@sociologyyy@psyhologyyy

Чи всі ресурсні активності ви використовуєте? 🌿 Дізнавайтеся у навчальному відеопроєкті від UAMH та UNDP! У цьому відео поговоримо про шість джерел ресурсу, якими варто користуватися. Переглянути відео: https://youtu.be/5OCmyfl9SCU Відеоролик створено командою UA Mental Help за сприяння UNDP в Україні за фінансової підтримки Уряду Данії. UA Mental Help 🌿

Ресурс. Звідки його брати під час повномасштабної війни? 🌿 Дізнавайтеся у навчальному відеопроєкті від UAMH та UNDP! У цьому відео поговоримо про: ✔️ Як зрозуміти, що саме дає тобі ресурс? ✔️ Ваші особисті 33 джерела ресурсу ✔️ Стаємо стійкішими до стресу Переглянути відео: https://youtu.be/mnV7hmNtebM Відеоролик створено командою UA Mental Help за сприяння UNDP в Україні за фінансової підтримки Уряду Данії. UA Mental Help 🌿

“Basic Ph”: модель подолання стресу та пошуку внутрішньої стабільності 🌿 Дізнавайтеся у навчальному відеопроєкті від UAMH та UNDP! У цьому відео ми поговоримо про доступні складові моделі подолання стресу і дізнаємося, як використовувати цю модель у житті. Відеоролик створено командою UA Mental Help за сприяння UNDP в Україні за фінансової підтримки Уряду Данії. Переглянути відео: https://youtu.be/sJFNnyoATJo Відеоролик створено командою UA Mental Help за сприяння UNDP в Україні за фінансової підтримки Уряду Данії. UA Mental Help 🌿

​Коли майбутнє лякає: як подолати тривожні думки В умовах війни, коли немає стабільності, особливо страшно за своє майбутнє. Людині стає важко приймати рішення, або ж вона сумнівається у зробленому виборі. Мрії для такої людини під забороною, а будувати плани складно, навіть якщо це плани на найближчий тиждень. Через це – відчуття безпорадності. Коли людина зіштовхується з невідомим, мозок спершу намагається зрозуміти, що трапилося – суть подій, їхні причини та наслідки. Потім починає будувати прогнози: як розвиватимуться події і що мені при цьому робити. З-поміж усіх варіантів мозок відбирає найбільш реалістичний, і людина починає до нього готуватися. Проте якщо спрогнозувати майбутнє складно, коли воно є невизначеним, і при цьому негативні варіанти розвитку подій видаються більш очевидними, людина може оцінити ситуацію як справжню катастрофу і почати панікувати. Це називається катастрофізацією – когнітивним викривленням, при якому людина розцінює найнегативніший сценарій як найбільш вірогідний, не розглядаючи альтернативи. Водночас людина спирається не на факти, а підганяє факти під негативні думки, шукаючи підтвердження своїй правоті. Оскільки катастрофа видається людині настільки всеохопною, справжнім “кінцем світу”, то людина нічого не робить для її запобігання, а просто впадає у відчай. Як зруйнувати цей негативний сценарій? Сформулюйте чотири варіанти майбутнього: перший – найстрашніший, другий – “середньої важкості”, третій – реалістично позитивний, четвертий – нереалістично позитивний (казковий), в якому все обов’язково буде добре, і ситуація розв’яжеться ледь не сама собою. Наявність декількох варіантів розвитку подій допоможе повернутися в реальність. Дасть усвідомлення, що ніхто точно не знає, яким виявиться майбутнє, і варіантів майбутнього завжди більше ніж один. Також корисно буде щоразу, коли вас лякає думка про майбутнє, давати відповідь на запитання: “Чому я боюсь?”, “Для чого?”, “Через що?”. Можливо, виявиться, що причин для паніки немає. Ці вправи допоможуть зменшити тривожність і дадуть сили жити життя тут і зараз.

