Секрети ADR

1.3. Порушення чинного законодавства у сфері дорожнього перевезення небезпечних вантажів У Проєкті ліцензійних умов не враховується основний принцип регулювання перевезень небезпечних вантажів, який полягає в тому, що вимоги, які застосовуються до перевезення небезпечного вантажу, залежать від: 👉 його кількості; 👉 ступеня небезпеки; 👉 способу перевезення. Позначення транспортних засобів інформаційними табличками про небезпечний вантаж буде порушенням законодавства України у сфері дорожнього перевезення небезпечних вантажів під час перевезення: 👉 небезпечних вантажів, упакованих в обмежених кількостях; 👉 небезпечних вантажів у звільнених кількостях; 👉 літієвих батарей чи натрій-іонних батарей, що перевозяться відповідно до спеціального положення 188 глави 3.3 ДОПНВ; 👉 транспортних засобів, включаючи дрони; 👉 багатьох інших категорій небезпечних вантажів. Державна служба України з безпеки на транспорті у Проєкті ліцензійних умов вкотре наполягає на тому, щоб всі вимоги, що містяться в Проєкті ліцензійних умов, застосовувалися незалежно від виду небезпечного вантажу чи небезпечного відходу, кількості, що перевозиться, або характеру транспортної операції. Ще у минулому столітті законодавство у сфері дорожнього перевезення небезпечних вантажів передбачало звільнення від окремих вимог. Такі звільнення діяли навіть у радянському союзі, коли автомобільні перевезення різноманітних хімічних продуктів були значно менш поширеними, ніж сьогодні: «Минимальная безопасная масса опасного вещества или минимальное безопасное количество опасных предметов на одном транспортном средстве, перевозку которых можно считать как перевозку неопасного груза, определяется изготовителем на основе положений Европейского соглашения о дорожной перевозке опасных грузов (ДОПОГ) или других нормативных документов и указывается в правилах или технических условиях на перевозку данного вида груза.».

1.2. Неможливість виконання окремих вимог У Проєкті ліцензійних умов не враховується, що не всі небезпечні відходи є небезпечними вантажами під час їх перевезення автомобільним транспортом. Наприклад, такі групи відходів, включені до Національного переліку відходів, є небезпечними відходами, але не обов’язково є небезпечними вантажами: 👉 19 08 10 — жири і суміші олій від олійно-водної сепарації, інші, ніж зазначені в 19 08 09; 👉 19 08 11 — шлами від біологічного оброблення промислових стічних вод, що містять небезпечні речовини; 👉 19 08 13 — шлами від іншого оброблення промислових стічних вод, що містять небезпечні речовини. Якщо такі вантажі не відповідають показникам та критеріям, установленим для небезпечних вантажів, їх дозволяється перевозити «мулососами». Водночас Проєктом ліцензійних умов передбачено, що в цьому випадку для перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів допускається використовувати вантажні автомобілі спеціалізованого призначення, які мають свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, затвердженого наказом МВС від 04.08.2018 № 656, свідоцтво видається або продовжується на всі транспортні засоби EX/II, EX/III, FL, AT, MEMU категорій N та O, крім транспортних засобів Збройних Сил України, які: 👉 успішно пройшли обов’язковий технічний контроль; 👉 придатні до перевезення небезпечних вантажів; 👉 відповідають вимогам частини 9 ДОПНВ, які застосовуються до відповідного типу транспортних засобів з урахуванням перехідних положень, визначених у главі 1.6 та підрозділі 9.2.1.1 ДОПНВ. Водночас жоден «мулосос» не відповідає вимогам частини 9 ДОПНВ, а отже, на такі транспортні засоби неможливо отримати свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів. Крім того, Проєктом ліцензійних умов передбачено, що в разі провадження господарської діяльності з внутрішніх та/або міжнародних перевезень небезпечних вантажів і небезпечних відходів вантажними автомобілями перевезення таких вантажів має здійснюватися за маршрутами, погодженими з уповноваженим органом. Виняток передбачено для міжнародних перевезень вантажів автомобільними дорогами, включеними до переліку маршрутів міжнародного дорожнього перевезення небезпечних вантажів, рух якими допускається без такого погодження. Однак у Проєкті ліцензійних умов не враховано, що відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку погодження та оформлення маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затвердженого наказом МВС від 04.08.2018 № 656, за маршрутами, погодженими з уповноваженим органом, має здійснюватися лише перевезення небезпечних вантажів, які є вантажами підвищеної небезпеки. Вантажі підвищеної небезпеки — це небезпечні вантажі, які можуть бути використані не за призначенням, а в терористичних цілях та, відповідно, призвести до тяжких наслідків, таких як масова загибель людей або великі руйнування. Перелік вантажів підвищеної небезпеки визначається згідно з главою 1.10 ДОПНВ. Отже, маршрути перевезення небезпечних вантажів, які не є вантажами підвищеної небезпеки, Національною поліцією України не погоджуються.

1. Зауваження до Проєкту ліцензійних умов Відповідно до положень, запропонованих Проєктом ліцензійних умов, усі суб’єкти господарювання, які мають намір провадити або вже провадять господарську діяльність з перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями, зобов’язані дотримуватися встановлених запропонованими Ліцензійними умовами організаційних, кадрових і технологічних вимог. Однак це: по-перше, необґрунтовано; по-друге, неможливо; по-третє, у багатьох випадках буде порушенням чинного законодавства у сфері дорожнього перевезення небезпечних вантажів. 1.1. Необґрунтованість запропонованого підходу Відповідно до положень Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (далі – ДОПНВ), ратифікованої Законом України «Про приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)», вибухові речовини та вироби військового призначення, паливо в каністрах та балонах, зарядні станції, транспортні засоби, мобільні телефони, засоби для чищення каналізації, алкогольні напої, аерозольні балончики, вогнегасники, дрони та багато іншого, без чого сьогодні неможлива діяльність жодного підприємства, організації, установи чи фізичної особи — підприємця, належать до одного з класів небезпечних вантажів і, відповідно, є небезпечними вантажами під час їх перевезення автомобільним транспортом. Таким чином, якщо: 👉 комунальне підприємство або аварійна служба має намір перевезти вантажним автомобілем балон з киснем для виконання робіт на об’єкті; 👉 підприємство, яке провадить діяльність, пов’язану з транспортуванням транспортних засобів, має намір евакуювати транспортний засіб; 👉 будь-який інший суб’єкт господарювання має намір перевезти вантажним автомобілем паливо в каністрі, зарядну станцію або будь-який інший хімічний продукт чи виріб, включений до Переліку небезпечних вантажів, то згідно із запропонованими Проєктом ліцензійними умовами такі суб’єкти господарювання, попри те що це не передбачено чинним законодавством України у сфері дорожнього перевезення небезпечних вантажів, зобов’язані: 👉 здійснити перевезення за маршрутами, погодженими з Національною поліцією України; 👉 використати для перевезення вантажний автомобіль, який має спеціальне обладнання: противідкатні упори, засоби пожежогасіння, конуси зі світловідбивною поверхнею, миготливі ліхтарі жовтого кольору з автономним живленням, знаки аварійної зупинки, жилети зі світловідбивними елементами та переносні ліхтарі; 👉 позначити вантажний автомобіль інформаційними табличками про небезпечний вантаж відповідно до Переліку небезпечних вантажів; залучити до перевезення водія віком не менше 21 року, який має досвід керування транспортними засобами категорій «C», «CE», «C1», «C1E» не менше трьох років та свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія; 👉 взяти на роботу уповноваженого — консультанта з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів або призначити за договором фізичну особу, яка має право виконувати такі обов’язки; 👉 зберігати у службовому приміщенні копії свідоцтв про допуск до перевезення небезпечних вантажів, документи про діяльність уповноваженого — консультанта з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, а також щорічні звіти ліцензіата з питань перевезення небезпечних вантажів.

