Гей-альянс Україна 🇺🇦🏳️‍🌈

📍 Онлайн-вебінар «Новий закон про ВПО: що змінюється?» Коли доводиться облаштовувати життя на новому місці, важливо знати, на яку підтримку можна розраховувати та як захистити свої права. А зміни в законодавстві часто додають запитань. Запрошуємо розібратися разом — зрозумілою мовою та на реальних прикладах, що змінює Закон у повсякденному житті. 📅 24 жовтня, субота, о 16:00 — зустрічаємося онлайн. Реєстрація — за посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScb1cSf6eVKD11lbgmf3PW1ml8Uz27035kPZUmylNmd3C037A/viewform?utm_source=ig&utm_medium=social&utm_content=link_in_bio Разом з Анною Сімчук, експерткою з правозахисту та юристкою ГАУ, поговоримо про: • Витяг з бази ВПО — що це за документ і як він підтверджує відомості про облік. • Кредити та позики — спеціальні гарантії та захист прав окремих категорій ВПО. • Адаптацію, інтеграцію та реінтеграцію — пристосування до нових умов, включення в життя громади та відновлення повноцінного життя після переміщення. Запрошуємо внутрішньо переміщених людей, зокрема ЛГБТК осіб, а також фахівців і фахівчинь, які працюють із ними. Долучайтеся та поділіться запрошенням із тими, кому ця зустріч може стати в пригоді. Будемо раді бачити вас! ❤️

Джерела до публікації (в яких можна прочитати ще більше на цю тему): 🔹 Tractor Supply — заява компанії про скасування DEI-цілей, ліквідацію відповідних посад і припинення фінансування прайдів, 27.06.2024. 🔹 Offrange — історія кампанії Роббі Старбака проти Tractor Supply та реакції на рішення компанії. 🔹 McDonald’s — заява про перегляд підходів до різноманітності та інклюзії, 06.01.2025. 🔹 Верховний суд США — рішення щодо врахування раси під час вступу до університетів, 29.06.2023. Воно не встановлює загальної заборони корпоративних DEI-програм. 🔹 Білий дім — указ «Ending Illegal Discrimination and Restoring Merit-Based Opportunity», 21.01.2025. 🔹 Associated Press — матеріал про згортання DEI-програм у Meta, 10.01.2025. 🔹 Target — офіційне повідомлення про зміни в стратегії Belonging at the Bullseye. 🔹 Human Rights Campaign Foundation — пояснення індексу корпоративної рівності, який оцінює політики та практики компаній щодо ЛГБТК+ працівників. 📷 Фото обкладинки: Brainulator9 / Wikimedia Commons, архівний знімок 2019 року, суспільне надбання (Public domain).

