NE:Urban

Три додаткові автобуси-гармошки, які так треба місту, нарешті в Чернівцях! ДСНС України, Чернівецька ОВА і Люксембург – 🫶 Забавно, що перша фотка в мене була в телефоні з початку 2024 року, і тільки зараз з'явилась нагода її опублікувати. #Україна #Буковина #Чернівці #автобус

По трасі Н08 перед Запоріжжям чи не на кожній зупинці можна зустріти ось такі вайбові вбиральні. Це, певно, найоригінальніші туалети такого типу, які переважно вздовж доріг виглядають не надто привабливо. #Україна #Запоріжжя_обл #Лукашеве #зупинка #мозаїка #туалет

🤩 Програма Українського урбаністичного форуму 2026 вже тут! 11–12 вересня Черкаси на два дні перетворяться на майданчик для розмов про те, якими можуть бути українські міста після природи — і разом із нею. У програмі — близько 30 подій: дискусії про екологічні рішення, розмови про степи та болота, урбан-воркшопи, прогулянки Черкасами та ще багато всього. А ще деякі події проходитимуть паралельно на шести локаціях, тож доведеться трохи попланувати, куди саме бігти 😅 👉 Повна програма: bit.ly/4xQ2zbp 📍 Черкаси, 11–12 вересня 2026 Якщо плануєте бути — реєструйтеся заздалегідь: forms.gle/d3PqdPG6TKuK3FDZA За словами директорки Cedos та кураторки Форуму Анастасії Бобрової, цього року подія буде більш децентралізованою і горизонтальною, що відповідає її головній ідеї — створювати спільний простір для обміну знаннями та ідеями. #Україна #Черкаси #анонс #захід

KONTORA Art Hall запрошує на персональну виставку Ольги Супрун «Уділ». Що з того, що ми називаємо своїм, насправді було нашим від самого початку? У трьох серіях – «Скарби», «Рай» і «Вона» – художниця досліджує те, що людина отримує у спадок: місце, родинний досвід, пам’ять, відчуття безпеки, способи любити, бачити світ і бути собою. «Уділ» – про те, що припадає нам на частку: стає опорою або тягарем, залишається з нами й поступово перетворюється на частину власної ідентичності. «Бо де скарб твій, там буде й серце твоє». Матвія 6:21 👉 Пʼятниця [11.09] 👉 18:00 [вхід вільний] 👉 KONTORA [Львів, пл. Є. Петрушевича, 5] #Україна #Галичина #Львів #захід #анонс

Наступний контент не рекомендується до перегляду людям зі слабкою психікою! Так виглядає свіжозроблений ремонт тротуарів поблизу ст. м. Лук'янівська, виконаний ШЕУ при консультації «експертів». Як то кажуть: якої ще безбар'єрності вам не вистачає??? #Україна #Київ #доступність #крінж

😅 Шановні водії, що в вас не получається? На ділянці вулиці Залізничної, яку нещодавно відкрили для проїзду, спостерігається тотальне порушення правил паркування. Очевидно, частина водіїв вважає кількість облаштованих паркомісць недостатньою — настільки, що вирішила облаштувати собі додаткові прямо на тротуарах та зелених зонах. Але тут важливо розуміти контекст. Ми маємо вже сформовану й доволі вузьку вулицю з існуючою забудовою, зокрема й незаконною. При цьому на ній потрібно було розмістити тротуари, смуги руху, велоінфраструктуру та хоча б мінімальне озеленення. І лише простір, що залишився, можна було віддати під паркування. Аргумент «тоді не облаштовуйте велоінфраструктуру» не приймається, адже навіть без неї на такі вулиці паркування «ялинкою» облаштовувати не варто. Це не сприяє безпеці. Воно подекуди має місце бути на тихих вуличках стишеного руху. Тому ситуація «паркомісць мало» значною мірою є наслідком обмеженого простору, а не бажанням зробити чиєсь життя нестерпним. Питання тепер у тому, як змусити водіїв дотримуватися правил? На окремих ділянках допоможуть фізичні засоби — стовпчики чи, наприклад, великі валуни на зелених зонах. Але у випадку з велосмугами залишається банальний інструмент — робота інспекторів з паркування. #Україна #Галичина #Львів #вулиця