Відкритий лист до Укртрансбезпеки та ДРС щодо Проєкту нових Ліцензійних умов у сфері автомобільних перевезень Фахівці інтернет-проєкту «Лабораторія ADR» ніколи не залишалися осторонь процесу формування законодавства України у сфері дорожнього перевезення небезпечних вантажів. Ми неодноразово надсилали пропозиції та зауваження до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом. Наприклад, 20 березня 2026 року Державна регуляторна служба України виступила з ініціативою проведення круглого столу щодо обговорення проєкту нових Ліцензійних умов у сфері автомобільних перевезень. Незважаючи на триденний строк, наданий Державною регуляторною службою України для направлення пропозицій та зауважень до проєкту, ми уважно розглянули проєкт Ліцензійних умов та вкотре надали свої зауваження, що додаються. Відповідно до статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» всі зауваження і пропозиції, одержані протягом установленого строку, підлягають обов’язковому розгляду. За результатами розгляду розробник повинен повністю або частково їх урахувати чи надати мотивоване обґрунтування відхилення. Ми не отримали мотивованого обґрунтування відхилення наших пропозицій, а фактично жодне наше зауваження та жодна наша пропозиція не були належним чином опрацьовані, попри те що і Державна регуляторна служба України, і Державна служба України з безпеки на транспорті у своїх відповідях неодноразово зазначали, що порушені в наших листах питання перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів є справді важливими та пріоритетними для формування й реалізації державної політики. Також зазначені державні органи неодноразово обіцяли під час розроблення проєкту нової редакції Ліцензійних умов додатково опрацювати надані пропозиції. Листи з такими обіцянками додаються. 1 липня 2026 року на офіційному сайті Державної служби України з безпеки на транспорті разом з Аналізом регуляторного впливу було опубліковано проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами — членами, з іншої сторони, в частині врегулювання вимог до провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільним транспортом». Цим проєктом постанови пропонується затвердити нові Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та/або міжнародних перевезень вантажів, перевезень небезпечних вантажів автомобільним транспортом — далі Проєкт ліцензійних умов. Незважаючи на те, що наші зауваження є простими та зрозумілими, запропоновані нами питання нескладно врегулювати, а дотримання вимог запропонованих Державною службою України з безпеки на транспорті фактично зупинить всю країну, Проєкт ліцензійних умов знову було розроблено фактично без їх урахування. Саме тому повторюємо основні зауваження та надаємо пропозиції щодо їх урахування (додаються), а також висловлюємо зауваження до підготовленого Державною службою України з безпеки на транспорті Аналізу регуляторного впливу.

​​Історія, яка може повторитися Ця історія реальна. Усі описані події відбулися насправді. ☀️ Вантажівка з ртуттю під сонцем Десь на початку 2000-х років літаком в Україну доставили ртуть для переробки. Відстань від аеропорту до підприємства, яке мало прийняти вантаж, становила не більше 60 кілометрів. В аеропорту просто під сонцем стояла вантажівка, завантажена ртуттю. Поруч чекав водій. Повз проходив працівник СБУ. Побачивши вантажівку з небезпечним вантажем, яка нагрівалася на сонці, він підійшов до водія: — Ви б поставили вантажівку в тінь. Водій відповів: — Та яка тут тінь? Тут документів немає. Працівник СБУ мовчки пішов далі — так, ніби нічого не сталося. Але, відійшовши на достатню відстань, щоб його вже не було видно, зателефонував до обласного управління ДАІ: — Слухайте, тут в аеропорту стоїть вантажівка з небезпечним вантажем. Стоїть на сонці, а документів немає. Розберіться, будь ласка. 🚓 Дзвінок, після якого вибору вже немає Після такого повідомлення у працівників обласного ДАІ вибір був невеликий. Треба було їхати в аеропорт і з’ясовувати обставини. У ті часи для перевезення ртуті необхідно було: 🔸 отримати дозвіл відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 440; 🔸 погодити маршрут перевезення з Державтоінспекцією; 🔸 отримати свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів; 🔸 розробити та погодити з Державтоінспекцією технічні умови безпечного перевезення ртуті; 🔸 забезпечити наявність у водія свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі. Працівники ДАІ приїхали на місце та встановили: необхідних для перевезення документів справді не вистачає. Тоді почали шукати іншого перевізника — такого, який мав би весь комплект документів і міг законно виконати це перевезення. ❌ Перевізника не знайшли І знаєте, що з’ясувалося? Такого перевізника в Україні не було. У всій країні не знайшлося жодного перевізника, який мав би всі документи, необхідні для перевезення ртуті за встановленими на той час правилами. Склалася абсурдна ситуація. В аеропорту стоїть вантажівка з ртуттю. До місця призначення — менше 60 кілометрів. Але виконати перевезення з дотриманням усіх бюрократичних вимог неможливо. Що робити? 🌙 Тиха українська ніч Однієї тихої української ночі вантажівка, завантажена ртуттю, без необхідних документів, але в супроводі патрульного автомобіля ДАІ, спокійно доїхала до місця призначення. Так завершилася історія про правила, які нібито мали забезпечити безпеку, але фактично унеможливили законне перевезення. 📄 Що змінилося сьогодні Постанову Кабінету Міністрів України № 440 давно скасовано як неефективну. Для такого перевезення більше не потрібно: 🔸 погоджувати маршрут перевезення; 🔸 розробляти та погоджувати технічні умови безпечного перевезення небезпечного вантажу; 🔸 отримувати свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів. Якщо кількість ртуті перевищує 1000 літрів на одну транспортну одиницю, для перевезення достатньо забезпечити: 🔸 дві таблички оранжевого кольору; 🔸 додаткові вогнегасники для гасіння пожежі у двигуні та займання коліс; 🔸 транспортний документ; 🔸 письмові інструкції; 🔸 свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія; 🔸 додаткове обладнання, перелік якого наведено на четвертій сторінці письмових інструкцій. 🛡️ Що насправді забезпечує безпеку Безпека перевезення ртуті досягається не завдяки чотирьом додатковим «папірцям». Вона забезпечується завдяки: 🔹 надійній тарі; 🔹 правильному маркуванню; 🔹 підготовці водія; 🔹 взаємному контролю між учасниками перевезення небезпечного вантажу. ⚠️ Мораль цієї історії Не слід створювати правила, які не підвищують рівень безпеки, а лише роблять законне перевезення неможливим. Не кожен мулосос непридатний для перевезення небезпечних відходів, але за Ліцензійними умовами жоден мулосос не зможе перевозити такі відходи законно. #Законодавство

