Gerus online

Вчора в Україні у відчутних обсягах розпочався імпорт електроенергії із Словаччини та Молдови. Такий імпорт був у години пікового вечірнього споживання та допомагав збалансувати роботу енергосистеми. Із 17:00 до 23:00 імпорт складав від 49 МВт до 442 МВт.

А це ілюстрація ціни до попереднього посту. Червона лінія - ціна електроенергії.

Останніми днями багато обговорень щодо ціни на електроенергію на спотовому ринку - Ринку на добу наперед (РДН). На початку цього тижня така ціна підстрибнула на 40% відносно середньої ціни червня. Цьому передували складні дискусії щодо регуляторних змін - була гостра конкуренція двох ідей/концепцій. Концепція Міністерства енергетики. Повністю відмінити прайс кепи (обмеження цін) на ринку електричної енергії. Щоб ринок працював без цінових обмежень, що базувалося на очікуванні, що ціни зміняться несуттєво. Концепція НКРЕКП. Лібералізувати ринок (тобто розширити прайс кепи), але обовʼязково зберегти прайс кепи, оскільки може бути різке аномальне зростання ціни електроенергії. Зрештою у результаті складної, а іноді і конфліктної дискусії (нечасто одні держоргани на своїх сайтах критикують рішення інших держ органів, вимагаючи прийняти саме свою концепцію) прайс кепи було збережено, але підвищено на 40%-80%. Отже, вже є перші наслідки, які ми бачимо. Почнемо із позитиву: 1. Добовий погодинний профіль ціни став набагато здоровішим та ринковим. Є два цінових мінімума: нічний та денний. Є два цінових максимума: менший зранку, більший ввечері. Саме так ціни формуються у європейських країнах. Це очевидний ринковий стимул для нових технологій, зокрема energy storage - закачувати, коли профіцит і видавати у мережу, коли дефіцит. Я взагалі пропонував відмінити нижні прайс кепи, щоб ціни могли ставати відʼємними, як у Європі, але така пропозиція не була прийнята. 2. Ціна вдень трохи знизилася. У період денних профіцитів це ринково та корисно, це стимул для промислових підприємств переносити споживання із дорогих та дефіцитних вечірніх годин на дешевші профіцитні денні години. 3. Запрацював Внутрідобовий ринок (ВДР). Це особливо позитивно для «зеленої» генерації, яка залежить від погоди і в останній момент може коригувати свої обсяги продаж. Тепер складні або дискусійні наслідки: 1. Ціна взлетіла на 40%. Очевидно, що економіка такого не очікувала і це може бути певним шоковим фактором. 2. Підтверджується концепція про велику монополізацію ринку, і монополії скоординовано відразу взвинчують ціни при першій можливості. При пасивності у використанні інших антимонопольних інструментів обмежуючим фактором ринкової влади виступають хіба прайс кепи. 3. Імпорт поки не став обмежуючим фактором ціни е/е - є багато годин, коли ціни на нашому РДН вже стали вищі, аніж аналогічні ціни у сусідніх країнах. 4. Ціни вперлися у нові підвищені прайс кепи у 8-16 із 24 годин доби. Якби прайс кепів не було взагалі, то ціна, думаю, могла б взлетіти і +100%. 5. Якщо у нас тепер ціни європейські, а екологічні вимоги та податки набагато нижче європейських, то чи ОК і так має бути?

Сьогодні в Україні на спотовому ринку електроенергії друга найвища ціна у Європі. Лобісти енергетичних монополій можуть радіти. Хоча ні, ще вимагають повної відміни прайс кепів на яскраво вираженому монопольному ринку - щоб така ціна стала найвищою у Європі. Є куди прагнути!

