Psy_fuck v. 2.0

у чувака трохи токсік вайб і не екологічно налагоджена комунікація

коли при розпізнаванні об'єктів активується тільки той швидший шлях без усвідомлення, який проходить через мигдалину, без залучення кори головного мозку "чому моя пташка не цвірінькає?" (вибачте дуже люблю нейропсихологію💋)

адмінка знову в ресурсі, тому ось вам няшне нагадування про існування першоджерел😘

філофський зомбі vs нормальний вовк

Почну з причини появи цього допису. Ми зіштовхнулись з тим, що люди відмовляються йти в госпіталь, бо не знають як підтримати військових. Не буду брехати, перед першим візитом я не могла заснути від хвилювання. Адже я близько не уявляю, що військові переживають щодня. Як мені дивитись їм в очі? Дійсно, цивільні та військові живуть ніби в паралельних світах. Проте військові вже повертаються додому. На жаль, здебільшого після поранення. Ми хочемо, щоб ветерани почували себе частиною суспільства. На нас лежить відповідальність створити середовище комфорту і вдячності. Чи маємо ми право відмовити їм у цьому через страх провалитись? Наша задача, незважаючи на різний досвід, шукати спільні точки. І це буде першою порадою. Коли ви зустрічаєтесь з військовим, пам‘ятайте, що бойовий досвід - значна, та все ж тільки одна частина його життя. В іншому - це звичайна людина. У неї можуть бути діти та онуки, професія та хобі, спогади про подорожі або про рідне місто. А ще смаки на музику, фільми та книжки. Познайомтесь з людиною та підтримайте розмову на тему, яка її цікавить. Якщо військовий розповідає свою історію, то просто вислухайте його. Можете також спитати про його потреби. Наприклад, що ви могли би принести йому наступного візиту. Військовий може не хотіти говорити на певні теми, або ж взагалі говорити з вами. Це окей, ваші друзі теж не завжди готові спілкуватись. Якщо ж ви не впевнені, то просто спитайте: «Я хотів би познайомитись, ви не проти?» Втім, як би не склалось спілкування, запевняю, сам факт вашого візиту буде приємним знаком уваги для військового. Звісно, навіть з хорошими намірами, інколи можна наговорити зайвого чи недоречного. Тому важливо зупинитись на тому, чого робити не варто. Адже наша мета – лишити приємні емоції після візиту. Перш за все, ніколи не питайте і не акцентуйте увагу на пораненні військового. Якщо захоче, він (або вона) сам про це заговорить. Також краще триматися осторонь теми служби та бойових дій. Ми не знаємо, що пережила людина і які вона має тригери. Пам'ятайте про особистий простір пораненого: не чіпайте речей без дозволу і, зрозуміло, самого військового. Крім того, зайві співчуття та емоції лишайте за межами палати. Будьте спокійними та виваженими у спілкуванні з захисниками. Якщо відчуваєте, що морально «не вивозите», зробіть павзу, заспокойтеся, а потім продовжуйте відвідини. Сподіваємось, що цей допис допоможе вам налогодити контакт з військовими в госпіталі. Вивчайте цю тему детальніше. Ховати голову в пісок довго не вийде. Додому з фронту повертатиметься все більше військових. Відповідальність за їхній комфорт буде на всьому нашому суспільстві. Тому вчіться разом з нами вже зараз, приєднуйтесь до походу в госпіталь на цих вихідних. Маргарита Трачова та Поліна Семенченко, активістки Студентського Штабу

🤗 Подякуй захисникам у госпіталі! 🗓Коли? Ми ходимо щотижня, цього разу 21.04, о 12:00 🗺Де? Щоб записатись та дізнатись подробиці, пиши @rehinakovtun або @ohokamo 🍊Що з собою взяти? Те, що, на вашу думку, може підняти настрій: це можуть бути якісь смаколики, книги, розмальовки чи настолки, а також не забувайте про гарний настрій! 😷Для безпеки наших захисників візьміть з собою маску та бахіли.

позитивна психологія така тіпа: "зловісний позитив. ти будеш в порядку, у тебе немає вибору. усе вийде добре, ти не зупиниш цього. ти не уникнеш успіху. кращі дні вже настають, надто пізно." (жарт звісно) (що саме з цього всього є жартом?? на подумать 😈)

латералізація півкуль мозку: (ха-ха, жартуємо, насправді ліва наводить суєту, бо вона більш відповідальна за всякі інтерпретації (можливо страшні і нераціональні) і внутрішнього критика, ха-ха!!! мухаха!!!! хехеххе!!!)

еволюційна невідповідність 😍🙏

"дослідники такі типу" (це правда я ридаю)

"— чому бляха ніхто не каже що депресія і тривожність призводять до жостких втрат пам'яті? — бо ніхто з нас не пам'ятає цього' 😜😜😜

"я створена/ий не для роботи, а для читання статей і знання непотрібних фактів"