📣 Чому бренди згортають програми рівності? Target, McDonald’s та інші американські компанії переглядають програми, покликані робити робоче середовище справедливішим. Частина відмовляється від конкретних цілей, скорочує відповідальні команди або припиняє участь у зовнішньому оцінюванні. Щоб зрозуміти, що саме змінюється, варто розібратися з DEI — різноманітністю, справедливістю та інклюзією. 👥 Різноманітність означає, що в команді представлені люди з різним досвідом, походженням, віком, гендером, сексуальною орієнтацією та іншими характеристиками. Політика різноманітності допомагає помічати, кого компанія не залучає і які упередження можуть цьому заважати. ⚖️ Справедливість передбачає усунення бар’єрів. Однакові умови не завжди дають однакові можливості: наприклад, людині з порушенням слуху може бути потрібен інший формат співбесіди, щоб продемонструвати професійні навички. 💬 Інклюзія означає, що люди можуть повноцінно брати участь у роботі, впливати на рішення й розвиватися без приниження. Зокрема, працівниця може спокійно згадати свою партнерку та розраховувати на підтримку, якщо зіткнеться з цькуванням. За задумом ці політики мали допомагати бізнесу знаходити й утримувати працівників, краще розуміти різних клієнтів і протидіяти дискримінації. На практиці вони можуть охоплювати правила найму та підвищення, перевірку нерівності в оплаті й дієвий розгляд скарг. Що спонукало частину компаній відступити? 📣 Організовані кампанії тиску. У червні 2024 року консервативний активіст Роббі Старбак розгорнув кампанію проти Tractor Supply — мережі товарів для фермерства й заміського життя. Він критикував її DEI-політику та підтримку прайдів, закликав скаржитися компанії й відмовлятися від покупок. Невдовзі Tractor Supply оголосила про ліквідацію DEI-посад, скасування відповідних цілей і припинення фінансування прайдів. Компанія послалася на невдоволення частини клієнтів. ⚖️ Побоювання юридичних спорів. У 2023 році Верховний суд США визнав незаконними конкретні системи врахування раси під час вступу до двох університетів. Це рішення не встановило загальної заборони корпоративних DEI-програм. Проте McDonald’s повідомив, що оцінював його можливі наслідки для бізнесу, а в січні 2025 року оголосив про відмову від встановлення цілей представництва різних груп. 🏛 Політичний тиск. У січні 2025 року адміністрація Дональда Трампа спрямувала федеральну політику проти практик, які вона вважала незаконними преференціями під назвою DEI. Водночас частина компаній почала згортати програми ще до цього — тож пояснювати всі рішення лише одним указом було б неточно. 🔎 Заяви про інклюзію можуть залишатися, навіть коли конкретні зобов’язання зникають. Наприклад, Target оголосила про завершення трирічних DEI-цілей і припинення участі в зовнішніх опитуваннях, зокрема в індексі корпоративної рівності Human Rights Campaign. Водночас компанія продовжила декларувати підтримку інклюзії. Тому важливо дивитися, які правила, ресурси й механізми відповідальності стоять за публічними заявами бренду. 🏳️‍🌈 Потреба в рівності не зникла. Скорочення програм не доводить, що дискримінацію подолано або що всі заходи DEI були неефективними. Воно показує, як частина компаній переглядає свої зобов’язання під зовнішнім тиском. Для ЛГБТК+ людей наслідки цілком конкретні: чи можна бути відкритими на роботі, отримувати рівні можливості та домогтися захисту від дискримінації.

Дякуємо вам ❤️ Світла пам'ять тим, хто віддав своє життя за Україну.

⚖️ Що може зробити людина, якщо її права порушені, а українська система захисту не дала результату? Після використання доступних та ефективних національних засобів захисту можна звернутися до Європейського суду з прав людини — ЄСПЛ. ЄСПЛ працює у Страсбурзі в системі Ради Європи. Він розглядає скарги на порушення прав, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини. Скарга має стосуватися відповідальності держави: її рішення, дії, бездіяльності або нездатності належно захистити людину. Як правило, заяву потрібно подати протягом чотирьох місяців після остаточного рішення на національному рівні. Остаточні рішення ЄСПЛ у справах проти України є обов’язковими для виконання. Суд може встановити порушення Конвенції та присудити компенсацію. Якщо справа виявляє системну проблему, від держави можуть знадобитися зміни до законодавства, адміністративної практики або роботи державних органів. За виконанням рішень стежить Комітет Міністрів Ради Європи. Як це працює, добре показує справа «Маймулахін і Марків проти України». Андрій Маймулахін та Андрій Марків живуть разом із 2010 року. У 2014 році вони звернулися до семи відділів ДРАЦС у Києві та області, намагаючись зареєструвати шлюб. Усюди отримали відмову. Іншого механізму, який дозволив би державі офіційно визнати й захистити їхню сім’ю, українське законодавство не передбачало. Відсутність правового статусу має цілком практичні наслідки. Вона впливає на спадкування і спільне майно, доступ до інформації в лікарні, можливість ухвалювати рішення під час лікування, соціальні гарантії та визнання партнера близькою людиною в разі загибелі або зникнення. У червні 2023 року ЄСПЛ встановив, що Україна порушила статтю 14 Конвенції — заборону дискримінації — у поєднанні зі статтею 8, яка захищає приватне і сімейне життя. Суд не зобов’язав Україну запровадити одностатеві шлюби. Водночас держава має створити правовий механізм, який забезпечить одностатевим парам належне визнання та захист. Окремі приватні договори цього не забезпечують: вони не створюють правового статусу пари й не охоплюють усіх основних потреб сімейного життя. Україна виплатила заявникам присуджену компенсацію та подала Комітету Міністрів план дій. У ньому згадано законопроєкт №9103 про інститут реєстрованих партнерств, а також окремі зміни щодо захисту партнерів військовослужбовців. Однак головна проблема залишається. Станом на лютий 2026 року справа перебувала під посиленим наглядом Комітету Міністрів. А станом на 30 вересня 2026 року законопроєкт №9103 усе ще має статус «Опрацьовується в комітеті». Рішення ЄСПЛ уже визначило правовий стандарт. Тепер Україна має перетворити його на реальний механізм, яким люди зможуть користуватися у звичайних і найскладніших життєвих ситуаціях. 🔹 Рішення ЄСПЛ у справі «Маймулахін і Марків проти України» 🔹 План дій України щодо виконання рішення 🔹 Справи під посиленим наглядом Комітету Міністрів, лютий 2026 року 🔹 Законопроєкт №9103 про інститут реєстрованих партнерств