​​Укртрансбезпека хоче ліцензувати не перевізників, а сам сучасний рівень життя ❗ ОСЬ І ДОЧЕКАЛИСЯ Укртрансбезпекою пропонується, щоб Збройні Сили маршрути перевезення небезпечних вантажів війського призначення з поліцією погоджували. Задайте собі питання: скільки людей цієї зими загинуло б, якби не було можливості: 🔹 підвезти паливо для генераторів; 🔹 підвезти зарядні станції до офісів; 🔹 підвезти боєприпаси тощо? Укртрансбезпека хоче, щоб фактично на всі ці види діяльності всі підприємства і ФОПи отримували в неї ліцензію та дотримувалися вигаданих нею ліцензійних умов. Примітно, що в багатьох випадках під час перевезення небезпечних вантажів із дотриманням запропонованих ліцензійних умов поліція на дорозі повинна штрафувати водіїв за недотримання Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та/або ADR. На сайті Державної служби України з безпеки на транспорті розміщено проєкт нових ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільним транспортом: https://dsbt.gov.ua/diialnist/rehuliatorna-diialnist/povidomlennia-pro-opryliudnennia/povidomlennia-pro-opryliudnennia-proiektu-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrainy-deiaki-pytannia-vykonannia-uhody-pro-asotsiatsiiu-mizh-ukrainoiu-z-odniiei-storony-ta-yevropeiskym-soiuzom-yevropeiskym-spivtovarystvom-z-atomnoi-enerhii-i-ikhnimy-derzhavamy-chlenamy?fbclid=IwY2xjawTL_z9leHRuA2FlbQIxMABicmlkETFRWHNGZ2ZyNFhzbUNjSVBtc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHr_29ZSm568El7HpsLRISQPYHzvW4upGVExYJnTE6lCNUtzwPthkXpNkaBDD_aem_LgHH_zUxFRzhomo5I-DluQ ⚠️ ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ НА ПРАКТИЦІ В РАЗІ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЦИХ ІНІЦІАТИВ Ліцензію на перевезення небезпечних вантажів мають отримати всі суб’єкти господарювання України, які експлуатують вантажні автомобілі. І ось чому. Відповідно до статті 1 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», небезпечний вантаж — це речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які за міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, віднесені до одного з класів небезпечних речовин. Відповідно до положень ADR, ратифікованої Україною, до одного з класів небезпечних вантажів і, відповідно, до небезпечних вантажів під час перевезення відносяться, зокрема: 🔹 вибухові речовини та вироби військового призначення; 🔹 паливо в каністрах і балонах; 🔹 зарядні станції; 🔹 транспортні засоби; 🔹 мобільні телефони; 🔹 засоби для чищення каналізації; 🔹 алкогольні напої; 🔹 аерозольні балончики; 🔹 вогнегасники; 🔹 багато іншого, без чого сьогодні в Україні неможлива діяльність жодного підприємства, організації, установи чи ФОП. Тому, що на сьогодні на дорозі немає жодного вантажного автомобіля, на якому відсутні речовини чи вироби, що згідно ADR віднесені до одного з класів небезпечних вантажів. Ліцензію на перевезення небезпечних вантажів будуть змушені навіть Військові частини, оскільки, згідно зі статтею 3 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», здійснення господарської діяльності, яка відповідно до закону підлягає ліцензуванню, здійснюється військовими частинами після одержання у встановленому порядку ліцензії. При цьому, ні Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів», ні Закон України «Про автомобільний транспорт», ні чинні, ні запропоновані проєкти ліцензійних умов не передбачають жодних виключень чи звільнень. Такого собі не дозволяли навіть у радянському союзі, бо навіть тоді розуміли, що людям час від часу треба перевозити невеликі кількості небезпечних вантажів. #Законодавство

​​🚛 Нові умови перевезення небезпечних вантажів підвищеної небезпеки від Нацполіції Схоже, для перевезення небезпечних вантажів поступово формується нове правило: ☀️ Влітку рух у денний час заборонено, бо спекотно. ❄️ Взимку рух заборонено, бо погіршилися погодні умови. 🌙 Уночі рух заборонено, бо діє комендантська година. ⚠️ Та й узагалі під час руху необхідно враховувати тимчасові обмеження, пов’язані з бойовими діями. Виникає логічне запитання: а коли тоді їхати? 🤔 Ох, як це все сумнівно Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 передбачає можливість обмежувати в денний час рух транспортних засобів: • фактичною масою понад 24 т; • з навантаженням на вісь понад 7 т; • за температури повітря вище +28 °C. Але з цього обмеження прямо виключені транспортні засоби, які перевозять: • небезпечні вантажі; • швидкопсувні вантажі; • живих тварин і птицю; • вантажі для запобігання або ліквідації надзвичайних ситуацій. Тобто транспортний засіб перевозить етанол UN 1170 — небезпечний вантаж, але в погодженні маршруту все одно з’являється заборона руху в денний час за температури +28 °C і вище. 🌧 «Рух під час погіршення погодних умов заборонено» ADR допускає встановлення компетентними органами тимчасових обмежень, обумовлених: • несприятливими погодними умовами; • землетрусами; • аваріями; • страйками; • громадськими заворушеннями; • воєнними діями. Але формулювання «погіршення погодних умов» у погодженні маршруту виглядає надто невизначеним. Незрозуміло: ❓ Хто саме встановлює факт погіршення погодних умов? ❓ Які погодні явища маються на увазі: дощ, сніг, туман, ожеледиця, сильний вітер? ❓ За якими показниками водій повинен визначити початок заборони? ❓ Як встановити, що погодні умови вже покращилися і рух дозволено продовжити? ❓ На якій саме ділянці маршруту діє така заборона? 🚧 Заборона, яку неможливо виконати Водій повинен точно розуміти: • коли рух дозволено; • коли він заборонений; • де починається обмеження; • хто його встановив; • за якими критеріями визначається початок і закінчення заборони. А формулювання на кшталт «рух під час погіршення погодних умов заборонено» залишає занадто багато простору для довільного тлумачення. У підсумку виходить майже універсальна схема боротьби за тверезість: ☀️ влітку спирт не возимо, бо спекотно; ❄️ взимку — бо погана погода; 🌙 уночі — бо комендантська година; ⚠️ а в інший час — з урахуванням тимчасових обмежень, пов’язаних із бойовими діями. #Документація

​​⚠️ Проблеми використання знака небезпеки № 9 У 1956 році була опублікована перша редакція Рекомендацій ООН з перевезення небезпечних вантажів. У ній уже містилася міжнародна система знаків небезпеки. Не всі вони виглядали так, як зараз. Але відтоді лише одиниці зазнали значних змін. Проте був один клас небезпеки, якому знак небезпеки взагалі не дістався. ❓ Небезпечні вантажі є, а знака немає Для деяких класів було передбачено навіть декілька знаків, а цьому класу не дісталося жодного. Небезпечні вантажі є, а знака небезпеки для їх позначення не вигадали. Це був клас небезпеки 9: «Інші небезпечні речовини та вироби». І така несправедливість тривала доволі довго. ❗ Радянський знак оклику Одним із перших, як це не дивно, не витримав радянський союз. У СРСР власний знак для вантажів класу 9 достовірно з’явився в ГОСТ 19433-81, введеному в дію 1 січня 1982 року. Як символ небезпеки на ньому використовувався чорний знак оклику. Для класів 1–8 характер небезпеки можна визначити за символом: 💥 бомба — вибух; 🧯 балон — газ; 🔥 полум’я — легкозаймистість; 🔥 коло, що горить, — інтенсифікація горіння, здатність спричиняти або посилювати горіння інших матеріалів; ☠️ череп і дві схрещені кістки — токсичність; ☢️ трилисник — радіоактивність; 🧪 рідина, що руйнує руку та метал, — їдкість і корозія. Але на яку саме небезпеку вказує знак оклику? Знак оклику є універсальним попередженням і сам по собі не характеризує конкретний вид транспортної небезпеки. Можливо, саме тому міжнародна система надала перевагу іншому, унікальному графічному позначенню класу 9. ▮▮▮ Сім чорних смуг У другій половині 1980-х років у міжнародній системі з’явився знак із сімома чорними вертикальними смугами. Сім чорних смуг у верхній половині знака. Назвати їх символом небезпеки дуже складно. Серед усіх символів небезпеки ці смуги є, мабуть, найнеочевиднішою ідеограмою. Здавалося б, проблему вирішено: ✅ клас небезпеки є; ✅ знак небезпеки для нього є; ✅ усю роботу виконано. Але після цього проблеми тільки почалися. Не вірите? Візьміть цей знак, підіть у будь-яку службу доставки й попросіть працівника розповісти, на яку небезпеку, на його думку, цей знак вказує. 🌳🌡️ Додаткові пояснення Враховуючи неочевидний символ небезпеки, було прийнято рішення додатково пояснювати знак небезпеки № 9. У певних випадках такі пояснення даються у вигляді додаткових обов’язкових маркувальних знаків. Сьогодні додаткові маркувальні знаки обов’язково кріпляться поруч зі знаком небезпеки № 9, якщо вантаж: 🌳 небезпечний для довкілля; 🌡️ перевозиться при високій температурі. В окремих випадках — для небезпечних вантажів UN 2211 та UN 3314 — знак небезпеки № 9 взагалі замінюється попереджувальним написом. 🔋 Поява знака небезпеки № 9А В ADR 2017 року було прийнято рішення відмовитися від використання знака небезпеки № 9 для позначення упаковок із літієвими батареями: UN 3090; UN 3091; UN 3480; UN 3481. Для їх позначення було створено новий знак небезпеки № 9А. В ADR 2025 року перелік вантажів, які мають позначатися цим знаком, було розширено. Зараз знаком небезпеки № 9А також повинні позначатися небезпечні вантажі з номерами: UN 3551; UN 3552; UN 3556; UN 3557; UN 3558. Знак небезпеки № 9А відрізняється від знака небезпеки № 9 лише тим, що в його нижній половині зображено групу батарей, одна з яких пошкоджена і з неї виходить полум’я. 9️⃣ Навіть правильне положення не завжди очевидне Мало того, якщо забути підкреслити цифру 9 внизу знака, правильне положення знака також буде неочевидним. Адже навіть перевернутий знак небезпеки в такому разі виглядатиме наче правильно. #Маркування

