Художній музей ім. В. Верещагіна

Є картини, в яких тиша звучить голосніше за слова. Саме такою постає природа в картині Михайла Васильовича Нестерова (1862–1942) — художника, якого називають майстром ліричного пейзажу «Осінній пейзаж», (1906 Полотно, олія. 101 × 134 см). Перед нами — знайомий Нестерову краєвид середньої смуги. Спокійна поверхня води, берег, темна вертикаль ялини, золото трав і спалахи червоного листя… Усе здається тихим, але ця тиша зовсім не безтурботна. Погляд затримується на контрастах. Горизонталь води й берега врівноважується стрімкою ялиною. Теплі червоні та золотаві барви звучать поруч із глибокими зеленими й сірими. Завдяки цьому пейзаж набуває внутрішньої напруги — ніби спокій приховує якесь невимовлене очікування. Особливого звучання кольорам надає золотиста охра. У ній відчувається відлуння візантійських мозаїк, які Нестеров вивчав перед роботою над розписами Володимирського собору в Києві. Фарби накопичують світло й повертають його глядачеві навіть у похмурий день. Художник багато подорожував, захоплювався природою Європи, зокрема Італії, та все ж найбільше натхнення знаходив у рідних краєвидах. В цьому полотні легко впізнати ту таємничу мить, коли природа завмирає між учора і завтра. І раптом розумієш: краса не завжди приходить із яскравими фарбами, вона просто стоїть на березі тихої води — і чекає, поки ми нарешті зупинимося.

Сьогодні в Миколаївському обласному художньому музеї імені В.В. Верещагіна зібралася небайдужа публіка на пізнавальну зустріч «Архітектура Миколаєва в творах художників та майстрів декоративно-ужиткового мистецтва». Зустріч провела завідувачка науково-освітнього відділу музею Ганна Ігорівна Макушина, запросивши присутніх здійснити своєрідну мандрівку старовинним Миколаєвом — містом, у якому кожна історична будівля має свою особливу історію. Основну увагу приділили старовинним будівлям Миколаєва, їхній архітектурі та образам у мистецтві. Присутні познайомилися з архітектурними пейзажами миколаївських художників Олександра Покосенка, Олександра Катілова, Леоніда Ященка, Сергія Лунєва, Віктора Макушина, Тетяни Курсової та інших майстрів. На картинах оживали знайомі й маловідомі куточки міста, старовинні фасади, вулиці та будинки, за якими стоять людські історії та пам’ять різних поколінь. Місто змінюється, змінюються його вулиці, але мистецтво вміє зберігати те, що час поступово віддаляє від нас. Іноді достатньо уважно поглянути на старий будинок на полотні, щоб за його фасадом побачити Миколаїв іншим — тихим, неспішним, сповненим подробиць, які варто помічати. Миколаївський обласний художній музей імені В.В. Верещагіна — на хвилі мистецтва, що зберігає голос міста у кольорах, лініях і пам’яті старовинних вулиць.

💙 МодаДня | Четвер, 10 вересня Сьогодні четвер вдягається у синьо-блакитний — колір, ранкової прохолоди й тієї особливої вересневої тиші, коли літо вже відступає, але ще не поспішає прощатися. Синій додає образу глибини, блакитний — легкості. Разом вони створюють настрій стриманої елегантності, у якій немає нічого зайвого. Додайте настрою відчуття неба, моря і зовсім трішки французького шарму.

Если человек лишён чувства юмора, значит было за что... філософія дня

«Молися, щоб навчитись молитися. Я за тебе цього зробити не можу. Бог чує лише тих, хто сам звертається до Нього всім серцем. Цього й бажаю тобі». © Архімандрит Іоанн (Крестьянкін)

10 вересня — Преподобний Мойсей Мурин Жив у IV столітті, помер близько 400 року. Пройшов шлях духовного навернення, став ченцем і священником. У церковній традиції його пам’ятають як подвижника, який присвятив життя молитві та покаянню. Преподобний Йов Почаївський Ігумен Почаївський, подвижник XVII століття. Після його смерті у 1651 році мощі святого були знайдені у 1659 році. Пам’ять цієї події Церква звершує 10 вересня. Собор преподобних отців Києво-Печерських Цього дня вшановують преподобних, які спочивають у Дальніх печерах Києво-Печерської лаври. Серед них — святі подвижники різних століть, чиє життя було пов’язане з молитвою, чернечою працею та духовним служінням. Праведна Анна пророчиця Дочка Фануїла, вдова з Єрусалима. Вона служила Богові постом і молитвою та зустріла Немовля Ісуса в Єрусалимському храмі. Саме там Анна прославила Бога й говорила про Нього всім, хто очікував визволення Єрусалима. 🍂 Народний календар: У вересні природа вже тихо перегортає сторінку літа. 10 вересня пов’язували зі спостереженнями за природою: дивилися на ранкову росу, небо, вітер, поведінку птахів і чекали підказок про майбутню осінню погоду.

Добрий ранок, друзі, з новим Божим днем! Сьогодні середа, 9 вересня. Усіх добрих людей, що сьогодні народились, вітаємо з днем народження! Дай вам Бог, друзі ,щоб все тривожне поступово відходило, залишаючи місце світлу.

Мой добрый сон, Явись передо мной, как лист перед травой, Направь своею крепкою рукою в страну, где стихли бури, где все злодеи накрепко уснули и не проснутся никогда... Добраніч.

