Neformat.com.ua

​​Герой сьогоднішнього інтерв'ю — музикант SadVoice, нашим читачам відомий найперше своїм проєктом Inner Suffering, що тільки за цей рік написав шість мініальбомів та три повноформатники! Отож, ми вирішили дізнатися, звідки береться така жага до творчості, час на неї та які цілі ставить перед собою музикант 🔹 "Я завжди намагаюся зберегти ту манеру написання, яка у мене була спочатку, називайте це стилем, якщо хочете, але при цьому на мене дуже сильно впливають гурти/альбоми, які захоплюють мій плейлист. Тобто сумненький блекгейз + рандомний жанр, який, на мій погляд, міг би поєднуватися." 🔹 "У музики є властивість зберігати ті емоції, які відчувалися під час прослуховування, в цьому випадку — написання, тобто, це перетворює кожен альбом у збірку переживань за певний період часу, до них не завжди хочеться повертатися, але я іноді переслуховую свої старі штуки. Отож, якоюсь мірою, я не просто не позбавляються від тих емоцій, я ще й зберігаю їх, зафіксувавши в музиці." 🔹 "Насправді кожен реліз для мене як останній, прямо до пари жанру, як передсмертна записка, якщо хочете. Поки я роблю альбом — я живу, коли закінчую — робота мого життя завершена, можна копати яму. Просто іноді накочує дуже сильно, і здається, що нічого путнього не виходить, хочеться кинути та забути. А іноді жорсткий диск вмирає." #neformatcomua

​​Рецензія на Выставка Дисторшн — Кожей чувствовал, что​-​то не так (2020) від Олександра Нечая ⠀ ... Проєкт Сергія Коваленка з міста Дніпро цього року дебютував з першим повноформатним релізом. Вокаліст та єдиний засновник гурту каже, що надихався The Fall, Shortparis, Sleaford Mods, Girl Band, IDLES, The Prodigy. Отже, як-то кажуть "Why So British?". Хоча є серед натхненників все ж таки ірландці, але небагато.... ⠀ У ліриці Сергія Коваленка багато юнацького максималізму, претензії до середовища та чути виклик на конфлікт кожного, кому це не подобається. Претензія є, але драми нема. Так, кулаками помахати, пострибати та зануритись далі у свій унікальний зачинений світок. ⠀ Сам співак каже, що йому близькі Масло Черного Тмина та Марк Сміт. З другим все зрозуміло, бо це лідер The Fall — мізантроп, автор абстрактних текстів, фан окультизму (хто з Англії у свій час ним не був), скандаліст та шоумен. ... А от з першим більш цікаво — сирий тріп-хоп з Казахстану, який зараз стає популярним. Так от, у Выставка Дисторшн багато постпанку та трохи електронщини. ... ⠀ Цитати з 1990-х більш актуальні та на хвилі. Й це стосується не тільки андера. Майже всього — від одягу до простих речей. До речі, символічні тексти з непрямими натяками теж туди. Багато було таких авторів плюс-мінус 25 років тому. У Сергія Коваленка більш пряма та конкретизована лірика. В ній мало завуальованості, є обсценна лексика. А такій музиці не личить мат. Наприклад, як в пісні "Причуды (Пигалица-чума)". ⠀ Слухати на альбомі дуже приємно речі. які зроблені з Дімою Мальцевим від Banned Society. У треках "Слой тяжелый (feat. Blue Kella Ashes)" та "Упало дерево (feat. Blue Kella Ashes)" чути й тріп-хоп, і гурт The Prodigy. Випади на суспільство відсутні. тобто, може, вони і є, але без агресивної складової. Утім, є один момент, який бентежить протягом усього прослуховування "кожей чувствовал, что​-​то не так": що ж такого зробило суспільство авторові, що потрібно так на нього кидатись? ⠀ #neformatcomua #electronic

​​Galactic SmokeHouse - це польський лейбл, серед співзасновників якого є українець Володимир Ляшенко, а тому на лейблі видаються й українські команди. Докладніше про це читайте на сайті. З усіх релізів лейблу Володимир виділяє такі: 🌿 defector — день, коли ми покинули землю (2017) Особисто для мене це знаковий реліз, оскільки був зроблений абсолютно спонтанно за співпраці з підземним середовищем Слобожанщини та Культом Ї. Крім того, для мене це було першим досвідом зі світом фізичних носіїв евер (back in 2016), що стало натхненням для всіх подальших подій також. 🌿 Moonstone — Moonstone (2019) Цей альбом-оповідання про подорож Короля Гриба від народження світу до його колапсу цілком недавно набув найвищої форми еволюції як акустична одиниця. Об’єднавшись з Interstellar Smoke Records, ми створили тираж вінілу, котрий тепло зустріла локальна та світова спільнота. 🌿 The Howling Eye — Sonorus (2018) Молоді адепти Старої Школи, нещодавно ініціювали повторний реліз свого альбому "Sonorus", котрий також мали нагоду послухати навіть українські слухачі (back in 2019) на Електричній Галявині. Альбом сповнений диким драйвом і неслабо передозований вільними інтерпретаціями звуку. 🌿 Power Plant — cargo (2020) Історія про те, як кілька дослідників космосу відвідали усю Сонячну систему, використовуючи водночас лише знаряддя для звукозапису й дуже багато каталізаторів. Особисто для мене цей реліз знаковий, бо цей альбом був також зведений та повністю готовий до релізу в моменті, коли хлопці покидали студію, тобто протягом доби від запису. Hail the Plant! 🌿 Clockwork Totem — Scooping the Light(2019) Чергові резиденти Electric Meadow у минулому, котрі вриваються в Топ-5 релізів через неабиякий квантовий досвід, що перебуває в цьому альбомі. Від тотального мінімалізму до ламаних структур і хеві-металу. Усьому цьому сусідують додаткові ритуальні інструменти та глибокий вокал. Один із наших перших релізів. #neformatcomua #neformatlabel