​​🧪 Рідке скло: нешкідливий клей чи небезпечний вантаж? Багато хто звик вважати канцелярський клей абсолютно безпечною речовиною. Але під назвою «рідке скло» випускаються водні розчини силікатів натрію або калію з різним складом, концентрацією та лужністю. ⚠️ Деякі з цих продуктів класифікуються як небезпечні вантажі, інші не підпадають під дію ADR. 🔬 З чого отримують рідке скло Водні розчини рідкого скла можуть отримувати шляхом розчинення у воді твердого силікатного скла або інших сухих розчинних силікатних продуктів. До таких продуктів належать: 1️⃣ тверде силікатне скло — sodium silicate glass, soluble glass, sodium silicate lumps; 2️⃣ дисилікат натрію; 3️⃣ метасилікат натрію та його гідрати; 4️⃣ порошкоподібні силікати натрію з різним силікатним модулем; 5️⃣ силікати калію — для отримання калієвого рідкого скла. ❗ Це не означає, що всі перелічені продукти є небезпечними вантажами. Їхня класифікація залежить від точного хімічного складу та властивостей. 🧬 Метасилікат натрію — Na₂SiO₃ Із перелічених речовин окрема іменна позиція в Переліку небезпечних вантажів ADR передбачена для речовини Na₂SiO₃ під офіційним транспортним найменуванням: UN 3253 ТРИОКСОСИЛІКАТ НАТРІЮ, 8, III. Це означає: 🔹 клас — 8 «Корозійні речовини»; 🔹 група упакування — III; 🔹 знак небезпеки — № 8. Згідно з гармонізованою класифікацією GHS, безводний метасилікат натрію, CAS 6834-92-0, має, зокрема, такі характеристики небезпеки: 🔥 H314 — спричиняє тяжкі опіки шкіри та серйозні пошкодження очей. У паспортах безпеки окремих продуктів також може зазначатися: ⚙️ H290 — може спричиняти корозію металів. ⚗️ Чому рідке скло може мати різну класифікацію Класифікація конкретного продукту залежить від: 🔸 вмісту силікатів; 🔸 вмісту вільного лугу; 🔸 співвідношення SiO₂ і Na₂O або K₂O; 🔸 концентрації розчину; 🔸 значення pH; 🔸 наявності інших компонентів; 🔸 фактичного корозійного впливу на шкіру та метали. Т ому два продукти з однаковою комерційною назвою «рідке скло» можуть мати різну транспортну класифікацію. Один продукт може не підпадати під дію ADR, а інший може бути віднесений, наприклад, до однієї з таких позицій: 🚛 UN 1719 ЛУЖНА РІДИНА ЇДКА, Н.З.К.; 🚛 UN 3266 КОРОЗІЙНА РІДИНА ЛУЖНА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К.; 🚛 для деяких багатокомпонентних складів — UN 1760 КОРОЗІЙНА РІДИНА, Н.З.К. Тому два продукти, що мають однакову комерційну назву «рідке скло», можуть мати різну транспортну класифікацію. Один продукт може не підпадати під дію ADR, а інший може перевозитися, наприклад, як: 📄 Важливо для перевізника Транспортну класифікацію конкретного продукту слід перевіряти в розділі 14 актуального паспорта безпеки цього продукту: 🔹 Номер ООН; 🔹 Належне відвантажувальне найменування; 🔹 Клас небезпеки під час перевезення; 🔹 Група упакування. ⚠️ Наявність номера ООН у розділі 14 паспорта безпеки означає, що продукт класифікований як небезпечний вантаж. Однак це саме по собі ще не означає, що транспортний засіб обов’язково повинен позначатися табличками оранжевого кольору, а водій повинен мати свідоцтво ДОПНВ про підготовку. Необхідно враховувати: 📦 спосіб перевезення; 📦 спосіб упакування; ⚖️ кількість вантажу; 📘 застосовні звільнення ADR, зокрема положення про обмежені кількості — LQ; 🧮 підрозділ 1.1.3.6 ADR — Правило 1000 балів. #Класифікація

​​ADR на водія чи ADR на машину: що потрібно і коли? 🚛⚠️ У перевезеннях небезпечних вантажів часто можна почути: • «Потрібен ADR на водія» • «Потрібен ADR на машину» Але це не одне й те саме. І плутанина тут може дорого коштувати під час контролю. ADR на водія 👨‍✈️ Так у побуті часто називають свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія. Це документ, який підтверджує, що водій: • пройшов спеціальне навчання; • склав іспит; • знає вимоги ADR щодо перевезення небезпечних вантажів; • має право перевозити небезпечні вантажі у випадках, коли таке свідоцтво вимагається. Коли водію потрібне свідоцтво ДОПНВ? 🟧 За ADR свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія потрібне тоді, коли під час перевезення небезпечного вантажу транспортна одиниця повинна позначатися табличками оранжевого кольору. Тобто логіка проста: якщо вантаж перевозиться в кількості або способом, за якого потрібні таблички оранжевого кольору, — водій повинен мати свідоцтво ДОПНВ про підготовку. ADR на машину 🚚 Так часто називають свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів. У водіїв і перевізників його ще часто називають «свідоцтво з червоною смугою». Цей документ підтверджує, що транспортний засіб відповідає вимогам ADR як транспортний засіб: • EX/II; • EX/III; • FL; • AT; • MEMU. Важливо: не кожній машині потрібне таке свідоцтво ⚠️ Сама назва документа вже підказує відповідь: це свідоцтво не для всіх перевезень небезпечних вантажів, а лише для визначених. ADR не вимагає оформлювати свідоцтво про допущення на кожну вантажівку, яка перевозить небезпечний вантаж. Воно потрібне тільки для транспортних засобів спеціальних типів: EX/II, EX/III, FL, AT або MEMU. Для інших транспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі, спеціальне свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів не вимагається. Коли потрібне свідоцтво на транспортний засіб? 📄 Свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів повинно бути на транспортних засобах, якими перевозять: 1. Вибухові речовини та вироби класу 1 💥 Йдеться про перевезення в упаковках у кількостях, що перевищують максимальні загальні значення, передбачені підрозділом 1.1.3.6 ADR. Тобто транспортні засоби підлягають маркуванню табличками оранжевого кольору. У таких випадках повинні застосовуватися транспортні засоби EX/II або EX/III. 2. Небезпечні вантажі в цистернах 🛢️ Свідоцтво потрібне, якщо небезпечні вантажі перевозяться: • у контейнерах-цистернах індивідуальною місткістю понад 3 м³; • у переносних цистернах індивідуальною місткістю понад 3 м³; • у багатоелементних газових контейнерах індивідуальною місткістю понад 3 м³; • у вбудованих або знімних цистернах місткістю понад 1 м³; • у транспортних засобах-батареях місткістю понад 1 м³. 3. Небезпечні вантажі у MEMU ⚙️ MEMU — це змішувально-зарядна машина тобто транспортний засіб із установленою на ньому машиною для виготовлення вибухових речовин з небезпечних вантажів, що не є вибуховими, і їх заряджання. Для таких транспортних засобів ADR також передбачає обовʼязкову наявність свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів. Коротко 🧾 ADR на водія — це свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія. Воно потрібне, коли транспортна одиниця при перевезенні небезпечного вантажу повинна позначатися табличками оранжевого кольору. ADR на машину — це свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення деяких небезпечних вантажів. Воно потрібне не завжди, а лише для транспортних засобів EX/II, EX/III, FL, AT або MEMU. Головна помилка на практиці ❌ Контролюючі органи іноді думають так: «Є небезпечний вантаж — значить потрібен ADR на машину». Ні. Це не так. Для більшості перевезень небезпечних вантажів в упаковках спеціальне свідоцтво про допущення транспортного засобу не потрібне. Але якщо транспортна одиниця повинна бути позначена табличками оранжевого кольору, водій повинен мати свідоцтво ДОПНВ про підготовку водія. #Документація

