МЕЛОДІЯ СЕРЦЯ♥️

«обʼєкти в дзеркалі знаходяться ближче, ніж здається»

У кого є любов — будь ласка, не втратьте її. Тримайте міцно. Це величезний дар, це величезне диво… Частіше дивіться в очі — чи немає там печалі. Чим я можу допомогти, що я мушу зробити, як я можу змінитись? Ми бачимо в наших коханих наше відображення. І коли тут все закінчиться, і ми з вами полетимо кудись далі, ми не візьмемо з собою ні гроші, ні славy, ні успіх. Можемо взяти лиш це найсвятіше відчуття. І стане зрозуміло, що тут не було нічого важливішого від любові. Стане зрозуміло, що це і був наш сенс перебування тут. - Автор невідомий

За 7 тижнів весна❤️

Кажуть, що борщ - це любов. Але хто б міг подумати, що все настільки буквально😁♥️

Люди скаржаться на одноманітність, бо заблукали серед своїх земних протистоянь і не бажають підняти голови. Сонце сходить і заходить, мальовничі хмари розтягуються вервечкою в постійному русі - там життя триває. Ми, герої вічних драм, не помічаємо справжньої краси в очікуванні чогось яскравішого. А що може бути яскравішим за світанок? Хіба що захід сонця.

Янголи діляться цигарками. «По одній, — сміються, — на брата». Розповідають один одному про перемоги, розповідають про свої втрати. Жартують, мовляв, час підшуковувати собі заміну. Розуміють один одного так, як ніхто більше не розуміє. «Я, — каже один, — взагалі без поняття, як мені бути далі. Вони ж, коли мене кличуть, достеменно не знають усіх деталей. Сподіваються на мене постійно, ставлять якісь питання. А я на мить відвертаюсь — і саме тоді прилітає. І потім доводиться говорити з ними про те, як їм далі жити серед усіх цих смертей». «А я, — каже інший, — із ними вже місяць котрий, а самому ж досі страшно на виїзді і страшно в окопі. Я знаю їх поіменно, запам’ятовую їх обличчя. І знаєте, смерть нікому із них не личить, нікому не личить. Я люблю їх тепер, як рідних своїх, авжеж. Але ж усіх не вбережеш». «Що вам казати, — затягуючись, говорить третій. — Я не можу спати — сняться їхні фото, їхні портрети. Список їхніх імен — Максим, Олексій, Роман. Я не сплю, я постійно чую голоси їхніх мам. І я почуваюсь невдалим, немічним і малим. Вони на нас сподівались, а ми підвели». Далі замовкають і всі троє думають про одне — хто з підопічних яку дурницю сьогодні утне. Хто вийде з-під крил і залишиться на віки. І тоді вони плакатимуть: «Ну що ж ви так, чуваки». Янголи переглядаються, обіцяють не залишати нічого на потім. Мовчки докурюють і розходяться — в них попереду багато роботи. - Т. Власова

Справжні зміни приходять не з календарем, а зсередини - коли перестаєш чекати дива і сам стаєш ним.

МЕЛОДІЯ СЕРЦЯ♥️