🏳️‍🌈 Група підтримки для ЛГБТК+ людей — 3 жовтня, субота, 18:00 Тема: «Твоя тривога: від норми до патології» Тривога — не завжди ворог. Важливо розуміти, коли вона допомагає, а коли вже заважає жити. Поговоримо про те, де закінчується природна реакція на все, що відбувається навколо, і коли варто звернутися по допомогу. Безпечне коло, де можна виговоритися, бути почутими і нікому нічого не пояснювати. Веде психолог і голова ГО «Альянс ментального здоров'я» Микита Перм'яков @ne_proshe_prostogo 📍 Одеса, офлайн. Адресу надішлемо після реєстрації 💰 Безкоштовно 📝 Реєстрація: https://forms.gle/nwGWv6tyiBoAPkraA Захід проводить ВГО «Гей-Альянс Україна» у партнерстві з ГО «Альянс ментального здоров'я». 📢 Проєкт реалізується за підтримки Nonviolent Peaceforce в Україні в рамках проєкту «Інтеграція психічного здоров'я / психосоціальної підтримки (MHPSS) в профілактиці та догляді у гуманітарному реагуванні в Одеській області».

Нарешті п'ятниця! 🍹 Можна трохи менше серйозного контенту. А поділитися своїми прикладами шедеврів гомофобної риторики можна тут.

Навіщо бі+сексуальності видимість? 💗💜💙 Коли людина говорить про свою бі+сексуальність, у відповідь нерідко чує: «Це тимчасово», «Ти ще не визначилася» або «Але ж ти зараз у стосунках із чоловіком». Ніби орієнтацію можна встановити за людиною, яка зараз поруч. Ніби попередні слова про себе втрачають силу після початку нових стосунків. У дослідженнях такий досвід називають бі-стиранням — bi-erasure. Це ситуації, коли бі+ ідентичність людини ігнорують, заперечують або ставлять під сумнів. Термін «бі+» використовують у міжнародній адвокації та наукових публікаціях як парасольковий. Він охоплює людей, які можуть відчувати романтичний та/або сексуальний потяг до людей більш ніж одного гендеру. Знак «+» враховує різні самоназви — зокрема бісексуальну, пансексуальну та флюїдну — не прирівнюючи їх одна до одної. 📚 У 2025 році McCole та Anderson опублікували систематичний огляд 99 досліджень про досвід бі+ людей. Серед повторюваних тем — заперечення ідентичності, вимоги її «довести» та відчуття, що людина не цілком належить ані до гетеросексуального середовища, ані до квір-спільноти. В окремому дослідженні, проведеному в Іспанії за участю 110 бісексуальних людей, дискримінація з боку гетеросексуального оточення була пов’язана з вираженішими симптомами депресії та тривоги. Ці результати потрібно читати обережно. Іспанське опитування показує зв’язок, але не доводить, що саме дискримінація спричинила симптоми. Систематичний огляд переважно узагальнює розповіді людей про їхній досвід і не показує, яка частка всіх бі+ людей переживає подібне. Це також не дані про поширеність такого досвіду в Україні. 23 вересня, у День бі+ видимості, ми говоримо про людей, чию орієнтацію досі намагаються визначати за їхніми партнерами й партнерками. Видимість дає можливість почути їхні власні слова про себе — і побачити досвід, який часто залишається поза спільною розмовою. Дізнатися більше на цю тему: Bisexual Resource Center — про використання терміна bisexual+: https://biresource.org/biweek-2021-kickoff/ ILGA-Europe — про Bi+ Visibility Day і поняття bi+: https://www.ilga-europe.org/blog/25-years-of-bi-visibility-and-the-rise-of-the-bi-equal-umbrella/ 📷 Фото обкладинки: Katy Blackwood, Pride in London 2016 — Bisexual people in the parade, CC BY-SA 4.0. Фото кадровано й адаптовано. https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Pride_in_London_2016_-_Bisexual_people_in_the_parade.png

Трек "На колінах". Ставте ваші сердечка і лайки (або інші емодзі).

