Записки пасквілянта

02.05.2014, Одеса. Фото використання вогнепальної зброї під час протистояння на Грецькій площі та на Куликовому полі. Сьогодні 10 річниця подій, які запобігли створенню ще одної квазіреспубліки з управлінням із Москви. Ділиться під цим постом своїми власними спогадами про цей день.

Моєму діловоду. Йде військовими тропами взвод... Думи мучать в короткі привали: Як далеко ти мій діловод... Для кого зараз пишеш журнали? Для кого заточив олівець? Хто приніс друкувати накази? Пастой чорною вкрив папірець, Не мої занотовані фрази... Повернусь я! Чекай мене брат! Де б вже доля мене не носила! Привезу тобі сажи з гармат! Й будем разом робити чорнила! Ніколенко Дмитро

Знову хочу звернутись до слідчого Третього слідчого відділу Теруправління ДБР, розташованого у місті Києві, Романа Коломійця, який під моїм чуйним керівництвом розслідує кримінальне провадження №62023100130002015 від 15.12.2023, зареєстроване за фактом ухилення від військової служби солдата Шабуніна та підробки документів. Доброго ранку, Романе Реневичу. Повідомляю, що у Вас чергова неприємність. 30 квітня 2024 року слідчий суддя Шевченківського райсуду Києва вкотре розглянув скаргу на Вашу бездіяльність і ухвалою в справі №761/14491/24 зобов’язав Вас внести в ЄРДР моє повідомлення про ще одного ухилянта – тричі засудженого за квартирні крадіжки солдата Шерембея Дмитра Олеговича. Цей Шерембей разом з Шабуніним фіктивно рахувався на військовій службі у 207 окремому батальйоні ТрО і точно так, як і Шабунін, у військовій частині не з’являвся, натомість проживав вдома та займався бізнесом. Принаймні, його безпосередній командир навіть не знає, як солдат Шеребмей виглядає ззовні. Але це не заважало Шабуніну та Шерембею отримувати грошове забезпечення й навіть упродовж 2 місяців у 2022 році – 100 тис. грн. за безпосередню участь у бойових діях. Не забудьте виконали ухвалу слідчого судді, надіслати мені витяг з ЄРДР і звернутись у Київську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону для об’єднання справи Шабуніна та справи Шерембея в одне провадження.

Ми вважаємо радника Андрія Єрмака, Сергія Лещенка, одним з найцинічнішим персонажем. Його сторіс в instagram забиті світлинами з Донбасу, навіть тоді коли він фізично перебуває в Києві та розважається в нічних клубах. А сьогодні Сергій Анатолійовича, просто гуляв вулицями столиці. Живе своє найкраще життя.

Дозвольте вам представити Голову парламентської ТСК з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у Міністерстві оборони України Анну Скороход. Це відео було записане в грудні 2020 року, тобто трохи більше, ніж за рік до повномасштабного вторгнення на каналі державного зрадника Мураєва. Зараз пані Скороход топить за московський патріархат І має фактично необмежений доступ до документації міністерства оборони. Навіть не знаю, що сказати ще.

С пєрвимМая, роднєнькіє!💅🌿 Одіозна очільниця «прогресивних соціалістів» Наталія Вітренко та її молоді комсомолочки, 1 травня 1999 року. 25 років тому, під час цього мітингу Вітренко впевнено заявила, що тогочасний уряд, президент та Верховна Рада наближають катастрофу, яка насувається на Україну та закликала терміново деанонсувати договір України з МВФ і провести референдум щодо нової конституції. 🌹 📷: Олександр Синиця/ Олександр Чекменьов

«Сержант ЗСУ Володимир Бойко навчає капітана ДБР Романа Коломійця основам кримінально-процесуального законодавства». – Полотно, олія. Автор невідомий.