Цей день настав: експертна спільнота починає публічно, а не кулуарно говорити про проблемні пропозиції Євгенія Свєта, які можуть погіршувати безпеку руху, ускладнювати створення безбар’єрного середовища та впливати на нормативку в бік рішень, що не сприяють якісному й комфортному міському середовищу. Сьогодні мова, зокрема, про пропозицію облаштовувати на велодоріжках напрямні тактильні смуги. І ця пропозиція цілком серйозно може стати частиною нормативки. Тобто замість того, щоб попереджати незрячих людей про те, що вони опинилися в зоні підвищеної небезпеки — там, де рухаються велосипедисти, — ми пропонуємо прокладати через цю зону тактильну навігацію. До попередніх пропозицій Євгенія Свєта теж є питання. Наприклад, він радикально проти викладання тактильної плитки паралельно радіусу повороту, хоча в багатьох випадках це фактично єдиний спосіб облаштувати зрозумілу тактильну навігацію на вулиці. Особливо в історичних центрах міст із вузькими тротуарами та складною вулично-дорожньою мережею. Так само він виступає проти можливості суміщеного розташування велосипедної інфраструктури та тротуару. Так, очевидно, що це не найкраще рішення і ним не варто зловживати. Але повністю забороняти такий варіант — теж погана ідея, адже в багатьох ситуаціях це може бути єдиним реалістичним способом створити велосипедну інфраструктуру. Іронічно, що в цій боротьбі мені доводиться стати на сторону ЦОДРу, хоча в мене з ним непрості відносини (таке життя). #Україна #доступність #закон

Нардепи знову створюють проблему для велоруху замість пошуку дієвих рішень! На сайті Верховної Ради з’явилась порівняльна таблиця до другого читання законопроєкту №3023, який має врегулювати питання легкого персонального транспорту. І все було б добре, якби народні обранці знову не вирішили запхати в закон те, чому місце не в ньому, а в Правилах дорожнього руху. Все звучить ніби дуже добре: пропонується детально прописати права й обов’язки велосипедистів. А саме: рух «якомога ближче до правого краю», обов’язкові шоломи, заборону навушників, обмеження на перевезення пасажирів тощо. І тут одразу кілька проблем. 🛑 «Якомога ближче до краю» — застаріла норма, яка нині не відповідає сучасним уявленням про безпеку руху. Експерти вважають, що її потрібно переглянути. Окрім того, депутати, схоже, не знають, що таке контрсмуга. 🛑 Обов’язковий шолом для всіх велосипедистів не робить велорух автоматично безпечнішим, зате створює додаткові бар’єри для користування велосипедом, зокрема автоматизованого прокату. Практика показує, що така норма лише зменшує кількість велосипедистів, проте майже ніяк не впливає на кількість смертельних ДТП з ними. 🛑 Заборона перевозити пасажирів, крім дітей до 7 років, не враховує існування велосипедів, конструктивно призначених для перевезення кількох людей. 🛑 Заборона навушників теж виглядає дивно: сучасні моделі можуть пропускати й навіть підсилювати зовнішні звуки. І головне — усі ці деталі взагалі не повинні бути предметом закону. Закон має встановлювати рамкові правила, а конкретні вимоги до поведінки на дорозі — визначати ПДР. Це обумовлено тим, що ПДР простіше змінювати уряду без потреби внесення змін до закону. Прикро, що замість консультацій із велоспільнотою та експертами депутати знову намагаються врегулювати складну тему кількома абзацами в законі. Львівська асоціація велосипедистів нагадує, що наразі в уряді та ВРУ є пропозиції щодо змін до ПДР, напрацьовані профільними громадськими організаціями та експертами. Вони передбачають створення окремого розділу щодо велокористувачів та користувачів ЛПТ, у якому будуть чітко прописані всі правила, з якими ви можете ознайомитися тут (наприкінці статті). Процес напрацювання пропозицій курувала громадська організація «Асоціація велосипедистів Києва» (U-Cycle). #Україна #велоінфраструктура #закон