​Коли майбутнє лякає: як подолати тривожні думки В умовах війни, коли немає стабільності, особливо страшно за своє майбутнє. Людині стає важко приймати рішення, або ж вона сумнівається у зробленому виборі. Мрії для такої людини під забороною, а будувати плани складно, навіть якщо це плани на найближчий тиждень. Через це – відчуття безпорадності. Коли людина зіштовхується з невідомим, мозок спершу намагається зрозуміти, що трапилося – суть подій, їхні причини та наслідки. Потім починає будувати прогнози: як розвиватимуться події і що мені при цьому робити. З-поміж усіх варіантів мозок відбирає найбільш реалістичний, і людина починає до нього готуватися. Проте якщо спрогнозувати майбутнє складно, коли воно є невизначеним, і при цьому негативні варіанти розвитку подій видаються більш очевидними, людина може оцінити ситуацію як справжню катастрофу і почати панікувати. Це називається катастрофізацією – когнітивним викривленням, при якому людина розцінює найнегативніший сценарій як найбільш вірогідний, не розглядаючи альтернативи. Водночас людина спирається не на факти, а підганяє факти під негативні думки, шукаючи підтвердження своїй правоті. Оскільки катастрофа видається людині настільки всеохопною, справжнім “кінцем світу”, то людина нічого не робить для її запобігання, а просто впадає у відчай. Як зруйнувати цей негативний сценарій? Сформулюйте чотири варіанти майбутнього: перший – найстрашніший, другий – “середньої важкості”, третій – реалістично позитивний, четвертий – нереалістично позитивний (казковий), в якому все обов’язково буде добре, і ситуація розв’яжеться ледь не сама собою. Наявність декількох варіантів розвитку подій допоможе повернутися в реальність. Дасть усвідомлення, що ніхто точно не знає, яким виявиться майбутнє, і варіантів майбутнього завжди більше ніж один. Також корисно буде щоразу, коли вас лякає думка про майбутнє, давати відповідь на запитання: “Чому я боюсь?”, “Для чого?”, “Через що?”. Можливо, виявиться, що причин для паніки немає. Ці вправи допоможуть зменшити тривожність і дадуть сили жити життя тут і зараз. Підписатися на канал «Психологічна підтримка»

​​Техніка «Чарівна прикраса» Мета: нормалізація емоційного та фізичного стану дитини, активація творчого ресурсу, вибудовування діалогу зі своїм внутрішнім Я. Завдання: 🔹Зняття емоційної напруги 🔹Позбавитись почуття тривоги, занепокоєння. 🔹Гармонізація внутрішнього Я 🔹Розслаблення м'язів 🔹Розвиток творчої уяви та креативних навичок Матеріали: глина гончарна біла швидко застигаюча, полімерна глина біла, дошка для ліплення, формочки для ліплення з пластиліну, чи формочки для випікання печива. Набір інструментів для ліплення, суперклей, фарба акрилова (золота, срібна, бронза), пензлик широкий, мереживо, ґудзики, різноманітні камінці та різнокольорові бусинки, паєтки, стрази, монетки. 🕑Час роботи: 90 хв. Вік: 10+ Алгоритм роботи Вступ. Даємо час клієнту ознайомитись з запропонованими матеріалами. Пропонуємо дитині взяти в руки шматок глини і не поспішаючи почати розминати його. Основна частина. Під час того як дитина знайомиться із властивостями матеріалу, психолог ставить питання: ❓Чи подобається на дотик глина? ❓Яка вона? ❓Що відчуває зараз? Потім дитині пропонується проявити свою креативність та фантазія, для створення незвичайної ялинкової прикраси за допомогою запропонованих матеріалів. Під час того, доки дитина розминала глину. У неї поступово формується ідея та образ того, щоб вона хотіла зробити. За допомогою різноманітних фігурних форм, дитина утворює задуману нею фігуру. Після того, як форма зроблена. Даємо час глині підсохнути та починаємо розфарбовувати нашу прикрасу з обох сторін. Даємо час підсохнути та починаємо прикрашати. Якщо є час, можливо покрити лаком для блиску. Після завершення роботи, задаємо питання: ❓Що ти створив? ❓Яка була ідея, при створенні твоєї роботи? ❓Яку назву має твоя робота? ❓Чи подобається створена тобою прикраса? ❓Що ти відчував під час роботи? ❓Як ти почуваєшся зараз? ❓Який в тебе настрій? Висновки. Глинотерапія допомагає дитині розуміти та контролювати свої емоції, допомагає знайти конструктивний спосіб їх вираження. Робота з глиною має глибокий психологічний вплив. В процесі занять дитина може розслабитися, зняти напругу і зарядитися позитивною енергією. Авторка Олександра Попова - випускниця програми "Психолого-педагогічний супровід дітей та підлітків (в тому числі дітей з особливими освітніми потребами) методами арттерапії"