Качмар.

Котики, Іра відкрила допоміжну банку (а цього давно не було) на дуже важливий збір (а що, бувають неважливі?). В кого що є по кишенях шо - закиньте будь ласка. Сюди.

Опишіть ваш досвід у комментах.

Судимо з Пані фінал.

Доброго вечора добрим людям. Завантажив на ютуб нову озвучку. Якщо у вас сьогодні є настрій на поезію - послухайте, поставте вподобайку, скиньте друзям. Дякую. https://youtu.be/R6ZCVFK_vCQ

Доброго вечора добрим людям. Завантажив на ютуб нову озвучку. Якщо у вас сьогодні є настрій на поезію - послухайте, поставте вподобайку, скиньте друзям. Дякую. https://youtu.be/R6ZCVFK_vCQ

Привіт. Може тут є фахівець з усяких екофлоу, блюетті тощо. Потрібно заживити стаціонарний пк із монітором хоча б години на три. У кого є реальний досвід і реальні поради - дайте знати. P.S. погуглити я і сам можу, цікавлять живі відгуки. P.S. зібрати батарею з гівна і палиць не радьте. Поки згоріти не планували😅

Шановне товариство. Судимо сьогодні півфінал PANAMA BATTLE. Ohmyname - elysium XASH - 11Lines Якщо світло не відключать, то відсудимо ще й міжсезоння: SORRY - KARA [OTRUTA] Місце зустрічі те саме: https://www.youtube.com/@nushostreams/streams Чекаємо вас приблизно о 22:15. 🤟

Друзі. Першу партію книг я відправив ще минулого тижня. Кілька книг відправив учора. Решту замовлень постараюся відправити найближчими днями. На жаль, не встигаю поки що зробити це оперативно і в один день. Якщо комусь потрібно відправити книжку терміново - дайте, будь ласка, знати.

Цей вірш Ніколассона був озвучений мною ще в листопаді 2022 року. Я виклав його на патреон, але викладати у відкритий доступ не став. Деякі моменти в озвучці здавалися мені недотягнутими, пласкими, недостатньо добре прочитаними. Я подумав, що перезапишу його і вже тоді покажу вам, але цього, на жаль, так і не сталося. Днями я повернувся до цієї роботи, покопирсався в записаних доріжках, вибрав найкращі та все переробив. П'ятнична озвучка віршів для вас. Давно тут такого не було. Тут. 🌿🌿🌿 Patreon | Instagram | YouTube | Spotify | Twitter

Зараз буде два вкрай важливих повідомлення, тому я прошу вас проявити максимальну участь, якщо така можливість у вас є. По-перше - один із моїх читачів, який є переселенцем із Маріуполя, шукає орендне житло в Івано-Франківську чи Тернополі. Шукає його для себе, для свого тата, мами й кішки. Невдовзі їх виселять із табору для біженців, і вони залишаться без даху над головою. Немає потреби докладно пояснювати, що значить під обстрілами покинути свій дім і вирушити в невідомість, де тебе не завжди радо зустрічають і звідки незабаром можуть знову "попросити". Чому "попросять"? - мабуть, з тієї ж причини, чому рік тому купували барабани в бомбосховищі. Про це можна довго і нудно, але я не хочу. З урахуванням тих цін на оренду житла, які фантастичним чином скочили до небес після 24 лютого, бюджет скромний: 5000 гривень. Проте, можливо, ви або хтось із ваших знайомих чи друзів здає житло в оренду в Івано-Франківську чи Тернополі не за всі гроші світу, або знає тих, хто це робить. Напишіть мені, якщо у вас є така інформація. Давайте разом зробимо добру справу. 🤝 По-друге - наш друг, Андрій, мобілізувався і шукає службу в одному з підрозділів що базуються в Києві, або Київській області, з посадою відповідною до рішення ВЛК 64 Б (хто знає - той знає). Він має диплом бакалавра та магістра Психології. Спеціальність - організаційна та соціальна психологія. Має навички консультування та досвід роботи з військовими, приймав участь в волонтерських виїздах в зону АТО\ООС, для надання психологічної допомоги особам після окупації та військовим, проходив курси домедичної та психологічної допомоги особам постраждалим від конфлікту в Україні. Я можу продовжувати ще, але Андрій і сам у разі чого вам розповість про себе. Коротше, хлопець - ось такий (показую клас👍), та ще й шашлики робить офігенні. Знаю, що мене читають і військові - можливо, ви зможете йому дати якусь пораду або підказати відповідний підрозділ, де його навички знадобляться. Надій мало, та все ж. Репост цього допису дуже вітається. Дякую! 🌿🌿🌿 Patreon | Instagram | YouTube | Spotify | Twitter