Закон щодо запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках, більшості відомий як Закон 5322, або Закон про РЕМІТ, було підписано Президентом України. Цим Законом Україна імплементує Регламент REMIT – набір європейських правил, що запобігає зловживанням на ринку електричної енергії та природного газу та передбачає відповідальність учасників ринків за такі зловживання. Закон посилює повноваження НКРЕКП щодо проведення розслідувань зловживань та встановлення жорстких санкцій за маніпулювання на енергетичних ринках, а також за торгівлю на основі інсайдерської інформації. Законом передбачено штрафи: за використання інсайдерської інформації, маніпулювання або спроби маніпулювання максимальний – до 500 млн грн, за нерозкриття або розкриття інсайдерської інформації з порушенням встановлених НКРЕКП вимог – до 50 млн грн. Відтак, навіть найбільші учасники ринку будуть демотивовані планувати змови на ринку і маніпулювати заявками на основі інсайдерської інформації. Вважаю, що посилення контролю НКРЕКП і унеможливлення зловживань, підозрілих операцій, до яких можуть вдаватись учасники ринків, будуть вагомим кроком до формування конкурентного та прозорого енергоринку, що гарантуватиме побутовим та непобутовим споживачам справедливі ціни. Важливо, що відтепер Україна зможе перейти до подальшої інтеграції енергетичних ринків з європейськими, зокрема в частині комерційних операцій. Таким чином українські експортери зможуть без посередників експортувати електричну енергію через європейські біржі. А в умовах дефіциту в Україні ми зможемо напряму імпортувати електричну енергію з європейських торгових площадок. До речі, Україна з 2010 року мала міжнародне зобов'язання щодо імплементації в українське законодавство Регламенту REMIT. Я радий, що наш Комітет напрацював версію законопроекту, який виявися максимально наближеним до Регламенту та містить жорсткі санкції для порушників. Окремо відзначу, що прийняття цього Закону стало умовою отримання від Світового банку 1,5 млрд доларів в рамках операції з кредитування політики розвитку, що готується для України.

⏱⏱Енергетики закликають економити електрику у вечерні години — з 19.00 до 22.00 |TOP ENERGY|You Tube|Help Army|

Сьогодні парламент проголосував у першому читанні законопроект 9011-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та зеленої трансформації енергетичної системи України». Цей законопроект є доопрацьованою комітетською версією законопроектів 9011, 9011-1, 9011-2, 9012, 9012-1 та 9213. Проект закону 9011-д передбачає: • Гарантії походження «зеленої» електроенергії. Це дієвий інструмент, який дозволить уникнути додаткового оподаткування наших товарів при ввезені до країн ЄС із 2026 року. Адже гарантії походження підтвердять «зелений» статус тієї української електроенергії, яка виробляється з відновлювальних джерел (сонце, вітер, біомаса, біогаз, ГЕС) і звільнять від ввізного податку вироблені з її використанням товари. • Право (не обов’язок) виробникам «зеленої» електроенергії самостійно (а не через Гарантованого покупця) продавати свою електричну енергію на ринку, а доплату здійснюватиме Гарантований Покупець. Доплата визначається як різниця між «зеленим» тарифом і ринковою ціною (так званий Feed-in-Premium). Таким чином, виробники з ВДЕ матимуть право самостійно працювати в ринку, і це сприятиме розвитку ринку, збільшить кількість гравців на ринку та покращить конкуренцію. • Додатковий стимул для розподіленої генерації на стороні споживача – механізм самовиробництва. Запроваджується можливість для споживачів встановлювати у себе об’єкти електрогенерації, а неспожиті надлишки електроенергії можна буде відпускати в мережу по вільних ринкових цінах. Таким чином, ми підвищимо стійкість енергосистеми завдяки збільшенню кількості генеруючих установок. Очікується поява сотні нових об’єктів генерації по всій країні. Із 2030 року у механізм самовиробництва зможе додаватися лише «зелена» генерація (але зможуть працювати всі об’єкти, які були запущені раніше). • Збереження стимулів для ВЕС, малих СЕС до кінця 2023 року та довгострокове збереження стимулів для малих домашніх СЕС. Запровадження опції Net Billing для домогосподарств. • Право (не обов’язок) об’єктів ВДЕ продавати електроенергію на сусідні підприємства за договірними цінами у періоди аварійних або планових обмежень у енергосистемі. • Можливість інвесторам встановлювати генерацію на території підприємств-споживачів із подальшим постачанням електроенергії для потреб цих підприємств за договірними цінами. • Можливість для «Гарантованого Покупця» здійснювати експорт української «зеленої» електроенергії (на загальноринкових умовах). За рахунок виручених від експорту коштів частково покриватиметься оплата «зеленого» тарифу. Це допоможе ефективніше продавати електроенергію у період профіцитів. Законопроект розміщений на сайті Верховної Ради України, читайте, вивчайте та надавайте свої коментарі.

