wlwsk

не встигаю за релізами нових моделей

одна із переваг роботи з агентами - можна розслабитись і спілкуватись не думаючи про корпоративну культуру мінуси: агенти почнуть адаптуватись у відповідь

висококонверсійна імейл техніка - аутріч спеціалістам на замітку

цікаво як справи у людей які купували мак міні і казали що без них взагалі не можна і хто не купив лишитьс permanent underclass

тимчасовий пост: потрібні проджекти які хочуть працювати в B2C / B2B едтеку друзі яким я допомагаю в elvtr.com шукають людину яка вестиме операційку у відділ Design Engineering. в роботі багато топових внутрішніх продуктів до яких мені раніше пощастило докласти трішки руки. CV або зголоситись можна в приватні @btcrtc

якби retardmaxxing був продуктом, він був би https://outbid.lol/ в стартап тусовці гуляє термін retardmaxxing (можна перекласти як "придебілкуватість"). найвідоміші говорящі голови венчурного світу в унісон повторюють - рефлексія переоцінена, взагалі застрягання в самоаналізі і копанні минулого - це ознака депресії, just fucking go вперед, пох*й + по**ать приблизно на все. як бачимо ця філософія транслюється і в продукти. outbid - продукт що завірусився на днях. уявіть собі productjunt на якому можна просто купити перше місце. а потім першу після перше перед першим, тільки ще дорожче. результат - під сотню продуктів і більше 200к зібрано на продукті, не складнішому за інтернет магазин магнитів на холодильник

останнім часом роботи було стільки, що писати будь що було складно фізично. також цей канал дозрів через усі стадії контентно-екзистенційної кризи до того щоби перетворитись на medium / substack. щойно час та семантичний ресурс перезарядиться - писатиму щось консистентне. певно зовсім скоро. сюди дублюватиму лінки на найцікавіше

абсолютно

Знаєте, що таке держава? Це коли тобі треба довести державі, що довідка, яку видала держава, справді була видана державою. Йобаний шедевр. Десятиліттями ця машина жерла людський час. Коридори. Черги. Ксерокопії паспорта. «А принесіть ще форму номер сім». «А печатка де?» «А відповідальна людина сьогодні не приймає». І всі поводилися так, ніби це закон природи. Ні. Це не закон природи. Це просто хуйово спроєктований сервіс. Тому ми полізли всередину. У реєстри. У постанови. У процеси, яких ніхто не торкався двадцять років, бо кожен наступний чиновник дивився на них і думав: «Та ну його нахуй». А ми не пішли. Паспорт у телефоні? Зробили. Бізнес за кілька кліків? Зробили. Документи без біганини між кабінетами? Зробили. І ні, справа ніколи не була в тому, щоб запхати державу в смартфон. Нахуй смартфон. Телефон завтра буде інший. Справа в іншому. Держава не має права красти в тебе три години життя тільки тому, що два її реєстри, блядь, не вміють поговорити один з одним. Ти платиш податки. Ти не повинен після цього ще й працювати кур’єром між державними установами. Оце і є цифровізація. Не QR-коди. Не модне слово на конференції. Не чергова презентація про innovation. Це коли ми беремо старий процес, дивимося на нього і питаємо: «А нахуя він взагалі існує?» І якщо нормально відповісти ніхто не може, ми його вбиваємо. Без оркестру. Без пам’ятної таблички. Delete. Наступний. Але є одна проблема. Коли ти достатньо довго прибираєш лайно з інтерфейсу, одного дня розумієш: лайно не в інтерфейсі. Воно глибше. У самій системі. Бо під час війни ти вже не можеш чекати три місяці, поки двадцять кабінетів вирішать, хто має поставити двадцять перший підпис. Тобі потрібна зброя. Технології. Рішення. Партнери. Людина, яка бере відповідальність і каже: «Робимо». А не державний fucking loading screen. І якщо країна воює, а одна з ключових систем управління висить між «виконувачем обов’язків» і «чекаємо політичного рішення», це не кадровий нюанс. Це баг у продакшені. І продакшен зараз, на секундочку, обстрілюють ракетами. Так само з корупцією. У мирній країні вкрадений мільйон можна намалювати в Excel червоним. Неприємно. Мінус мільйон. Під час війни Excel закінчується. Бо за цим мільйоном може стояти дрон, якого не купили. РЕБ, якого не поставили. Технологія, яку не масштабували. Тому під час війни корупція це не просто: «Ай-ай-ай, погане державне управління». Це система, яка буквально жере власні hit points. І ще є одна штука. Довіра. Українці дали державі гігантський кредит довіри. Але кредит довіри це не unlimited plan. Чим більше тобі довіряють, тим більше ти, блядь, зобов’язаний пояснювати. Що зробив. Що не зробив. Де проїбався. І так. Є ще вибори. Складне слово під час війни. Це складна задача. А знаєте, що ми зазвичай робимо зі складними задачами? Вирішуємо їх. Бо якщо Росія може продовжувати війну і цим фактично вирішувати, коли українці наступного разу отримають право оцінити власну владу, то Кремль якимось дивним чином отримав admin rights до української демократії. Громадянин може натиснути «не подобається». Оце і є вся магія. Тому я не хочу побудувати найкращу цифрову бюрократію у світі. Це звучить приблизно як найкраща електронна черга в пекло. Я не хочу державу, яка навчилася швидше генерувати довідки. Я хочу державу, яка навчилася питати: «Нахуя ця довідка?» «Нахуя цей процес?» «Нахуя ця структура?» «Чому ця людина досі тут, якщо результату немає?» І найнебезпечніше питання: «Чи довіряють нам люди далі?» А якщо відповіді немає, не треба створювати робочу групу. Не треба писати концепцію трансформації. Delete. Наступний. Функція за функцією. Довідка за довідкою. Кабінет за кабінетом. Схема за схемою. А потім одного дня якийсь двадцятирічний українець почує слово «печатка» і запитає: «Бля, а це що?» От тоді, мабуть, ми щось зробили правильно. - Михайло Срібноруч, кандидат у мери Найтсіті, серпень 2077

