макс винтерфелл.

Мені дуже складно повірити у те що зараз відбувається… Складно тому що все моє життя ґрунтувалося на маленьких невдачах складнощах і проблемах які з сьгоднящнім станом у моїй країні зовсім відпали самі собою. Складно повірити тому що обмеживши себе від світових новин про весь той жах який відбувається навколо - я міг створити ілюзію того що у мене відносно все добре. Те що не входить в моє оточення - його не існує. Вигадка. Голод біль страх і бідність несправедливість лицемірство і в кінці кінців смерть. Останнім часом її занадто багато. Повсюди. Таке відчуття ніби світ зійшов з розуму. Реальність не подобається мені. Ніколи не подобалась. Все було занадто погоно щоб знаходитись в ній і занадто добре щоб повірити у те. Паніка яка іноді мене охоплює з тотальним відчуттям відчаю буквально кричить: «Будь ласка будь ласка будь ласка нехай це буде сон. Це все не насправді» Невже люди можуть бути такими жорстокими? Невже в світі до сих пір існує тиранія? Невже людське життям нічого не варте? Невже 1984 - це реальність а не дурнувата книга антиутопії? На жаль так.Найстрашніше розуміти що в 21 сторіччі людське життя нічого не варте. І не важливо за яких обставин воно було відібране. Дуже важко розуміти що твоє життя - не належить тобі. Кожного разу це рішення приймає за тебе хтось інший. Час від часу бавлю себе ілюзіями про те що все буде добре. І саме в той момент коли я зрозумів теорію «Відносності» - фізику я ненавиджу. Тому що якщо «добре» тобі то це не означає що «добре» комусь і навпаки. Але то пусте…

Архив 81