На міжпарламентській конференції країн ЄС мав конструктивну зустріч із Пітером Кремським, головою комітету з економічних питань (енергетика там же) Словацького парламенту та з Каролем Галеком, депутатом цього ж комітету. Домовилися на політичному та законодавчому рівні максимально сприяти відновлення експорту української електроенергії у Словаччину вже найближчим часом.

Сьогодні у Парламенті Швеції на міжпарламентській конференції країн ЄС виступив з доповіддю про стан енергосистеми України після російських ракетних ударів та закликав європейських партнерів до посилення санкційного тиску. Потрібні подальші та серйозніші санкції проти росії у сфері енергетики. До сьогодні немає санкцій проти російської ядерної компанії «Росатом», яка скоїла ядерний тероризм, захопивши Запорізьку АЕС. Вона продовжує розвивати нові проекти у світі, включаючи, на жаль, Росію. Досі немає належних санкцій проти російського газу, включаючи LNG та LPG. Україна стоїть перед великим викликом - відновити свою енергетичну систему, одночасно зробивши її прозорішою та більш кліматично нейтральною. Закликав європейців підтримати Україну у такій розбудові.

❗️Під час Першого міжкомітетського засідання Верховної Ради України та Європейського Парламенту Голова Комітету Андрій Герус назвав топ-5 пріоритетів у сфері енергетики на 2023 рік: - відновлення української енергосистеми; - енергоефективність, зокрема відповідальне споживання; - розвиток «зеленої» енергетики; - інтеграція наших енергетичних ринків у європейські енергетичні ринки та розвиток експортних та імпортних можливостей. ☝️Андрій Герус повідомив, що за період повномасштабного вторгнення 1200 ракет і дронів було випущено росіянами по українській енергосистемі. За його словами, 115 працівників на підприємствах ПЕК загинуло та 289 було поранено. 💬«Ми платимо важку ціну і працюємо над відновленням нашої енергосистеми. Вже вчора Україна навіть почала експорт електричної енергії в Польщу та Молдову. Я впевнений, що якщо ми будемо діяти спільно - ми обов’язково відбудуємо нашу енергосистему та здобудемо перемогу у війні», - сказав Голова Комітету.

Внаслідок потепління в Україні суттєво знижується споживання електроенергії. Збільшуються денні профіцити, адже зростає генерація сонячних електростанцій. Разом із тим через пошкодження мереж обмеження у подачі електроенергії останніми днями були у Києві, Харкові, Житомирі, Одесі. Це ще раз підкреслює актуальність ідеї розподіленої генерації - електростанції мають бути максимально наближені до зон споживання. У випадку міст - це дахи будинків, які можуть використовуватися для СЕС. В Україну поступово приходить тепла весняна погода. Враховуючи прогноз погоди, з понеділка у деяких регіонах можна завершувати опалювальний сезон та зекономити енергоресурси, зокрема газ. До речі, НАК «Нафтогаз України» вже заявив про амбітні плани підготуватися до наступного опалювального сезону за рахунок накопичення газу українського видобутку (без імпорту).

⚡️Голова Комітету Андрій Герус та перший заступник Голови Комітету Олексій Кучеренко провели зустріч з керівником НАК «Нафтогаз України» та новообраним головою наглядової ради компанії Ентоні Маріно. Під час зустрічі обговорили кроки по імплементації високих стандартів корпоративного управління компанії та особливу роль компанії у забезпеченні енергетичної безпеки країни у період війни. Олексій Чернишов окреслив плани Нафтогазу щодо збільшення обсягів видобування українського газу, а також забезпечення надійної роботи підземних сховищ, які гарантуватимуть енергетичну безпеку нашої країни та європейських партнерів. Голова Комітету відзначив позитивну роль НАК «Нафтогаз України» в проектах по розбудові об’єктів розподіленої генерації електроенергії. Також часники зустрічі обговорили важливу роль компанії у підвищенні прозорості та розвитку конкуренції на енергетичних ринках України. На зустрічі також обговорили законодавчі ініціативи, які вже схвалені і які перебувають на розгляді парламенту та спрямовані на розвиток нафтогазової та енергетичної галузі України.

