначення є невірним, так як Європейська Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів не встановлює вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, водночас наявність у п. 2.1 Правил дорожнього руху такого формулювання призводило до суперечностей між нормами права.» Виходить, що за уявою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України у нас великогабаритні та великовагові транспортні засоби з вантажем або без нього це виключно гужовий транспорт. Справа в тому, що Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ADR) регулює перевезення палива в паливних баках і балонах транспортних засобів (див. підрозділи 1.1.3.2 та 1.1.3.3 ADR), а також використання на них систем акумулювання й виробництва електроенергії (див. підрозділи 1.1.3.7 ADR). Наприклад, у випадку автівок, що працюють на рідкому паливі відповідно до положень підрозділу 1.1.3.3 ADR водій транспортної одиниці може не мати супровідних документів, перелічених у розділі 8.1.2 ADR, тільки у тому випадку, якщо міскість паливних баків, встановлених на транспортні одиниці, не перевищує 1500 літрів, а міскість баку, встановленого на причипі — не перевищує 500 літрів. А як тільки ця місткість перевищується, то у водія вже мають бути супровідні документи, передбачені ADR. Підсумуємо. Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ADR) встановлює серед іншого вимоги до супровідних документів, які мають бути на кожному транспортному засобі, що працює на рідкому, газоподібному паливі, електричних батареях чи паливних елементах, включаючи великогабаритні та великовагові транспортні засоби з вантажем або без нього. Нажаль за 3 роки не знайшлось в Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури України жодної людини, яка б це зрозуміла. P.S. «Как плохо быть бестолковым» © Батько #Законодавство

​​Яку кількість вантажів АДР 3 можна перевезти у власному автомобілі? … рано чи пізно кожен з нас щось да повезе. Повне звільнення від необхідності дотримання вимог Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та ДОПНВ передбачено лише у разі, коли перевезення небезпечних вантажів здійснюється приватною особою на умовах, визначених у підпункті 1.1.3.1 «а» ADR (вантажі для особистого/побутового споживання або особистого використання, для занять спортом/дозвілля, упаковані в роздрібну упаковку; легкозаймисті рідини в одноразовій або багаторазовій тарі в обмеженому обсязі). При цьому, якщо йдеться про паливо (наприклад, бензин або дизельне паливо), то приватній особі відповідно до підпункту 1.1.3.1 «а» ADR дозволяється перевозити не більше 240 літрів в переносних паливних ємностях (наприклад, каністрах), місткістю не більше 60 літрів. На додаток до зазначеної кількості відповідно до підпункту 1.1.3.3 «a» ADR допускається перевезення палива в переносних ємностях в кількості не більше 60 літрів, призначеного для заправки транспортного засобу під час перевезення. При цьому слід враховувати, що навіть в разі повного звільнення від вимог ADR будь-який витік вмісту в нормальних умовах перевезення необхідно виключити. Прийнятними заходами для цього є кріплення упаковок і наявність на них відповідних затворів. Що стосується ємностей для палива, вони повинні бути призначені виробником для цієї мети. Також слід нагадати, що небезпечні вантажі, поміщені в єврокуби, біг-беги або цистерни, не вважаються упакованими для роздрібного продажу. P.S. Хотілось би нагадати, що повне звільнення від дотримання вимог ADR та Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів не звільняє від необхідності дотримання вимог Правил дорожнього руху. Згідно з вимгами підпункта 2.1 «г» ПДР у кожного водія, що перевозить небезпечні вантажі, має бути свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. #Законодавство

