Секрети ADR

Клас 4.3 — небезпечний коли вологий 💧⚠️ Небезпеку вантажів класу 4.3 часто недооцінюють. До класу 4.3 належать вантажі, які при контакті з водою виділяють займисті гази. На перший погляд — нічого особливого: тверда речовина, упаковки, мішки, барабани, контейнери. Не бензин. Не газ. Не вибухівка. Але перевезення багатьох речовин класу 4.3 повітряним транспортом або повністю заборонене, або жорстко обмежене Технічними інструкціями ICAO / IATA DGR. Багато таких вантажів заборонені на пасажирських повітряних суднах, частина — і на вантажних, а деякі допускаються лише в дуже малих кількостях. Моряки гинуть або отруюються, судна не допускають у порти, вантажівки перекривають автостради, а на місце аварії виїжджають сотні рятувальників. 💧 Головна небезпека — контакт з водою Вантажі класу 4.3 небезпечні при контакті з водою. Іноді достатньо дощу під час завантаження, пошкодженого трюму, морської води або просто вологи, щоб вантаж почав виділяти газ. Займистий. А інколи — ще й токсичний. Це не теорія. У 1987 році судно Cason біля узбережжя Іспанії перевозило різні хімічні речовини, серед них — натрій. Коли натрій контактував із морською водою, виникла пожежа. Загинули 23 члени екіпажу. У 1981 році Stanislaw Dubois перевозив карбід кальцію. Після зіткнення трюми затопило. Карбід кальцію при контакті з водою виділяє ацетилен — легкозаймистий газ. Через ризик вибуху судну не дозволили зайти в порт, і його довелося затопити у відкритому морі. У 2007 році судно ODISK перевозило феросиліцій з Керчі до Іскендеруна. Вантаж був вологим. У трюмах почав утворюватися фосфін. Двоє членів екіпажу загинули, інших госпіталізували. У 2021 році схожий випадок стався із судном April, яке перевозило феросиліцій до Туреччини. Екіпаж почав отруюватися газами, один моряк помер, кількох доставили до лікарні. У 2014 році на автобані A7 біля Геттінгена вантажний автомобіль перевозив 80 бочок фосфіду алюмінію. Після важкої ДТП частина бочок була пошкоджена. Йшов дощ, речовина почала реагувати з водою, виникла пожежа й утворювалися небезпечні гази. Одна людина загинула, ще кілька були поранені, а на місці працювали сотні рятувальників. У 2024 році в Таїланді, у провінції Самутпракан, загорілася вантажівка з 200-літровою ємністю фосфіду алюмінію. Пожежу гасили понад дві години, рух дорогою перекривали, а мешканців попереджали про небезпеку для дихальних шляхів. Обійшлося без загиблих, але сам інцидент показав: навіть порівняно невелика кількість речовини класу 4.3 може створити серйозну аварійну ситуацію просто посеред міста. Для вантажів класу 4.3 вода — це не просто небажаний фактор. Це може бути пусковий механізм аварії. 🌫 Небезпечна навіть волога в повітрі Для вантажів класу 4.3 ключова небезпека — реакція з водою. Але не допустити контакту цих речовин з вологою не так просто. Повітря містить не тільки кисень, а й водяну пару. Для речовин класу 4.3 навіть ця волога може бути небезпечною. Якщо всередині упаковки, цистерни або іншого замкненого простору є вологе повітря, при охолодженні може утворитися конденсат. Для звичайного вантажу це дрібниця. Для речовини класу 4.3 — можливий початок реакції: вода запускає виділення займистого газу, а в замкненому просторі це може призвести до зростання тиску.

​​Обери свій знак для перевезення вибухівки (II) Коли потрібні великі знаки небезпеки 💥 Під час перевезення упаковок з вибуховими речовинами або виробами класу 1 великі знаки небезпеки на транспортний засіб кріпляться не завжди. Вони потрібні тоді, коли кількість небезпечного вантажу така, що згідно з ADR транспортна одиниця повинна позначатися табличками оранжевого кольору. Що таке великий знак небезпеки 🚚 Для позначення транспортних засобів, контейнерів і цистерн з небезпечними вантажами використовуються великі знаки небезпеки. Їхній мінімальний розмір — 25 × 25 см. Стандартний розмір, який часто також використовують на практиці, — 30 × 30 см. Великі знаки небезпеки кріпляться: 🔸 з обох боків транспортного засобу; 🔸 ззаду транспортного засобу. Який знак обирати для класу 1 Якщо перевозяться вибухові речовини або вироби класу 1, на транспортний засіб кріплять великі знаки небезпеки, які відповідають знакам небезпеки на упаковках. Якщо в одному транспортному засобі або контейнері перевозяться речовини чи вироби різних підкласів класу 1, ставиться не набір усіх знаків, а знак найбільш небезпечного підкласу. Порядок небезпеки такий: 1.1 — найбільш небезпечний; 1.5; 1.2; 1.3; 1.6; 1.4 — найменш небезпечний. Окреме правило: якщо речовини підкласу 1.5 перевозяться разом з речовинами або виробами підкласу 1.2, на транспортній одиниці або контейнері встановлюються великі знаки небезпеки підкласу 1.1. Що має бути на великому знаку небезпеки На великому знаку небезпеки для класу 1 зазначають: 🔸 номер підкласу; 🔸 букву групи сумісності. Але якщо в транспортному засобі перевозяться речовини або вироби різних груп сумісності, буква групи сумісності не зазначається. І дуже важливий момент: великий знак небезпеки № 1 без номера підкласу використовувати не можна. Великий знак небезпеки 1.4S не використовують ❌ Без реальної користі. Чому 1.4S не потребує такого позначення Згідно з пунктом 2.2.1.1.6 ADR, для вантажів класу 1 з класифікаційним кодом 1.4S небезпечна зона у разі вибуху обмежується упаковкою. Тобто вибух не має виходити за межі упаковки. Якщо упаковка буде пошкоджена вогнем, ефекти вибуху або розкидання обмежені настільки, що вони не повинні суттєво заважати гасінню пожежі чи іншим аварійним діям поруч з упаковкою. Саме тому великий знак небезпеки 1.4S на транспортному засобі не дає практичної користі. Висновок Спочатку дивимося: 🔸 чи потрібні таблички оранжевого кольору; 🔸 який підклас є найбільш небезпечним; 🔸 які групи сумісності перевозяться; 🔸 чи не йдеться про 1.4S; 🔸 І тільки після цього обираємо правильні великі знаки небезпеки. #Маркування