#газ Вперше з 23 серпня 2021 року газ в Європі впав нижче $500/куб.м. Далі-нижче:))

Сьогодні провів енергетичну нараду. Взяли участь усі, від кого залежить стабільність роботи нашої енергосистеми. Це була тривала нарада – три години. Енергетичні компанії: Нафтогаз, Енергоатом, Укренерго, Укргідроенерго, інші. Уряд. Офіс. Голова профільного комітету ВР. Військові. Розвідка. Цю зиму пройдено. Вона була дуже складною, і цю складність відчув без перебільшення кожен українець. Але все ж ми змогли забезпечити Україну енергією і теплом. Так, загроза для енергосистеми зберігається. Але й робота заради енергосистеми триває.  Ми зафіксували поточні завдання – щоб нормально завершити цей опалювальний сезон. І ми вже почали готуватись до наступного сезону – кожен із учасників наради отримав свою частину роботи щодо цього. Бачимо ризики – знайдемо реагування. Слава всім, хто зараз у бою за Україну! Вічна пам’ять і шана кожному і кожній, хто віддав своє життя за незалежність нашої держави! Слава Україні!

#війна Росія все ще хоче знищити енергосистему України – ГУР Окупанти хочуть зупинити поставки електрики та пального, тому продовжать бити по енергооб'єктах. ◾️Новими мішенями можуть стати транспортна та гідротехнічна інфраструктура. |TOP ENERGY| You Tube | Help Army |

Парламент сьогодні прийняв у другому читанні законопроект щодо розвитку зарядної інфраструктури для електричних транспортних засобів (№8172). За даними ГСЦ МВС, станом на лютий 2023 року в Україні зареєстровано 49 272 електромобіля та біля 3 тисячі зарядних станцій. Спалювання бензинів та дизелю автомобілями є найбільшим джерелом шкідливих викидів у містах. Закон 8172 надає стимули для розвитку мережі зарядної інфраструктури, що в результаті призведе до зростання кількості електромобілів і електробусів на наших дорогах та зменшить кількість «брудного» транспорту. Законом передбачено: - спрощені земельні вимоги щодо розміщення електрозарядних станцій; - спрощення і здешевлення приєднання автозарядок до електромереж (без плати за потужність при приєднанні до кінця 2024р); - передбачає можливість встановлення автозарядних станцій для ОСББ в межах існуючої потужності; - передбачається пільгове (без плати за потужність) приєднання до мереж НЕК "Укренерго" energy storage до кінця 2024 року. Також законопроект запроваджує обмеження на закупівлю і експлуатацію автобусів з двигунами внутрішнього згорання (ДВЗ), що використовуються у сфері громадського транспорту. З 2036 року діятиме повна заборона на експлуатацію автобусів з ДВЗ (крім водневих і метанових). При цьому місцева влада матиме право коригувати термін запровадження таких обмежень. Як результат цього закону, очікується, що у 2030 році у обласних центрах близько 25% громадського транспорту будуть складати електробуси/водневі автобуси/метанові автобуси.

В Швеції компанія H2 Green Steel першою в Європі розпочала виробництво екологічно чистої сталі, використовуючи водень замість вугілля. Очікується, що до 2025 року компанія випустить перші партії «вуглецево-нейтральної» сталі. На металургійну та гірничодобувну промисловість припадає сьогодні 7% світових викидів парникових газів. H2 Green Steel має намір виробляти 5 млн тонн сталі до 2030 року. За даними WorldSteel Association, виробництво сталі в країнах ЄС у 2022 році склало близько 136,7 млн тонн. Загалом в металургійній промисловості спостерігається очевидна тенденція до використання зелених енергетичних технологій. У 2027 році компанія GravitHy планує відкриття аналогічного заводу у Франції. Німецький сталеливарний гігант Thyssenkrupp оголосив про перехід на безвуглецеве виробництво до 2045 року. ArcelorMittal також інвестує в проекти екологічної сталі на півночі Іспанії.

