Знадібник

"Child at funeral of Hunger Strike", 1981 📸 Bill Pierce

Фотографія Нестора Махна з паспорта, виготовленого для нього в Берліні 1924 р. на чужі ім’я та прізвище.

Дивізійники на могилі Євгена Коновальця в Роттердамі.

12-річний герільєро Фронту національного визволення ім. Фарабундо Марті (FMLN). Сальвадор, 1989 рік. Хлопчик приєднався до повстанців після того, як став свідком убивства його батьків солдатами.

Підписаний Андрієм Мельником наказ військам Дієвої Армії УНР від 10 квітня 1919 року, ч.77.

Звернення отамана Григор’єва та Юрка Тютюнника до червоноармійців, 26 травня 1919 року.

Портрет Симона Петлюри. Художник Євсевій Ліпецький, 1949 рік.

«У мене немає розчарування ні в нашому народі, бо він є такий, яким його зробили обставини, часом сильніші од нього, ні в його здатності до самостійного життя, бо ця здатність буде розвиватись і зміцняти його. Ситуація, в якій він опинився сьогодні, не є ні вічною, ні безнадійною. Змінити її до певної міри залежить і від напруження власних сил. Треба працювати над цим всім і кожному, — в міру його сил і можливостей...», — Симон Петлюра («Не гасіть духу, не спускайте додолу рук. Україна буде»).

«Саме з вогню заколоту народжується свобода». Жан-Поль Мара

«Вчи ірландську, говори ірландською і відроджуй Ірландію». Белфаст, 1950-ті роки.

"Справа в тому, що російський антирежимний політикум залишається ще далі в полоні традиційного великодержавництва та месіянізму, виключає повне національне визволення неросійських народів, кладе натиск тільки на внутрішні устроєвоправні та соціяльно-економічні аспекти й тим самим залишається виразником —сьогоднішнього — ’’демократизованого” чи ’’лібералізованого і реформованого” єдинонеділимства. Російські дисиденти — майже без винятку — висловлюються за збереження теперішнього імперіяльного витвору в нових формах, в яких питання самовизначення народів не виходить — в найкращому випадку — поза межі таких, чи інших федеративних чи конфедеративних устроїв. Єдинонеділимський комплекс росіян виключає згори національну самостійність неросійських народів і вже тепер приводить до шукань і підтасувань нових і старих формул універсалістичного порядку для підкріплення такої своєї постановки". Анатоль КАМІНСЬКИЙ, "Слабість російського антирежимного політикуму" // Сучасність, - №6, червень 1975. - С. 82

Олександр Білецький — хорунжий 4-го кінного полку 4-ї Київської дивізії Армії УНР (малюнок Артура Орльонова, 2017 рік).

Еволюція уніформи австрійського піхотинця з 1674 по 1918 роки, дещо схематично — можливо з дитячої книги.

Російське військове командування. Австрійська карикатура, автор Karl Theodor Zelger, 1915 рік.

Литовська патріотична пропаганда, приурочена до 4-ї річниці відновлення державності, 1922 рік.

“Щодо нашого родинного життя, то завжди в повній згоді ховали ми його від чужих очей, як тільки могли. Його [Симона] несмак до впускання чужих людей, або просто «инших» людей до особистого життя поділяю і я, і сей несмак вважаю ніби його заповітом”. Ольга Петлюра

Галицькі євреї з провінції [вочевидь, біженці від війни у Відні], австрійська поштова листівка, 1915 рік.

Програма до свята Державности та Соборности. Торонто, 1954 рік.