​​Обери свій знак для перевезення вибухівки (І) Під час перевезення вибухових речовин і виробів класу 1 самих табличок оранжевого кольору у більшості випадків недостатньо. Для таких вантажів важливо не лише показати, що транспортний засіб перевозить небезпечний вантаж. Потрібно ще дати зрозуміти, що перевозиться вибухівка та яка відстань є безпечною. І тут ключову роль відіграють не таблички оранжевого кольору, не великі знаки небезпеки, а інформація на великих знаках небезпеки. Що може статися, якщо щось пішло не так? 💥 Під час аварії або інциденту з вибуховими речовинами чи виробами можливі різні сценарії: • пошкоджені упаковки або вибухові вироби, розкидані навколо транспортного засобу; • загоряння поза вантажним відділенням, наприклад пожежа двигуна або шин; • пожежа у вантажному відділенні із залученням вантажних місць; • в екстремальній ситуації — вибухова реакція частини вантажу або всього вантажу. Дефлаграція і детонація — це різні речі 🔥 У вибухових речовинах і виробах можуть виникати два види реакції. Дефлаграція — хімічна реакція з утворенням полум’я, яка відбувається з дозвуковою швидкістю і не потребує кисню з навколишнього середовища. Детонація — хімічна реакція, яка відбувається з надзвуковою швидкістю з утворенням ударної хвилі. В разі виникнення такої небезпеки, залежно від конкретної ситуації члени екіпажу транспортного засобу мають вжити відповідних невідкладних заходів згідно із письмовими інструкціями. У разі пожежі у вантажному відділенні члени екіпажу транспортного засобу не повинні її гасити. При цьому члени екіпажу транспортного засобу не повинні наражати себе на небезпеку. В першу чергу слід дотримуватися достатньої безпечної відстані, а у разі небезпеки вибуху сховатися в укритті від вибухової хвилі, уламків та предметів, що розлітаються. Сторонні особи, які перебувають поблизу, повинні негайно залишити небезпечну зону і перебувати на достатній відстані. Однак проблема полягає в тому, що не зовсім зрозуміло, яка відстань вважається безпечною. Безпечна відстань — це скільки метрів? 📏 На практиці саме це питання стає одним із найважливіших. Але виникає питання: яка відстань є безпечною? Для класу 1 звична логіка не завжди допомагає. У Європі карти реагування на надзвичайні ситуації ERICards не охоплюють вантажі класу 1. В українських аварійних картках логіка визначення відстані складна: відстань може визначатися окремо для конкретного номера ООН. Іноді для вантажів з однаковим класифікаційним кодом безпечна відстань чомусь відрізняється в 10 разів. Чому таблички оранжевого кольору тут не рятують 🟧 Таблички оранжевого кольору для вантажів в упаковках не показують навіть клас. А для класу 1 це може наражати на небезпеку. Саме тому транспортні засоби з небезпечними вантажами класу 1 у відповідних випадках позначаються не тільки Табличками оранжевого кольору, а й Великими знаками небезпеки. На що дивитися під час інциденту? 👀 Однак орієнтиром є не самі великі знаки небезпеки, а номер підкласу, зазначений на них. Рекомендовані захисні відстані такі: • підкласи 1.1, 1.2 і 1.5 — мінімальна відстань 500 м; • підкласи 1.3, 1.4 і 1.6 — відстань щонайменше 300 м. Це вже практична інформація для екіпажу, аварійних служб і всіх, хто опинився поруч. Знак один, а відстані різні ⚠️ Є важлива деталь. Великий знак небезпеки № 1 застосовується для вантажів підкласів 1.1, 1.2 і 1.3. А залежно від того, вибухові речовини чи вироби яких підкласів перевозяться, безпечна відстань буде різною: • для підкласів 1.1 і 1.2 — 500 м; • для підкласу 1.3 — 300 м. Тому сам знак небезпеки № 1 без зазначеного номера підкласу не дає достатньої інформації для визначення безпечної відстані. Для класу 1 має значення не просто наявність знака, а те, який саме підклас на ньому зазначено. Висновок 🚛 Під час перевезення вибухових речовин і виробів класу 1 маркування транспортного засобу великими знаками небезпеки без зазначення на них номеру підкласу — це завжди порушення. #Маркування

​​Найчастіше проблеми виглядають так: ❌ транспортного документа взагалі немає; ❌ замість нього показують звичайну товаро-транспортну накладну без необхідних даних ADR; ❌ відомості про відправника або одержувача неповні або відсутні; ❌ немає кількості вантажу або опису упаковок; ❌ використовуються неточні побутові назви упаковок замість правильного опису; ❌ порушена послідовність опису небезпечного вантажу; ❌ немає групи упакування, коду тунелю або запису «небезпечно для довкілля»; ❌ не зазначено, що перевозяться відходи, аварійна тара або вантаж за спеціальними умовами. Для контролера це не дрібниці. Саме за транспортним документом він встановлює, який вантаж перевозиться і які вимоги ADR повинні виконуватися. 💶 Санкції при контролі в окремих країнах У деяких країнах за порушення, пов’язані з транспортним документом, можуть застосовуватися штрафи. 📌 Відправник Не передав транспортний документ Штраф: категорія небезпеки I = 500 євро Передав документ без необхідної інформації Штраф: категорія небезпеки III = 200 євро 📌 Перевізник Не забезпечив наявність транспортного документа у водія Штраф: категорія небезпеки I = 500 євро Забезпечив документ, але з неповними відомостями Штраф: категорія небезпеки III = 200 євро 📌 Водій У кабіні немає транспортного документа або документ містить неповні дані Штраф: категорія небезпеки I = 150 євро #Документація

​​❗ Головна помилка Найбільша помилка — визначати режим перевезення «на око». Наприклад: «Є знак небезпеки — значить повний ADR». «Є номер ООН — значить потрібен водій із свідоцтвом ДОПНВ про підготовку». «Немає табличок оранжевого кольору — значить порушення». «Водій без свідоцтва ДОПНВ — значить він не має права везти цей вантаж». Так ADR не працює. 🧠 Головний маркер для водія Найпростіше практичне питання: чи потрібне водію свідоцтво ДОПНВ про підготовку? 🔹 LQ — не потрібне; 🔹 EQ — не потрібне; 🔹 не більше 1000 балів — не потрібне; 🔹 Full ADR — потрібне. #Здійсненняперевезення

​​❗Номер ООН — це ще не все. Є характеристика важливіша Коли говорять про небезпечний вантаж, найчастіше згадують номер ООН, клас небезпеки або знак небезпеки. Але є ще одна характеристика, без якої неможливо правильно оцінити ризик під час перевезення. Це ступінь небезпеки вантажу. Саме він показує, наскільки небезпечна речовина або виріб під час перевезення: дуже небезпечні, середньої небезпеки чи відносно менш небезпечні. І ця інформація має значення не лише для оформлення документів. Вона важлива для водія, перевізника, консультанта з безпеки та аварійно-рятувальних служб. 📄 Де вказується ступінь небезпеки? Ступінь небезпеки вантажу вказується у транспортному документі. Для більшості небезпечних речовин це робиться через групу упакування. Відповідно до пункту 2.1.1.3 ADR групи упакування мають такі значення: 🔴 Група упакування I — речовини з високим ступенем небезпеки. 🟠 Група упакування II — речовини із середнім ступенем небезпеки. 🟡 Група упакування III — речовини з низьким ступенем небезпеки. Тобто одна й та сама цифра класу небезпеки ще не дає повної картини. Вантаж класу 3 або класу 8 може мати різний ступінь небезпеки — і це буде видно саме за групою упакування. ⚠️ Але група упакування є не завжди Є вантажі, для яких групи упакування не використовуються. До них належать речовини класів: 🔸 клас 1 — вибухові речовини та вироби; 🔸 клас 2 — гази; 🔸 клас 5.2 — органічні пероксиди; 🔸 клас 6.2 — інфекційні речовини; 🔸 клас 7 — радіоактивні матеріали; 🔸 самореактивні речовини класу 4.1. Також групи упакування не призначаються багатьом виробам, що містять небезпечні речовини. Причина проста: у таких випадках на ступінь небезпеки впливає не тільки речовина, а й конструкція самого виробу. Наприклад, небезпечна речовина всередині виробу може бути захищена корпусом, ізольована, герметизована або, навпаки, створювати додатковий ризик через конструкцію виробу. 💥 Клас 1: ступінь небезпеки визначається підкласом Для вибухових речовин та виробів групи упакування не застосовуються. Тут ступінь небезпеки визначається через підкласи. Послідовність від найбільш небезпечного до найменш небезпечного така: 1️⃣ 1.1 — найнебезпечніший; 2️⃣ 1.5; 3️⃣ 1.2; 4️⃣ 1.3; 5️⃣ 1.6; 6️⃣ 1.4 — найменш небезпечний. Тому для вантажів класу 1 важливо дивитися не просто на клас, а саме на підклас. 🔥 Самореактивні речовини та органічні пероксиди Для самореактивних речовин класу 4.1 та органічних пероксидів класу 5.2 ступінь небезпеки визначається через тип. Вони поділяються на сім типів: 🔴 тип A — найнебезпечніший; 🟠 тип B; 🟡 тип C; 🟢 тип D; 🔵 тип E; ⚪ тип F; ✅ тип G — найменш небезпечний. Тобто замість групи упакування тут потрібно дивитися на тип речовини. 🦠 Клас 6.2: інфекційні речовини Інфекційні речовини також не мають груп упакування. Вони поділяються на дві категорії: 🔴 Категорія A — речовини, які у разі впливу можуть викликати постійну непрацездатність людей, створити загрозу життю людей і тварин або призвести до смертельного захворювання в цілому здорових людей і тварин. 🟡 Категорія B — інфекційні речовини, які не відповідають критеріям категорії A. Тут різниця між категоріями принципова. Категорія A — це значно вищий рівень ризику. ☢️ Клас 7: радіоактивні матеріали Для радіоактивних матеріалів класу 7 групи упакування також не застосовуються, якщо вони не мають додаткових видів небезпеки. Замість цього упаковки, транспортні пакети й контейнери відносяться до категорій залежно від рівня випромінювання: ⚪ I-БІЛА — найменш небезпечна; 🟡 II-ЖОВТА; 🟠 III-ЖОВТА — найнебезпечніша з цих категорій. Тобто для класу 7 ключовим показником буде не група упакування, а категорія упаковки. #Класифікація