Сьогодні вже шостий день, коли в енергосистемі відсутній дефіцит електроенергії. Обмеження у окремих місцях (наприклад, м.Одеса), можуть виникати лише по причині мережевих обмежень, які виникли внаслідок серії ракетних ударів. У неділю в енергосистемі вже навіть виник суттєвий профіцит і вперше у цьому році було застосоване обмеження генерації сонячних електростанцій. Звідси висновок: 1. У період вечірніх піків (17.00-22.00) все ж варто економити, але споживання можна переносити не тільки у ніч, але і у денні години, особливо у суботу-неділю. 2. Вже найближчим часом може постати дилема: вдень профіцит електроенергії «зливати в землю» (обмежувати СЕС, але «обмежену» електроенергію все одно оплачувати) або дозволити експорт електроенергії у денні години. Із збереження імпорту у вечірні години, коли може бути потенційний дефіцит. 3. Надзвичайно актуальним питанням стає впровадження акумуляторів та накопичувачів (energy storage), щоб накопичувати електроенергію вдень і видавати її у мережу ввечері. Поки такі технології достатньо дорогі і потрібні механізми стимулів. Працюємо над пошуком рішень.

Сьогодні маємо трохи сонячну погоду, працюють сонячні електростанції (СЕС) і, як наслідок, вдень практично немає дефіциту генерації. Відповідно у більшості регіонів України вдень обмеження в подачі електроенергії не застосовуються. Такі обмеження застосовуються лише у тих регіонах, де є проблеми із мережами та підстанціями (мережеві обмеження), а саме: м. Одеса та частково Одеська обл., м.Київ та частково Київська обл., Житомирська обл. Проте енергетична система працює в онлайн-режимі, в кожну секунду попит має порівнювати пропозиції. Тому вдень, коли працюють сонячні електростанції, маємо відсутність дефіциту, а у години вечірнього пікового споживання - вже знову дефіцит. тому пам’ятаємо про економне та відповідальне споживання електроенергії із 17.00 до 22.00.

⚡️Парламент прийняв в другому читанні Закон про корпоратизацію НАЕК «Енергоатом». Закон «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (авторами якого є Остап Шипайло, Андрій Герус та інші народні депутати), визначає процедуру утворення та порядок формування статутного капіталу та функціонування акціонерного товариства НАЕК «Енергоатом», 100% акцій якого належать державі. ❓Чому саме зараз необхідно приймати Закон про корпоратизацію НАЕК «Енергоатом»: ▪️Питання корпоратизації Енергоатома на порядку денному з 2012 року. ▪️Організація ефективного корпоративного управління державними компаніями є одним із зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС. ▪️Корпоратизацію Енергоатома було включено до Меморандуму як умову для видачі кредиту МВФ. ▪️Звична для великих інвесторів корпоративна структура Енергоатома дозволить залучить десятки мільярдів доларів у нові проекти, які було анонсовано нещодавно. ❗️Корпоратизація ≠ приватизація Корпоратизація не змінює власника, Енергоатом залишається у 100% державній власності, органом управління ним є Кабінет Міністрів України. Набуті державою в результаті утворення АТ акції не підлягають приватизації, а також передбачається заборона поділу пакету акцій, що належать державі. Корпоратизація змінює застарілу організаційно-правову форму, яким є державне унітарне підприємство, на сучаснішу та стабільнішу юридичну форму, яка є зрозумілою для партнерів Компанії. Центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковуються ДП, не мають інструментів для ефективного контролю за державними активами. З корпоратизацією скорочуються адміністративні функції суб’єктів власності, створюється нова, прозора та публічно підзвітна структура управління. З корпоративним управлінням підвищується ефективність діяльності підприємства, адже з’явиться можливість швидкого та якісного реагування на запити учасників ринку. ❗️Економічні та юридичні вигоди: ▪️Зростання капiталiзацiї. Встановлюється справедлива вартість активів державної компанії. ▪️АТ може створювати дочірні підприємства для реалізації нових проектів. ▪️Зрозумілість організаційно-правової форми дає можливість залучати іноземні інвестиції. ▪️ АТ може залучати кредити без державних гарантій. ▪️ Прозорість управління і вимога публікувати звітність АТ підвищує ефективність компанії. ❗️Реалізовані кейси корпоратизації: ПрАТ «НЕК «Укренерго», АТ «Укрпошта», ПрАТ «Укргідроенерго», АТ «Укрзалізниця». ❗️Корпоратизацію Енергоатома підтримують: Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк.