психотерапевт Марія Хомів
Open in Telegram
Лікарка-психотерапевтка, Експертка в питаннях ментального здоров’я; Тренерка програм плекання психологічної стійкості, лекторка. Менторка для психологів та інших експертів. Авторка онлайн проектів особистісного розвитку.
Show more353
Subscribers
No data24 hours
+17 days
+330 days
Data loading in progress...
Similar Channels
Tags Cloud
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
September '26
September '26
+3
in 0 channels
August '26
+10
in 0 channels
Get PRO
July '26
+2
in 0 channels
Get PRO
June '26
+10
in 0 channels
Get PRO
May '26
+16
in 0 channels
Get PRO
April '26
+9
in 0 channels
Get PRO
March '26
+18
in 0 channels
Get PRO
February '26
+11
in 0 channels
Get PRO
January '26
+9
in 0 channels
Get PRO
December '25
+9
in 0 channels
Get PRO
November '25
+12
in 0 channels
Get PRO
October '25
+9
in 0 channels
Get PRO
September '25
+5
in 0 channels
Get PRO
August '25
+5
in 0 channels
Get PRO
July '25
+9
in 0 channels
Get PRO
June '25
+10
in 0 channels
Get PRO
May '25
+9
in 0 channels
Get PRO
April '25
+9
in 0 channels
Get PRO
March '25
+5
in 0 channels
Get PRO
February '25
+20
in 0 channels
Get PRO
January '25
+9
in 1 channels
Get PRO
December '24
+4
in 0 channels
Get PRO
November '24
+8
in 0 channels
Get PRO
October '24
+11
in 0 channels
Get PRO
September '24
+239
in 0 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 10 September | 0 | |||
| 09 September | 0 | |||
| 08 September | 0 | |||
| 07 September | +1 | |||
| 06 September | +1 | |||
| 05 September | 0 | |||
| 04 September | 0 | |||
| 03 September | 0 | |||
| 02 September | 0 | |||
| 01 September | +1 |
Channel Posts
У кожного з нас є свій набір внутрішніх правил, які ми колись засвоїли дуже рано.
Не просити зайвого.
Не привертати до себе забагато уваги.
Не відпочивати, поки не зроблено все.
Не хотіти більше, ніж «потрібно».
Не ризикувати.
Не ставити себе на перше місце.
Не жити надто легко, адже за все хороше треба платити зусиллям.
Частину цих правил ми з часом починаємо помічати.
Але є ще дещо менш очевидне.
Іноді людині в дитинстві просто не показали, що вона має право хотіти.
Не навчили довіряти своїм бажанням.
Не дали відчути, що можна обирати не лише з того, що доступно, правильно чи схвалено іншими.
І тоді вже в дорослому житті виникає дивне відчуття: наче можливостей стало більше, а внутрішньої свободи - ні.
Ви можете добре заробляти, багато знати, приймати серйозні рішення, відповідати за інших. Але щойно мова заходить про щось справді велике для вас, усередині з’являється опір.
«Навіщо мені стільки?»
«Може, це вже занадто?»
«А раптом не вийде?»
«Хто я така, щоб цього хотіти?»
«Треба бути реалістичнішою».
Так мрія ще до того, як стала планом, проходить внутрішню перевірку на дозволеність.
Особливо це помітно, коли ми хочемо жити інакше, ніж жили до нас.
Мати більше грошей.
Більше свободи.
Більше часу.
Інші стосунки.
Інший рівень роботи.
Інше середовище.
Іноді навіть просто більше задоволення від життя.
У такі моменти людина зустрічається не лише зі страхом нового. Вона стикається зі старими уявленнями про те, скільки їй можна.
Саме тому робота з мріями починається не зі списку бажань.
Спочатку важливо побачити: що відбувається зі мною, коли я дозволяю собі хотіти більше?
Чи з’являється сором?
Провина?
Напруга?
Бажання одразу зменшити масштаб?
Потреба пояснити собі, чому це нереально?
Іноді найбільша межа між людиною і її мрією знаходиться не у зовнішніх обставинах.
Вона всередині.
У тому, що колись було прийнятно хотіти, а що ні.