​​☢️ Радіоактивні матеріали класу 7 Для класу 7 система обмежень ще складніша. Відповідно до спеціального положення CV33 розділу 7.5.11 ADR під час визначення допустимої кількості враховуються: 🔸 умови перевезення; 🔸 транспортний індекс; 🔸 індекс безпеки по критичності; 🔸 максимальний рівень випромінювання на поверхні транспортного засобу; 🔸 максимальний рівень випромінювання на відстані 2 метрів від транспортного засобу. Тут вже недостатньо просто подивитися на масу вантажу в кілограмах. 📌 Висновок Не кожна цифра в ADR означає максимальну кількість вантажу, яку дозволено перевозити. Правило 1000 балів — це не заборона перевозити більше. Це межа, до якої можна користуватися певними звільненнями. У більшості випадків кількість небезпечного вантажу обмежується не ADR, а: 🔹 вантажопідйомністю автомобіля; 🔹 допустимою масою; 🔹 навантаженням на осі; 🔹 можливістю безпечного розміщення вантажу. А реальні кількісні обмеження в ADR існують лише для окремих категорій небезпечних вантажів, зокрема класу 1, деяких речовин класів 4.1 і 5.2, а також радіоактивних матеріалів класу 7. Тому перед тим як сказати: «цей вантаж можна перевозити тільки 333 літри» — варто перевірити, чи йдеться про справжнє обмеження ADR, чи лише про межу застосування звільнення. #Здійсненняперевезення

❗Скільки небезпечного вантажу можна завантажити в одну машину? 1000 кг? 333 літри? 12 тонн? А може стільки, скільки дозволяє вантажопідйомність автомобіля? Саме тут у перевізників дуже часто виникає плутанина. Бо цифри з ADR іноді сприймають неправильно: як максимальну кількість вантажу, яку взагалі дозволено перевозити. Але в більшості випадків це не так. 🚛 Загальне правило просте У більшості випадків ADR не встановлює загальну максимальну кількість небезпечного вантажу, яку можна завантажити в одну машину. Фактичне обмеження зазвичай визначається: 🔹 вантажопідйомністю транспортного засобу; 🔹 можливістю безпечно розмістити вантаж; 🔹 допустимим навантаженням на осі; 🔹 максимально дозволеною масою транспортного засобу або транспортної одиниці. Тобто, якщо до перевезення передається небезпечний вантаж, це ще не означає, що ADR автоматично обмежує його кількість 1000 кг, 333 л або іншою «магічною» цифрою. ⚠️ Звідки береться плутанина? Найчастіше — з неправильного розуміння так званого «правила 1000 балів». Багато хто вважає: > якщо для вантажу вийшло максимум 1000 кг або 333 л, то більше перевозити не можна. Насправді це помилка. Правило 1000 балів не визначає максимальну кількість вантажу, яку взагалі дозволено перевозити. Воно визначає інше: чи можна перевозити небезпечний вантаж із певними звільненнями від частини вимог ADR. 🟧 Що буде, якщо перевищити 1000 балів? Якщо кількість вантажу перевищує межу, на яку поширюється це звільнення, це не означає, що перевезення заборонено. Це означає, що перевезення переходить у «повний ADR». Тоді на транспортній одиниці вже потрібні: 🔸 Таблички оранжевого кольору; 🔸 Свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія; 🔸 письмові інструкції; 🔸 ADR-комплект; 🔸 додаткові вогнегасники для гасіння коліс та двигуна. Тобто різниця не в тому, що «можна / не можна перевозити», а в тому, які вимоги ADR потрібно виконати. ✅ Приклад логіки Якщо для певного вантажу за правилом 1000 балів виходить умовно 333 літри, це не означає, що 334 літри вже заборонено перевозити. Це означає, що після перевищення цієї кількості перевезення вже не може користуватися відповідним звільненням. Вантаж можна перевозити й далі, але вже з виконанням повного набору вимог ADR. 🚫 Коли ADR дійсно обмежує максимальну кількість вантажу? Такі випадки є, але вони стосуються не всіх небезпечних вантажів, а окремих категорій. 💥 Вибухові речовини і вироби класу 1 Для вантажів класу 1 ADR дійсно встановлює максимальну кількість вибухової речовини, яку можна перевозити на одній транспортній одиниці. Це залежить від: 🔹 підкласу; 🔹 класифікаційного коду; 🔹 типу транспортного засобу — EX/II або EX/III. Транспортні засоби EX/II Відповідно до пункту 7.5.5.2.1 ADR, максимально припустима маса нетто вибухової речовини на одну транспортну одиницю становить: 🔸 1.1 A — 6,25 кг; 🔸 1.1, крім 1.1 A — 1000 кг; 🔸 1.2 — 3000 кг; 🔸 1.3 — 5000 кг; 🔸 1.4 S — не обмежено; 🔸 1.4, крім 1.4 S — 15000 кг; 🔸 1.5 і 1.6 — 5000 кг. Транспортний засіб EX/III Для транспортних засобів EX/III за тим самим пунктом 7.5.5.2.1 ADR діють інші межі по максимальній масі вибухової речовини: 🔸 1.1 A — 18,75 кг; 🔸 1.1, крім 1.1 A; 1.2; 1.3; 1.4, крім 1.4 S; 1.5 і 1.6 — 16000 кг; 🔸 1.4 S — не обмежено. 🔥 Органічні пероксиди, самореактивні речовини та речовини, що полімеризуються Ще один приклад реального обмеження — пункт 7.5.5.3 ADR. Він встановлює, що максимальна кількість на одну транспортну одиницю обмежується 20 000 кг для: 🔹 органічних пероксидів класу 5.2; 🔹 самореактивних речовин класу 4.1 типу B, C, D, E або F; 🔹 речовин, що полімеризуються, класу 4.1.