​​Що вимагає ADR? 📘 Починаючи з ADR 2017, вимоги до перевезення UN 2211 у закритих транспортних засобах фактично наближені до вимог, які застосовуються для вантажів, здатних створювати небезпечну газову атмосферу. Відповідно до спеціального положення CV36 розділу 7.5.11 ADR, упаковки з UN 2211 повинні завантажуватися переважно: • у відкриті транспортні засоби; • у вентильовані транспортні засоби; • у відкриті контейнери; • у вентильовані контейнери. Якщо такої можливості немає і вантаж перевозиться в іншому закритому транспортному засобі або контейнері, тоді мають виконуватися додаткові вимоги. По-перше, має бути виключений газообмін між вантажним відділенням і кабіною водія. По-друге, на завантажувальних дверях транспортного засобу або контейнера має бути нанесений напис літерами висотою не менше 25 мм: «УВАГА НЕМАЄ ВЕНТИЛЯЦІЇ ВІДКРИВАТИ ОБЕРЕЖНО» А що має бути на упаковках? 🧾 Для UN 2211 знак небезпеки на упаковках не передбачений. Але це не означає, що упаковки взагалі залишаються без попередження. Відповідно до спеціального положення 633 глави 3.3 ADR, на упаковках і малих контейнерах, що містять UN 2211, має бути маркувальний знак: «Не розташовувати поблизу джерела займання» Цей напис має бути виконаний офіційною мовою країни відправлення. Якщо ця мова не є англійською, німецькою або французькою, напис додатково має бути виконаний англійською, німецькою або французькою мовою. #Здійсненняперевезення

Біг-беги з небезпечним вантажем, знаки небезпеки є, але це невірно! ⚠️ У Швеції під завантаження прибуває фура. Потрібно забрати картонні барабани з вантажем. Близько 18 тонн. На барабанах немає знаків небезпеки. Здавалося б, звичайний вантаж. Не ADR. Але на завантаженні відправник видає транспортний документ, у якому зазначено: UN 2211, ПОЛІМЕР, ЩО СПІНЮЄТЬСЯ, ГРАНУЛЬОВАНИЙ, 9, III, (D/E). Перевізник до такого не був готовий. Думав, що це не небезпечний вантаж. Не пощастило. Без свідоцтва ДОПНВ про підготовку водія можна перевозити не більше 1000 кг маси нетто такого небезпечного вантажу. А тут — близько 18 тонн. Це не теорія. З цим вантажем вже були серйозні інциденти 💥 🚛 Інший перевізник багато разів перевозив UN 2211 у тентованих напівпричепах. Проблем не було. Потім тентованого напівпричепа не знайшлося — і для перевезення вирішили використати рефрижератор. У Польщі транспортний засіб потрапив на контроль. Коли відкрили вантажне відділення, з нього пішов дим. Контролюючі органи з переляку поставили автомобіль на спеціальну стоянку. 🚛 Ще один випадок — працівник підійшов до напівпричепа з вантажем UN 2211, курячи сигарету. Сигарета стала джерелом займання. Пари пентану, які виділялися з вантажу, спалахнули. Були й серйозніші інциденти. 🚢 🏭 Вибухи ставалися у вантажному трюмі судна у водах Гонконгу, завантаженому вантажем UN 2211, а також у складському приміщенні в Японії, куди завезли велику кількість такого вантажу. У всіх цих випадках схема однакова ⚠️ Закрите або погано вентильоване приміщення. Виділення та накопичення займистих парів з вантажу. При наявності джерела займання — вибух, спалах або пожежа. Чому знаки небезпеки не вимагаються? 🧐 В ADR є небезпечні вантажі, які перевозяться без знаків небезпеки на упаковках і без Великих знаків небезпеки на контейнерах, цистернах та транспортних засобах. До таких вантажів належать, зокрема: UN 2211 UN 3314 Але відсутність знаків небезпеки зовсім не означає, що вантаж безпечний. UN 2211 — це якраз той випадок, коли небезпека не дуже очевидна зовні, але може створити серйозні проблеми під час перевезення. У чому небезпека UN 2211? 🔥 Під час перевезення цей вантаж може виділяти займисті пари. Якщо вантаж перевозиться у закритому транспортному засобі або контейнері без вентиляції, ці пари можуть накопичуватися у вантажному відділенні. Далі достатньо джерела займання — і ситуація може швидко вийти з-під контролю. Клас 9 — це не «МАЛЕНЬКА небезпека» 🚛 Часто клас 9 сприймають як щось другорядне. Але це помилка. Клас 9 — збірний. До нього належать вантажі з дуже різними небезпечними властивостями: від генетично змінених організмів до розплавленого бітуму. Знак небезпеки № 9 теж особливий. На ньому немає зрозумілого символу небезпеки. Лише сім чорних смуг у верхній половині. Запитайте будь-кого, на яку саме небезпеку вказує знак небезпеки № 9, — і навряд чи отримаєте точну відповідь. Саме тому для окремих вантажів класу 9 застосовують додаткові маркувальні знаки. Наприклад: 🔋 для літієвих батарей і натрій-іонних батарей — спеціальний знак із групою батарей, одна з яких пошкоджена і з неї виходить полум’я; 🌳 для речовин, небезпечних для навколишнього середовища, зокрема UN 3077 і UN 3082, — знак із засохлим деревом і рибою, викинутою на берег; 🌡️ для речовин, що перевозяться за високої температури, — знак із червоним термометром у трикутнику. З UN 2211 ситуація схожа: звичайний знак класу 9 не пояснив би головну небезпеку цього вантажу.