Схоже, настав час трохи подумати, що робити з NE:Urban далі! Через службу я наразі дещо обмежений у пересуванні, а отже, формат «поїхав, подивився, розповів» на певний час відпадає (хіба що я для цього знайду людей). Проте сам блог нікуди не зникає — контент, як і нині, продовжуватиме з’являтися. Водночас хочеться додати чогось нового: інших форматів, інших голосів і, можливо, інших людей у NE:Urban. Тому, якщо у вас є якісь ідеї — пишіть. Це можуть бути спільні дописи, авторські колонки, великі та малі проєкти, нові формати контенту чи взагалі щось, чого тут ще не було. Окремо цікавить графічний контент. Можливо, хтось періодично готовий робити для каналу інфографіку, карти, схеми чи просто цікаві візуальні матеріали. Тут теж можна придумати формат співпраці й домовитися про умови. Тож, NE:Urban відкритий до експериментів. Якщо давно хотіли щось запропонувати — здається, саме час 👀 П.С. Уточню, аби було зрозуміло: не кожну ідею чи формат наразі можна буде реалізувати, тому не ображайтесь, якщо щось не вийде. Також деякі речі я не можу публікувати, якщо їх неможливо перевірити чи відсутні хороші матеріали для ілюстрації. Тож, пишіть з пропозиціями як в коментарях під цим дописом, так і в особисті повідомлення адміну.

🇺🇦🇵🇱 «Вікі любить пам’ятки» вирішили подарувати полякам частину української спадщини? 1 вересня «Вікімедіа Україна» оголосила про спеціальну номінацію «Польська спадщина» в межах конкурсу «Вікі любить пам’ятки». Сама ідея приверненняя увагу до пам’яток, пов’язаних із польською історією України, цілком зрозуміла. Але перелік об’єктів викликає чимало запитань… На них звернули увагу засновники проєкту «Україна Інкогніта». До «польської спадщини», зокрема, потрапили укріплення Кам’янця-Подільського, замок і Троїцька церква Старокостянтинова, об’єкти Сатанова, палаци Сангушків, фортеця Полонного і навіть неоготична вілла єврейської родини Кімельманів у Личківцях. Цікаво, Острозькі, на думку організаторів, були поляками?) Проблема в тому, що походження та історія багатьох із цих об’єктів значно складніші за формулу «польська спадщина». Тут і литовсько-руська історія, і українська шляхта, і православна та унійна традиції, і єврейська спадщина. Окрім того, багато об’єктів розбудовувались впродовж тривалого часу різними людьми, тому їх однозначно не можна віднести до спадщини якоїсь конкретної країни/народу/нації. Складається враження, що під час формування списку поняття «польської спадщини» подекуди трактували надто широко. П.С. Враховуючи те, що адмін — з Волині, питання польської спадщини повинно було колись виникнути в цьому блозі 😁 #Україна #Польща

Зеленський пропонує в Києві скоротити тривалість комендантської години, а іншим містам – переглянути її відповідно до реальних безпекових потреб і роботи бізнесу. Нарешті це сталося, адже ніякої адекватної причини існування комендантської години в Чернівцях, Львові, Тернополі чи Рівному немає. Насправді це стосується і багатьох інших міст.

Вулиця Замарстинівська: у 1987 та 2026 роках відповідно. 📸 Volodymyr Karayim #Україна #Галичина #Львів #порівняння #трамвай

Внутрішній двір ЖК Helga у Львові Хороший поділ дитячої зони за віком: окремо — більш дитяча, окремо — спортивна частина. Доволі багато місць для сидіння, якісне гумове покриття товщиною 3 см. А біля під’їздів передбачили ще й місця для миття лап собак — проста, але дуже практична деталь. #Україна #Галичина #Львів #ЖК

Ще одне приміщення, і двір, які привели в порядок після початку робіт на Заньковецької. Наскільки я розумію, раніше воно взагалі ніколи не використвувалось в комерційних цілях.

🔔 Сьогодні, 1 вересня, варто повторно опублікувати цей допис! Взагалі, хочеться, аби на цю тему була створена окрема інформаційна кампанія. Це справді важливі зміни у міському середовищі, про які поки що говорять дуже мало. Приємно, що буквально напередодні початку навчального року Комісія з БДР ухвалила рішення про облаштування пішохідного переходу біля школи на Роші та засобів заспокоєння руху біля школи в Садгорі. Таким чином, неіснуюча програма «Безпечний шлях до школи» продовжує реалізовуватися 🙂 І, мабуть, найбільше тішить те, що подібні рішення поступово стають певною мірою буденністю. #Україна #Буковина #Чернівці #перехід #ОДР

