Бердичів СІТІ

🇫🇷Макрон хоче почати дискусію про використання французької ядерної зброї в європейській обороні. Франція є єдиною ядерною державою в Євроcоюзі. Макрон ще 2020-го закликав до «стратегічного діалогу» щодо «ролі ядерного стримування Франції в колективній безпеці [Європи]» під час переговорів з Німеччиною, де розміщена американська ядерна зброя. Тоді цю дискусію відкинули. Останні коментарі Макрона вже встигли розкритикувати його політичні опоненти правого і лівого спрямування.

❗️Україна подала до Ради Європи заяву про частковий відступ від дотримання Європейської Конвенції про захист прав та свобод людини. У ньому йдеться про те, що під час військового стану права людини, передбачені низкою статей Конституції, можуть бути тимчасово обмежені

Вони йдуть і гадки не мають, що на хвості в них гвинтокрилий нічний хижак. Оператори РУБАК Wild Division 82-ої бригади пильнували за окупантами і уразили їх серед спалених ними дерев. Нічні камери збільшують можливості FPV-дронів і не дають противнику почувати себе в безпеці вночі.

Олексій Побережний нагадав і про це справді треба пам'ятати. Рівно 14 років тому - 27 квітня 2010 року вони вже точно готували вторгнення рашистів в Україну. Цього дня покручі проголосували за Харківські угоди. Хто обрав цих негідників, теж питання очевидне. В 1990-х роках перший президент Кравчук здав атомну зброю, Кучма – чорноморський флот, а Янукович в 2010 році підписав Харківські угоди, які продовжили базування російського флоту в Криму і створили передумови для його загарбання росією і сучасної європейської континентальної війни в Україні. Зараз мало хто пригадує, але саме завдяки Литвину, який на той момент був головою Верховної Ради були прийняті Харківські угоди. Саме завдяки Литвину Росія продовжила базування Чорноморського флоту РФ в Криму. Саме через їхню присутність там, російським військовим загарбникам вдалося окупувати Крим. Я був тоді під стінами Верховної Ради разом з іншими націоналістами, а тому добре пригадую той момент. Ригівські депутати-силовики тоді розбивали стільці на головах депутатів-патріотів. Силовий спротив у залі Парламенту було програно. Тоді у 2010- му році калєсніченки, литвини, бандарєнки та інші посіпаки зрадили національні інтереси України і створили для ворога сприятливі умови для окупації частини нашої держави вже в 2014-му році. Потім той же Литвин влаштував путінській ставлениці Матвієнко теплий прийом. Лише пригадайте, які комуняцькі покручі тоді керували нашою Житомирською областю і готували нашу державу для здачі Кремлю. Далекий 2011-ий рік, але свободівці і тоді були на передовій боротьби за національні інтереси. Моє відео з цього заходу тут https://www.youtube.com/watch?v=j42oa_tTBvM З ратифікації Харківських угод фактично і почалася окупація Криму. Ось список політиків, які допомагали окупанту. Переважна більшість з них давно дременула в паРашку. Серед агентів Кремля досі не покараний Литвин та багато інших запроданців, а по суті ворогів України. https://texty.org.ua/articles/65730/Vony_zdaly_Krym_Poimennyj_spysok_Khto_byvsa-65730/

Ветерани Сил спеціальних операцій США Robert Bradley,  Christian Hickey, Derek Ross, Isaac Richards («Зелені Берети») провели в 114-їй бригаді спільні навчання з медичної допомоги на полі бою. Заходи відбуваються в рамках ініціативи #USASTANDSWITHUKRAINE, започаткованої J. Mike Robinson, радником USCENTCOM з питань глобальної війни з тероризмом GWOT та керівницею організації «The Cossack Foundation» Катериною Коваль. В 114-ій бригаді служив «зелений берет» Ніколас Маймер. Він тривалий час воював у 135-му батальйоні. Ніколас Маймер героїчно загинув, захищаючи Бахмут на Донеччині у 2023 році, його іменем названий батальйонний навчальний центр.

❗️Світова більшість повинна примусити Росію до миру і може це зробити. Саме у червні може початися шлях до справедливого миру, — Зеленський Готуємось і до саміту НАТО, який відбудеться цього літа. Потрібен сильний політичний сигнал – Альянс не має боятися власної сили та ховатися від власних основ. Кожна країна, яка поділяє спільні цінності і готова реально їх захищати, заслуговує на запрошення в Альянс

За Що Воював СССР Насправді? https://youtu.be/gW_iP2qNdV8?

