сохраньонки діда

[“The Cruel Angel’s Thesis” plays softly in the background]

Без зайвих слів - до вашої уваги пісня Степана Гіги “Цей сон”, якби вона була аніме-опенінгом

грьобаний перехід на літній час

ось ще декілька обкладинок альбомів без людей. впізнали?

Людина всюди бачить себе. Дві крапки, між якими горизонтальна лінія, і ми бачимо обличчя. Силует опудала здається людиною, поки не підійдеш близько. Слухаючи невідомі звуки, ми затамовуємо подих і питаємось “А чи це не кроки?”. Без людей все було б відчувалось інакше. Колись був тренд на обкладинки відомих альбомів без тексту. Я пішов далі і подумав, а як би відомі альбоми виглядали без людей? Чи мали б вони ту ж впізнаваність та силу? Знаючи оригінал, нова версія справді відчувається інакше.

24 роки і один день тому вийшла “High Fidelity”