🫟 Якщо ви останню добу відкривали український Threads, то могли натрапити на суперечку навколо Анни Сімон. Одні називають Анну новою українською попіконою, інші порівнюють із молодим Дантесом, а хтось уже встиг побачити у появі артистки на телебаченні таємничі «ЛГБТК+ квоти». Розбираємося, хто це і звідки взявся весь цей шум. 👀 Анна Сімон — одне з імен нового сезону «Фабрики зірок» від SWEET.TV. Анна живе в Берліні, керує шістьма кав’ярнями, пише власні пісні й не має професійної музичної освіти. На першому праймі прозвучав авторський трек «На колінах» — пісня про виснажливі стосунки «холодно-гаряче», взаємний потяг і зустріч, яка постійно відкладається. Трек уже вийшов на стримінгових платформах. 🎧 Виступ швидко знайшов свою аудиторію. У коментарях пишуть про харизму, сценічний образ і раптові сумніви у власній гетеросексуальності. А далі Threads зробив те, що вміє найкраще: 🧨 перетворив розмову про музику на світоглядну битву. Один із користувачів запитав, чи не відбувається тепер кастинг на українські талант-шоу за «ЛГБТ-квотами» (і знаючи аудиторію, яка набігає під такі дописи, ми навіть не впевнені, що це була іронія). Анна відповіла, що пояснення відбору можна побачити в першому прямому ефірі, а розмови про квоти назвала вигадками. Пізніше на твердження про нібито штучну популярність артистка відреагувала жартом: закликала всіх терміново підключати «гейських ботів». Анна Сімон зачепила нерв саме тому, що кинула виклик звичному образу «дівчини з телевізійного вокального шоу». Для частини аудиторії така поява на великій сцені стала свіжою й упізнаваною. Для іншої — приводом говорити про «порядок денний» і шукати квоти, про які творці шоу не заявляли. Молода аудиторія Threads, мабуть, не в курсі, хто такий Борис Апрель, вона ж Zi_Faamelu 💥. Якщо ви теж забули або не знали, ласкаво просимо згадати. Принаймні українська фабрика робить свій внесок у можливість вільно проявлятися абсолютно різним людям на популярних майданчиках рідної країни, яких не так багато. Поки Threads сперечається про квоти, «На колінах» продовжують слухати, а Анна нарощує фан-базу. 👏

Людина відкладає тестування на ВІЛ. Не говорить лікарю про партнерку. Не ставить важливе запитання, бо не знає, чи залишиться розмова конфіденційною. 🏥 Так закони, державна політика й суспільне ставлення впливають на здоров’я — через страх, недовіру та відкладені звернення по допомогу. Приводом для цього поста став огляд, опублікований у The Lancet Public Health. Автори проаналізували 98 наукових статей із кількісними дослідженнями структурної стигми та здоров’я ЛГБТК+ людей. 📚 Йдеться про закони, політики, інституційні практики та суспільні норми, які обмежують можливості й безпеку людей. Дослідження загалом показали зв’язок такої стигми з гіршими показниками психічного, поведінкового та фізичного здоров’я. Наслідки можна побачити в різних країнах. Після ухвалення антигомосексуального закону в Уганді UNAIDS, Глобальний фонд і PEPFAR повідомляли про зменшення доступу до профілактики й лікування ВІЛ через страх нападів, покарання та викриття. У США дослідники встановили, що після ухвалення законів, спрямованих проти трансгендерних людей, частота суїцидальних спроб серед трансгендерної та небінарної молоді зросла на 7–72% — залежно від штату, вікової групи та періоду спостереження. Безпечна медицина починається з конфіденційності, поваги й можливості говорити з лікарем відверто. А система охорони здоров’я працює краще, коли бачить потреби всіх людей. ❤️‍🩹 📌 Джерела: Hatzenbuehler M. L., Lattanner M. R., McKetta S., Pachankis J. E. Structural stigma and LGBTQ+ health: a narrative review of quantitative studies. The Lancet Public Health. 2024;9(2)–e127. https://doi.org/10.1016/S2468-2667(23)00312-2 Lee W. Y. et al. State-level anti-transgender laws increase past-year suicide attempts among transgender and non-binary young people in the USA. Nature Human Behaviour. 2024;8:2096–2106. https://doi.org/10.1038/s41562-024-01979-5 Velasco R. A. F., Slusser K., Coats H. Stigma and healthcare access among transgender and gender-diverse people: a qualitative meta-synthesis. Journal of Advanced Nursing. 2022;78:3083–3100. https://doi.org/10.1111/jan.15323 The Global Fund, UNAIDS and PEPFAR. Joint Statement on Uganda’s Anti-Homosexuality Act 2023. 29 May 2023. https://www.unaids.org/en/resources/presscentre/pressreleaseandstatementarchive/2023/may/20230529_uganda-anti-homosexuality-act World Health Organization. Consolidated guidelines on HIV, viral hepatitis and STI prevention, diagnosis, treatment and care for key populations. 2022. https://www.who.int/publications/i/item/9789240052390

