История рейв культуры - Ra Djan

Як зник справжній прогрессів-хаус? Progressive House - субжанр хаусу, який виник у 1992 році з релізом треку Gat Decor - Passion. Наступні 10 років жанр майже не змінювався, канон залишався тим самим: довга структура, поступове накладання інструментів, мінорні мелодії та велика кількість перкусії. Кінець 90-х та початок 2000-х можна справді називати золотою ерою прог-хаусу. Такі лейбли, як Bedrock, наряду з найвеличнішими продюсерами прогрессіву - Sasha та John Digweed, тримали жанр на плаву. У цей же час, один за одним, свої роботи випускали такі монстри, як Hernan Cattaneo, John Creamer & Stephane K, Satoshi Tomiie, Deep Dish, Lexicon Avenue, Lemon8 тощо. Також не можна не оминути таке явище як Global Underground. Це лейбл та серія компіляцій, які були першим маніфестом діджеїв світового рівня. І основним саундом GU завжди був саме прогрессів хаус. То як так сталося, що такий міцний жанр майже зник, і взагалі, прогрессівом почали називати зовсім іншу музику? Відбулося це через вплив жанрових забобонів. У 2004 році Steve Angello, Eric Prydz та Sebastian Ingrosso випускали один трек за іншим, в основному ґрунтуючись на канонах прогрессіву, але з додаванням мелодійних лід-рифів і великих барабанів, які зазвичай зустрічаються в трансі. У той час таку музику ніяк інакше не могли класифікувати, крім як progressive house. Це також відбулося одночасно із початком роботи сайту Beatport, який, як і звичайний магазин вінілових платівок, класифікував музику за жанром. Тому, на одну полицю із справжнім прогрессівом, почали попадати треки, які були дещо схожі на нього, але все ж таки звучали інакше. Ситуація стала ще більш заплутаною у 2007 році, коли deadmau5 випустив Faxing Berlin, який також класифікувався як прогрессів, хоча вже мав зовсім інакший саунд. Після того, як Faxing Berlin став хітом, його звук породив сотні копій. Це переносить нас у сьогодення. Зараз прогрессів, про який усі говорять, є EDM та "фестивальним" прогрессівом, який з початку 2010-х піздяче на великих фестивалях, таких як Tommorowland. Hardwell - прогрессів. Martin Garrix - прогрессів. Swedish House Mafia - також. Але це вже не той жанр, який був на початку 2000-х. Чим відрізняється справжній прогрессів від "фестивального"? Окрім того, що я описав вище, основною відмінністю є атмосфера треку. Якщо у канонічному прогрессів хаусі вона більш "душевна", чи навіть містична, то у сучасному вона більше диско чи фанкова, як у звичайному хаусі. Також треба відмітити те, що справжній прогрессів більше тяжіє до техно звуку та техно атмосфери. Це не той "веселенький" хаус, до якого звикли слухачі. Це не фестивальні вибухи, це не Big Room. Progressive House - це, насправді, дуже інтимна музика, на мій погляд. В ній є щось "первинне", дике. Я з великою повагою відношусь до тих, хто тримав цей жанр на плаву, хто вкладав свій час і креатив до створення багатьох шедеврів того часу. І хоча я частіше за всього шлю всі жанрові забобони нахуй, я все ж таки хочу, щоб люди дізналися історію справжнього прогрессів хаусу, бо ті люди, які його створювали, заслуговують на те, щоб слухачі про це знали. Дякую 🖤

Полезная инфа для любителей хауса. Translate в помощь (он встроен в телегу)

Техно мне редко заходит, но тут девчонка по полной влупила - это она же и пишет. Ничего лишнего в аранжировке и звуке - мастерство отбрасывания лишнего

Последние пару лет я часто вспоминаю Вертинского: период эмиграции, утраты, новые, непредвиденные тяготы, и полный отрыв от символического поля.