Факт

Мда..

до речі з Михайлом вдалось поспілкуватись кілька разів ще на самому початку політичної карʼєри тоді, ще у 2019 коли більшість з нас ще говорила російською, ми в моїй мікро-галері зробили проєкт-візію цифрового парламентаризма. зараз читається достатньо наївно, але в моменті матеріал залетів по органіці ледь не до ТСН і регіональних новин, хоча це був прототип без замовника Михайло написав в перших кілька днів, якщо не годин і запросив на зустріч. тоді ми ще до виборів і монобільшості почули про дію і побачили ескізи та зрозуміли що в оточені Зеленського були ті хто вміє екзекьютити в режимі "скорость охуєвающая" попрацювати з Мінцифрою не вдалось, бо цифровий парламентаризм не був в фокусі уряду навіть неформальному. Федорова критикували певні військові яких я читаю - і робили це значно більше ніж цивільні. Але сьогодні вони критикують вже не його. Думаю до всіх прийшло розуміння, що людини здатної бороти ентропію настільки завзято складно буде знайти

вважаю що Михайлу Федорову ще встигнеться побути премʼєром або президентом питання тільки в чиїй команді

шановні вайбкодери, та їм співчуваючі а чи бачили ви десь в інтернеті концепти або робочі клавіатури для вайбкодингу? звучить як гег і хайп, але серйозно цікаво чи хтось випустив щось аналогічне figma keyboard для клодкода / курсора / тощо. щось естетичне як teenage engineering або work louder

здається я образив скайнет

True

хвилинка песимізму від євробюрократів європарламент продовжив дію Chat Control 1.0 до 2028 року — американські техногіганти й далі можуть без судового ордера сканувати незашифровані приватні повідомлення на предмет насильства над дітьми: директ Instagram, Discord, Snapchat, Skype, Xbox, пошту Gmail та iCloud. процедура голосування вийшла в стилі найкращих європейських практик: більшість депутатів (314 проти 276) були проти, але для блокування забракло абсолютної більшості у 361 голос (just wtf). WhatsApp і Signal з їхнім end-to-end шифруванням під сканування не потрапляють, європейські провайдери цих механізмів ніколи й не впроваджували окремо тішить статистика ефективності: 48% автоматичних тривог не мають жодного стосунку до криміналу, 40% розслідувань обертаються проти самих же неповнолітніх (за пересилку дурних фото один одному), а єврокомісія визнає — доказів, що тотальне сканування збільшило кількість вироків чи врятованих дітей, немає. поліція тим часом тоне в порожніх звітах. у вересні стартують переговори щодо постійного Chat Control 2.0: парламент пропонує сканувати лише підозрюваних за рішенням суду, але урядам країн ЄС потрібне все і одразу. континент туризму, кулінарії, фешену — і читання ваших переписок

cпитав вчора у Fabble скільки би мені коштували ці незабутніх неповних три дні із ним отримав данні, прикинув голові скільки це у кого могло би виходити здається зрозумів приблизну бізнес-модель антропіку. із моїх субʼєктивних вражень вони ціляться екстрактити додаткових 500-1500 доларів на місяць від 20% з тих хто платить 100 / 200 за pro seat хотілось би вірити що подібне врятує Anthropic від ганебного S1, але зачекаю із висновками, поки побачу їх Community Adjusted Ebitda.

це просто пиздець нещодавно писав пост підтримки після пошкодження вибуховою хвилею квартири мого улюбленого українського фізика - Михайла Висоцького. цього разу квартири не стало. у відео Михайло розказує про масштаб прильоту. спойлер: знищено все. я не знаю як відновлюються люди після подібного, особливо розуміючи що архів який збирала сімʼя три покоління перетворився на згарище. дуже прошу усіх хто має можливість підтримати Михайла на картку яку він розмістив у закріплених коментарях

4441114407536158

новини всесвіту Linkedin PS they are really bad at targeting for award winning agency, because why text me?