​​Не використовуйте для ідентифікації вибухових речовин на основі нітрату амонію позиції Н.З.К. На сьогодні дуже часто, через необізнаність в історії вибухових речовин на основі нітрату амонію, та використанні міжнародних регламентів у сфері перевезення небезпечних вантажів, виробники таких вибухових речовин відносять їх до позицій н.з.к. (не зазначені конкретно) Переліку небезпечних вантажів, наприклад: UN 0475 РЕЧОВИНИ ВИБУХОВІ, Н.З.К. Тим самим створюючи перевізникам непереборні перешкоди для їх перевезення. Але невже Ви вважаєте, що для одних із найбільш поширених вибухових речовин, які замінили динаміт та ТНТ з багатовіковою історією в Переліку небезпечних вантажів ADR не знайдеться більш конкретної позиції? На сьогодні, найбільш широко застосовуються суміші аміачної селітри з різними видами вуглеводневих горючих матеріалів, інших вибухових речовин, а також багатокомпонентні суміші: 👉 склади типу: аміачна селітра/дизельне паливо (АСДТ, ANFO); 👉 суміші з іншими вибуховими речовинами (Аммоніт, Детоніт, аммотол та ін.); 👉 суміші з алюмінієвою пудрою (аммонал). Такі суміші зазвичай відносяться до позицій переліку небезпечних вантажів ВИБУХОВА РЕЧОВИНА БРИЗАНТНА, ТИП B. Їм привласнюється номер ООН 0082 (1.1D). Однак, речовинам, що пройшли додатково жорсткі випробування на сильний удар, перехід горіння-детонація та вплив зовнішнього вогню привласнюється номер ООН 0331 (1.5D). Також на сьогодні мають широке поширення водовмістні вибухові речовини на основі нітрату амонію: акватоли, акваніти, акванали, товекс та ін. Емульсійні, суспендовані і водногелієві вибухові речовини на основі нітрату амонію відносяться до позиції Переліку небезпечних вантажів з номером ООН 0241 ВИБУХОВА РЕЧОВИНА БРИЗАНТНА, ТИП E (1.1D). Однак, найбільш стійким таким речовинам, що пройшли всі випробування на сильний удар, перехід горіння-детонація та вплив зовнішнього вогню, привласнюється номер ООН 0332 (1.5D). Не використовуйте для ідентифікації промислових вибухових речовин № ООН 0222 Здавалося б, що суміш нітрату амонію із горючими речовинами мають відноситись до номеру ООН 0222 АМОНІЮ НІТРАТ. Оскільки згідно з спеціальним положенням 370 глави 3.3 ADR саме до цього номеру ООН мають відноситись суміші нітрату амонію з горючими речовинами у кількості понад 0,2%. Тем не менш, позиція Переліку небезпечних вантажів № ООН 0222 (1.1D) не охоплює комерційно виготовляємі вибухові речовини. Цей номер ООН використовується для позначення забруднених горючими речовинами нітрату амонію або аміачно-нітратних добрив, які не піддавалися випробуванням для віднесення їх до вантажів класу 1. #Класифікація

Про класифікацію вибухових речовин на основі нітрату амонію … такого про аміачну селітру я ще не писав. Які часи… Від викриття нітрату амонію вже пройшло кілька століть. Він був відкритий в 1659 році (17 століття) німецьким хіміком Йоганом Рудольфом Глаубером. Широке поширення нітрат амонію, багате азотом з'єднання, отримав в якості попередника добрив тільки в 19 столітті. Деякі властивості не потрібно було відкривати, вони проявилися самі по собі. Спочатку вибухонебезпечний потенціал нітрату амонію не був визнаний. Однак використовувати його в якості вибухової речовини почали після ряду нещасних випадків, причиною яких виявилися зовсім інші його властивості. При змішуванні з органічними матеріалами або паливом він міг вибухнути під впливом тепла або удару. Чистий нітрат амонію не детонує легко, потрібна речовина, що підвищує його чутливість (наприклад, дизельне паливо, алюмінієвий порошок і т.п.). У 1867 році шведські хіміки Ольссон і Норрбін запатентували першу вибухівку на основі нітрату амонію під назвою «Ammoniakkrut», змішавши нітрат амонію з горючими матеріалами. Це заклало основу для вибухових речовин на його основі, хоча в той час домінував нітрогліцерин (динаміт). Низька вартість і доступність послужили основними причинами широкого застосування сумішей на основі нітрату амонію в якості вибухових речовин. Дефіцит традиційних вибухових речовин під час воєн стимулював інновації, а подвійна роль нітрату амонію як добрива і вибухового компонента масштабувала виробництво. Для отримання дешевих і потужних варіантів вибухових речовин нітрат амонію змішували з іншими речовинами, такими як тротил і мазут, отримуючи відповідно аммотол і ANFO. Надалі виробництво вибухових речовин на основі нітрату амонію було оптимізовано, й були створені великі виробничі підприємства. У 1950-1960-х роках ANFO став домінуючою вибуховою речовиною в гірничодобувній промисловості та кар'єрах, що становить ~80% вибухових речовин. Не даремно колись для нього відвели 3 місце у переліку небезпечних вантажів UN 0003. На сьогодні цей номер ООН вже й не використовується.