​​⚡ 20 тонн високовольтних конденсаторів. Як це повеземо? Завантажили 20 тонн високовольтних конденсаторів: ємнісні трансформатори напруги, вирівнювальні конденсатори та інше подібне обладнання. На перший погляд усе просто: у Переліку небезпечних вантажів ADR є позиція для конденсаторів — UN 3499. Але тут є важливий нюанс. ❗ Не всі конденсатори — це UN 3499 Незважаючи на те, що конденсатори прямо згадуються в ADR під UN 3499, далеко не всі подібні пристрої відносяться до цього номера ООН. Більше того — не всі конденсатори взагалі є небезпечними вантажами. Відповідно до спеціального положення 361 глави 3.3 ADR, до UN 3499 відносяться не будь-які конденсатори, а тільки: конденсатори з подвійним електричним шаром тобто суперконденсатори / ультраконденсатори / EDLC. Такі конденсатори накопичують енергію не так, як класичні конденсатори з твердим або рідким діелектриком. У суперконденсаторів енергія накопичується на межі між електродом і електролітом, де утворюється так званий електричний подвійний шар. 📄 Дивимось у паспорт безпечності У паспорті безпечності описані не суперконденсатори, а герметичні високовольтні конденсатори з твердою ізоляцією, заповнені діелектричною рідиною. Саме ця рідина є речовиною, небезпечною для довкілля. У розділі 14 паспорта безпечності зазначено: UN 3548 ВИРОБИ, ЩО МІСТЯТЬ РІЗНІ НЕБЕЗПЕЧНІ ВАНТАЖІ, Н.З.К. Тобто небезпека тут не в тому, що це «конденсатор» як електротехнічний пристрій, а в тому, що всередині виробу міститься небезпечна речовина. 🔎 Дивимось стовпчик 6 Переліку небезпечних вантажів ADR У стовпчику 6 для UN 3548 наведені спеціальні положення. Жодних звільнень, які б дозволяли просто «забути про ADR», там немає. Розбираємось далі. 📦 Дивимось стовпчик 7а: обмежені кількості У стовпчику 7а Переліку небезпечних вантажів ADR для UN 3548 проставлено: 0 Це означає, що цей вантаж не може бути упакованим в обмежених кількостях: limited quantities; LTD QTY; LQ. Але це ще не означає, що під час перевезення 20 тонн такого вантажу треба відкривати Таблички оранжевого кольору. Розбираємось далі. 🚛 Дивимось стовпчик 15: транспортна категорія У стовпчику 15 Переліку небезпечних вантажів ADR для UN 3548 зазначено: транспортна категорія 4 А це, згідно з підрозділом 1.1.3.6 ADR, означає, що вантаж у будь-яких кількостях може перевозитися без позначення транспортної одиниці Табличками оранжевого кольору. Навіть якщо це 20 тонн. ✅ Що не вимагається під час такого перевезення Під час перевезення цього небезпечного вантажу не вимагається: Свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія; Письмові інструкції відповідно до ДОПНВ; додаткові вогнегасники для гасіння коліс та двигуна; набір додаткового обладнання, тобто ADR-комплект. 📝 Але транспортний документ потрібен Попри звільнення за підрозділом 1.1.3.6 ADR, це все одно небезпечний вантаж. Тому під час перевезення UN 3548 відповідно до розділу 5.4.1 ADR має бути складено транспортний документ. У ньому, крім інформації про вантажовідправника, перевізника, опис вантажу та його кількість, має бути зроблено такий запис: «UN 3548 ВИРОБИ, ЩО МІСТЯТЬ РІЗНІ НЕБЕЗПЕЧНІ ВАНТАЖІ, Н.З.К. (містить: 1,1-дифенілетан), 9, III, (E). Кількість вантажу, розрахована відповідно до підрозділу 1.1.3.6 ADR з урахуванням коефіцієнтів: 0 Загальна кількість для транспортної категорії 4 = 20 тонн.» ⚠️ Висновок 20 тонн високовольтних конденсаторів можуть бути небезпечним вантажем, але це ще не означає, що автоматично потрібні таблички оранжевого кольору, ADR-комплект і водій зі свідоцтвом ДОПНВ. У цьому випадку ключове питання не “це конденсатор чи ні”, а: який саме це конденсатор, що міститься всередині виробу і яка транспортна категорія зазначена для відповідного номера ООН в ADR. #Здійсненняперевезення

​​🌿 Небезпечний вантаж, який перевозиться як звичайний. Спеціальне положення 375 глави 3.3 ADR в дії! Реальний випадок з практики. На піддоні — банки з речовиною, небезпечною для довкілля. На етикетці добре видно піктограму СГС із мертвим деревом та рибою. Тобто перед нами речовина, яка є небезпечною для водного середовища. І за логікою одразу виникає питання: ❓ Якщо це небезпечний вантаж, чому на піддоні немає ані знака небезпеки № 9, ані маркувального знака для небезпечних вантажів в обмежених кількостях? І ще цікавіше: ❓ Чому для такого перевезення не потрібні ні свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія, ні транспортний документ? Відповідь — у спеціальному положенні 375 глави 3.3 ADR. ⚠️ Але номер ООН ще не завжди означає повний ADR Вантажі з номерами UN 3077 та UN 3082 справді є небезпечними вантажами класу 9. Але відповідно до спеціального положення 375 ADR, якщо такі речовини перевозяться: 🔹 в одиночній тарі; 🔹 або в комбінованій тарі; 🔹 і кількість нетто не перевищує 5 кг або 5 л на одиночну тару чи одиницю внутрішньої тари, то вони не підпадають під дію інших положень ADR. Тобто для перевезення вони фактично йдуть як звичайний вантаж. 📦 Чому на піддоні немає знака небезпеки № 9? Тому що в цьому конкретному випадку кількість речовини UN 3077 або UN 3082 в кожній одиниці тари не перевищує відповідно 5 кг або 5 л. А отже, працює спеціальне положення 375 ADR. Саме тому на вантажі може бути піктограма СГС, яка попереджає про небезпеку при використанні речовини, але при цьому може не бути: ❌ знака небезпеки № 9; ❌ маркувального знака небезпечної для довкілля речовини для перевезення; ❌ маркувального знака для обмежених кількостей; ❌ транспортного документа ADR; 🧩 Головний висновок Не кожна банка з піктограмою СГС автоматично означає перевезення за повною процедурою ADR. Для UN 3077 і UN 3082 треба дивитися не лише на номер ООН, а й на кількість речовини в одиниці тари. Якщо кількість не перевищує 5 кг або 5 л і виконуються умови спеціального положення 375, такий вантаж під час перевезення не вважається небезпечним вантажем у сенсі застосування інших вимог ADR. #Здійсненняперевезення