🤫 20 вересня 2011 року у США перестала діяти політика Don’t Ask, Don’t Tell. На папері вона забороняла командуванню питати про сексуальну орієнтацію. 🫡 На практиці військових могли звільнити, якщо вони відкрито говорили про себе, мали одностатеві стосунки або укладали шлюб. Зрештою, зміни відбулися. Хотілося вірити, що назавжди. Хоча у сучасних США вже ні у чому не можна бути впевненими. Втім, точніше у 2011 році зміни тільки почалися. Рівний доступ до військових сімейних пільг для одностатевих подружжів запровадили у 2013 році. Правила служби для трансгендерних людей змінювали окремо. В Україні це дуже болюче питання, адже одностатеві пари досі не мають окремої форми юридичного визнання. 😢 Законопроєкт № 9103 про реєстровані партнерства станом на 18 вересня 2026 року опрацьовується в комітеті Верховної Ради. Коли і чи буде він взагалі прийнятий, залежить від активності громадянського суспільства і від готовності парламентарів дослухатися до нього. 👂 Днями маємо хороший історичний привід нагадати законодавцям, що права людей завжди на часі. ⌚️

🏳️‍🌈 Наскільки надійні наші свободи, якщо права частини людей досі можна оголосити «недоречними»? До Міжнародного дня демократії говоримо про Туреччину, Угорщину й Україну. Різні країни, різні обставини — і дуже конкретні питання: чи можна без страху працювати в правозахисній організації, вийти на мирний марш, отримати юридичний захист для своєї сім’ї? 🇹🇷 Туреччина: вибори співіснують із переслідуваннями. За Реджепа Таїпа Ердогана в країні зберігаються вибори й опозиція. Водночас влада концентрується в руках президента, а опоненти, журналісти та громадські активісти зазнають переслідувань. Вересневі обшуки й затримання в ЛГБТК+ організаціях показують, наскільки небезпечною може ставати сама правозахисна робота. Посилання на «сімейні цінності» не звільняє державу від обов’язку дотримуватися прав людини. 🇭🇺 Угорщина: після Орбана з’явилася надія на зміну курсу. Обмеження прав ЛГБТК+ людей були частиною політики його влади. Проте люди вийшли на БудапештПрайд попри заборону, а Суд ЄС визнав порушення права Євросоюзу в угорському законі 2021 року, який обмежував ЛГБТК+ контент. Перемога проєвропейської «Тиси» Петера Мадяра на виборах 2026 року завершила 16 років правління Орбана. Вона дала надію на відновлення демократичної європейської Угорщини. Тепер цю надію мають підтвердити рішення нової влади. 🇺🇦 Україна: демократичні здобутки ще не означають рівної захищеності. Ми продовжуємо реформи й захищаємо свою свободу під час війни. Водночас ЛГБТК+ активістам і активісткам досі погрожують, а закон про цивільні партнерства залишається неухваленим. За цим стоять люди, які живуть разом, підтримують одне одного, будують спільне майбутнє — і досі чекають на належні правові гарантії. ⚖️ Свобода потребує і законодавчих гарантій, і волі держави забезпечувати виконання законів. Погрози мають отримувати належну реакцію, мотив ненависті — враховуватися під час розслідувань, а рівність — втілюватися в рішеннях і щоденній роботі державних установ. Ми сподіваємося, що Україна подолає ці перешкоди. Але люди мають право на безпеку й гідність уже зараз. Їхнє життя не можна поставити на паузу до зручнішого політичного моменту. 🔎 Джерела: Рада Європи, Freedom House, Суд ЄС, результати виборів в Угорщині — IPU, законопроєкт про партнерства — ВРУ.