Пей, моя девочка, пей, моя милая, Это плохое вино. Оба мы нищие, оба унылые, Счастия нам не дано. (1917)

Пролетело столетие. Николай Грунин на своём канале Признаки Жизни берет интервью у русских музыкантов в Сербии, таких же иммигрантов. В третьем выпуске он беседует с лидером одной из самых популярных русскоязычных групп за рубежом - Ploho. Они пробуют местное пиво, обсуждают супер успешные гастроли в Китае, местную цензуру, и популярность безнадежного русского пост панка в мире. Вертинский в конце концов сломался, у группы Плохо с концертами все намного лучше, но... как избавиться от ощущения чужести? https://youtu.be/jYVV8tsBq-Y?si=0eVCEQhT50-ACFPo

нашей целью является диалог со всеми, кто испытывает боль, отчаяние и страх через язык, который каждый знает, как музыку

Мрачный и вместе с тем нежный альбом TRIBVLIST «Без жизни» хороший пример амальгамы готической энергии и тёмных вайбов электронной музыки. В альбоме «Без жизни» я слышу Человека, способного преодолевать боль готического мира, мира, где нет верховного божества, где спасение зависит только от твоих собственных сил. На обложке изображен древнегреческий сатир, но не пьяный от дионисийского угара сатир античной классики, а потерянный и спасающийся Демон вселенной Врубеля.

Уведи меня, Тут весь свет померк. В сердце темнота, Страха больше нет. «Амарант»

Так сквозь местами энергичные части альбома проглядывает чуткое и напуганное нутро. Музыка альбома как будто силой преодолевает страх, как будто собирает в кулак остатки расщепленной воли дабы заявить миру о себе (и таким ярким заявлением преодолеть страх, как в песне "Бокаччо"). В песне «Гера» голос не столько поет, сколько внушает, нашептывает, убеждает и уводит с собой «кожу искусав». Из хрупкого теста сознания рождается уверенное в музыкальном плане полотно. Музыка альбома работает как символические мышцы, как экзоскелет — она помогает одинокой и заброшенной в огромный и мрачный мир личности обрести свою силу. Музыка приводит мышцы в тонус, она готовит к путешествию. «Без жизни» однозначно не альбом жанра — это альбом настроения. Он цельный и по саунду, и расписан плавными и одновременно жесткими мазками (Врубель). Большая часть альбома (11 из 20 треков) состоит из ремиксов. И здесь любопытное поле экспериментов для тех, кто отвык от традиционной песенной структуры. Поле готического нонконформизма.

За время работы над этим материалом мы успели понять, каким он должен получиться на выходе, возненавидеть и полюбить каждую композицию несколько раз, а самое главное - вновь найти подтверждение самому основному, по-нашему скромному мнению, принципу создания любого творчества - делать искренне и по велению собственного сердца

https://band.link/TRIBVLIST https://t.me/tribvlist

обожаю баян!!!

🇺🇦 Ukraine is Fighting. Support Our Warriors! In this difficult time, when war has been ravaging our land for 10 years, Ukrainian musicians are uniting to bring the light of creativity and unity. "Ukrainian Psytrance Vol.1" is a compilation of resilience, unity, and faith in Victory. 12 incredible tracks from the best representatives of the Ukrainian psychedelic trance scene will immerse you in a journey of cosmic melodies and deep rhythms. Purchase the compilation: spacebabyrecords.bandcamp.com/album/ukrainian-psytrance-vol-1 Donate: PAYPAL [email protected] Learn how you can help in other ways: victorybeats.org Spread the word on your favorite social media. spacebabyrecords.bandcamp.com/album/ukrainian-psytrance-vol-1 Mastering by One Day Mastering Studio /(Zymosis) .ιllιlι.ιl ONE DAY Mastering Studio Group .ιllιlι.ιl Artwork by @ShivaOmArt UV Art & Decor by Shiva Om Animation by Gydravlik Gydravlik CryptoGeometry Space Baby Records www.spacebabyrecords.bandcamp.com

Какая классная компашка собралась! Респекты!

В каком штате в Индии идеальная погода в феврале марте? Какие есть прикольные места вдали от туристов. Цель: зависнуть на месяц на природе в шикарном и не дорогом месте, подальше от города Для референса: я обожаю Бхагсу и Кхиргангу, но в феврале там ещё не сезон.