💡 Львівські ліхтарі — це не просто те, що світить нам на вулицях. Вони пережили війни, зміну влади, появу електрики й часи, коли сам Львів виглядав зовсім інакше. У відео «Як має світитися Львів?» Дмитро Мойсеєнко та Тарас Гаврик досліджують історію міського освітлення Львова — від найстаріших газових ліхтарів до електричних конструкцій, які сьогодні можна побачити біля Оперного театру, Палацу Потоцьких, у парку Франка та біля культових споруд. У відео розповідають, як перший газовий ліхтар змінив місто, навіщо ліхтарям герби й декор, чому їх колись боялися та як львівське освітлення пов'язане з Віднем і Краковом. А ще — про вплив міського освітлення на тварин, економію енергії під час блекаутів і те, чому репліка історичного ліхтаря не завжди означає збереження спадщини. І головне питання: чи справді нам потрібно зберігати старі ліхтарі — і чи можемо ми втратити разом із ними частину історії Львова? 🎥 Приємного перегляду! #Україна #Галичина #Львів #освітлення

Перші опосередковані наслідки реконструкції та пішоходизації вулиці Заньковецької в Чернівцях: піцерія облаштувала великий літній майданчик та привела подвір'я до ладу. Також варто зазначити активізацію ремонтних робіт у інших комерційних приміщеннях вулиці. Схоже, пішоходизація поступово стимулює зміни й у прилеглих приватних територіях. І це, мабуть, один із найкращих опосередкованих ефектів реконструкції: місто вкладається у вулицю — а бізнес починає вкладатися у свої фасади, подвір'я та заклади. #Україна #Буковина #Чернівці #ЗГХ

Тепер небайдужі громадяни не будуть шукати тих, хто має впорядковувати клумбу на перехресті проспекту Незалежності та вулиці Небесної Сотні, адже на її місці з'явиться новобудова! Враховуючи те, що мова йде про перехрестя, на яке виходять два торці радянських будівель, тут могла постати багатоповерхівка-домінанта. З композиційної точки зору це було б логічним рішенням. Проте така забудова ще більше завантажила б саме перехрестя та прилеглі двори. Тож можна порадіти, що цього не сталося. Натомість на рендері ми бачимо досить «легку» будівлю та благоустрій біля неї. Щоправда, наразі мова йде лише про один ракурс і одну візуалізацію. Тому виникають питання щодо того, як тут вирішено питання велоінфраструктури, яка частково присутня на об'єкті, скільки простору залишиться для громадського простору, чи передбачені додаткові заїзди тощо. Загалом, поки що виглядає непогано. Але одного рендера для оцінки такого об'єкта, звісно, недостатньо. #Україна #Буковина #Чернівці #новобуд

Слала

Діалог двох дідів у львівському тролейбусі: – А чому тут паркан на дорозі стоїть? — Бо неділя, центр перекритий. — А чому тоді автобуси їздять? — Бо Садовий має якось заробляти... У нас є дві проблеми. Перша — існує категорія людей, які щиро не розуміють, що заробляти гроші можна не лише крадіжкою. Саме тому вони вважають, що крадуть абсолютно всі, хто так чи інакше пов'язаний із владою: працівники міськрад, депутати, комунальники, чиновники тощо. Для них сама наявність зарплати, бюджету, підряду чи платної послуги вже є достатнім доказом корупції. Друга проблема — значно більша. Це люди, які в принципі не розуміють, як функціонує держава та місцеве самоврядування. Вони не розрізняють державну, комунальну та приватну власність. Не розуміють, за що відповідає міська рада, а за що — область чи держава. Не знають, хто є балансоутримувачем дороги, хто може перекривати вулицю, хто організовує рух громадського транспорту і хто взагалі має повноваження ухвалювати те чи інше рішення. І найгірше — вони часто навіть не бачать у цьому проблеми. Бо коли людина не знає, як працює система, будь-яке незрозуміле їй рішення легко пояснити найпростішою теорією: «Вони там щось мутять». Перекриття центру? «Хтось заробляє». Новий тротуар? «Хтось вкрав на плитці». Ремонт дороги? «Розпиляли бюджет». Громадський транспорт їде там, де приватному автомобілю не можна? «Для своїх можна все». При цьому розібратися, що саме відбувається, хто ухвалив рішення, на якій підставі, за чиї кошти та в чиїх повноваженнях — уже значно складніше. І це, до речі, одна з головних проблем публічної дискусії про міста. Ми часто сперечаємося не про те, яким має бути рішення, а про вигадані причини, чому воно взагалі з'явилося. А без базового розуміння того, як працює місто, конструктивна розмова про місто просто неможлива.