Лінько

Про останні події в Києві написано багато. Експерти і аналітики висунули цілий ряд конспірологічних теорій та змов. Скажу лише кілька слів про двох учасників, які стали основними героями цих подій. Зі «Словяном» (Степаном Каплуновим) ми вперше пересіклись ще в 2014-му, коли тільки зароджувався батальйон «Азов» під час спільних боїв за Маріуполь, а потім і за інші міста Донбасу. Вже у 2022-му я знову зустрівся зі Степаном на штабі батальйону 10 гірсько-штурмової бригади, де комбат Вікінг проводив фінальну нараду перед штурмом Лукʼянівки. Група Словяна вривалась в село одразу за танками, моя обходила з флангу і обрізала виходи противнику. Це була блискавична та успішна операція. З того часу ми провели не один десяток операцій пліч-о-пліч з бійцями РДК, якими безпосередньо командував Степан Каплунов. Дізнатись, що Каплунова викрали, катували, а потім безпідставно звинуватили в роботі на ФСБ - було справжнім шоком для мене. Уявити не міг, що таке можливо, особливо зараз під час активних бойових дій. Як наслідок, суспільство побачило протистояння, якого насправді не мало би бути, між різними підрозділами спецслужб. В результаті на ранок був затриманий ще один мій бойовий побратим, командир одного із загонів ГУР - Сергій Іванов «Війна». Сергій «Війна» - це приклад нового покоління командирів, які пройшли шлях від солдата, який знає що таке війна на нозі в посадках і окопах. Молодий, мужній, з ентузіазмом та енергією для боротьби. Ми разом спланували та провели цілу низку зухвалих та успішних операцій. Ще троє хлопців поранено. Всі вони теж пройшли бої на Сході, але кулю зловили в центрі Києва… Переконаний, що все це не підсилює нашу обороноздатність. Викрадення військових, провокування конфліктів - це те, чого не можна допускати ніколи. Особливо зараз. Кожен має зробити висновки для себе. Головне, щоб подібних ситуацій не траплялось знову, і ми завжди мали надійний тил, де представники різних структур можуть відчувати дружню підтримку, а не наставлений на себе ствол автомата.