ВОДІЇВ ПОПРОСЯТЬ НЕ ПЕРЕВОЗИТИ НЕБЕЗПЕЧНІ ВАНТАЖІ БЕЗ СВІДОЦТВА ADR 👉 Наступна навчальна група в Києві стартує 21 квітня. 🔥
ВОДІЇВ ПОПРОСЯТЬ НЕ ПЕРЕВОЗИТИ НЕБЕЗПЕЧНІ ВАНТАЖІ БЕЗ СВІДОЦТВА ADR 👉 Наступна навчальна група в Києві стартує 21 квітня. 🔥 Водії, які закінчили курси ADR у нас, отримують менше штрафів, так як навчені викладачем, що розробив Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів. 🍿 Скучно не буде — інформація подається в простій й зрозумілій формі із безліччю практичних прикладів. 📞 Реєструйтесь на курси ADR за телефоном: +38 (099) 002-32-33 Світлана, Ольга #Навчання

Код цистерни на автоцистерні: вказувати чи ні? Здавалося б все очевидно: є автоцистерна для рідких небезпечних вантажів, їй призначено код цистерни, припустимо «L4BH». А давай на ній напишемо код! Він же там повинен бути! Був випадок, коли одна з організацій, що перевіряють цистерни в Україні, в порушення норм наказу змінила форму таблички для автоцистерн цистерни і стала вказувати на ній код цистерни для рідин. Чи була вона права? Хоча, швидше за все, вони досі код цистерни вказують на табличці. Але що з цього приводу говорить ADR? Для автоцистерн все просто. На автоцистернах для газів вказуємо, а на цистернах для рідин — ні. Прошу не плутати автоцистерни з контейнерами-цистернами, переносними цистернами, знімними кузовами-цистернами, знімними цистернами і багатоелементними газовими контейнерами. У разі автоцистерн для рідин код цистерни вказується не на цистерні, а в графі 9.5 свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів. У випадку інших згаданих тут цистерн, код цистерни вказується на самій цистерні. Не вірите? Давайте звернемося до тлумачень ADR в інших країнах У керівних лініях Німеччини з використання ADR написано «у разі стаціонарно встановлених цистерн і транспортних засобів-батарей допускається зазначення коду цистерни». Тобто це говорить про дві речі. По-перше, ADR не передбачає вказання коду цистерни на автоцистернах для рідких небезпечних вантажів. По-друге, щоб його можна було вказати, не порушуючи вимоги ADR, потрібен виняток, закріплений в національному законодавстві. Але пам’ятайте! У випадку автоцистерн для перевезення газів відповідно до положень ADR код цистерни обов’язково має вказуватися на цистерні! #Маркування

​​Прийшли часи, коли вже треба доводити, що порожня цистерна є небезпечним вантажем Раніше, тільки учасники перевезення небезпечних вантажів зменшували небезпеку, що походить від небезпечного вантажу. То піротехніку, якій за результатами відповідних випробувань не повинен призначатися класифікаційний код 1.4S, відправлять під цим класифікаційним кодом. То небезпечний вантаж в цистерні перевозяться як безпечний. То пару 200-літрових діжок з метанолом попросять перевезти водія без свідоцтва ДОПНВ. Але насьогодні вже й поліцейські штрафують за те, що на порожніх неочищених з-під небезпечного вантажу цистернах чи транспортних засобах в яких перевозився небезпечний вантаж навалом, відкриті таблички оранжевого кольору. Тому з'явилися й випадки, коли перевізникам потрібно навпаки довести органам влади, що вантаж є небезпечним. Так, перевізники, зайняті у перевезенні небезпечних вантажів в автоцистернах при проходженні митниці, зацікавлені в деяких випадках довести, що порожні неочищені цистерни з-під небезпечного вантажу є небезпечним вантажем. Це дозволяє їм пройти митницю поза чергою. ADR не передбачає пріоритету для транспортних засобів, завантажених небезпечними вантажами при перетині кордону. Але проїзд поза чергою такими транспортними засобами може бути передбачений на певних митницях. Водіям, які перевозили макуху навалом і їдуть відразу на нове завантаження, теж це не завадить, тому що їм в протоколах пишуть, що вони їдуть з табличками оранжевого кольору, а небезпечного вантажу немає. Наприклад, раніше довести, що порожні неочищені цистерни з-під небезпечного вантажу є небезпечним вантажем, було дуже просто. У Правилах дорожнього перевезення небезпечних вантажів було прямо зазначено, що порожні неочищені цистерни з-під небезпечного вантажу перевозяться на тих самих умовах, що й у наповненому стані. Однак такої фрази в ADR немає. І наскільки я пам'ятаю ніколи й не було. А згадана фраза з Правил — це урізана версія пункту 4.3.2.4.2 ADR, відповідно до вимог якого порожні неочищені цистерни допускаються до перевезення за умови, що вони закриті так само і забезпечують таку саму герметичність, як у наповненому стані. У зв'язку з цим довести, що порожні неочищені цистерни з-під небезпечного вантажу є небезпечними вантажами, використовуючи ADR не так просто, оскільки пряма норма відсутня. А умови перевезення порожніх цистерн розкидані по всьому тексту ADR. У ADR принцип простий, якщо речовина відповідає критеріям класифікації, передбаченим у частині 2 ADR, вона є небезпечним вантажем у всіх випадках, якщо не застосовується винятки (звільнення). Щодо порожніх неочищених цистерн з-під небезпечних вантажів у ADR вдалося знайти лише 2 винятки, що стосуються порожніх неочищених цистерн: 1. Вимоги ADR не поширюються на перевезення газів, що відносяться до груп А (задушливі гази) та О (окиснювальні гази), якщо тиск газу в посудині або цистерні при температурі 20 °С не перевищує 200 кПа (2 бар), і якщо газ не є скрапленим або охолодженим скрапленим газом; 2. Вимоги ADR не поширюються на перевезення порожніх неочищених цистерн з-під небезпечних вантажів, що перевозяться при підвищеній температурі, з номерами ООН 3256 та 3257, якщо вжито заходів щодо усунення будь-якої небезпеки — речовина в цистерні чи її залишки охолонули. А винятків, що стосуються порожніх неочищених від залишків навалочного небезпечного вантажу транспортних засобів та контейнерів, взагалі знайти не вдалося. #Контроль

​​Про проблеми вибору номеру ООН вибухових речовин та виробів Чомусь у нас всіх тягне до трьох літер …н.з.к. Багаторічний досвід показує, що у нас коли сумніваються під яким номером ООН везти вантаж, то завжди обирають позиції н.з.к. Як ще в нульових роках, коли для радіоактивних матеріалів в Переліку була позиція н.з.к., більшість радіоактивних вантажів у нас відносили до неї. Так і сьогодні вибухові речовини та вироби постійно намагаються віднести до позицій н.з.к. В цьому нічого поганого немає. Просто вантаж класу 1, віднесений у нас до цієї позиції Переліку небезпечних вантажів, неможливо перевезти з дотриманням вимог ADR, як би хто не хотів. А так все в порядку, жодних інших проблем. Везіть, як хочете… Структура і ієрархія номерів ООН У підрозділі 2.1.1.2 ADR наведені нижче чотири типи номерів ООН для ідентифікації небезпечних вантажів: A. Одиничні позиції, наприклад, № ООН 1017 Хлор, № ООН 1114 Бензол; B. Узагальнені позиції, наприклад, № ООН 1263 Фарби, матеріали лакофарбові, № ООН 3065 Алкогольні напої; C. Конкретні позиції «н. з. к.», наприклад, № ООН 1268 Нафтопродукти, н. з. к.; D. Загальні позиції «н. з. к.», наприклад, № ООН 1956 Газ стиснений, н. з. к. Абревіатуру «н. з. к.» утворено від скорочення слів «Не Зазначені Конкретно». Відповідно до підрозділу підрозділ 2.1.2.5 ADR, якщо речовина не зазначена конкретно (А), то повинна вибиратися найбільш підходяща зведена позиція (номер ООН) в такій послідовності — В, С і D. Ця «схема прийняття рішення» відображає ієрархію номерів ООН. За наявності узагальненої позиції (B) і конкретної позиції «н. з. к.» (C), необхідно використовувати узагальнену позицію, а за наявності конкретної позиції «н. з. к.» (C) і загальної позиції «н. з. к.» (D) необхідно використовувати конкретну позицію «н. з. к.». Загальні позиції «н. з. к.» (D) допускається використовувати тільки тоді, коли речовина або виріб (не зазначені конкретно) не можуть бути віднесені до номерів ООН типу B або C. Таким чином, завжди слід використовувати номер ООН, який найбільш точно описує вантаж. Позиції «н.