Лабораторна миша

Я несамовито волаю не від того, що в пояснювальній записці автори законопроекту написали маячню, нібито вчені за 20 років не проводили досліджень щодо морських ссавців. А з того, що депутати в коментарях дивуються: А) якого біса вони взагалі вказані авторами законопроекту? Б) якщо вони і є авторами - гадки не мають, звідки та маячня. Сходіть, почитайте. Тіхо. Спокійніше. Тобто розумієте, так? Якби не було пильного вченого, спеціаліста в даній галузі - якісь люди б нарішали, відверто збрехавши в пояснювальній записці. І все ж типу по процедурі. Законотворчість, на яку ми заслужили. Добре, що українські платники податків поки здатні фінансувати наявність таких спеціалістів, як Павло. Бо буде нам біда. Пост Павла Гольдіна https://www.facebook.com/1363818243/posts/10220298050625766 «З неабияким інтересом прочитав новий законопроект про морських ссавців в неволі, де серед обгрунтувань є наступний пасаж: "Ніяких наукових серйозних досліджень українськими вченими по відношенню до морських ссавців українського природного ареалу: дельфіна-білобочки звичайного (Delphinus delphis), чорноморської афаліни (Tursiops truncatus), звичайної морської свині (Phocoena phocoena) за останні 20 років не проводилось, про що свідчить повна відсутність статей та досліджень, опублікованих у наукових українських та іноземних виданнях." Чекаю на пояснення від авторів законопроекту Iryna Vykhrystyuk Софя Шутяк Yevgeniy Pakhomov Ivan Rusev Mila Lutsjuk що це було, панове?» Апдт. Депутат там тільки один. Інші - «високоповажні активісти».

Вам може здатися, що ми рекламуємо спецвипуск журналу Куншт про космос, однак насправді тут один з найкращих фізиків країни Сергій Шарапов вихваляється футболкою, на якій наведено універсальну формулу, що описує весь Всесвіт. Так, до неї при купівлі йде ціла сторінка з поясненням всіх позначок :)

Як чемна людина прийшов на Книжковий Арсенал не у перший день, а у другий. Бо ж натовп першого дня біля книжок в перший - це вже традиція. І що? Я можу спокійно роздивитися вітрини? Де там! Люди, я Вас люблю. Я фізично не можу пробитися і обрати собі щось до смаку. Ото так почитаєш новини фейсбуку, похнюпишся, зневіришся в існуванні вічного і розумного в країні. Аж тут, спостерігаючи за людьми, що торбами виносять книжки, приводять сюди своїх дітей, слухають панельні дискусії, - знову наче воскресаєш. Прекрасно. Анбілівібно. Якщо ще не були - дуже раджу. З цьогорічних особливостей мені сподобався окремий намет військової літератури у дворі і окремий стенд науково-популярних книг від різних видавництв. Скоро доведеться брати кредит в банку, аби придбати все, що хочеш. І дякую Наш Формат за презент класних книжок. А ще я посмикав рукавичку Таноса :)

Важливо. Майже брейкінг ньюз. Шановні вчені. Дивіться, що завтра Ви мусите зробити. Ідете до Вченого секретаря свого інституту чи університету. І трусите його. Як грушу. Коли він прийде до тями, показуєте йому оцю новину. Це про "Прийом заявок на отримання доступу до Scopus та Web of Science". Ще раз трусите. Кладете, де взяли. Він мусить (не може, не має, а мусить) подати заявку. Якщо раптом не подасть завтра ж - трусите його з перервами на обід до тих пір, поки він цього не зробить. Все ясно? Робіть. Дякую Міністерство освіти і науки України за інформацію. https://dntb.gov.ua/international-db-dntb

Щойно мав ефір на радіо і, думаю, не всі в курсі, що сталося в світі 20 травня, хоча я про це на своїй сторінці попереджав ще в листопаді минулого року. Ні, мова не про інавгурацію, а про те, що всі кілограмові гирі тепер недійсні. Так, нині, щоби щось зважити в магазині, Ви мусите мати жменю сталих Планка або ж одні терези Кіббла. Для більшої точності бажано ще мати Цезій-133 та пробірку, в якій бігає світло з швидкістю 300 тисяч кілометрів на секунду. Якщо серйозно, то в листопаді минулого року в Парижі було прийнято рішення перевизначити 4 з 7 основних одиниць Міжнародної системи одиниці СІ. Раніше й метр був металевою штукою визначеної довжини, а тепер це відстань, яку світло проходить за 1 трьохсотмільйонну долю секунди. От і кілограм тепер - це не металевий циліндр, а величина, що визначається через сталу Планка. Аби Ви точно в усьому розібралися і наважили собі цукерок в магазині без проблем, із великим задоволенням повторно публікую цю шикарну статтю. Майте гарний день. https://zbruc.eu/node/84669

Скікось часу тому я написав, що події в країні розвиватимуться настільки швидко, що ми ледве встигатимемо стежити. Новини з урядового кварталу змушують глибоко замислюватися та чухати потилицю. Однак, окрім загальнодержавних проблем, Ви, ті, хто цікавиться долею науки в країні, маєте знати, що прямо зараз відбувається в університеті Шевченка - там ліквідують фізичний факультет. Типу реорганізують в Інститут. "Реорганізація", звісно, не таке популярне слово, як "оптимізація", однак суть та сама. Для співробітників, фізики та здорового глузду. (Цікаво, чи підтвердяться чутки про третій строк декана або ж про землю під фізфаком. Або і про те, і про інше.) Пост Семена Єсилевського https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1257277887770695&id=100004654865171: "#штопаноедно В крупнейшем университете страны (ну по крайней мере это учреждение называется университетом) - КНУ Шевченко - решили таки перестать ломать комедию и изображать из себя классический университет, коим он уже давно не является. А является он, кто не знал, коммерческой структурой с феодально-номенклатурной формой собственности, служащей для обогащения и чесания ЧСВ руководства за счет государственной недвижимости и бюджетного финансирования (оценочное суждение, ага). Так вот, доходят сведения, что сегодня принято решение о ликвидации физфака (как я понял вместе с еще парой родственных факультетов) и создании на их основе какого-то объединенного института. Естественно, со значительным урезанием и увольнениями всех непокорных холопов. Естественно, все это сделано при единодушном согласии коллектива, который в едином порыве одобрил... ну вы поняли. Если вы подумали, что это как-то связано с нехваткой студентов, то мне с вас смешно. Это же КНУ! Согласно слухам, целей две: 1) Третий срок декана физфака. Быть на должности декана более двух сроков нельзя, но можно, по истечении второго срока, ликвидировать сам факуьтет, создать новый и сесть там деканом еще на два срока. Повторять сколько необходимо. 2) Продать землю под физфаком под застройку (это недоказанные слухи, но зная как распродается земля КНУ...) Кстати говоря, это наглядная демонстрация как обходят и будут обходить норму закона об ограничении срока нахождения на руководящих должностях. А вы думали, что новый закон позволит обуздать мафиозную номенклатуру в ВУЗах? Ха-ха три раза!"

Вже за 2 дні ми почнемо говорити про науково-популярну літературу на Книжковий Арсенал (посилання на події залишу наприкінці допису). А що ж собою являють наукпоп книжки в історичному контексті? Коли виникли? Хто першим почав доносити до пересічної громадськості, що наука - єдиний промінь світла у темряві невігластва? Snizhana Mazurenko розшифрувала прекрасні лекції вченої-літературознавиці Tetiana Riazantseva. Про науковців, які були письменниками: Тит Лукрецій Кар, Джордано Бруно, Льюїс Керрол (так, він був математиком), Іван Єфремов, Айзек Азімов (ага, біохімік), Іван Франко, Юрій Липа, Юрій Щербак, Вікентій Вєрєсаєв, Арчибальд Кронін. Про пацієнтів та лікарів, які були письменниками: Томас де Квінсі, Михайло Булгаков, Франсіско де Кеведо, Річард Гордон, Джеймс Герріот. Про науковців, як головних героїв літературних творів: Мерлін, доктор Фауст, Жак Паганель, Франкенштейн, доктор Ватсон та інші. Шикарно. Смачно. Захоплююче. Інджой. http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=4999 Ну, і до зустрічі на Книжковому Арсеналі. «Світло в темряві: наукове мислення як поштовх для суспільства» - 23 травня https://www.facebook.com/events/2626005680746093/ Науково-популярна література. Нащо вона потрібна і хто її читає - 24 травня. https://www.facebook.com/events/2387967691493013/

Якщо прямо зараз Ви відчуваєте, що не розумієте, що відбувається та що буде далі, я можу надати Вам трохи визначеності принаймні на найближчий тиждень. В мене є кілька хороших новин для усіх, хто цікавиться наукою. І бомбезна новина для полтавців. По-перше, ми з Вами можемо побачитись на Книжковому Арсеналі. Так, 23 та 24 травня будемо обговорювати цікаві науково-популярні книжки Докінза, Пінкера та Ллойда. Приходьте. По-друге, власне, сам Книжковий Арсенал. Саме у цьому анонсі від Наталки Атамась Ви можете бачити, що цього року у ньому задіяна купа крутих науковців, яких Ви всі читаєте, коментуєте, якими пишаєтеся. По-третє, Kyiv Maker Faire - непересічний захід з великою кількістю майстер-класів та цікавинок. По-четверте, Дні науки. Центральна науково-популярна подія країни, навколо якої обертається Сонце, галактики і темна матерія. Так, науковці вдягнуть свої білі халати, візьмуть мікроскопи, мишей, археологічні щіточки та словники і відчинять двері лабораторій для всіх охочих. Цього року Дні науки. Весна пройдуть у Києві, Харкові і ... Полтаві. Так-так, Дні науки Весна 2019 Полтава - відбудуться вперше. Полтавці, я Вас вітаю. Лекції "Теорія ігор: як ми ухвалюємо рішення?", "Електрична мова мозку", "Інтернет" у рослин" та демонстрації "Культура рослин in vitro", "Мікробний паливний елемент", "Аеропоніка – технологія вирощування рослин у космосі", "Мікросвіт кисломолочних продуктів", "Цікава фізіологія та біохімія рослин", "Як побачити ДНК?" - це те, що треба мешканцям культурного центру України. (Дякую ГО Нова Полтава за сприяння в організації заходу). Ну, і в анонсі від Наталки ще повно інших цікавинок. Вивчайте. Приходьте. Беріть дітей. Переможемо. https://site.ua/atamas.natalia/20140-knijkoviy-arsenal-dni-nauki-i-sche-trohi-naukovo-populyarni-podiyi-tsogo-tijnya/

Зрозуміло, що у пересічної людини немає часу і можливості копирсатися в триповерхових формулах або дорогезному обладнанні, аби достеменно зрозуміти, чому ті чи інші наукові відкриття рухають нашу цивілізацію вперед. Але ж так хочеться знати хоча б на елементарному рівні, що ж таке квантові комп'ютери, чорні діри, темна матерія, теорія відносності, як виник Всесвіт, чому він такий складний, чи могло виникнути життя, що таке кварки і мюони, ентропія, вільна енергія і т.і.? Для цього і існує науково-популярна література. Вона буває різною. Одна - у неї тільки назва "науково-популярна", але загалом там нічого не зрозуміло, а кожен абзац починається класичним "Легко бачити що", хоча ніц, насправді, не видно. Інша - лине, як солов'їна пісня, зацікавлює, змушує нетерпляче дочитувати сторінку, аби почати наступну. (Звісно, науково-популярна література апріорі не є художньою, тому в певних місцях мізки тре напружувати. І від цього - моменту усвідомлення складних речей - отримуєш неймовірний кафй, ніби виліз на гору і побачив весь Всесвіт на долоні). Оцей огляд від Наталки Атамась якраз про хороші науково-популярні книжки. Особисто я зараз дочитав Сета Ллойда "Програмуючи Всесвіт. Космос – квантовий комп’ютер" і підписуюсь під кожним словом Наталки. Ви дійсно збагнете, чому інформація така важлива, що таке біти-байти, квантові обчислення і навчитеся розповідати про квантові комп'ютери краще за Джастіна Трюдо. Також вона описує: Кристоф Гальфар. "Всесвіт на долоні" Ніл Деграсс Тайсон. "Астрофізика для тих, хто цінує час" Річард Мюллер. "Фізика часу" Лоуренс М. Краусс "Таємниці походження Всесвіту". Тому просто йдіть у найближчу книжкову крамницю і забезпечте собі шалену мандрівку в неймовірний світ цікавих розповідей про науку. Світ, після відвідин якого Ви точно станете ще розумнішими. Я Вас запевняю. Інджой. Піс. Лав. Наукпоп. https://site.ua/atamas.natalia/20082-5-naukovo-populyarnih-knijok-pro-vsesvit-i-kvantoviy-svit/

https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/mify-pidyomu-nauky В очікуванні наступних серій Гри престолів та Чорнобиля я продовжую стежити за долею типу наукового українського журналу, в редколегії якого є "мертві душі", статті містять плагіат і маячню, але журнал уперто визнається державою, як науковий. Тобто, де-факто, платники податків визнають публікаційки типу науковців у цьому журналі, на їх основі типу науковці захищають дисертаційки, а потім ці ж платники податків сплачуюють цьому науковцю надбавку за вчений ступінь. Перша серія дійства описана тут https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/2377454682307000 Аж ось підвезли другу. Більш розгорнуту. Тут детально пояснено, які саме журнали визнає держава Україна науковими, на які категорії вони діляться. Я окремо винесу: окрім усіх загальновизнаних у світі наукових журналів, що втрапили в категорію А, аж 65 мають українську реєстрацію. Цим можна і треба пишатися. До хороших видань з категорії Б - втрапили 93 видання. Це теж класний результат. А "смітників", що втрапили у категорію В і, фактично, припинять своє існування з 2020 року - аж 1490. Тисяча чотириста дев'яносто. Просто уявіть цю цифру: скільки паперу, сайтів, імітації, типу редколегій існує в Україні. І один типу науковий журнал, не бажаючи бути ліквідованим, дивним чином проліз в категорію Б. Плюс тут розказана стандартна схема, як пройдисвіти в Україні отримують наукові ступені. Читайте, насолоджуйтесь. Світлана Арбузова, вкотре дякую за сміливість і наполегливість. Стежимо.

Шановні винахідники та креатори ідей! Зверніть увагу, що в Чернівцях Ви маєте можливість взяти участь у такій бомбезній події та гайнути у Берлін на фінал цього конкурсу. Дедлайн подовжили до 19 травня.

Наступні 2 дні для мене будуть дуже важкими, бо окрім роботи в лабораторії тре встигнути зустріти кілька десятків школярів з вчителями і провести екскурсію нашим Інститутом. Потім у мене зазвичай відмовляють ноги, але радісні обличчя дітей є хорошою винагородою за докладені зусилля. Все це відбувається через Фестиваль науки - купу науково-популярних заходів в практично усіх наукових інститутах країни. Зокрема, завтра відкривається виставка розробок наших вчених. Тому вивчайте, плануйте. І нагадаю, що 19 травня відбудуться Медичні пікніки в парку Шевченка. Інджой. Допис НАН України https://www.facebook.com/1407079499591509/posts/2082987052000747: «ХІІІ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ НАУКИ 16–18 травня 2019 року ПРЕС-АНОНС Організатори: Національна академія наук України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство молоді та спорту України, Національний центр «Мала академія наук України», Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Генеральний партнер – Посольство Китайської Народної Республіки в Україні. Головний партнер – Посольство Французької Республіки в Україні, Інститут Франції. Партнер – компанія «Huawei». Метою проведення Фестивалю є популяризація досягнень науки в Україні, залучення молоді до наукових досліджень, піднесення авторитету та престижу науки в українському суспільстві. У рамках Фестивалю відбудуться численні різноманітні за формою та змістом заходи, розраховані на різні категорії учасників, – дні відкритих дверей в академічних установах і закладах вищої освіти, виступи провідних вітчизняних та іноземних учених із популярними лекціями, виставки, екскурсії до лабораторій і музеїв, засідання круглих столів, квести, презентації інноваційних розробок, стендові доповіді, зелені лабораторії, демонстрації науково-популярних фільмів і багато іншого. Загалом у рамках XIIІ Всеукраїнського фестивалю науки заплановано проведення понад 1 000 заходів у Києві й обласних і районних центрах України. Програма заходів Фестивалю та докладна інформація доступні на веб-сайті: www.festival.nas.gov.ua. 16 травня 2019 року в Інституті електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України (за адресою: м. Київ, вул. К. Малевича, 11) відбудуться: 11:00 – Урочисте відкриття Фестивалю (2-й поверх, актовий зал). 10:00 – 16:00 – Виставка-презентація наукових досягнень установ НАН України. 10:00 – 16:00 – Презентація науково-дослідницьких робіт, стендові доповіді учнів – членів Малої академії наук України та учнів середніх навчальних закладів Києва. 10:00 – 16:00 – День відкритих дверей у музеї Є.О. Патона та демонстраційному залі Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України. Контакти: Олена Мирончук (секретар оргкомітету), e-mail: festival@nas.gov.ua Акредитація ЗМІ триватиме до 18:00 15 травня 2019 року – за телефоном: (044) 239-65-88 або за e-mail: nasofukraine@gmail.com (Прес-служба НАН України).»

"Тепер я знаю, як працює ядерний реактор" (с) Подивився другу серію "Чорнобиля" Немає сенсу описувати, наскільки це потужний серіал. Його треба просто бачити - яка це була трагедія, скільки було жертв і самопожертв, наскільки сучасники недооцінюють справу, що зробили ліквідатори... І друга серія мене зачепила більше, ніж перша. Не тільки тому, що на її початку можна бачити панно, розміщене на стіні прохідної Інституту ядерних досліджень в Києві. Аж пересмикнуло. А тому, що на весь світ показана дурість радянських чиновників, що керували республіками, парткомами, країною. Екс-керівники взуттєвих фабрик - "кухарки" - вирішували долю мільйонів людей, сперечаючись з науковцями, видаючи бажане за дійсне. Все це продемонстровано просто блискуче. Не знаю, хто і як консультував сценаристів-режисерів, але шана йому. І для тих, хто вже бачив і розуміє, про що я торочу, в мене є погані новини: якщо Ви раптом вважаєте, що нинішні "еліти" - нащадки радянських еліт - чимось відрізняються від тих бовдурів, Ви помиляєтеся. Така само пиха і зневага до розумних людей. Пиха і зневага, бо в їхній системі координат розумний той, у кого влада і гроші. І я навіть не про героїв сучасних новин. Далі буде видно, хоча тривожні дзвіночки вже були. Мені просто знову згадався Яценюк, що стукав долонькою по столу і грізно казав, що науковці не продукують нічого, окрім стосів паперів. Звісно, для людей, що не розуміють, що в тих паперах написано, це лише стоси. Загалом, дуже раджу серіал до перегляду. Фотографію панно взято з www.dw.com

Коротко: чим більше людей побачать цей постер, тим важче Вам буде там проштовхнутися. Тому нікому не показуйте. День музеїв буває раз на рік. Не псуйте його :)

До мене дуже часто звертаються батьки з двома запитаннями: 1. Чи існує влітку якийсь табір, куди можна спрямувати дитину, аби вона там набралася розуму? 2. Де дітям шкільного віку на постійній основі допомагають спробувати себе у справжній науці, фахово опанувати фізику-математику-інші природничі дисципліни? Бо, одна справа, коли батькам байдуже, а інша - коли і мама з татом, і дитина прагнуть знань та можливостей, а стандартна школа не забезпечує достатніх умов для розвитку. В сфері фізики/математики я можу надати відповідь на обидва питання. Почну з другого. Тут я раджу Малий академічний університет, як спільний проект Kyiv Academic University (про нього я писав тут https://site.ua/anton.senenko/19978/) та Мала академія наук України. Що воно таке? Це Заочна школа з фізики-математики для талановитих школярів 8-11 класів. Плюс - це науково-освітній центр при Інституті теоретичної фізики НАН України, де проводяться хороші грунтовні лекторії. Плюс - це Задачі для Варі - спецпроект, метою якого є створення цікавих задач для наймолодших школярів, аби вони завзято розвивали логічне мислення. Плюс - це Фізико-математичний мінімум КАУ, що в перспективі супроводжуватиме дітей від 5-го класу і до кандидатських іспитів. Щодо літнього табору. До 21 травня триває набір у літній табір "Мудрамакітра", як спільний проект КАУ, МАН, Фізичний факультет КНУ ім.Т.Шевченка та Науково-освітнього центру Інституту теорфізики НАН України. Табір призначено для дітей, що закінчили 6-10 класи, тривалість 18 днів, з 7 по 24 серпня Набір, звісно, проводиться на конкурсній основі, тому, щоб туди потрапити, треба мати мудру макітру. Деталі - тут http://mudra.org.ua/. Думайте, вирішуйте, покажіть тим, кому потрібно. https://kau.org.ua/education/mau

Якщо мене спитають одну позитивну і одну негативну тезу про реформу науки в Україні, я скажу так: - Погано, що реформою науки майже не цікавляться можновладці, тому вона суне не так швидко, як, наприклад, медична реформа. Он навіть прем'єр-міністр дозволив собі замість засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій їздити на запуск дизеля в Бориспіль. Але добре, що реформою науки майже не цікавляться можновладці, тому вона відбувається без імітації, як це сталося з реформою МВС (виключаючи патрульну поліцію) та реформою судів. Якщо серйозно, за ці 5 років ми проторували шалений шлях: 1. Написано і прийнято новий Закон про наукову та науково-технічну діяльність, що закладає позитивні підвалини для розвитку науки в Україні 2. Створено Ідентифікаційний комітет з бомбезних науковців, які прозоро і чесно обрали Науковий комітет. 3. Створено Національну раду з питань розвитку науки і технологій, що покликана стати майданчиком діалогу науковців та влади 4. Створено Національний фонд досліджень включно з його Наглядовою радою, що є аналогом Прозорро у науці 5. Провадиться робота із запуску Дирекції фонду. Якби мені хтось взимку 2015-2016 років на марші за науку сказав, що це все вдасться - я б не повірив. Чесно. Тим не менш, неквапом хороші речі відбуваються. Але вони хороші тому, що небайдужі вчені та непересічна громадськість (саме непересічна, а не пересічна громадськість цікавиться наукою) стежать за процесами в науковій реформі. От і завтра у нас важливий день - один з ключових етапів: Наглядова рада затверджуватиме виконавчого директора Фонду. Чому цей момент важливий та чому треба пильно стежити? Юля Безвершенко прекрасно розписала. https://life.pravda.com.ua/columns/2019/05/13/236859/