​​Що НЕ рахується за «Правилом 1000 балів» в ADR 🧮 Здається, що якщо у машині є ящики, мішки, каністри чи бочки з небезпечним вантажем — усе треба рахувати за «Правилом 1000 балів». Веземо літієві батареї — рахуємо. Веземо пристрої з літієвими батареями — теж рахуємо. Веземо запальнички — рахуємо. Будь-який небезпечний вантаж в упаковках — рахуємо. Але ні. В ADR є багато випадків, коли небезпечний вантаж не враховується при розрахунку кількості балів. Що каже ADR 📘 Для цілей підрозділу 1.1.3.6 ADR не враховуються небезпечні вантажі, звільнені від дії правил відповідно до: 1.1.3.1 a) і d)–f), 1.1.3.2–1.1.3.5, 1.1.3.7, 1.1.3.9 і 1.1.3.10 ADR. Звучить складно. Тому спростимо. Простими словами 🧩 У розрахунках за «Правилом 1000 балів» не враховуються небезпечні вантажі, на які поширюються інші звільнення ADR. Але є важливий виняток: вантажі, які беруть із собою для виконання робіт на об’єкті, можуть не маркуватися знаками небезпеки, але все одно враховуються у розрахунках. Ще простіше 👇 На практиці найзручніший орієнтир такий: якщо небезпечний вантаж не позначається знаками небезпеки — дуже часто його не треба враховувати у «1000 балах». Але це не абсолютне правило. Наприклад: • UN 2211 або UN 3314 взагалі можуть не позначатися знаками небезпеки; • вантажі для виконання робіт на об’єкті можуть не мати знаків небезпеки, але враховуються; • транспортні засоби, що працюють на літієвих батареях, можуть бути позначені знаками небезпеки, але не враховуються у розрахунку. Тобто маркування — це хороший практичний орієнтир, але не заміна аналізу ADR. Що точно не враховуємо ✅ Є групи небезпечних вантажів, які не враховуються при розрахунку за «Правилом 1000 балів». 1. Обмежені кількості — LQ 📦 Це небезпечні вантажі, упаковані в обмежених кількостях. Вони маркуються знаком у формі ромба із зафарбованими верхнім і нижнім кутами. Такі вантажі не включаються до розрахунку 1000 балів. 2. Звільнені кількості — EQ 🧪 Це небезпечні вантажі, упаковані у звільнених кількостях. Вони маркуються знаком у формі квадрата зі штрихованою окантовкою та стилізованою літерою «E» у колі. Їх також не враховують у розрахунку. 3. Літієві батареї за спеціальним положенням 188 🔋 Літієві батареї, упаковані згідно зі спеціальним положенням 188 глави 3.3 ADR, не рахуються за «Правилом 1000 балів». Вони маркуються знаком у формі квадрата зі штрихованою окантовкою із зображенням групи батарей, одна з яких ушкоджена й з неї виходить полум’я. 4. Транспортні засоби, що працюють на літієвих батареях 🧪 Це небезпечні вантажі, упаковані у звільнених кількостях. Вони маркуються знаком у формі квадрата зі штрихованою окантовкою та стилізованою літерою «E» у колі. Їх також не враховують у розрахунку. 5. Інші вантажі, звільнені спеціальними положеннями ADR 📄 У главі 3.3 ADR є багато спеціальних положень, які можуть звільняти вантаж від певних вимог ADR. Наприклад: • алкогольні напої в пляшках; • холодильники; • рідинні акумулятори, запаковані відповідним чином; • небезпечні для довкілля речовини в упаковках місткістю не більше 5 л або 5 кг; • інші вантажі, для яких ADR прямо передбачає звільнення. Що об’єднує ці вантажі? 🚚 Якщо вантаж підпадає під такі звільнення, то незалежно від кількості, що перевозиться, зазвичай не потрібно: • оформлювати транспортний документ ADR; • відкривати Таблички оранжевого кольору; • враховувати цей вантаж при розрахунку кількості балів. Головний висновок ⚠️ Не кожен небезпечний вантаж в упаковках автоматично потрапляє в розрахунок за «Правилом 1000 балів». Спочатку треба визначити, чи не застосовується до нього інше звільнення ADR. І тільки після цього рахувати бали. #Здійсненняперевезення

​​Спеціальне положення 389 глави 3.3 ADR вимагає, щоб вантажна транспортна одиниця була оснащена табличками оранжевого кольору відповідно до підрозділу 5.3.2.2 ADR і Великими знаками небезпеки на двох протилежних бічних сторонах. Але в ADR є нюанс. Згідно з положеннями ADR, таблички оранжевого кольору без цифр не кріпляться до бічних поверхонь транспортних одиниць. А таблички оранжевого кольору з ідентифікаційним номером небезпеки та номером ООН застосовуються тоді, коли ідентифікаційний номер небезпеки зазначений у колонці 20 Переліку небезпечних вантажів. Для UN 3536 ця історія довго залишалася проблемною. Другу проблему мають вирішити лише в ADR 2027. 🚛 Що це означає для перевізника і водія Якщо перевізник або водій береться за перевезення Battery Energy Storage Container, наприклад контейнера 20'HQ розмірами 6058 × 2438 × 2896 мм і масою до 43 тонн, краще не сприймати його як звичайний контейнер. Це небезпечний вантаж класу 9. І це велика літієва батарейна система. Щоб не створити собі проблем під час перевезення, я би радив щонайменше переконатися, що такий контейнер позначений відповідно до Рекомендацій ООН з перевезення небезпечних вантажів з деякими особливостями. А саме: 🔸 на двох протилежних бокових сторонах нанесені великі знаки небезпеки № 9; 🔸 номер UN 3536 зазначено на табличках оранжевого кольору розміром 30 на 12 см розміщених поруч із великими знаками небезпеки; 🔸 перевезення здійснюється як звичайне перевезення ADR з відкритими табличками оранжевого кольору на транспортній одиниці. Фото: Kecko from Eastern Switzerland / Wikimedia Commons, CC BY 2.0, без змін. #Здійсненняперевезення

​​🥃 Алкогольні напої та ADR: коли віскі — не небезпечний вантаж Не кожен вантаж алкоголю: віскі, рому чи коньяку автоматично підпадає під всі положення ADR. У ADR для алкогольних напоїв є окрема позиція, а отже — й окремі умови перевезення. 🍷 До 24 % спирту — ADR не застосовується Відповідно до спеціального положення 144 глави 3.3 ADR алкогольні напої, які містять не більше 24 % спирту за об’ємом, не підпадають під дію вимог ADR. Тобто для таких напоїв ADR не застосовується. 🥃 Від 24 % до 70 % спирту — вже UN 3065 Алкогольні напої з вмістом спирту: понад 24 %; але не більше 70 % за об’ємом, у Переліку небезпечних вантажів ADR віднесені до: UN 3065 АЛКОГОЛЬНІ НАПОЇ, група упакування III. Температура спалаху таких водно-спиртових розчинів — нижче 28 °C. Тобто з погляду ADR це вже легкозаймиста рідина. 🚛 Коли ADR застосовується Якщо такі алкогольні напої перевозяться: • у цистернах; • у єврокубах; • у посудинах місткістю понад 250 літрів, • вони підпадають під вимоги ADR. У такому випадку вже потрібно дивитися вимоги до тари, цистерн, маркування, документів, обладнання транспортного засобу та інших елементів перевезення небезпечних вантажів. ✅ Коли ADR не застосовується Тут спрацьовує спеціальне положення 145 глави 3.3 ADR. Алкогольні напої, віднесені до групи упакування III, не підпадають під дію вимог ADR, якщо вони перевозяться в посудинах місткістю 250 літрів або менше. Саме тому перевезення звичайних пляшок або невеликих ємностей із віскі, ромом чи коньяком зазвичай не потребує застосування ADR. 🪵 Окрема історія — дерев’яні бочки Виготовлення алкогольних напоїв це мистецтво, а отже додаткові виключення неминучі. Для алкогольних напоїв з вмістом спирту понад 24 %, але не більше 70 %, ADR передбачає ще одну особливість. Відповідно до спеціального положення 247 глави 3.3 ADR, у межах виробничого процесу такі напої можуть перевозитися в дерев’яних бочках місткістю: понад 250 літрів, але не більше 500 літрів. Але це дозволяється лише за певних умов. 📌 Умови для дерев’яних бочок Перед перевезенням потрібно виконати такі вимоги: • перед наповненням дерев’яні бочки мають бути перевірені, а обручі — затягнуті; • у бочці має залишатися достатній незаповнений об’єм для розширення рідини — не менше 3 %; • під час перевезення бочки мають бути встановлені так, щоб заливні горловини були зверху; • бочки мають перевозитися в контейнерах, що відповідають вимогам КБК; • кожна бочка має бути надійно закріплена в спеціальній рамі або каркасі, щоб не допустити її зміщення під час перевезення. ⚠️ Висновок Для алкогольних напоїв в ADR передбачені особливі звільнення, яких немає для інших спиртових розчинів. Для цього вантажу важливі три речі: 1️⃣ вміст спирту; 2️⃣ місткість посудин; 3️⃣ спосіб перевезення. До 24 % спирту — ADR не застосовується. Понад 24 % і до 70 % — це вже UN 3065, але спеціальне положення 145 звільняє такі напої від ADR, якщо вони перевозяться в посудинах місткістю 250 літрів або менше. А дерев’яні бочки понад 250 літрів — це вже окремий випадок. #Здійсненняперевезення