з.к.» це позиції Переліку небезпечних вантажів, спеціально призначені для вантажів, які не перелічені в ньому прямо за назвою. Ці позиції було включено до Переліку для того, щоб «впихнути» сотні тисяч небезпечних вантажів в приблизно 2500 рядків Переліку. Наслідки віднесення вибухових речовин і виробів до позицій «н.з.к.» І якщо в разі вантажів класів 2–9 віднесення до позицій «н.з.к.» не створює яких-небудь серйозних проблем, то ось у випадку вантажів класу 1, це геть не так. І під час перевезення вантажів класу 1, віднесених в Україні, до позиції н.з.к. проблеми гарантовані. Спочатку не буде можливо правильно упакувати цей вантаж, оскільки інструкція з упакування для цих вантажів не містить опису тари, що має використовуватися. А потім ще буде незрозумілим де взяти 2 додаткових супровідних документа, які мають бути у водія: 👉 затверджені компетентним органом умови перевезення вантажу в тарі, яка затверджена компетентним органом країни походження; 👉 затверджені компетентним органом умови перевезення вантажу класу 1, віднесеного до позиції н.з.к. #Класифікація

​​«Жирафоверблюди» з небезпечними вантажами на наших дорогах Про цистерни з кодами LGBN, L2,65BN та інший непотріб… Розбираючись з цистернами для перевезення бітуму наткнувся на цистерни з кодами LGBN та L2,65BN. ADR передбачає для перевезення рідин використання цистерн 14 типів, яким виробниками привласнюється один із наступних кодів: LGAV, LGBV, LGBF, L1,5BN, L2,65CN, L4BV, L4BN, L4BH, L4DH, L10BH, L10CH, L10DH, L15CH, L21DH. Виникає закономірне питання — чи випускають виробники і чи затверджують компетентні органи цистерни ADR для перевезення рідин, що мають код відмінний від зазначених вище кодів. Адже по дорогах у нас небезпечні вантажі перевозять цистерни, у яких в свідоцтвах про допущення зустрічаються коди цистерн L2,65BN, LGBN тощо. Виробники цистерн Візьмемо наприклад код цистерни L2,65BN. З одного боку, тиск 2.65 бар в коді цистерни — це параметр механічної міцності корпусу цистерни. Вона має бути круглого перерізу. Виробнику цистерни треба знати перед її виготовленням, яка речовина перевозитиметься в цистерні, щоб розрахувати навантаження на осі, опори і т.д. Але жодній речовині в переліку небезпечних вантажів код цистерни L2,65BN не призначено. З іншого боку, згідно з ієрархією цистерн в цистерні з кодом L2,65BN можна перевозити тільки вантажі, для яких в стовпчику 12 Переліку небезпечних вантажів ADR зазначений код LGAV, LGBV, LGBF або L1,5BN. При цьому цистерна з кодом L1,5BN буде дешевшою у виготовлені легшою за масою, та може використовуватися для перевезення тих самих речовин, що й цистерна з кодом L2,65BN. Так навіщо виготовляти цистерну L2,65BN, якщо у всіх випадках для перевезення тих самих речовин достатньо виготовити цистерну L1,5BN? Компетентний орган Спойлер. Наші не приймаємо до уваги, вони судячи по запропонованим змінам до Порядку оформлення свідоцтв і погодженому наказу по техоглядам не розбираються ні в конструкції цистерн, ні в конструкції транспортних засобів для перевезення небезпечних вантажів, й надати пораду виробнику не можуть. Коди цистерн привласнюються виробником цистерни, але її затверджує компетентний орган для перевезення визначених речовин або цілої групи речовин з певними класифікаційними кодами. Нагадаю, що навіть для цистерн, виготовлених згідно з вимогами, що діяли до 01.01.2001 року (коли кодів у цистерн ADR ще не було), присвоєння кодів в офіційних затвердженнях типу та нанесення відповідного маркування мало бути зроблено до 01.01.2009 року. Затвердити