​​❗Номер ООН є. Клас є. А як везти вантаж — усе одно незрозуміло Іноді замовник передає до перевезення небезпечний вантаж і вказує в заявці лише: 🔸 клас небезпеки; 🔸 або тільки номер ООН; 🔸 або просто пише: «ADR». Але для перевезення небезпечного вантажу цього недостатньо. 🧪 Один препарат — різні номери ООН На практиці один і той самий або дуже схожий препарат у паспортах безпеки різних виробників може бути зазначений під різними номерами ООН: 🔹 UN 2810 🔹 UN 2902 🔹 UN 3018 На перший погляд здається: якщо всі вони належать до класу 6.1, то різниці майже немає. Але це не так. 📌 Дивимось на належні відвантажувальні найменування Для цих номерів ООН використовуються різні належні відвантажувальні найменування: 🔸 UN 2810 — ТОКСИЧНА РІДИНА ОРГАНІЧНА, Н.З.К. 🔸 UN 2902 — ПЕСТИЦИД РІДКИЙ, ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К. 🔸 UN 3018 — ПЕСТИЦИД ФОСФОРОРГАНІЧНИЙ РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ. І тут уже видно різницю. UN 3018 описує вантаж найточніше: це не просто токсична органічна рідина і не просто токсичний пестицид, а саме фосфорорганічний рідкий токсичний пестицид. ⚖️ Як обирається правильний номер ООН? Відповідно до глави 2.1 ADR під час класифікації небезпечного вантажу має обиратися той номер ООН, який найбільш точно описує речовину або її призначення. Тобто логіка така: 1️⃣ UN 3018 — найбільш конкретна позиція; 2️⃣ UN 2902 — менш конкретна позиція; 3️⃣ UN 2810 — найбільш загальна позиція. Позиції Н.З.К. — «не зазначені конкретно» — застосовують тоді, коли вантаж не можна віднести до конкретнішої або узагальненої позиції Переліку небезпечних вантажів ADR. ✅ Висновок Якщо вантаж відповідає позиції UN 3018, то використовувати замість неї UN 2902 або UN 2810 неправильно. Тому що в ADR важливо не просто «знайти якийсь номер ООН», а правильно класифікувати небезпечний вантаж. 🚛 Чому одного номера ООН все одно недостатньо? Усі три номери ООН належать до одного класу небезпечних вантажів: ⚠️ клас 6.1 — токсичні речовини Але клас небезпеки сам по собі не показує ступінь небезпеки вантажу. Не можна автоматично сказати, що вантаж класу 6.1 менш небезпечний, ніж вантажі класів 1, 2, 3, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1 або 5.2. І так само не можна сказати, що він обов’язково більш небезпечний, ніж вантажі класів 6.2, 7, 8 або 9. Клас показує характер небезпеки. А ступінь небезпеки для речовин класу 6.1 визначається через групу упакування. 📦 Група упакування — ключова інформація Відповідно до пункту 2.1.1.3 ADR групи упакування мають таке значення: 🔴 група упакування I — речовини з високим ступенем небезпеки; 🟠 група упакування II — речовини із середнім ступенем небезпеки; 🟡 група упакування III — речовини з низьким ступенем небезпеки. І саме ця інформація дуже суттєво впливає на умови перевезення. 🧩 Практичний висновок 📄 Перевізнику для перевезення небезпечного вантажу треба мати паспорт безпечності в ньому зазначається: ✅ номер ООН; ✅ клас небезпеки; ✅ належне відвантажувальне найменування; ✅ група упакування; ✅ інформація про те, що речовина є небезпечною для довкілля; ✅ інші дані, необхідні відомості. Бо саме ці дані визначають, як вантаж потрібно перевозити, які вимоги застосовуються до тари, маркування, документів, обладнання, маршруту та самого перевезення. 📄 Водію для перевезення небезпечного вантажу, позначеного знаками небезпеки, треба мати транспортний документ в ньому зазначається: ✅ номер ООН; ✅ належне відвантажувальне найменування; ✅ номери знаків небезпеки; ✅ група упакування; ✅ код обмеження проїзду через тунелі; ✅ інші дані, необхідні для визначення режиму перевезення, наприклад кількість балів небезпеки. 🔥 Номер ООН — це ще не вся відповідь Номер ООН — це лише початок. Маючи на руках тільки номер ООН можна отримати ситуацію, коли вантаж нібито «той самий», клас нібито «той самий», але вимоги до перевезення вже інші. #Документація

​​Звільнення 1: невеликі партії за спеціальним положенням 658 🟢 У стовпчику 7а Переліку небезпечних вантажів ADR для UN 1057 зазначено «0». Зазвичай це означає, що небезпечний вантаж не може перевозитися як вантаж в обмежених кількостях (LQ, LTD QTY, limited quantities). Але для запальничок є спеціальне положення 658. Воно дозволяє перевозити невеликі партії запальничок у спрощеному порядку, але тільки за певних умов. Які запальнички можна перевозити за цим звільненням? Тільки ті, що відповідають стандарту: EN ISO 9994:2019 “Lighters – Safety specification” Цей стандарт встановлює вимоги безпеки до запальничок. Основна ідея проста: запальничка повинна бути безпечною при нормальному використанні та при розумно передбачуваному неправильному використанні. Умови спеціального положення 658 📦 Щоб скористатися цим звільненням, мають бути виконані такі умови: ✅ дотримані загальні вимоги до упакування; ✅ загальна маса брутто кожної упаковки не перевищує 10 кг; ✅ в одному транспортному засобі або великому контейнері перевозиться не більше 100 кг маси брутто таких упаковок; ✅ кожна зовнішня тара має чітке й довговічне маркування: «UN 1057 ЗАПАЛЬНИЧКИ»; ✅ маркувальні знаки для небезпечних вантажів в обмежених кількостях і знаки небезпеки не застосовуються; ✅ якщо використовуються транспортні пакети і маркування на упаковках не видно, таке саме маркування наноситься на транспортний пакет; ✅ відправник небезпечного вантажу письмово повідомляє перевізника про загальну масу брутто вантажу, що передається до перевезення. Важливий момент ⚠️ Це звільнення розраховане на невеликі партії. Коли йдеться про промислову партію запальничок, наприклад сотні тисяч штук, спеціальне положення 658 зазвичай уже не вирішує питання. Тоді треба дивитися інші вимоги ADR. Звільнення 2: «правило 1000 балів» 🧮 За правилом 1000 балів без відкриття табличок оранжевого кольору можна перевозити обмежену кількість небезпечного вантажу. Для газових запальничок це приблизно: 333 кг запальничок без урахування тари Орієнтовно це: 15–17 тисяч звичайних газових запальничок Якщо кількість не перевищує цю межу, тоді за ADR не вимагається: ▪️ свідоцтво ADR про підготовку водія; ▪️ письмові інструкції для членів екіпажу; ▪️ ADR-комплект; ▪️ додаткові вогнегасники для гасіння двигуна і коліс; ▪️ дотримання обмежень проїзду через тунелі, бо транспортна одиниця не позначається Табличками оранжевого кольору. Але це працює тільки тоді, коли кількість небезпечного вантажу не перевищує встановлену межу та є правильно оформлений транспортний документ. А якщо запальничок більше ніж 333 кг? 🔴 Тоді перевезення переходить у режим повного ADR. Якщо на одній транспортній одиниці перевозиться більше ніж 333 кг газових запальничок без урахування тари, транспортна одиниця має бути позначена Табличками оранжевого кольору. Крім того, мають бути: ▪️ належно оформлений транспортний документ; ▪️ водій із відповідною підготовкою ADR; ▪️ письмові інструкції; ▪️ необхідне обладнання; ▪️ додаткові вогнегасники; ▪️ виконані інші вимоги ADR для такого перевезення. Повертаємося до питання на кордоні 🚧 У вантажівці було: 960 000 запальничок Це не 100 кг брутто за спеціальним положенням 658. І це не 333 кг за правилом 1000 балів. Це промислова партія виробів із легкозаймистим газом. Тому в такій ситуації головне питання не в тому, чи подобаються прикордоннику відкриті таблички оранжевого кольору. І якщо кількість запальничок перевищує межі звільнень, таблички оранжевого кольору мають бути відкриті. #Здійсненняперевезення

Газові запальнички: коли це ADR, а коли — ні 🔥 «На кордоні з Польщею виникла суперечка: у вантажівці — 960 000 запальничок, упакованих у коробки по 20 штук. Польський прикордонник вимагав закрити Таблички оранжевого кольору, кричав і погрожував кримінальним штрафом за те, що вони залишалися відкритими. Водій запитує: хто правий?» Запальничка — дрібниця? Не завжди 🚛 На перший погляд, запальничка — звичайний побутовий товар. Але коли в одній транспортній одиниці перевозять майже мільйон газових запальничок, це вже велика партія виробів, кожен з яких містить легкозаймистий газ. Тому головне питання тут: • чи підпадає таке перевезення під вимоги ADR? Чому це взагалі небезпечно? 🔥 Історія з відкритими табличками оранжевого кольору не виглядає дивною, якщо згадати реальні аварії із запальничками під час перевезення. Непал, міст через річку Карналі 11 березня 2024 року на мосту через річку Карналі загорілася вантажівка, яка перевозила запальнички. За повідомленнями місцевих джерел, у вантажівці було приблизно 1100 коробок запальничок. Вантажівка повністю згоріла, вогонь пошкодив троси мосту, а рух довелося тимчасово зупинити до оцінки стану конструкції. Індія, Калькутта, район Garden Reach Схожий випадок стався в індійській Калькутті. Вантажний автомобіль із коробками сигаретних запальничок загорівся на стоянці біля складу. Пожежа поширилася на інші транспортні засоби, лунали численні вибухи, до гасіння залучили 14 пожежних автомобілів. За попередньою версією поліції, одна з коробок могла вибухнути, після чого вогонь швидко охопив вантажівку та сусідні автомобілі. Небезпека не тільки в пожежі ⚠️ Ще у 2004 році IMO звертала увагу на інциденти із запальничками та балончиками для їх заправлення у контейнерах. У німецьких портах під час перевірок контейнерів з небезпечним вантажем UN 1057 виявляли вибухонебезпечні концентрації газу. Причина — витік газу із запальничок або балончиків для їх заправлення. Саме тому в таких випадках рекомендували: ▪️ уникати джерел запалювання; ▪️ зупиняти двигуни; ▪️ не використовувати обладнання, яке може дати іскру; ▪️ провітрювати контейнери; ▪️ перевіряти вантаж на пошкодження або незвичний запах. Тобто проблема не тільки в тому, що запальнички можуть горіти. Проблема ще й у тому, що при витоку газу може утворитися вибухонебезпечна атмосфера. Як ADR ідентифікує газові запальнички 📘 Газові запальнички відносяться до: UN 1057 ЗАПАЛЬНИЧКИ За спеціальним положенням 201 глави 3.3 ADR запальнички містять: ▪️ не більше 10 г скрапленого нафтового газу; ▪️ при цьому рідка фаза не повинна перевищувати 85% місткості посудини.