​​🚛 Контроль на дорозі: обмежувач швидкості Під час перевірок інспектори часто виявляють порушення, пов’язані з обладнанням та функціонуванням обмежувачів швидкості. Але при перевезенні небезпечних вантажів за такі порушення нерідко штрафують не як за проблему з обмежувачем, а просто як за перевищення швидкості або інше порушення. 🧾 Як це виглядає на практиці Якщо під час контролю встановлено, що водій перевищив швидкість — короткочасно або тривало, — зазвичай карається саме порушення швидкісного режиму. Щоб не лізти глибоко під капот, штрафують водія за відсутність на склі наклейки із зазначенням швидкості на яку налаштовано обмежувач швидкості чи позаду автівки зображення дорожнього знака «Обмеження максимальної швидкості». Причина такого перевищення детальніше не з’ясовується. Перевищення швидкості можуть встановити: 🔸 за діаграмними дисками аналогового тахографа; 🔸 за роздруківкою з цифрового тахографа; 🔸 за результатами аналізу даних цифрового тахографа. 📌 Як ця вимога з’явилася в ADR Вперше в ADR обмежувачем швидкості зобов’язали обладнувати автотранспортні засоби, які підлягають позначенню табличками оранжевого кольору, з дозволеною максимальною масою понад 12 тонн і вперше зареєстровані після 01.01.1987 року. Пізніше цей обов’язок поширили на всі автотранспортні засоби з дозволеною максимальною масою понад 3,5 тонни, які підлягають позначенню табличками оранжевого кольору та вперше зареєстровані після 31.12.2007 року. ⚙️ Що таке обмежувач швидкості Обмежувачі швидкості — це пристрої, які в механічному транспортному засобі, насамперед шляхом керування подачею пального до двигуна, обмежують максимальну швидкість транспортного засобу встановленим значенням. Згідно з розділом 9.2.5 ADR для вантажних автомобілів, тягачів і сідельних тягачів обмежувач швидкості повинен бути налаштований на максимальну швидкість — з урахуванням усіх допусків — 90 км/год. Тобто: vset + допуски < 90 км/год 💻 Пристрій або функція обмеження швидкості В ADR 2019 року дозволили обладнувати транспортні засоби не тільки пристроєм обмеження швидкості, а й функцією обмеження швидкості. Тобто з 01.01.2019 транспортний засіб не обов’язково має мати окремий «пристрій» у вигляді додаткового блоку. Обмеження швидкості може забезпечуватися штатною функцією транспортного засобу, наприклад у системі керування двигуном, якщо вона відповідає Правилам ООН № 89 і програмно не дозволяє автомобілю перевищити встановлену швидкість. ❗ Які можуть бути порушення У положеннях про штрафи щодо обмежувача швидкості може бути три різні склади порушення: 1️⃣ транспортний засіб не обладнаний обмежувачем швидкості; 2️⃣ обмежувач швидкості налаштований на недопустиму швидкість; 3️⃣ транспортний засіб вводиться в експлуатацію, хоча обмежувач швидкості не функціонує. 👨‍✈️ Відповідальність водія Приклад порушення: водій керував вантажним автомобілем дозволеною максимальною масою понад 3,5 тонни, що підлягає маркуванню табличками оранжевого кольору, перевозив небезпечні вантажі, хоча транспортний засіб не був обладнаний передбаченим обмежувачем швидкості. Зазвичай розмір штрафу для водія — 150 €. 🏢 Відповідальність перевізника Це регулювання стосується не тільки водія. Якщо перевізник розпорядився здійснити поїздку за відсутності обмежувача швидкості або допустив таку поїздку, відповідальність може наставати і для нього. Зазвичай розмір штрафу для перевізника — 225 €. Порушення полягає в тому, що перевізник розпорядився ввести в експлуатацію вантажний автомобіль дозволеною максимальною масою понад 3,5 тонни, що підлягає маркуванню табличками оранжевого кольору, з небезпечними вантажами, хоча транспортний засіб не був обладнаний передбаченим обмежувачем швидкості, або допустив таку експлуатацію. 🔌 Якщо обмежувач є, але вимкнений Таке саме регулювання діє і тоді, коли: 🔸 на обмежувачі швидкості встановлено недопустиму швидкість; 🔸 обмежувач швидкості не функціонує; 🔸 обмежувач швидкості був вимкнений. #Контроль

​​Коли перевізнику, логісту або водію краще НЕ визначати номер ООН самостійно ⚠️ Одне з частих запитань у перевезеннях ADR: «До якого номера ООН належить цей вантаж?» Іноді на це питання справді можна відповісти швидко. А іноді краще взагалі не вгадувати. Бо помилка в номері ООН може означати неправильний транспортний документ, неправильне маркування, затримку на завантаженні або штраф під час перевірки. Коли номер ООН можна визначити самостійно ✅ Є небезпечні вантажі, для яких у Переліку небезпечних вантажів ADR є фактично одна очевидна позиція. Наприклад: хлор — UN 1017; ртуть — UN 2809. Такі позиції в ADR називають одиночними позиціями. Це означає, що речовина прямо названа в Переліку небезпечних вантажів ADR, а її властивості зазвичай добре відомі. У таких випадках перевізник, логіст або водій може самостійно перевірити номер ООН за чинною редакцією ADR. Імовірність помилки тут невелика. Чому в інших випадках починаються ризики ⚠️ Одиночних позицій у Переліку небезпечних вантажів ADR не так багато. Більшість небезпечних вантажів перевозяться не під конкретною назвою речовини, а під так званими зведеними позиціями. До однієї зведеної позиції можуть належати десятки, сотні або навіть тисячі різних речовин і сумішей. Наприклад, багато будівельних фарб і розчинників можуть перевозитися під номером: UN 1263 Але в певних випадках виробник може класифікувати схожий продукт уже під іншим номером, наприклад: UN 1993 І зовні для перевізника це може виглядати як «той самий розчинник». А згідно з ADR — це вже інший вантаж. Приклад із авіаційним паливом 🛢️ З паливом ситуація ще цікавіша. Авіаційне паливо JET A-1 може бути відправлене під номером: UN 1863 або UN 1223 І це не обов’язково буде порушенням. Проблема виникає тоді, коли водій або логіст орієнтується не на документи від вантажовідправника, а на власний досвід: «Та це авіаційне паливо, бери таблички 30/1863». А потім вантажовідправник видає транспортний документ, де зазначено 30/1223. Що може піти не так 🚛 У такій ситуації можуть виникнути цілком практичні проблеми: • на транспортному засобі встановлені не ті Таблички оранжевого кольору; • потрібних табличок немає; • вантажівку не пускають на завантаження; • транспортний документ не відповідає маркованню автоцистерни; • під час перевірки фіксується порушення. Якщо в транспортному документі зазначено UN 1223, а на транспортній одиниці встановлені Таблички оранжевого кольору з номером UN 1863, це вже не «дрібна неточність». Це порушення вимог ADR. Де правильно брати номер ООН 📄 Класифікацію небезпечного хімічного продукту повинен визначати не водій і не логіст. Цим має займатися виробник хімічного продукту. Перевізнику інформацію про небезпечний вантаж передає вантажовідправник. Основне джерело інформації — розділ 14 Паспорта безпечності. У міжнародній практиці Паспорт безпечності називають: Safety Data Sheet або SDS Саме в розділі 14 SDS для небезпечного вантажу зазначають: • номер ООН; • належне відвантажувальне найменування; • клас небезпеки; • групу упакування, якщо вона застосовується; • іншу транспортну інформацію. Головне правило 📌 Самостійно визначати номер ООН можна лише тоді, коли йдеться про очевидну одиночну позицію Переліку небезпечних вантажів ADR. У всіх інших випадках краще не вгадувати. Правильний підхід — взяти номер ООН із розділу 14 SDS, отриманого від вантажовідправника або виробника. Чому це важливо ✅ Такий підхід допомагає уникнути: • помилок у транспортному документі; • неправильного марковання; • затримки під час завантаження; • штрафів на дорозі; • спорів між водієм, логістом і вантажовідправником. У ADR краще один раз перевірити документ, ніж потім пояснювати на дорозі, чому номер ООН на табличці не збігається з номером у транспортному документі. #Класифікація