цистерну з кодом L2,65BN для перевезення конкретних небезпечних вантажів не вийде, оскільки для жодної позиції переліку небезпечних вантажів код цистерни L2,65BN не передбачено. Якщо затверджувати цистерну для певної групи вантажів, то треба вказувати що цей перелік буде визначатися кодом L1,5BN. У цьому випадку компетентний орган виробнику підкаже, що таку цистерну виготовляти немає жодного сенсу. Тоді виникає закономірне питання звідки в свідоцтві про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів у нас взявся код цистерни L2,65BN? Висновок Все вищенаведене це мої особисті міркування, які ґрунтуються виключно на власних спостереженнях й спостереженнях експертів з якими я спілкуюся. Тим не менш, перевізнику слід десять раз подумати перед тим як везти на такій цистерні небезпечний вантаж по дорогах Польщі, Угорщини, Німеччини тощо. Бо в цих країнах інспектори можуть дуже здивуватися побачивши такі коди цистерн. А що сучасні люди роблять з дивами? Вони їх вивчають! А ось після ретельного вивчення вони обов’язково здивують Вас. #Цистерни

​​Знімати чи не знімати, ось у чому питання З точки зору водія перевезення небезпечних вантажів по морю має кілька істотних відмінностей. Відмінність, яка викликає найбільше складнощів, це маркірування вантажних транспортних одиниць. По-перше, застосовуються інші знаки для маркірування транспортних засобів. Нейтральних табличок оранжевого кольору на морському транспорті немає. Вони не існують згідно з Кодексом морського перевезення небезпечних вантажів. На поромах потрібно клеїти до напівпричепа великі знаки небезпеки під час перевезення упаковок, маркірованих знаками небезпеки. По-друге, 8 тонн і правила 1000 пунктів, які служать основою для прийняття рішення про необхідність маркірування фури на дорогах, на морському транспорті просто немає. Тобто на морі доводиться клеїти маркування до напівпричепа з першої упаковки. Ці відмінності породжують багато складнощів для водіїв. Деякі відправники вимагають, щоб знаки для морського транспорту були прикріплені відразу після завантаження. Деякі водії після порома забувають (не хочуть) відклеювати ці знаки. І виникає питання: «Знімати чи не знімати це маркування?». Враховуючи, що маркування не відповідає вимогам ADR, то штрафи встановлено мінімальні, а директива з контролю і взагалі говорить, що можна виписати попередження. Але, як показує практика, маркування автомобіля, яке не відповідає вимогам ADR, привертає увагу контролюючих органів. А після зупинки може з'ясуватися, що письмові інструкції старі або вогнегасники прострочені. І це вже зовсім не мінімальні штрафи. #Маркування

​​Чи можемо ми перевезти каустичну соду в алюмінієвій цистерні L4BH? … якщо дивитися, на код цистерни то так, але… не раджу Каустичну соду (NaOH) ще називають каустик, їдкий натр, їдкий луг, гідроксид натрію. Це найбільш поширений луг, який дуже широко застосовується в промисловості. Гідроксид натрію — біла тверда речовина. Водний розчин гідроксиду натрію це безбарвна або слабко забарвлена ​​рідина. Під час перевезення, каустична сода є небезпечним вантажем. Є вантажем класу 8 «Корозійні речовини». Їй привласнено номер ООН 1823, а в разі водного розчину — номер ООН 1824. Каустична сода викликає опіки шкіри, очей і слизових оболонок. Бурхливо реагує з кислотами. Щільність каустичної соди залежно від концентрації становить від 1,11 до 1,53 кг/л. Тому перед перевезенням концентрованих розчинів каустичної соди важливо звернути увагу на наявність в цистерні хвилерізів чи перегородок. Розчин може кристалізуватися при температурі +5 °C, що буде вимагати наявність на цистерні термоізоляції при перевезенні в певні пори року. Гідроксид натрію вступає у реакцію з такими металами як, алюміній, цинк, титан та олово. Алюміній легко розчиняється в їдкому натрі з утворенням тетрагідроксоалюмінату натрію і водню.