- Присягаю всемогучому Богові перед Святою Його Євангелією та Животворящим Хрестом, не шкодуючи ні життя ні здоров'я, скрізь та повсякчас під Українським Національним Прапором боротися зі зброєю в руках за свій Нарід і свою Батьківщину Україну. (Присяга вояка Дивізії «Галичина») @nationalizm

28 квітня 1943 року після того, як німецькі війська зазнали поразки у Сталінградській битві, було створено Українську дивізію Ваффен-СС «Галичина». Дивізія створювалася за ініціативи губернатора дистрикту «Галичина» О.Вехтера для боротьби з більшовиками. На жаль, питання її державного визнання й надалі залишається гострим і невирішеним. І таким залишатиметься до тих пір, поки влада, і передусім суспільство, не усвідомлять, що висновки щодо діяльності Дивізії слід робити не під тиском Москви, або під впливом стереотипів, що склалися під час перебування України у складі радянської імперії, а виключно із усвідомлення реалій у яких формувався національно-визвольний рух під час Другої світової війни. У червні 1944 року Дивізія була переправлена на східний фронт. Під Бродами її кинули проти наступаючих військ Червоної армії. У ході боїв Дивізія «Галичина» була відрізана радянськими військами від німецьких частин. В жорстокому дев’ятнадцяти денному протистоянні вона зазнала великих втрат. З 14 тис. солдат тільки трьом тис. вдалося вирватися з котла, ще дві тис. приєдналися в Карпатах до УПА. Із створенням в березні 1945 року Українського Національного Комітету, якому підпорядковувалися всі українські військові частини, що воювали на боці німців, Дивізія отримала назву 1 Дивізії Української Національної Армії й склала присягу на вірність українському народу: «Присягаю всемогучому Богові перед Святою Його Євангелією та Животворящим Хрестом, не шкодуючи ні життя ні здоров'я, скрізь та повсякчас під Українським Національним Прапором боротися зі зброєю в руках за свій Нарід і свою Батьківщину Україну. Свідомий великої відповідальности присягаю, як вояк Українського Національного Війська виконувати всі накази своїх начальників слухняно і беззастережно, а службові доручення тримати в таємниці. Так нехай мені в цьому допоможе Бог і Пречиста Мати». З капітуляцією східного фронту Дивізія відступила в зону окупації західних союзників й була інтернована англійцями та американцями. Отже, Дивізію слід сприймати як одну із ланок національно-визвольного руху до складу якого також входили ОУН, УПА, інші збройні формування, які ставили за мету здобуття української незалежності. Дивізію слід однозначно трактувати як військове формування, що вело бойові дії проти московських окупантів. І те, що Дивізія воювала під чужими прапорами лише підкреслює трагедію недержавного народу, який змушений в такий спосіб боротися за визволення Батьківщини. Це підтверджується й тим, що на Нюрнберзькому суді, який розглядав злочини фашизму, Дивізія не звинувачувалася в скоєнні злочинів, а тому робити це сьогодні аморально. Ще й тому аморально, що більшість ветеранів-дивізійниківбули репресовані радянською владою саме за те, що «хотіли самостійної України». Нагадаю, що у 1985 році в Канаді працювала Комісія судді Жюль Дешена, завданням якої було проаналізувати усі закиди в адресу Дивізії і дивізійників. Ретельно перевіривши численні звинувачення, Комісія прийшла до кількох висновків: а) Дивізію «Галичина» не слід засуджувати як групу; б) обвинувачення у воєнних злочинах членів Дивізії «Галичина» ніколи не були доказані; в) не має підстав позбавляти членів Дивізії «Галичина» громадянства, або депортувати їх, оскільки уряд Канади був свідомий відносно усіх фактів, коли давав дозвіл на їх в’їзд до країни. Звіт Комісії Дешена розставив усі крапки на «і» у справі Дивізії «Галичина», зокрема що стосується звинувачень у начебто скоєних військових злочинах. Діяльність Дивізії «Галичина» - невід’ємна сторінка нашого минулого, відповідальність за яке несе сучасне покоління українців. @nationalizm

- Навіть серед найбільш несприятливих обставин нам не треба закладати рук чи то попадати в знеріву…Не ридать, а здобувать! Євген Коновалець @nationalizm