Процес пакування книжок, колись настільки мені знайомий, сьогодні повертає мене в давно забутий стан медитативного спокою. У різні періоди життя це дійство нагадувало сакральний ритуал. Я вмикав гарну музику або фільм, діставав конверти, скотч, зіплоки, наліпки, засушені квіти і якусь стару й не дуже цікаву книжку, що йшла на корм моїм паперовим журавлям (одного разу, щоправда, кормом для журавлів послугувало видання 1800 року, але про це одержувачі книжок, гадаю, не здогадалися). Робота, здавалося б, монотонна, але саме в ній я знаходив особливу чарівність. Відкриваючи замовлення, я ретельно перевіряв стан книжки, підписував її, складав журавля, вкладав у зіплок засушену квітку (колись я просто вкладав їх між сторінок, про що нині шкодую), потім поміщав книжку у файл, а файл із книжкою - у конверт. Якщо належало відправити посилку за кордон, її слід було обгорнути повітряно-бульбашковою плівкою для надійності (зі страхом згадую, як перші книжки складав просто в конверт без усього перерахованого вище). Потім слід було підписати посилку і гарненько обгорнути її скотчем. Після - оформити замовлення в особистому поштовому кабінеті і нарешті-таки вирушити на пошту. Готово. Вчорашній день і частину сьогоднішнього ранку я провів саме за цим заняттям. Підписував, складав, оформляв. Усі замовлення, зроблені раніше двох-трьох днів тому, вже прямують до вас (крім одного). Хотілося б вірити, що наступна книжка побачить світ дуже скоро, і, зрозуміло, буде сповнена віршами українською мовою, але навіть мріяти про це поки що важко. Можу сказати з упевненістю лише про те, що п'ять віршів, призначених для релізу "Молочна ферма для Марії", будуть перекладені українською і з'являться на цифрових майданчиках вже цього року (не брешу). Антошка завершив роботу над музикою, залишилося тільки зробити переклад, записатися і звести ці твори. Чекайте їх ближче до осені. Дякую! 🌿🌿🌿 Patreon | Instagram | YouTube | Spotify | Twitter

Ось цей коментар. Він невеликий, але справа тут навіть не в словах.

Усім, хто вже написав мені, хто замовив книгу, я висловлюю щиру вдячність. Багато хто з вас також поділився зі мною історіями, пов'язаними з моїми віршами, і це зворушило мене до глибини душі. На мій подив, багато замовлень надійшло з Харкова. Чи то тому, що я і сам на один рік життя - харків'янин, чи то тому, що вечори там були чудовими. Спогади про наші концерти в кінотеатрі “Бомер” особливо дорогі мені зараз, коли Харків зазнає таких жорстоких обстрілів і продовжує страждати. Тримайтеся, дорогі друзі. Почутливі історії я отримав також від тих, хто, як і я, перейшов на українську мову, прагнучи змінити себе та дистанціюватися від періоду, коли ми говорили, писали й думали російською, не вбачаючи в цьому нічого поганого. Нехай ця книжка стане для вас лише нагадуванням про прожиті дні, про юність, про дорослішання, про друга, якого ви, можливо, ніколи не знали особисто, але який завжди був поруч. Ми пройшли цей шлях разом і продовжимо йти далі. Один із ваших коментарів і зовсім майже довів мене до сліз. Усі посилки будуть відправлені наступного тижня, потрібно лише докупити конверти. Дякую вам від усього серця. 🌿🌿🌿 Patreon | Instagram | YouTube | Spotify | Twitter

Якщо раптом вам ніколи не доводилося бачити цю книгу і ви не знали про її існування, ось кілька фотографій. Ще більше знімків можна знайти в хайлайтах мого інстаграма, ось тут.