У тому, яке життя вважалося «нормальним».
У тому, скільки радості, грошей, легкості, свободи та видимості людина звикла собі дозволяти.
Саме про це для мене проєкт мрій.
Про повернення контакту зі своїми бажаннями.
Про здатність відрізняти власне «я хочу» від успадкованого «тобі це не потрібно».
Про сміливість подивитися на життя ширше, ніж ви звикли.
І поступово створювати для себе нову внутрішню норму.
Сьогодні вам не потрібно одразу знати, як здійснити свою велику мрію.
Перший крок значно простіший.
Перестати переконувати себе, що вам ЧОГОСЬ не можна.
| 2 |  РОЗЗИРНІТЬСЯ!
Хто хоче долучитись в мій 🍒Чудовий 14 денний онлайн проект про мрії?
Цей проект проводиться щороку і має найбільше відгуків з усіх моїх проектів. Цей проект щороку оновлюється і доповнюється, але має завжди сильну основу, дає можливість підсумувати, проаналізувати, зробити вибір, опору на себе і пропланувати 2027.
Дорога не відкривається без цілі і мрії. Цього року акцент- на ЖІНКУ ВИСОКОЇ ЦІННОСТІ.
♥️Старт 10.12.2026- завершення на Різдво. Вартість до 14.09- 2.000 грн. Вартість кожні 14 днів збільшується.
Рекомендую!
Доплата додаткова для учасниць проекту за цей грудневий тренінг офлайн- лише 700 грн. | 32 |
| 3 | Є одна дивна річ, яку я часто помічаю.
Ми можемо щиро хотіти, щоб про нас подбали. Щоб хтось допоміг. Щоб хоч іноді не треба було все вирішувати самій.
А коли допомогу реально пропонують, автоматично відповідаємо:
- Та ні, дякую, я сама.
Іноді навіть не встигаємо подумати.
Хтось хоче взяти важку сумку - «не треба».
Пропонують підвезти - «та я доберуся».
Кажуть: «Давай я зроблю» - «ні-ні, все нормально».
А потім увечері можна сидіти виснаженою і думати: чому все знову на мені?
Мене тут цікавить одне слово - «незручно».
Незручно прийняти допомогу.
Незручно попросити.
Незручно, що людина витратить на тебе час.
Незручно бути комусь винною.
Але якщо людина сама запропонувала допомогти, чому ми одразу вирішуємо за неї, що їй буде важко?
Можливо, вона цілком здатна сама визначити, хоче вона допомагати чи ні.
І сказати «ні», якщо не може.
Тоді наше «та не треба, я сама» іноді говорить не про турботу про іншу людину.
Воно говорить про нас.
Про те, наскільки нам взагалі дозволено отримувати.
Не заслужити.
Не відпрацювати.
Не повернути негайно у відповідь.
А просто прийняти.
Те саме, до речі, відбувається з вдячністю.
Ви комусь допомогли. Можливо, витратили годину. Перенесли свої справи. Справді включилися.
Людина каже:
- Дякую тобі.
І що ми відповідаємо?
- Та нічого.
-Дрібниці.
- Мені не складно.
Хоча було складно.
Чому не сказати просто:
- Будь ласка. Я рада, що змогла допомогти.
І не відбирати в себе цінність того, що ми зробили. І в іншої людини її вдячність.
Мені здається, вміння приймати взагалі сильно недооцінене.
Приймати допомогу.
Приймати турботу.
Приймати комплімент.
Приймати вдячність.
Приймати те, що хтось хоче зробити для тебе щось хороше.
Особливо якщо ти багато років звикла бути тією, яка справляється.
І можна почати зовсім із малого.
Наступного разу, коли хтось скаже:
- Давай я допоможу,
не відповідати одразу.
Можливо, ваше звичне «я сама» давно вже не про те, що вам не потрібна допомога.
Ви просто не дуже знаєте, як це - дозволити іншому щось зробити для вас.
Що думаєте про це? | 38 |
| 4 | Практика: «Точка незмінності»
Є моменти, коли людині вже не потрібна ще одна мотиваційна фраза.
Не потрібне ще одне натхнення.
Потрібна правда.
Важливо побачити ту точку, в якій ти зараз стоїш, настільки чесно, що старий спосіб “не бачити” вже починає руйнуватися.
Сядьте спокійно.
Зробіть кілька повільних вдихів і видихів.
Нехай увага трохи повернеться до тіла.
А тепер дуже м’яко, але чесно запитайте себе:
🥇Якщо через 10 років у моєму житті в емоційному, особистому, професійному, внутрішньому сенсі все залишиться приблизно так само- що я відчую?
Що я відчую, якщо ще 10 років я житиму в такому самому ритмі?
У такому самому рівні втоми?
У такій самій віддаленості від себе?
У такій самій звичці відкладати важливе?
У такому самому рівні близькості чи самотності?
У такій самій якості стосунків із собою, тілом, роботою, любов’ю, життям?
Не поспішайте.
Може виявитися, що всередині підніметься смуток.
Або порожнеча.
Або раптом дуже ясне “ні”.
Може піднятися злість-яка говорить: я більше не хочу так із собою.
А тепер наступні запитання:
Що в моєму житті виглядає як тимчасова складність, але насправді вже стало стабільною схемою?
Де я досі називаю “періодом” те, що вже давно стало системою?
Де я все ще вірю, що “скоро стане легше”, хоча нічого суттєво не змінюю?
Де я чекаю, що одного дня з’являться сили, ясність, ресурс, натхнення, дозвіл — замість того, щоб визнати: я вже стою в точці, де потрібен інший спосіб жити?
І ще одне дуже важливе запитання:
Що я давно бачу, але досі не хочу визнавати до кінця?
Не тому, що я слабка.
А тому, що визнати, це означає вже не повернутися в колишню сліпоту, а побачити, що щось у моєму житті потребує не терпіння, а змін.
Не ще одного кола пояснень, а нового рішення.
Саме тому цю практику я називаю “точка незмінності”.
Адже після неї у багатьох виникає дуже просте внутрішнє відчуття:
далі так “не бачити” вже не вийде.
Можна ще не знати, що саме робити. Можна ще боятися.
Можна ще бути в процесі.
Але вже неможливо повернутися в ту саму наївну версію себе, яка робила вигляд, що все якось само владнається.
І це дуже важливий момент.
Всі справжні зміни починаються не тоді, коли людина вже все вирішила, а тоді, коли вона вже не може не бачити правду.
Послухайте, де всередині з’являється найбільше правди.
Який маленький, але справжній крок буде для мене знаком, що я більше не відвертаюся від себе?
Можливо, це буде розмова, яку ви давно відкладали.
Можливо, відмова від того, що виснажує. Можливо, чесне визнання, що ви більше не хочете жити в якомусь сценарії.
Можливо, дозвіл не тягнути все самій.Можливо, рішення нарешті перестати жити лише на автоматі. | 42 |
| 5 | Як сьогодні ви інвестуєте в себе, в своє ментальне здоровʼя, в свою експертність? | 48 |
| 6 | У світських колах подейкують, що найскладніше починається не тоді, коли в експерта нічого не виходить. А тоді, коли вже виходить.
Є клієнти. Є досвід. Є результати. Є хороша база.
І в якийсь момент ти просто бачиш: далі так само вже не поїде.
Цього літа я багато про це думала. Завершила навчання і стала психіатром, закрила ще один проєкт для експертів і психологів-початківців і знову побачила, як сильно змінюється людина, коли починає рости професійно.
Наступний рівень дуже часто впирається не в знання.
А в рішення.
Підняти ціну і не зменшити її через три дні.
Перестати робити все для всіх.
Нарешті нормально сформулювати, у чому твоя сила.
Не ховатися за ще одним навчанням, коли вже давно є що сказати від себе.
Витримати, що тебе бачать більше людей.
Витримати відповідальність.
Витримати те, що не всім ти сподобаєшся.
І, мабуть, найважче - перестати триматися за стару версію себе, яка колись дуже допомогла вирости, але тепер уже стримує.
Саме тому восени я запускаю новий проєкт для експертів із досвідом.
Для тих, хто вже багато вміє, але відчуває, що прийшов час зібрати все в сильнішу систему.
Будемо працювати з професійною позицією, продуктом, грошима, видимістю, межами і рішеннями, без яких масштаб так і залишається красивою ідеєю.
Я не хочу вчити, як «стати успішним експертом».
Мені цікавіше інше.
Що треба змінити всередині своєї професійної системи, щоб вона нарешті витримувала той рівень, якого ви хочете.
Ось це вже дуже цікава розмова.
І, думаю, цієї осені вона у нас буде.
Якщо цікавить-пишіть в дірект, будемо іти разом. | 54 |
| 7 | ПРОЕКТ ЗАЧИНЯЄТЬСЯ ВЖЕ СЬОГОДНІ! Можна дуже довго чекати, що тривога мине сама.
Що стане спокійніше.
Що ви нарешті виспитеся.
Що вирішиться якась проблема.
Що з’явиться більше визначеності і тоді відпустить.
Але часто минають місяці, а всередині залишається те саме: напруга, прокручування майбутнього, постійне «а раптом?», потреба все передбачити, перевірити, проконтролювати.
І поступово тривога починає займати значно більше місця у житті, аніж ви хотіли б їй віддати.
Вона може початися з дрібниці.
З одного відчуття в тілі.
Однієї думки.
Повідомлення, на яке не відповіли.
Незрозумілого симптому.
Чужої інтонації.
Одного «а якщо…».
А за кілька хвилин мозок уже добудував найгірший сценарій, а тіло реагує так, ніби небезпека справді сталася.
З’являється напруга.
Прискорюється пульс.
Хочеться ще раз перевірити.
Ще раз запитати.
Ще трохи подумати.
Знайти гарантію.
Переконатися, що все точно буде добре.
На короткий час стає легше.
А потім тривога повертається.
Саме цей механізм ми будемо розбирати у проєкті «21 день про тривогу».
За ці 21 день я хочу допомогти вам зрозуміти власну тривожну систему: що саме її запускає, як вона набирає силу, що відбувається з тілом і мисленням, які ваші автоматичні реакції її підтримують і чому деякі звичні способи заспокоїти себе дають лише коротке полегшення.
Ми будемо працювати з тривожними думками, тілесними реакціями, катастрофізацією, униканням, надмірним контролем, потребою в гарантіях і складністю витримувати невизначеність.
Але головне - поступово будемо повертати вам здатність не бігти за кожною тривожною думкою.
Помічати тривогу раніше.
Розуміти, що з вами відбувається.
Не підсилювати її автоматичними діями.
Розрізняти реальну проблему і тривожний сценарій.
І повертати собі життя, у якому рішення приймаєте ви, а не ваша тривога.
Щодня буде невеликий, реалістичний крок: пояснення, психологічна практика або завдання, яке можна одразу перенести у своє звичайне життя.
Якщо ви втомилися жити на кілька кроків попереду реальності, прокручувати те, чого ще не сталося, шукати гарантії там, де їх неможливо отримати, і витрачати на тривогу занадто багато своїх сил - я запрошую вас.
«21 день про тривогу»
21 день системної роботи зі своєю тривогою.
Вартість участі - 3221 грн.
Щоб приєднатися, напишіть мені в директ «21» - я надішлю всі деталі. | 80 |
| 8 | Ще є 1 місце, хто з нами?
Деталі для нас про Мадейру
25.11 - 02.12
Вартість:
Ця ціна є ціною 2025 року!
Для нас їі залишили!
Програма тут
https://riotour.com.ua/?p=4657
Завдаток треба оплатити у вівторок 350 євро.
В групі 8 осіб, якщо ще хтось хоче- повідомте сьогодні | 44 |
| 9 | Деталі для нас про Мадейру
25.11 - 02.12
Вартість:
Ця ціна є ціною 2025 року!
Для нас їі залишили!
Програма тут
https://riotour.com.ua/?p=4657
Завдаток треба оплатити понед- вівторок 350 євро.
В групі 8 осіб, якщо ще хтось хоче- повідомте сьогодні | 70 |
| 10 | Тривогу часто передають нам не словами «бійся».
Частіше так:
«Будь обережна». «Не розслабляйся». «Краще перевірити ще раз». «Не радій завчасно».
«Треба все передбачити».
І з часом це стає способом жити.
Ви багато контролюєте, важко переносите невизначеність, прокручуєте найгірші сценарії, перевіряєте, перепитуєте, відкладаєте рішення.
На короткий час стає легше. Але потім тривога повертається знову.
Саме про це мій проєкт «Коли світ тривожить».
Ми будемо розбирати, як працює тривога, що її підтримує, чому контроль і уникання дають лише тимчасове полегшення і як поступово повертати собі здатність жити, навіть коли немає гарантій.
Мета не в тому, щоб більше ніколи не тривожитися.
Мета - щоб тривога перестала вирішувати за вас.
Щоб можна було сказати:
«Так, мені страшно. Але рішення все одно приймаю я».
Якщо впізнали себе і бажаєте навчитись з цим працювати- напишіть мені «ТРИВОГА». | 88 |
| 11 |  +6No text... | 66 |
| 12 | За чим сюди їздила я? Звісно за "Джокондою" , а ще Ель Греко "Христос на Хресті" і "Свобода на барикадах" Делакруа.
-Музей кораблів вікінгів в Осло
Працює з 1913 року, головні експонати - три тури, які були підняті з дна різних морів. За оцінками фахівців, побудовані кораблі в 9 столітті, а затоплені були понад тисячу років тому.
-Музей Кон-Тікі в Осло
Головна тема експозиції - перетин Тихого океану Турою Хейердалом на плоті Кон-Тікі. Саме це судно виставлено в музеї. Під час відвідування музею мене відвідали думки про межі людських можливостей.
Відреставрований пліт встановлений в центральному залі і красиво підсвічується. Також тут можна ознайомитися з матеріалами про експедицію - фотографії, карти, предмети з корабля Кон-Тікі.
-Національний музей сучасного мистецтва в Осло
Тут зібрано понад 5 тисяч експонатів, які виставлені постійно. Експозиція складається з картин, фотографій і скульптур. Будь-які способи вираження фантазій, творчості та таланту можуть стати частиною виставки.
Найбільш цікаві експозиції: «Внутрішня кімната 5»;«Людина, яка ніколи нічого не викидала».
Звичайно, я приділила увагу знаменитій картині Крик норвезького художника Мунка.
- Музей Пікассо. Малага
- Музей Кафки в Празі
Навіть якщо ви вдома на найближчий час, та через війну, це не причина відмовлятися від походів до музеїв. Так, це можна навіть зробити онлайн з дому!
Але звісно, краще подорожувати
#територіятіла
#психотерапевтМаріяХомів | 51 |
| 13 | Саме час пригадати кращі музеї світу, в яких я була: що подивитися.
-Музей Орсе в Парижі. Музей містить одне з найбільших у світі зібрань європейського живопису і скульптури періоду 1850-1910 років. Основу колекції складають роботи імпресіоністів і постімпресіоністів.
-Британський музей в Лондоні— головний історико-археологічний музей Об'єднаного Королівства. У ньому зібрані експонати з усього світу, понад 8 мільйонів об'єктів. Розеттський камінь стоїть під склом серед стародавніх запорошених камінчиків і з вигляду нічим не відрізняється від інших. Однак саме цей осколок граніту, знайдений у Єгипті наприкінці XVIII століття, містить текст, який допоміг розшифрувати давньоєгипетський алфавіт і прочитати про цивілізації фараонів, Осіріса і Анубіса.
Зал з мармурами Елгіна - фронтальні статуї з грецького Парфенону. А ще гравюру Мікеланджело до його знаменитого полотна "Створення Адама", на якій видно незакінчену фігура Адама, виконану грифелем.
А ще я тут бачила в 1997 році, коли вперше тут була у 18 років, кусок каменю з Місяця, і "проклятий" аметист.
- Національний музей в Лондоні, де зібрані неймовірні картини.
Незабаром тут виставлять Ренуара.
- Музей Шерлока Холмса — лондонський будинок-музей легендарного Шерлока Холмса, літературного персонажа, створеного сером Артуром Конан-Дойлем.
Музей розташований на Бейкер-стріт, неподалік від станції Лондонського метро. Будинок побудовано в 1815 р. і є архітектурною пам'яткою. Інтер'єр будинку відповідає описам, які зроблені Конан-Дойлем і вирізняється доскональністю опрацювання. У будинку-музеї я бачила і скрипку Холмса, його капелюх, мисливський батіг, турецьку туфлю з тютюном, листи, приколені складаним ножем до камінної полиці, устаткування для хімічних дослідів, армійський револьвер. На стіні вітальні під склом красується монограма королеви Вікторії «VR», яку Холмс «вистріляв» в оповіданні «Обряд родини Масгрейвів».
Класно тут посидіти в кріслі перед каміном та сфотографуватися на пам'ять, а також придбати сувеніри, більшість з яких пов'язана з Шерлоком Холмсом.
-Палац Топкапи. Стамбул - унікальний архітектурний пам'ятник , якому налічується понад 5 століть.
Це колишній будинок правителів Османської імперії. Палац стоїть на європейській стороні над бухтою Золотий Ріг, в місці її злиття з Мармуровим морем. До 1854 року в Топкапи жили султани, це був головний палац країни.
По прохання своєї дружини Роксолани (Хюррем), яка хотіла жити якомога ближче до чоловіка, падишах віддає наказ перенести гарем в палац Топкапи. Ми були в святая святих розкішного палацу - гаремі. Стати обраною і пройти по золотому шляху до султана, обходячи інтриги, змови і зради, або ж залишитися рабинею.
-Музеї Ватикану - тут дивовижно, тут є і фрески молодого Рафаелю; картини Леонардо да Вінчі, Тиціана, Караваджо; галерея географічних карт, розписи Боттічеллі і Мікеланджело.
-Дрезденськая галерея, славиться зібраннями живопису XV-XVIII століть, звідси і її офіційна назва - Галерея старих майстрів.
Перлина колекції та найзнаменитіша робота в галереї - "Сикстинська Мадонна" Рафаеля. За легендою, імператор Август III пересунув свій трон, щоб повісити цю картину на центральне місце, а пізніше вона справила на одного з відвідувачів таке враження, що він впав у релігійний екстаз і потрапив на сеанси до Фройда. Після цього картині виділили окремий зал.
Ще одна знаменита робота у Дрезденської галереї - "Спляча Венера" Джорджоне. Картина відома тим, що сам Джорджоне зобразив лише фігуру Венери, захворів чумою і помер, а закінчив за нього полотно не хто-небудь, а видатний майстер епохи Відродження Тіціан.
-Лувр. Париж.
Тут зібрані найкращі зразки світового мистецтва від античних часів до сучасності, а своїми головними експонатами музей зобов'язаний безцеремонності, з якою французи під час наполеонівських воєн вивозили з Африки та Близького Сходу реліквії. Тепер, щоб подивитися на значні пам'ятники, наприклад, Давнього Єгипту, не обов'язково їхати в Єгипет - вони в Луврі. Таким же безцеремонним шляхом в музей потрапила знаменита скульптура Венери Мілоської. | 64 |
| 14 |  Хто ще? | 42 |
| 15 | МАДЕЙРА
МАДЕЙРА
МАДЕЙРА
Дівчата, вітаю 🤍
В мене вже є перші новини.
Я довго дивилася різні варіанти, коли туди найкраще їхати, і для нашого формату дуже добре підходить кінець листопада- початок грудня.
Чому мені подобається саме цей період?
Тут уже холодно, короткі дні, організм втомлений від осені й постійного навантаження, а там - зелень, океан, м’який клімат +17, теплі басейни, квіти, фрукти, гори, водоспади й зовсім інше відчуття життя.
Мадейра взагалі не про те, щоб лежати сім днів на пляжі. Тому нам літо там ні до чого.
Туди їдуть дивитися.
Йти.Дихати.
Їздити островом.
Прокидатися й не знати, що сьогодні буде красивішим: океан, гори над хмарами, левади, маленьке село чи черговий оглядовий майданчик.
А наприкінці листопада острів уже поступово входить у різдвяну атмосферу. Все починає світитися, стає дуже красиво ввечері, але при цьому ми ще не потрапляємо в найбільш метушливий святковий період.
Я орієнтуюся на виїзд приблизно з 25 листопада, плюс-мінус кілька днів залежно від найкращих квитків і маршруту.
У мене, як ви знаєте, багато поїздок і подій розписані на кілька місяців наперед, тому цей період я вже для себе закладаю під Мадейру, надіючись на Божу поміч. Бо багато труднощів є.
Я вже дала завдання Володі Борисяку шукати найкращі варіанти перельоту.
І тут є важливий момент.
Щойно з’явиться хороший квиток- нам, скоріш за все, треба буде реагувати швидко.
Тому вже зараз, якщо ви справді хочете поїхати, відкладіть окремо гроші на авіаквиток.
А далі до листопада спокійно будете збирати бюджет уже на проживання, екскурсії, харчування й саму подорож.
Будь ласка, стежте саме за цією групою.
Я не зможу писати кожній окремо в приватні повідомлення, тому що в мене фізично дуже багато роботи.
Усі важливі новини, квитки, дати, готель, маршрут і бюджет я буду писати сюди.
І ще хочу сказати одну річ.
Я дуже хочу, щоб це була не просто чергова поїздка «поставити галочку, що була на Мадейрі».
Мені хочеться зробити красиву жіночу подорож.
Щоб ми бачили неймовірні місця, смачно їли, багато сміялись, фотографувалися, ходили біля океану, їздили в гори, пили каву з видом, повертались увечері в готель і хоча б на кілька днів перестали вирішувати все на світі.
Адже нервова система теж потребує відпустки.
Іноді нам дуже потрібно просто фізично змінити картинку перед очима, прокинутися в іншому місці й згадати, що життя складається не тільки з роботи, відповідальності й нескінченних «треба».
Тому якщо ви читаєте це і думаєте:
«Я хочу з вами» - починайте готуватися вже зараз.
Мадейра наприкінці листопада - на початку грудня.
Океан. Гори. Зелень. Красиві дороги. Екскурсії. Тепло після нашої холодної осені.
І дуже хороша компанія.
Я їду.
Хто зі мною? 🤍
Вже пишіть в коментарі
Лише 6-10 осіб | 58 |
| 16 | МАДЕЙРА
МАДЕЙРА
МАДЕЙРА
Дівчата, вітаю 🤍
В мене вже є перші новини.
Я довго дивилася різні варіанти, коли туди найкраще їхати, і для нашого формату дуже добре підходить кінець листопада- початок грудня.
Чому мені подобається саме цей період?
Тут уже холодно, короткі дні, організм втомлений від осені й постійного навантаження, а там - зелень, океан, м’який клімат +17, теплі басейни, квіти, фрукти, гори, водоспади й зовсім інше відчуття життя.
Мадейра взагалі не про те, щоб лежати сім днів на пляжі. Тому нам літо там ні до чого.
Туди їдуть дивитися.
Йти.Дихати.
Їздити островом.
Прокидатися й не знати, що сьогодні буде красивішим: океан, гори над хмарами, левади, маленьке село чи черговий оглядовий майданчик.
А наприкінці листопада острів уже поступово входить у різдвяну атмосферу. Все починає світитися, стає дуже красиво ввечері, але при цьому ми ще не потрапляємо в найбільш метушливий святковий період.
Я орієнтуюся на виїзд приблизно з 25 листопада, плюс-мінус кілька днів залежно від найкращих квитків і маршруту.
У мене, як ви знаєте, багато поїздок і подій розписані на кілька місяців наперед, тому цей період я вже для себе закладаю під Мадейру, надіючись на Божу поміч. Бо багато труднощів є.
Я вже дала завдання Володі Борисяку шукати найкращі варіанти перельоту.
І тут є важливий момент.
Щойно з’явиться хороший квиток- нам, скоріш за все, треба буде реагувати швидко.
Тому вже зараз, якщо ви справді хочете поїхати, відкладіть окремо гроші на авіаквиток.
А далі до листопада спокійно будете збирати бюджет уже на проживання, екскурсії, харчування й саму подорож.
Будь ласка, стежте саме за цією групою.
Я не зможу писати кожній окремо в приватні повідомлення, тому що в мене фізично дуже багато роботи.
Усі важливі новини, квитки, дати, готель, маршрут і бюджет я буду писати сюди.
І ще хочу сказати одну річ.
Я дуже хочу, щоб це була не просто чергова поїздка «поставити галочку, що була на Мадейрі».
Мені хочеться зробити красиву жіночу подорож.
Щоб ми бачили неймовірні місця, смачно їли, багато сміялись, фотографувалися, ходили біля океану, їздили в гори, пили каву з видом, повертались увечері в готель і хоча б на кілька днів перестали вирішувати все на світі.
Адже нервова система теж потребує відпустки.
Іноді нам дуже потрібно просто фізично змінити картинку перед очима, прокинутися в іншому місці й згадати, що життя складається не тільки з роботи, відповідальності й нескінченних «треба».
Тому якщо ви читаєте це і думаєте:
«Я хочу з вами» - починайте готуватися вже зараз.
Мадейра наприкінці листопада - на початку грудня.
Океан. Гори. Зелень. Красиві дороги. Екскурсії. Тепло після нашої холодної осені.
І дуже хороша компанія.
Я їду.
Хто зі мною? 🤍 | 4 |
| 17 |  Доброго ранку 🌿
З 07.09 впродовж 21 дня у Telegram працюватиме мій проєкт про тривогу -про те, як зрозуміти, що з нами відбувається, коли світ навколо нестабільний, і як не дозволяти тривозі керувати нашим життям.
Усі матеріали будуть простими, зрозумілими й практичними: відео, аудіо, вправи та зустрічі в Zoom. Усе буде в записі, тому навіть якщо не зможете бути присутніми онлайн- нічого не пропустите.
Запрошую долучитися.
Вартість 3.000 грн.
Тривога може непомітно забирати сон, увагу, рішення, стосунки й радість від життя. Час зрозуміти, що з вами відбувається, і що ви можете з цим робити.
Якщо відчуваєте, що вам це потрібно, пишіть мені в директ «ТРИВОГА».
Долучайтеся. Чекаю вас ❤️ | 75 |
| 18 |  No text... | 63 |
| 19 | С т а р т
С т а р т
С т а р т | 69 |
| 20 | Виклик
Вчимось мати роман з собою.
Щодня Сама Собі Купувати Троянду (або іншу квітку)!
Без пропусків, без оправдань, без торгів з собою (а мені в магазин далеко, так холодно, дорого, а я забула, ще там щось). Ваші чарівні квіти вирвані на городі та в лісі не підходять. КВІТКУ ТРЕБА КУПИТИ САМА СОБІ- найкращу яка сподобається.
Усі запитання які будуть виникати: навіщо, чому сама собі, це дорого, а чого саме троянду, я в селі живу, а мені соромно сама собі купувати, а чоловік буде сваритись, і ще 100 інших- собі на листочку виписуйте.
Зробіть цей виклик для себе. Знайдіть як і коли. Знайдіть на це кошти.
Життя не повторюється. Без коливань перетворюйте життя в яскраві суцвітття.
Якщо дуже сильно захочеться час від часу купувати іншу квітку-можна, оберемок квітів- можна, вазон квітів-можна, але не весь час. Акцент на троянді.
Не щоб вам хтось подарував-це прекрасно, але треба собі купити.
Даний челенж- проводиться завжди щороку в рамках мого жіночого проекту ТЕРИТОРІЯ ТІЛА, та триває 21 день.
ПОЧАТОК 01.09. Підведемо тут підсумки 22.09. Хто хоче отримати букет квітів (Україна, там де є доставка) 23.09- має виконати всі умови для участі в розіграші 1 букету: 1. Щоденно викладати в своїх соцмережах в сторіс- свою куплену квітку, відмічаючи мене та психологиню 2. Пишете підсумки в сторіс 22.09 про відчуття від участі в цьому челенджі. Якщо ви пропускаєте відмітку або ж якийсь день- ви вибуваєте. | 138 |