«Брехня не перестає бути брехнею, навіть якщо в неї повірили мільйони людей». — Лев Миколайович Толстой (1828–1910) Видавати брехню за правду — заняття відоме людству з давніх часів. Причина проста: людина охочіше приймає те, що відповідає її страхам, надіям, переконанням або бажанням. Повторене багато разів твердження поступово стає знайомим, а знайоме часто сприймається як достовірне. До нього додаються авторитет, натовп, гучні слова, впевнена інтонація — і ось уже сумнів відступає. Лев Толстой — видатний письменник, філософ і мислитель, автор «Війни і миру», «Анни Кареніної», «Воскресіння» та багатьох оповідань і публіцистичних творів. Його погляди на людину, суспільство, віру та мораль викликали гострі дискусії ще за його життя. А ця його коротка фраза залишається десь поміж минулим і сьогоденням. Цікаво не те, скільки людей повірило словам, а те, хто першим назвав їх правдою… І що було до цього...

Пропонуємо вам, панове, картину і пов'язану з нею історію про страшне кохання: Фрейліна португальської королеви Інес де Кастро вважалася найпрекраснішою з усіх придворних дам. І, як це часто буває, у неї по вуха закохався спадкоємець престолу — дон Педру, син короля Афонсу. Їхня пристрасть була настільки сильною, що у пари народилося четверо дітей. І саме тоді король по-справжньому занепокоївся. Він добре уявляв, який хаос почнеться, коли на трон претендуватимуть як законні, так і позашлюбні нащадки. Пригадав і власну молодість — адже сам воював зі зведеним братом за корону. А тут ще й дружина Педру раптово померла… Овдовівши, принц остаточно втратив обережність: став відкрито жити з Інес і навіть відмовився від вигідного шлюбу з кастильською інфантою — що було справжнім політичним викликом. Афонсу вирішив діяти: наказав вислати Інес із дітьми до Коїмбри — колишньої столиці Португалії. Але Педру не послухався і таємно навідував кохану. Згодом він зважився на більше — таємно обвінчався з Інес. Це привело короля у лють. У 1355 році, дочекавшись, поки Педру виїде на полювання, Афонсу з катами особисто прибув до Коїмбри. На знаменитій картині Карла Павловича Брюллова (1799–1852) «Смерть Інес де Кастро» (1834), що нині зберігається у Державній Третьяковській галереї, зображено саме цей момент: її привели до короля для страти. Інес благала пощадити хоча б дітей. І король «змилувався» — стратив лише її. Приголомшений горем, Педру підняв повстання проти батька. Через два роки розпочалася громадянська війна, і після смерті Афонсу Педру став королем. Першою його справою було ексгумувати Інес і… коронувати її як законну дружину. Уже після смерті. Ця трагічна історія кохання надихала митців: художників, письменників, драматургів і композиторів — її сюжет і досі з’являється у кіно, театрі та навіть у рекламі. Історія й мистецтво переплітаються — і чим більше ви знаєте, тим частіше помічаєте ці відсилання у повсякденному житті. І сьогодні, дивлячись на полотно Брюллова, ми стаємо свідками історії, що оживає на полотні.

У Миколаївському краєзнавчому музеї днями відбувся тренінг «Інклюзія без бар’єрів: простір рівних можливостей», який провела голова Миколаївської обласної організації осіб з інвалідністю, кандидат політичних наук Ольга Степаненко. До зустрічі долучилися й співробітники Миколаївського обласного художнього музею імені В.В.Верещагіна. Подібні зустрічі — хороша можливість почути нове, поставити важливі запитання, обмінятися досвідом і поглянути на звичні речі під іншим кутом. Адже інклюзія починається з уваги до людини, її потреб, можливостей та права бути повноправною частиною культурного простору. Наші люди цікавляться сучасними підходами, навчаються, відкривають нове й шукають шляхи зробити музейне середовище ще більш доступним та комфортним для кожного відвідувача. Миколаївський обласний художній музей імені В.В.Верещагіна — на хвилі мистецтва, відкритого для кожного.

Мода Дня — середа, 9 вересня 🍋🐆 Колір-талісман дня — лимонний леопард. Середа любить настрій із характером. Тож сьогодні можна дозволити собі маленьку модну пригоду: лимонний відтінок додає світла, а леопардовий принт — тієї самої грайливої сміливості, яка помітна навіть у найменшій деталі. Шовкова хустинка, сумка, ремінь, окуляри чи легкий акцент у вбранні — і вересень раптом набуває сонячного настрою. Лимонний леопард — для тих, хто сьогодні виходить у день із легкою усмішкою та власними правилами.

- А кто вы по национальности? - Да, а вы? - Я нет. - А шо так? філософія дня.

Бережи віру за будь-яку ціну. І чекай, чекай, поки любов не проросте з віри. Якщо втратиш любов, втратиш плід з дерева; втратиш віру – занапастиш саме дерево. © Свт. НІколаЙ Сербський

9 вересня – преподобного Пимена Великого (бл. 450) – пустельника та мудрого наставника, чия порада доходила навіть у далекі міста. Преподобних Кукши і Пимена Постника Печерських (1114) – подвижників із Ближніх печер Києво-Печерської лаври, відомих терпінням, молитвою і суворим постом. 🌿 Народний календар: Ясна погода – на хороший врожай зернових. Туман вранці – чекай дощу найближчими днями. Вітряний день – зима буде сувора.

Добрий ранок, друзі, з новим Божим днем! Сьогодні середа, 9 вересня. Усіх добрих людей, що сьогодні народились, вітаємо з днем народження! Дай вам Бог здоров'я, друзі і процвітання!