Думаю, кожен автор хоче продати весь тираж своєї книжки. Потім надрукувати ще один і продати його теж. Підживлюваний солодкими ілюзіями, він сподівається на наступні видання, так само як і на милість видавництв, нехай навіть найменших, щоб звільнитися від тягот верстки, дизайну та пошуку друкарні, де його не обдеруть до останньої нитки. Однак, як часто буває, мріяти не шкідливо, але за часом, витраченим на мрії, непомітно вислизає саме життя. Так і в мене на полиці припадають пилом залишки моєї останньої книги, книги, яку я жадаю продати, мабуть, із більшою пристрастю, ніж будь-хто інший. Почасти, тому що коробки з книжками займають місце у квартирі (причина, зрозуміло, поверхнева). Почасти, тому що кожен рядок у цих віршах - це нитка, що зв'язує мене з минулим, до якого я повертатися не маю наміру (ось справжня причина). Не всі вірші в цій збірці гарні (ви знаєте, який я самокритичний), але всі вони написані російською мовою, від думки про яку мене охоплює невимовна туга, так само як і від думки про російську літературу, частиною якої я колись був. Шість років свого життя я присвятив цим віршам, і всі вони в хронологічному порядку відбилися на сторінках цього видання. Від “Клоун грустит” і “Вы видели, как умирают киты?” до “Юпитер" і “Плачь, мой мальчик”. 271 сторінка тексту, 90 віршів, 10 ілюстрацій. Не секрет, що багато поетів вдаються до хитрощів, стверджуючи, що їхня остання книжка справді остання і більше подібних творінь не буде, але це лише гра слів і фантазії, адже нові видання не змушують на себе чекати. У моєму ж випадку ця книжка - справді остання. За мого життя російською мовою ці вірші видаватися більше не будуть. А далі - це вже без мене. Я знаю, що багато хто з вас цінує ці роботи, знаю, що вони вже стали частиною вашої пам'яті і продовжують жити у ваших серцях. Якщо у вас ще немає книжки - кращого моменту, щоб її придбати, вже не буде. З нинішніми відключеннями світла залишками цієї книжки ми наступної зими будемо топити піч. Ціну книги знижено. Відправляю по всьому світу, за винятком рф і рб. Пишіть в особисті повідомлення, друзі, купуйте ці збірки собі на пам'ять. І нехай усім буде щастя. 🌿🌿🌿 Patreon | Instagram | YouTube | Spotify | Twitter

Колись давно я був організатором книжкового клубу, що мав промовисту назву — Книжковий клуб дядечка Кошмара. Це був чарівний осередок літературного спілкування, де ми не лише читали книги, а й проводили змістовні дискусії, влаштовували "таємного санту", сварилися (іноді через різні погляди на прочитане) та зустрічалися у віртуальних катакомбах zoom. Завдяки цьому клубу я впорядкував свої читацькі звички: щомісяця прочитував принаймні одну книгу, а згодом — дві чи навіть три. На початку кожного місяця ми обирали твір для спільного читання шляхом голосування, а наприкінці місяця кожен учасник писав невеличкий відгук про прочитане. Було весело! Одним із членів цього клубу був Максим, з яким, як і з іншими учасниками, я познайомився задовго до заснування клубу. Нині Максим служить у Збройних Силах України, але коли в нього трапляється вільний час (як, наприклад, у ці дні, коли він перебуває на реабілітації), він разом із командою працює над створенням інтернет-платформи під назвою Storinky. Більшість ресурсів, на яких я раніше будь-що відзначав (а вони переважно були російськими), я успішно замінив на іноземні аналоги, однак Goodreads мене не захопив, тож новина про можливий запуск цього року української платформи, де можна буде відмічати прочитане, писати рецензії та дізнаватися про новинки літературного світу, мене неабияк тішить. Ви вже зараз можете підписатися на їхній телеграм-канал або підтримати проєкт на buy me a coffee, стаючи одними з перших, хто побачить розквіт нового класного проєкту. Дякую! 🌿🌿🌿 Patreon | Instagram | YouTube | Spotify | Twitter

Спроба друга. https://www.youtube.com/watch?v=12iG_EzZ91c

Стрім. https://www.youtube.com/watch?v=AJB5eLl0nAk

Дякуємо всім, хто вчора завітав до нас. Дякуємо за вашу підтримку, донати та поради. Стрім сумарно тривав п'ять годин. Розібрали дві пари. HDKESL - 11Lines JustFaded - XASH Стрім є у запису. Ось тут. _ Сьогодні будемо розбирати ще дві пари. О 20:30. Вчорашні проблеми зі звуком начебто вирішили, залишилося трохи поворожити з гучністю донатів і сценами. Будемо чекати на вас👽