​​🚚 Повна фура зі знаками небезпеки, але «це не ADR». Як таке можливо? Іноді на практиці виникає ситуація, яка виглядає дивно: у транспортному засобі багато упаковок зі знаками небезпеки, але відправник каже: «Це не вантаж ADR». На перший погляд — суперечність. Але не завжди. ⚠️ 🔢 Номер ООН ще не означає автоматично, що вантаж ADR Усі небезпечні вантажі, включені до Переліку небезпечних вантажів ADR, мають номер ООН. Звідси часто роблять простий висновок: якщо вантаж має номер ООН — це небезпечний вантаж і до перевезення автоматично застосовується ADR. Але на практиці все складніше. Вантаж може бути віднесений до одного з класів небезпеки, мати номер ООН та знаки небезпеки на упаковках, але при цьому його перевезення може бути звільнене від вимог ADR. ⚖️ Два підходи до визначення небезпечного вантажу У європейській практиці можна побачити два основні підходи. 🟦 Підхід 1 Деякі країни у своїх національних законах використовують визначення, близьке до ADR: Небезпечні вантажі — це речовини та вироби, перевезення яких заборонене ADR або дозволене тільки за умови дотримання вимог, встановлених цією Угодою. За такого підходу важливо не лише те, чи має речовина або виріб номер ООН. Важливо інше: чи поширюються на конкретне перевезення вимоги ADR. Якщо в ADR прямо передбачено, що на перевезення вантажу, включеного в Перелік небезпечних вантажів, положення Угоди не поширюються, то з погляду перевезення цей вантаж може фактично перевозитися як звичайний. 🟨 Підхід 2 Інші країни, зокрема Україна, у законодавстві використовують ширше формулювання: Небезпечні вантажі — речовини та вироби, віднесені до одного з класів небезпеки. А далі встановлюється правило: перевезення небезпечних вантажів автомобільними дорогами допускається лише за умови дотримання вимог ADR. Тобто спочатку вантаж визнається небезпечним за своїми властивостями, а потім уже визначається, які саме вимоги ADR до його перевезення застосовуються. 🧯 Навіщо в ADR потрібні винятки Якби кожну речовину або виріб з номером ООН завжди перевозили за повною процедурою ADR, це створило б абсурдні ситуації. Підраховано, що на сьогодні в середньому людина має при собі від 3 до 7 речовин чи виробів, включених у Перелік небезпечних вантажів. 🔋🧴🔥 Потім людина сідає в автомобіль — і формально ці речі переміщуються транспортним засобом. Саме тому в ADR є розділ 1.1.3 — винятки. Його завдання — не зробити перевезення небезпечних вантажів неконтрольованим, а відокремити реальні ризики від ситуацій, де застосування повного ADR було б непропорційним. 📌 Винятки бувають різними Винятки можуть бути повними або частковими. ✅ Повні винятки Повний виняток означає, що під час перевезення конкретної речовини або виробу положення ADR не застосовуються. Тобто вантаж може мати небезпечні властивості, але його перевезення не потребує виконання будь яких вимог ADR. 🟡 Часткові винятки Частковий виняток працює інакше. У цьому випадку ADR не зникає повністю. Просто окремі вимоги не застосовуються або застосовуються в обмеженому обсязі. Але важливо: часткове звільнення діє тільки тоді, коли виконані умови, прямо передбачені ADR. ⚠️ Наприклад, можуть залишатися вимоги щодо маркування, документів, кількості, упаковки або умов перевезення. 🌍 Чому в одних країнах вимог менше У багатьох країнах вважають, що винятків, передбачених самим ADR, недостатньо для окремих практичних ситуацій. Тому на національному рівні можуть прийматися додаткові положення про звільнення або спрощення. Такі правила не скасовують ADR, але можуть зменшувати адміністративне навантаження на перевізників у межах, дозволених законодавством. 🧠 Головний висновок Наявність знаків небезпеки на упаковках ще не означає, що перевезення автоматично виконується за всіма вимогами ADR. Правильніше дивитися на ситуацію так: небезпечним вантажем для цілей перевезення є вантаж, віднесений до одного з класів небезпеки, якщо на його перевезення не поширюються винятки або звільнення. #Законодавство

​​⭐ Зіркові вантажі у транспортному документі: що означає N.O.S., N.A.G. або Н.З.К. Іноді в транспортному документі після назви небезпечного вантажу можна побачити три літери: N.O.S. N.A.G. Н.З.К. 🔎 Що означають ці скорочення N.O.S. — not otherwise specified entry N.A.G. — nicht anderweitig genannte Eintragung Н.З.К. — позиція не зазначена конкретно Українською простіше: Н.З.К. — не зазначений конкретно. Тобто це не власна назва конкретної речовини, а узагальнена позиція в Переліку небезпечних вантажів. 📦 Навіщо взагалі потрібні вантажі Н.З.К. Колись небезпечним вантажам у міжнародних правилах присвоїли номери ООН — UN numbers. Це дуже зручно: за номером одразу видно, що до перевезення передано не звичайний вантаж, а небезпечний. Наприклад: UN 1203 — бензин; UN 1090 — ацетон; UN 1789 — кислота хлористоводнева. Але є проблема. Неможливо включити до Переліку небезпечних вантажів усі речовини, суміші, розчини, технічні продукти, відходи й промислові матеріали під їх власними найменуваннями. Такий перелік був би не таблицею, а невеликою бібліотекою. 🧪 Як працює скорочення переліку Уявімо фарби. Фарб існує величезна кількість: різний склад, різні розчинники, різні небезпечні компоненти. Якби для кожної фарби зробити окремий рядок у Переліку небезпечних вантажів, сам перелік швидко розрісся б до абсурдних розмірів. Тому в правилах використовують узагальнені позиції. Наприклад: UN 1263 ФАРБА UN 1993 ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА, Н.З.К. Тобто вантажі в Переліку небезпечних вантажів не вказують прямо за найменуванням, а об’єднують за призначенням або за небезпечними властивостями. ⚠️ У чому ризик таких позицій Зручність має зворотний бік. Коли ми використовуємо позицію Н.З.К., у транспортному документі може зникнути важлива інформація: які саме небезпечні компоненти роблять суміш небезпечним вантажем. Наприклад, напис: UN 1993 ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА, Н.З.К. сам по собі не пояснює, що саме всередині: ксилол, бензол, толуол, ацетон чи інший компонент. А для членів екіпажу та пасажирів літака, аварійних служб, які ліквідують виток чи загоряння цього вантажу, це може мати величезне значення. ⭐ Чому ці вантажі «зіркові» У Переліку небезпечних вантажів IATA такі позиції позначаються зірочкою. В ADR для таких номерів ООН у стовпчику 6 Переліку небезпечних вантажів часто зазначене спеціальне положення 274. Його логіка проста: якщо належне відвантажувальне найменування закінчується на Н.З.К., воно має бути доповнене технічною назвою вантажу. Технічна назва додається після належного відвантажувального найменування в дужках. 📝 Як це має виглядати в транспортному документі Не просто: UN 1993 ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА, Н.З.К., 3, II, (D/E) А з технічною назвою: UN 1993 ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА, Н.З.К. (МІСТИТЬ КСИЛОЛ І БЕНЗОЛ), 3, II, (D/E) Саме технічна назва пояснює, через які компоненти суміш віднесена до небезпечних вантажів. ✅ На що звертати увагу Якщо в транспортному документі ви бачите літери: N.O.S., N.A.G. або Н.З.К., перевірте, чи зазначена після них в дужках технічна назва вантажу. #Документація