Тому під час перевезення в алюмінієвій цистерні з кодом L4BH каустичної соди вона по дорозі може просто розчинитися. На питання «Куди ти подів цистерну з вантажем» водію залишиться тільки відповісти: «Спитайте у хіміків!». Каустична сода не реагує із залізом та міддю. Але в цистернах, виготовлених з нелегованих сталей, можна перевозити тільки розчини гідроксиду натрію з концентрацією не більше 10 %. А ось цистерни, виготовлені з нержавіючих сталей прекрасно підходять для перевезення каустичної соди. Перелік небезпечних вантажів, які дозволяється перевозити в цистерні визначається за графами 7 та 10.2 свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених вантажів. В графі 7 свідоцтва вказано до якого типу транспортних засобів, призначених для перевезення цистерн з небезпечними вантажами, відноситься транспортний засіб. Для перевезення цистерн з їдким натром можуть використовуватись, як транспортні засоби FL, так і транспортні засоби AT. В графі 10.2 свідоцтва вказується, що перелік вантажів які дозволяється перевозити в цистерні визначається кодом цистерни, або вказуються конкретні номери ООН, іноді, додатково, належне відвантажувальне найменування чи групи упакування. При цьому не обов’язково використовувати цистерни з кодом коду L4BH, достатньо буде і цистерн з кодом L4BN. Але я би радив перед перевезенням каустичної соди в алюмінієвій цистерні (незалежно від її коду) в першу чергу звернути увагу на примітку до графи 10.2 свідоцтва в якій написано: «Можуть перевозитися тільки речовини, не здатні небезпечно реагувати з матеріалами корпусу, прокладок, обладнання й захисного внутрішнього облицювання (якщо застосовно).» #Цистерни

​​Це не вантаж АДР! … дозвольте з Вами не погодитись Багато логістів та перевізників вважають, якщо під час перевезення вантажу не треба відкривати таблички оранжевого кольору, то він не є небезпечним вантажем. Інспектори з ними не погоджуються і нажаль щедро виписують штрафи. Да що казати в деяких нормативних документах минулих часів так прямо і писали «Минимальная безопасная маса опасного вещества или минимальное безопасное количество опасных предметов на одном транспортном средстве, перевозку которых можно считать как перевозку неопасного груза». Але це в корні не вірно. Треба розуміти, що і 1 літр бензину може спричинити сильну пожежу, а 1 кілограму ціанистого калію вистачить, щоб отруїти 5000 людей. Доречи ціанід калію має номер ООН 1575 та його можна перевозити не відкриваючи таблички оранжевого кольору 20 кг (маса нетто). Тому слід пам’ятати, що навіть у тому випадку, коли не треба відкривати таблички оранжевого кольору, вантаж залишається небезпечним. Єдине, що під час визначної для кожного небезпечного вантажу кількості, окремі положення ADR можна не виконувати. За невиконання ж інших положень ADR може бути накладено штраф. Так, під час перевезення будь якої упаковки, позначеної знаками небезпеки, вантаж має супроводжуватись транспортним документом. І це не залежить від того відкрив водій таблички оранжевого кольору чи ні. В транспортному документі має бути зазначений номер ООН, перед яким проставляються літери UN, належне відвантажувальне найменування вантажу (не плутайте з комерційною назвою), номери зразків знаків небезпеки, група упакування, якщо вона призначена, а також в певних випадках багато іншої інформації. Особливо на це треба звертати увагу, коли відправник в накладній письмово попередив і водія, перевізника і заодно інспекторів, що партія вантажу включає небезпечні вантажі. Я на курсах часто кажу, що Ви можете не вивчати в мене вимоги до супровідних документів. Вас інспектори на дорозі швидко навчать, тільки це буде «чуток» дорожче. В розглянутому випадку 450 злотих. #Документація