​​Письмові інструкції ADR: маленька брошура, через яку на дорозі бувають великі проблеми 📄⚠️ Письмові інструкції — це пам’ятка для екіпажу транспортного засобу на випадок аварії або надзвичайної ситуації. В ADR вони передбачені розділом 5.4.3 і повинні відповідати включеному в цей розділ чотиристорінковому зразку. Де вони повинні бути? 🚛 Письмові інструкції повинні перевозитися в кабіні транспортного засобу, позначеного табличками оранжевого кольору. Вони мають бути у легкодоступному місці, щоб водій міг швидко їх знайти у разі аварійної ситуації. Бо під час витоку або пожежі ніколи буде спокійно шукати потрібний документ серед накладних й інших супровідних документів. Для чого вони потрібні? 🔥🧯 Ціль письмових інструкцій — допомогти членам екіпажу правильно діяти у разі: • витоку небезпечного вантажу; • появи диму або вогню; • іншої надзвичайної ситуації під час перевезення. Там зазначено, що робити, чого не робити, яке обладнання використовувати і як діяти до прибуття аварійно-рятувальних служб. Хто повинен їх надати? 📌 Перед початком рейсу перевізник повинен надати екіпажу транспортного засобу письмові інструкції мовою, яку кожен член екіпажу може прочитати і зрозуміти. А водій повинен не просто мати ці інструкції в кабіні, а бути здатним застосувати їх на практиці. Що повинен зробити водій перед рейсом? 👨‍✈️ Перед початком перевезення члени екіпажу повинні: • ознайомитися із завантаженими небезпечними вантажами; • переглянути письмові інструкції; • ознайомитись, які заходи треба вживати у разі аварії або надзвичайної ситуації з цими вантажами. Що часто знаходять під час дорожніх перевірок? 🔍 На практиці з письмовими інструкціями часто виявляють одні й ті самі проблеми: ❌ письмові інструкції надруковані на чорно-білому принтері, а не в кольоровому виконанні; ❌ перевозяться старі, неактуальні письмові інструкції; ❌ письмові інструкції складені мовою, якою водій не володіє; ❌ водій не може знайти їх у кабіні; ❌ на письмових інструкціях є зайві написи, реклама, печатки підприємств або інші додаткові відомості; ❌ форма і зміст не відповідають зразку, наведеному в ADR. І тут важливо розуміти одну річ: письмові інструкції — це стандартизований документ. Його не треба змінювати, «покращувати» логотипами, затверджувати печатками або робити в ньому власні примітки. Чому треба стежити за актуальною редакцією? 📅 Письмові інструкції змінювалися неодноразово. В ADR 2015 були внесені зміни, пов’язані з електронними сигаретами на сторінці 1 та аварійним жилетом на сторінці 4. В ADR 2017 з’явився новий знак небезпеки № 9A для літієвих батарей, і це також вплинуло на письмові інструкції. Після змін у термінології ADR 2019 змінилися письмові інструкції на українській мові. В ADR 2027 зразок письмових інструкцій знову має зазнати змін. На оновлення буде відведено перехідний період — з 1 січня по 30 червня 2027 року. Які можуть бути наслідки? 💶 Виявлення порушень, пов’язаних із письмовими інструкціями, зазвичай тягне за собою штраф. Наприклад, у Німеччині: Для перевізника Ненадання письмових інструкцій водію, їхня непридатність для читання тощо: категорія небезпеки II (серйозне порушення) — 300 євро. Для водія Відсутність письмових інструкцій на транспортній одиниці: категорія небезпеки II — 150 євро. Невжиття заходів, які вимагаються письмовими інструкціями: категорія небезпеки I — 250 євро. Висновок ✅ Письмові інструкції ADR — це не формальність. Вони повинні бути: • актуальні; • кольорові; • без сторонніх написів; • складені мовою, яку водій розуміє; • у кабіні; • у легкодоступному місці; • за формою та змістом відповідати чинному зразку, наведеному в ADR. І головне — водій повинен знати, коли і як ними користуватися. #Документація

​​🚛 Що таке «бали» в ADR і навіщо їх рахувати? 📦 Упаковки зі знаками небезпеки завантажені в машину. Можна їхати? Можна. Але питання є питання: чи відкривати таблички оранжевого кольору? Таблички можна не відкривать, якщо можна скористатися звільненням за правилом 1000 балів! ⚖️ Логіка проста: або — або В ADR немає варіанта «просто поїхали, бо вантажу мало». Є два нормальні варіанти. 🔶 Варіант 1. Без розрахунку балів Ви відкриваєте таблички оранжевого кольору, кладете в автомобіль ADR-комплект, додаткові вогнегасники для гасіння коліс та двигуна, водій має свідоцтво ДОПНВ про підготовку та письмові інструкції. І навіть якщо це комерційне перевезення всього 5 літрів фарби — саме по собі це не порушення. Тобто хочете не рахувати — працюйте за повним ADR. 🧮 Варіант 2. Зі звільненням за 1.1.3.6 ADR Ви не відкриваєте таблички оранжевого кольору і користуєтесь так званим правилом 1000 балів. Але тоді в транспортному документі має бути розрахунок: • кількість вантажу кожної транспортної категорії; • загальна кількість балів відповідно до 1.1.3.6.3 і 1.1.3.6.4 ADR. ❌ Немає розрахунку — немає підтвердження права на пільгу. Для інспектора це виглядає просто: транспортний засіб перевозить небезпечний вантаж, але не позначений табличками оранжевого кольору. Отже, питання вже не до “балів”, а до порушення правил маркування або оформлення транспортного документу. 📌 Навіщо тоді транспортні категорії, коефіцієнти й бали? Щоб довести, що кількість небезпечного вантажу не перевищує межу, після якої треба виконувати всі відповідні вимоги ADR. 👨‍✈️ Порада водію Якщо ви виконуєте комерційне перевезення упаковок, позначених знаками небезпеки, перед виїздом перевірте транспортний документ. Якщо в ньому немає розрахунку балів за правилом 1000 пунктів або кількість балів перевищує 1000 — не треба здогадуватись. 🔶 Відкривайте таблички оранжевого кольору і працюйте як при повному ADR. #Здійсненняперевезення

​​🔥 Пожежа може бути не такою, як здається Це може бути пожежа газу, а не твердого вантажу. Більшість людей сприймають пожежу вантажів класу 4.3 так само, як і будь-яку іншу: щось горить на поверхні — треба збити полум’я. Але з такими речовинами це може не спрацювати. При контакті з водою небезпечні вантажі класу 4.3 можуть інтенсивно виділяти не тільки тепло, а й займисті, а іноді й токсичні гази. Якщо такий газ накопичується всередині упаковки, контейнера, цистерни, трюму або іншого обмеженого простору, тиск може зростати. Після пошкодження або руйнування засобу утримання газ виходить назовні, змішується з повітрям і може спалахнути від іскри, гарячої поверхні або вже наявного вогню. У такій ситуації горить уже не просто твердий матеріал на поверхні. Горить газ, який продовжує утворюватися внаслідок реакції з водою. Якщо він виходить під тиском, полум’я може нагадувати інтенсивний факел, який постійно підживлюється новими порціями газу. 📘 Які додаткові заходи передбачає ADR 🚛 Для цистерн З метою виключення стикання з вологою ADR у спеціальних положеннях TU2 та TU4 передбачає інертизацію цистерн з окремими вантажами, які здатні виділяти займисті гази при контакті з водою. Такі положення застосовуються лише тоді, коли вони зазначені для конкретного вантажу в колонці 13 Переліку небезпечних вантажів ADR. Коли застосовується спеціальне положення TU2 або TU4, речовина, що перевозиться в цистерні, має бути покрита інертним газом. Неочищена порожня цистерна після такого вантажу також має бути заповнена інертним газом. 📦 Для упаковок Відповідно до спеціального положення V1 розділу 7.2.4 ADR упаковки з окремими вантажами класу 4.3 повинні перевозитися в: • закритих транспортних засобах; • транспортних засобах, критих брезентом; • закритих контейнерах; або • контейнерах, критих брезентом. Відповідно до спеціального положення CV23 при обробці упаковок повинні бути вжиті спеціальні заходи, щоб виключити їх контакт з водою. Клас 4.3 — це не просто “вантаж, який не можна мочити”, це вантаж, який може "замочити", якщо зволожити. #Класифікація