​​🚛 Особливості перевезення небезпечних вантажів у Німеччині: що повинен знати водій 🌨️ Рух у складних погодних умовах У Німеччині правила дорожнього руху прямо вимагають, щоб обладнання транспортного засобу відповідало погодним умовам. Конкретні вимоги такі: відповідні шини, незамерзаюча рідина в омивачі скла, справний транспортний засіб і готовність водія діяти обережніше. Але для транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі та підлягають маркуванню табличками оранжевого кольору, вимоги ще жорсткіші. ⚠️ Якщо видимість менше 50 метрів, дорога засніжена, слизька або вкрита ожеледицею — водій повинен особливо уважно оцінювати ситуацію, виключити будь-яку небезпеку для інших осіб і, якщо необхідно, знайти найближче придатне місце для стоянки. 📻 Повідомлення дорожнього радіо є лише інформаційними вказівками і не мають юридично обов'язкового характеру. 🚦 Дорожні знаки для небезпечних вантажів Для регулювання транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, у Німеччині в основному застосовуються три дорожніх знаки. 🔴 Знак 261 — Заборона руху транспортних засобів, позначених табличками оранжевого кольору Забороняє рух транспортних засобів, що підлягають маркуванню табличками оранжевого кольору. Дія знака не залежить від повної маси транспортного засобу. Знак 261 може застосовуватися разом із додатковою табличкою, на якій зазначена категорія тунеля. 🔴 Знак 269 — Заборона руху з речовинами, небезпечними для води Забороняє рух транспортних засобів, які перевозять понад 20 літрів речовин, небезпечних для водного довкілля. Ця заборона не залежить від того, чи підлягає транспортний засіб маркуванню табличками оранжевого кольору, та поширюється також на легкові автомобілі. 🔵 Знак 354 — Зона водоохоронної території Позначає зону охорони водних ресурсів — водозбірні території питної води та цілющих джерел. Заборон для транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, сам знак 354 не встановлює. Однак водій транспортного засобу, що перевозить речовини, небезпечні для довкілля, повинен у цій зоні їхати особливо уважно та обережно. 🔢 Знак обмеження швидкості: зверніть увагу на додаткову табличку Знак 274 із додатковою табличкою для транспортних засобів, що підлягають маркуванню табличками оранжевого кольору, означає: обмеження встановлене саме для цієї категорії транспортних засобів. Наприклад, якщо на знаку зазначено 40 км/год — саме ця швидкість є максимально дозволеною. Під час перевезення небезпечних вантажів важливо не пропустити додаткову табличку, оскільки штрафи для цієї категорії транспортних засобів вищі, ніж для звичайних автівок. Розмір штрафу, кількість нарахованих балів та рішення про тимчасову заборону керування залежать від двох факторів: • наскільки була перевищена швидкість, зазначена на знаку; • перевищення сталося в межах населеного пункту чи за його межами. 🗺️ Покажчики напрямку руху для певних видів транспорту Для регулювання руху транспортних засобів, що перевозять визначені небезпечні вантажі, можуть застосовуватися окремі покажчики напрямку руху. Ці знаки можуть вказувати обов'язковий напрямок руху для транспортних засобів, що підлягають маркуванню табличками оранжевого кольору, або які перевозять понад 20 літрів речовин, небезпечних для довкілля. 🛣️ Дистанція на автобані: 50 метрів — це не рекомендація Для транспортного засобу з небезпечним вантажем, який підлягає маркуванню табличками оранжевого кольору і має допустиму повну масу понад 3,5 тонни, на автомагістралі діє спеціальна вимога: якщо швидкість руху перевищує 50 км/год, водій повинен тримати дистанцію щонайменше 50 метрів до транспортного засобу, що рухається попереду. Причина зрозуміла: транспортний засіб із небезпечним вантажем має інший рівень ризику — йому потрібен більший запас часу, більша дистанція і більш передбачувана поведінка на дорозі. #Законодавство

​​📍 1. Місце розташування запобіжних клапанів Кожний вхідний отвір запобіжного клапана має бути розташований: 👉 у верхній частині корпуса, якнайближче до верхньої утворюючої. 🏷️ 2. Маркування запобіжних клапанів Ось тут починається найскладніше. Маркування клапана повинно відповідати вимогам підрозділу 6.7.3.9 ADR. І важливий момент: 🔴 якщо на цистерні є клапани, розташовані у верхній частині корпуса, це ще не означає, що вони за маркуванням відповідають ADR. Розглянемо приклад із цистернами для перевезення LPG. 🛢️ Приклад: цистерни для LPG Вимоги до маркування пристроїв для скидання тиску цистерн для перевезення LPG встановлені в розділі 8 європейського стандарту EN 14129:2014. Але проблема в тому, що вимоги цього стандарту до маркування клапанів не збігаються з вимогами підрозділу 6.7.3.9 ADR. І не збігаються навіть за ключовими показниками, зокрема щодо пропускної здатності. При цьому в примітці 2 до розділу 8 стандарту EN 14129:2014 прямо зазначено, що маркування посудин під тиском регулюється RID/ADR, і ці правила мають пріоритет над положеннями європейського стандарту. ⚠️ Що це означає на практиці На практиці це означає таке: 👉 запобіжні пристрої для цистерн ADR, які випускаються після 30 червня 2023 року, вже повинні мати нове маркування, вимоги до якого визначені в підрозділі 6.7.3.9 ADR. А от із цистернами LPG, які вже знаходяться в експлуатації, ситуація інша. Маркування клапанів, установлених на таких цистернах, скоріш за все, не буде відповідати вимогам підрозділу 6.7.3.9 ADR. І це вже серйозна перешкода для автоматичного нанесення знака SV. 🌬️ 3. Пропускна здатність запобіжних клапанів До 2003 року все було відносно просто. Згідно з тодішніми вимогами ADR, на газовозах дозволялося встановлювати не більше двох запобіжних клапанів, а площа їх поперечного перерізу повинна була становити: 20 см² на кожні 30 м³ місткості цистерни або її частини Наприклад, для цистерни місткістю 40 м³ треба було мати 40 см² площі поперечного перерізу клапанів. Просто. Але не дуже правильно. 🧮 Чому старий підхід був недосконалим Старі вимоги ADR не враховували тиск. А це принципово. Цистерна, розрахована на низький тиск, потребує більших запобіжних клапанів, щоб скинути достатню кількість газу. А цистерна, розрахована на високий тиск, може потребувати клапанів меншої пропускної здатності. Тобто одна лише місткість цистерни не дає повної відповіді. 📐 Нова формула в ADR У ADR 2003 року було включено нову формулу для розрахунку пропускної здатності. Ця формула була взята з Типових правил ООН, а туди потрапила з американського стандарту CGA S-1.2-1995. В ADR 2003 року і до сьогодні вона наведена у пункті 6.7.3.8.1.1. Якщо уважно подивитися на цю формулу, стає видно головне: ❗️ пропускна здатність пристроїв для скидання тиску залежить від загальної площі зовнішньої поверхні корпуса цистерни. 🔥 Приклад для пропану Якщо взяти цистерну для пропану і підставити всі відповідні коефіцієнти, формула спрощується до такого вигляду: Q = 0,1616 · A⁰·⁸² де A — площа зовнішньої поверхні корпуса цистерни. Якщо цистерна призначена для перевезення іншого газу, зміниться не сама логіка формули, а коефіцієнт перед літерою A. 🧱 Де виникає практична проблема І тут з’являється ще один «цвях». Площа зовнішньої поверхні корпуса цистерни зазвичай не зазначається в документах, які видає виробник цистерни. Тому під час чергової проміжної або періодичної перевірки визначити її точне значення, скоріш за все, буде дуже складно. А без цього неможливо коректно перевірити пропускну здатність клапанів за формулою ADR. 🧾 Висновок Маркувальний знак SV — це не просто наклейка на цистерну. Щоб цистерна могла бути позначена цим знаком, треба перевірити: • де саме розташовані запобіжні клапани; • чи відповідає їх маркування вимогам ADR; • чи достатня їх пропускна здатність; • чи можна взагалі підтвердити цю пропускну здатність для конкретної цистерни. І саме тому з цистернами, виготовленими до 1 січня 2024 року, ситуація не така проста. #Маркування

🔩 Остання крапка над маркувальним знаком SV Далі будуть уже не крапки, а цвяхи. На жаль, їх у цій темі теж достатньо. Одне з найскладніших питань щодо маркувального знака SV стосується цистерн, виготовлених до 1 січня 2024 року, які вже давно знаходяться в експлуатації. Питання просте лише на перший погляд: Які з таких цистерн після чергової перевірки повинні позначатися знаком SV? Йдеться про: • автоцистерни; • знімні цистерни; • контейнери-цистерни; призначені для перевезення стиснених, скраплених та розчинених газів, які пройшли чергову проміжну або періодичну перевірку після 31 грудня 2023 року. 🤔 Чому перевізник сам у цьому не розбереться Перевізник, оператор або власник цистерни самостійно це питання, скоріш за все, не вирішить. Саме тому в перехідних положеннях і з’являється формулювання: «пройшли чергову проміжну чи періодичну перевірку» Але проблема в тому, що навіть експерти не зможуть одразу дати відповідь. Тому треба розкласти все по поличках. ✅ Коли цистерну потрібно позначати знаком SV Знаком SV мають позначатися цистерни ADR, які: • призначені для перевезення стиснених, скраплених або розчинених газів; • обладнані запобіжними клапанами; • ці клапани відповідають положенням пункту 6.8.3.2.9 ADR. Але просто наявності клапанів недостатньо. Потрібно оцінити три критерії. 🔍 Три критерії оцінки Щоб зрозуміти, чи може цистерна бути позначена знаком SV, треба перевірити: 📍 Місце розташування запобіжних клапанів 🏷️ Маркування запобіжних клапанів 🌬️ Пропускну здатність запобіжних клапанів І кожен із цих пунктів має значення.

​​☣️ Чому ртуть в ADR довгий час була «корозійною», хоча всі знають, що вона токсична? Здавалося б, про ртуть усі знають головне: вона отруйна. 🌫️ Ртутні пари небезпечні для людини, можуть уражати нервову систему, а розлив ртуті — це не просто «неприємність», а подія, яка потребує спеціального прибирання та контролю. Але є нюанс. 📘 У правилах перевезення небезпечних вантажів ртуть довгий час розглядалася насамперед як корозійна речовина. І лише з ADR 2013 для ртуті було додано додатковий вид небезпеки — токсичність. Тобто ртуть класифікувалася не лише через те, що вона отруйна для людей, а й через те, що вона може бути небезпечною для самого транспортного засобу. ⚠️ Ртуть небезпечна не тільки для людини На транспорті ртуть створює подвійну небезпеку: ☠️ токсичність — через пари ртуті, які небезпечні при вдиханні; 🛠️ корозійність — через здатність ртуті пошкоджувати деякі метали, насамперед алюміній та його сплави. Саме друга небезпека виявилася особливо важливою для авіації. ✈️ Багато елементів конструкції повітряних суден виготовляються з алюмінієвих сплавів. А ртуть у разі контакту з відкритим алюмінієм може утворювати амальгаму — сполуку, яка порушує захисний оксидний шар металу. Після цього може початися швидка хімічна деградація матеріалу. 🧪 Що відбувається, якщо ртуть розлилася в літаку? Ртуть має високу густину, але при цьому поводиться дуже «рухливо». Вона легко розпадається на дрібні краплі, які можуть скочуватися: 🔹 у щілини; 🔹 під підлогу; 🔹 під сидіння; 🔹 у стики конструкції; 🔹 у важкодоступні порожнини. Проблема в тому, що такі краплі складно виявити й повністю видалити. 🧩 А якщо ртуть потрапить на відкритий алюмінієвий сплав, вона може проникати вздовж меж зерен металу. Це призводить до окрихчення алюмінію рідким металом. Інакше кажучи, конструкційний матеріал може втрачати свої властивості не миттєво й не завжди помітно зовні, але наслідки можуть бути критичними. Якщо такий елемент перебуває під навантаженням, можливе розтріскування. 🚫 Саме тому розлив ртуті в літаку — може привести до списання пошкодженого конструктивного елемента або навіть літака. Так, на літаку Air Niugini Fokker 100 P2-ANA стався розлив ртуті в задньому багажному/вантажному відсіку під час експлуатації в Папуа Новій Гвінеї. Після цього його визнали економічно недоцільним до ремонту, він не повернувся до експлуатації, використовувався як джерело запасних частин, а фюзеляж згодом передали Air Services Australia для використання як пожежний тренажер. 🚛 А що з автомобільним транспортом? В автомобільних перевезеннях ртуть також створює специфічні проблеми. 🏥 Наприклад, у разі перевезення в цистернах існує ризик проникнення ртуті в матеріал корпусу цистерни. В цьому разі залишки ртуті або її сліди неможливо повністю видалити, це може перетворити, наприклад харчові продукти, на небезпечні для здоров’я. 📌 Чому це важливо для розуміння ADR? Історія з ртуттю добре показує одну важливу річ: класифікація небезпечних вантажів не завжди збігається з тим, як ми сприймаємо речовину в побуті. У побуті ртуть для нас насамперед «отруйна». Але для транспорту вона ще й речовина, яка може: 🔸 пошкоджувати матеріали; 🔸 забруднювати резервуари; 🔸 створювати складні проблеми очищення; 🔸 впливати на безпечність подальшої експлуатації транспортного засобу; 🔸 спричиняти небезпеку не тільки для людей, а й для конструкції. Саме тому в ADR ртуть історично розглядалася як корозійна речовина, а згодом отримала ще й додаткову небезпеку — токсичність. #Класифікація

Що ви знаєте цікавого про ртуть? Краса й незвичність цього металу здавна приваблювали людей, але якісь незрозумілі сили часто їх губили. «О, ртуть — метал настільки цікавий, що про нього можна написати товсту книгу! Що саме потрібно, пояснюйте ясніше. — Та ось: ртуть кипить при трьохстах сімдесяти градусах, а випаровується при скількох? — Завжди, дорогий інженере, за винятком сильного морозу. — Отже, летка? — Надзвичайно летка як для своєї питомої ваги. Запам’ятайте: при двадцяти градусах тепла в кубометрі повітря, насиченого парами ртуті, — п’ятнадцять сотих грама, а при ста градусах — уже майже два з половиною грама! — Ще питання: пари ртуті самі світяться чи ні, і яким кольором? — Самі не світяться, але іноді, при сильній концентрації у прохідному світлі, дають синьо-зеленуваті відтінки. А при електричних розрядах у розрідженому повітрі світяться зеленувато-білим... — Усе ясно. Дуже дякую. … З невимовним хвилюванням я схилився над її пружною поверхнею і, занурюючи руки у вислизаючу й непіддатливу рідину, уже відчував важкість у голові та печіння в роті — зловісні ознаки початку отруєння.».