Спеціально для Романа Реневича хочу повторно розповісти одну історію, яка мала місце понад 20 років тому, коли я ще жив у Донецьку і яка чи не найкраще характеризує різницю між колишніми мастодонтами й нинішніми дітлахами, що протирають штани в ДБР чи на посадах керівників різноманітних прокуратур. Цю історію я вже якось оповідав, але слідчий Коломієць, можливо, на той час ще не був підписаний на мій Телеграм-канал і тому вчасно не зробив належних висновків. Так ось, наприкінці вересня 2003 року телефонує мені Ірочка Анкудінова з прокуратури Донецької області й каже, що прокурор області Віктор Павлович Пшонка хоче зі мною поспілкуватись. У Донецьку тих часів ці слова означали приблизно те ж саме, якби сьогодні когось запросив на зустріч воскреслий Миколай-Угодник чи Ілля Муромець. Йду в обласну прокуратуру, там мене вже зустрічають при вході, проводжають у кабінет Віктора Павловича. На столі у Пшонки – мої пасквілі з Інтернет-видання «Україна кримінальна» на тему подвигів донецьких прокурорів, предмет розмови – що треба зробити керманичу обласної прокуратури, щоби я облишив його в спокої. Може, мені гроші потрібні, може, якісь недоброзичливці дали мені замовлення «мочити» Пшонку… - Господи, Вікторе Павловичу, ну яке там замовлення? Я ж прямо пишу, що треба зробити. Ось дивіться, зверху лежить стаття про те, як я з громадянкою С., якій неправильно нарахували пенсію, ходив на прийом до прокурора Куйбишевського району Шемякіна й був посланий у відомому напрямку. Невже так складно внести у відділення Пенсійного фонду припис про усунення порушень законності? Чи ось ця стаття – про те, як у Ленінській райпрокуратурі бозна-скільки часу розслідується проста кримінальна справа… - Що і все? - червоніє Пшонка. - Вікторе Павловичу, Ви ж знаєте, що навіть Олександр Васильович Кондратьєв, голова Апеляційного суду, на конференції суддів Донецької області закликав колег розглядати справи за моєї участі, як виняток, відповідно до закону. Зробіть для мене виняток – нехай ситуації, до яких я причетний, матимуть законне вирішення, і тоді я буду займатись своїми справами, а не війною з прокуратурою. Пшонка просить мене почекати в приймальні і викликає Наталію Василівну Марчук – вона відповідала за «общій позор», і легендарного Юрія Володимировича Ударцова, свого першого заступника. Він на них так кричав, що навіть через подвійний тамбур я почув, про що йдеться: Пшонка наказав зачинити Марчук та Ударцова в актовій залі, поставити їм відро для відправлення природних потреб, залишити води та трохи їжі й не випускати до тих пір, доки вони не наведуть порядок у дев’ятьох випадках, описаних у моїх статтях. Вийшовши з прокуратури, я заскочив додому, взяв рюкзак і поїхав у Крим, де вештався 10 днів. А по поверненні узнав, що по всіх описаних мною порушеннях законності внесені акти прокурорського реагування, громадянці С. призначена належна пенсія, справа-довгограй пішла в суд і т.д. Тому дивлюсь я нині на молоду поросль і дивуюсь: країна неляканих прокурорів. Втім, в моїх умілих руках вони дуже швидко стануть законослухняними – перевірено багаторічним досвідом.

От бачте, слідчому Коломійцю таки довелось внести в ЄРДР відомості про самовільне залишення місця служби військовослужбовцем за мобілізацією Шабуніним. Щоправда, працювати без моєї допомоги в Романа Реневича доки не виходить. Ну, нічого, навчиться. Я за своє життя стільки підготував для країни слідчих і прокурорів… Нагадую, що в моєму повідомленні про злочин було зазначено кілька епізодів самовільного залишення Шабуніним служби, один з них – на відео.

Понабирали в армію невігласів, які навіть не знають, що у Верховній Раді ось вже 10 років як немає 450 народних депутатів (на сьогодні їх 401 штука). А якби назвав правильно кількість тих, кого треба розстріляти, – можливо, суд би ухвалив виправдувальний вирок. https://sudreporter.org/vijskovosluzhbovczya-yakyj-zaklykav-rozstrilyaty-450-nardepiv-pokaraly-umovno/