ཡེ་ཤེས་

При всьому цьому не можна, однак, забувати, що те, про що говорять ці зображення, лише непрямі натяки на щось, по суті, не можливо зобразити, невимовне в словах, натяки на те, що є перемога над земним. Розенберг "Труди по буддизму"

Ви бачите, що тут, по суті, немає божества ні в сенсі творців світу, ні в сенсі покровителів. Навпаки, якщо хочете, вони винищувачі буття, яке не має початку. Тому в буддизмі не могла виникнути болісна проблема про сумісність доброго Творця з очевидним злом у світі. Всі вищі істоти буддизму - це лише істоти, які раніше за інших знищили в собі морок і є, таким чином, частково запорукою того, що морок буде поглинений у всіх. Ці вищі істоти втілюють в собі стан спокою, силу просвітлення, силу прагнення до спокою, яка виражається в безмежному співчутті до всього сущого. Зрозуміло, мета ця не є блаженством земним, про яке мріють затьмарені, не раєм на землі, а звільненням від буття, звільненням не тільки від нещастя життя, а також і від щастя та радості, таких самих марнославних і темних. Розенберг "Труди по буддизму"

Таким чином, крізь безпочатковий морок просвічує настільки ж безпочаткове світло "Великого Сонця" (яп. Дайніті) будди Вайрочани. Морок буде ним поглинений. Тоді розчиниться каламуть у всіх краплях, тоді припиниться рух і настане вічний, непорушний спокій. Розенберг "Роботи по буддизму"

Думаю поступово цей канал перетвориться в філіал мого пінтереста

Курванез: польские автомеханики вместо полировочной пасты для машин используют обычный мазик. Польские технологии зашли слишком далеко

Тільки безпочаткове, скінчившись, закінчується назавжди, безповоротно. Розенберг

Потік буття підтримується сам собою, ніхто його не штовхнув, ніхто його не зупиняє, і це його "буття", цей рух пов'язаний із хвилюванням, із метушнею, з мукою. Немає буття без страждання, немає страждання без буття; бути і страждати - одне й те саме, і те й інше безпочаткове. Розенберг

Ось сенс буддійського вчення про переродження. Це не є переселення душі в нове тіло, це саме буквально переродження; ті ж самі нитки, що створили Петра разом з його тілом, з його світом, будуть Іваном з його тілом і його світом. Тут немає взагалі душі, яка б кудись ішла, яка б кудись входила, - є лише низка рівносильних, нерозривно пов'язаних одна з одною ниток, які з'єднуються в різноманітні візерунки. Людське життя від народження до смерті - це лише короткий, маленький і жалюгідний епізод на тлі цих ниток, що течуть із вічності і губляться у вічності. Розенберг "Труди по буддизму"