🧐 Ще один сумний тест для поліції на вміння бачити злочини ненависті. 🔎 У попередніх матеріалах ми вже наголошували: мотив ненависті має бути предметом розслідування. Напад на команду ХарківПрайду знову ставить цю вимогу перед правоохоронцями. 😠 За повідомленням команди ХарківПрайду, організаторки отримували погрози, за ними стежили. Невідомі пошкодили вхід до ПрайдХабу та намагалися проникнути всередину, а на автомобілі Анни Шаригіної порізали шини. На дверях хабу й автомобілі залишили гомофобні наліпки. Команда повідомила про подання заяв до поліції. 📣 ГАУ вимагає розслідувати ці події ❗️з урахуванням мотиву ненависті❗️: перевірити кожен епізод, встановити причетних і надати правову кваліфікацію, що відповідає встановленим обставинам. Погрози, гомофобні наліпки та публічне схвалення нападу мають отримати оцінку в межах розслідування. Саме по собі схвалення не доводить причетності автора допису до нападу. Попри всі погрози, Марш відбувся ✊— у прифронтовому Харкові, місті сміливих і прогресивних людей. Свобода мирних зібрань є невід'ємним правом людини, навіть з тими застереженнями й обмеженнями, які накладає воєнний час, і які активісти сумлінно враховують, бо ми всі поважаємо закон і сподіваємося, що представники закону нарешті будуть поважати й захищати нас.

🔍 «Гей-альянс Україна» шукає соціального/-у спеціаліста/-ку 🫂Підтримка починається з людини, яка вміє почути запит і допомогти знайти рішення. 📌 Ми шукаємо фахівця/-чиню в Одесі до програми психосоціального супроводу ЛГБТК+ людей. Це напрям для спеціалістів/-ок, які мають базову освіту або досвід у сфері соціальної роботи, психології чи суміжних напрямах, розуміють специфіку роботи з ЛГБТК+ спільнотою та готові працювати з первинними зверненнями, консультуванням і супроводом людей у межах програми. ⌛️ Залученість: 40 консультаційних годин на тиждень. До сфери завдань входить: 👉 Робота з людьми: прийом та обробка первинних звернень, проведення інтерв’ю для визначення потреб. 👉 Телефонне консультування: підтримка та консультування на гарячій лінії організації. 👉 Кейс-менеджмент: супровід ЛГБТК+ людей у межах програми, надання гуманітарної допомоги — від першого контакту до координації відправлення допомоги, а також складання мапи допомоги для вирішення запиту. 👉 Партнерство та бази даних: актуалізація та ведення бази даних партнерських організацій. 👉Документообіг: ведення чіткої внутрішньої звітності та документації щодо виконаної роботи. 📝 Мінімальні вимоги до компетенцій: 🔸Освіта та досвід: базова освіта у сфері соціальної роботи, психології або досвід у суміжних сферах. 🔸Комунікативні навички: грамотна усна та письмова українська мова, вміння використовувати коректну та СОГІ-чутливу лексику, готовність до телефонних дзвінків і великої кількості спілкування. 🔸Технічні навички: впевнене володіння ПК та програмами пакета MS Office, особливо Excel для ведення баз даних і звітності. 🔸Цінності та розуміння: повага до прав людини, толерантність, розуміння викликів і бар’єрів, з якими стикається ЛГБТК+ спільнота. 🤝 Для нас важливо залучити людину, яка поділяє цінності поваги, рівності та прав людини, розуміє специфіку роботи з ЛГБТК+ спільнотою та відповідально ставиться до підтримки людей у вразливих ситуаціях. 📩 Резюме надсилайте на пошту: shurinova.odesa@upogau.org Наша команда чекає на тебе🏳️‍🌈