КМ | Кради як митець

Так це переживання, так це мої хвилювання але залишу їх присобі. 😌

нікого не засуджую і немаю зовсім ніякого негативного підтексту. Це просто спостереження та думки На мою думку Київ не бачить війни. Сьогодні перебуваючи на івенті «кураж» я відчув себе у 2020 році десь на южному березі нашого Чорного моря. Я бачив гарних, крутих людей, бачив як танцюють хлопці, як люди велелятся. Так, і для мене це трішки не звично. Бо в останє я таке спостерігав 2+ років назад. Чи с подобалось мені ? Так це піздато, я вперше за такий довгий час відкинув думки про війну і зміг якось розслабитись і реально уявити мирний Києв і мирну Укранїну. І знаєте що, блять я влюбився в це місто ви круті, ви класні і ви всі кайфові. Але я дуже раджу вам скататись в будь яке місто, Хмельницький, Вінниця, Тернопіль. Або щось такого типу. І ви просто перевернете своє бачення. В нас в центрі міста по суті могили, я кожного дня проходячи через центр бачу лиця загиблих людей яких я знав або знали мої знайомі. Кожного дня якась облава з олівками, і це не десь там на дальніх районах а це прям біля дома або біля роботи. Людей пакують насильно. І ще раз повторюсь, ні яне засуджую нікого бо я і сам кайфанув від того які можливості дає Київ. Але я не хочу щоб вам замилювалось око і здавалось наче все норм. І в нас дуже мирно Просто раджу дивитись ширше

шукаю мокапи для проєкту з бобрами =))) знайшов досить цікаві Залишилось зробити слоган «запишись сьогодні бо завтра може бути пізно»

Вперше малюю лого у потязі, досить цікаві враження😎 Ну короче вийшов ось такий варіант в мене. Нагадую що лого робився для ВПН додатку І тут я зразу декілько метафор заклав. Перше це ви можете помітити що літера Е трішки потягнута ніби як її затягує у портал який символізую включений сервіс ВПН І після проходження через цей портал відбуваєтся тронсформація. Яка в нас і закінчуєтся вже яскраво зеленим динамічним кольором. Ось така історія, тепер очікую ваші лого. Цікаво подивитись. Нагадую що час є сьогодні до кінця дня

Якщо сьогодні хтось з вас теж малював сумних бобрів, то кидайте у коментарі подивимось по обговорюємо🙂

Я знайшов готовий лого, все росходимось хахаххаха челенджа не буде 😂

💬ЧАТІК

Привіт дизайнери, хочу вас познайомити з моєю гостією🤭 Яку я запросив на прямий ефір який пройде 11 червня в інстаграм (час ще уточним) І так знайомтесь це Владлена Я потрапив на її сторінку випадково але зразу зрозумів що ця людина по вайбу дуже крута. От ви мені буває теж таке пишите — Алекс я підписалась бо ти прикольний. А чому не знаю І я так само коли побачив її акаунт, побачив її роботи і такий. Підписуюсь 100 відцотків бо це шось цікаве точно Наш ефір в Владленою буде звісно на тему дизайну, тимпачи вона практикуючий дизайнер на фрилансі і майже усіх клієнтів зараз отримує з інстаграм. Тому я думаю точно буде цікаво. Але у вас є змога зараз написати своє питання або тему яку б ви точно хотіли почути від нас двох. А ми разом з Владленою оберем саму цікаво і по максимуму розкриємо її на прямому ефірі Тому все залежить від вас. чекаю вас у коментарях 🫰

Тут одна підписниця кинула такий колаж. Каже що є мої клони. Хахахаха це два різних актора і я А ну що скажете ?

Що думаєте про це ? Все завтра бомжувати будем ?

«Я не можу знайти клієнтів!» Кожен хочаб раз казав цю фразу. Але клієнтів більше ніж є дизайнерів Причина це тільки у тому що тебе не бачать. 😌

* Дійшов до того стану що нудити від чужого успіху в інстаграм.  Задумався, а колись і на мене хтось так дивиться і думає — "КЛОЧКО ти заїбав бути продуктивним і успішним" І чому, інстаграм став місцем успіху ? Мало кого зустрінеш хто розповість як хуйово зараз десь в середині. Як ти борешся з своїми думками та ваганнями. А я, мабуть, відповім, тому що інстаграм це робота, а коли тобі погано це останнє про що ти думаєш  Ну що ж, трішки поділився думками, а завтра вже прийдеться виходити на роботу

😌Я вас не проігнорив. Усім дякую, від щирого сердця. Скоро повернусь у строй

Сьогодні я тут хотів трішки з вами поговорити про прокрастинацію бо дійсно остані 3 дні чогось не даєтся влитись у фокус Але це бажання в мене було дотих пір поки мені не зателефонували і не сказали про смерть близької людини. Тепер виходить що за остані два місяці я втратив дві рідних людини по крові. Але я тримаюсь. Така ціна посмішки у кадрі. Не знаю чому я це тут пишу. Але можилво мені так треба і так легше. Це ж блог а я не робот. Тому моя прокрастинація скоріше за все затягнется ще на пару днів і я не розповім мав що б я порадив би. Тому дам пораду зараз, просто вийдіть на вулицю, знайдіть місце на траві та сядьте просто подихати та подивитись на небо. Стане краще