​​Рецензія на Uvaga — Очевидно (2020) від Єгора Фелюста ⠀ ... Тернопіль навряд чи у вас асоціюється з поняттям "сцена", особливо зараз, коли на 200к + населення не знайдеться і п’яти добротних панк / хардкор команд. Дебют Uvaga з мініальбомом "Очевидно" трохи змінює ситуацію, але з деякими нюансами. ⠀ ЕР розділено на шість частин із загальним хронометражем у 9 хвилин, але швидше за все, як вам вже могло здатися, він анітрохи не швидкий, не віддає люттю та не прагне зламати всі бар’єри навколо, що здивувало мене передусім. Він швидше розмірений, ніж швидкісний і робить ставку на сингалонги та помірні темпи.... ⠀ З того, що сподобалося — адекватний розподіл інструментів при зведенні. У подібному жанрі я завжди хочу чути виділену та жирну бас-гітару. ... Ось із цим гурт впорався. ⠀ Окремо хочу виділити лірику, у якій немає чогось особливого або того, що розпалює всередині революцію, але на тлі тотальної сліпоти та пісень ні про що, звучить вона як непоганий стимул хоча б до появи критичного мислення про те, що щось явно не так із навколишнім світом. ... ⠀ З того, що не сподобалося — очевидний брак навичок гітариста, як технічний, так і композиторський. На його тлі інші інструменти виглядають на щабель вище і професійніше. ... ⠀ Я люблю давати шанси молодим командам, які починають із демок або іпі. Uvaga на цьому етапі привернули увагу тих, хто глибоко знайомий зі сценою та постійно шукає щось нового. У них є задатки, що можуть виділити їх серед інших команд, але це крихти на фоні загальної сірості та гітарної стагнації. ⠀ #neformatcomua #hardcore

​​На цьому тижні в дайджесті: третій студійний альбом білоруських постпанків Молчат Дома, Шейнн Ембьюрі з Napalm Death та повернення його проєкту Blood From The Sould, аж два альбоми, які увійшли в топ-50 метал альбомів року за версією авторитетного журналу Decibel Magazine, — епічний та м'язистий heavy metal від Megatone Sword та неспинний надшвидкий death/grind від Of Feather And Bone, живий альбом від Katatonia та хардкор супергурт World Be Free. Та ще thrash metal, thrash + grind, black + death та black + grind! 👍🏻 Blood From The Soul — DSM-5 Blood From The Soul — це проєкт невтомного Шейна Ембюрі з Napalm Death, створений на початку 90-х. У 2020 році Шейн вирішив поновити активність BFTS. Суміш industrial metal та хардкор панку, штучний інтелект, роботи, дистопія, — все як має бути. 👍🏻 Megaton Sword — Blood Hails Steel — Steel Hails Fire Ще один чудовий heavy metal реліз для тих, хто не соромиться своєї любові до гурту, фентезі та металу 80-х, особливо американської школи power metal — Manowar, Cirith Ungol, etc. Гарний звук, хітові мелодії, power від слова "сила". 👍🏻 Молчат Дома — Monument Третій альбом білоруського post-punk / sovietwave тріо, яке стрімко нарощує популярність серед західної публіки, але не отримує настільки ж захоплених відгуків від пострадянської аудиторії. Чи зможе тоталітарне диско на "Monument" захопити серця слухачів, для яких російськомовний постпанк не звучить так екзотично? 👍🏻 Of Feather And Bone — Sulfuric Disintegration UGH! Альбом, який трощить. Of Feather And Bone — це швидкість, хаотичність, атмосфера жаху, відчуваєш себе мухою, що все сильніше і сильніше б’ється об скло, намагаючись звільнитись. Все найкраще, чого можна очікувати від death/grind альбому! 👍🏻 World Be Free — One Time For Unity World Be Free — хардкор-супергурт, у складі якого вокаліст Скотт Фогель (Terror, Buried Alive), гітаристи Ендрю Клайн (Strife) та Джо Гарліпп (Despair), барабанщик Семмі Сіглер (Youth of Today, Judge, CIV, Rival Schools) та бас-гітарист Алекс Баррето (Chain Of Strength),. Перший реліз після дебютного альбому "The Anti-Circle" 2016 року. #neformatcomua #NeformatWeekly

​​Рецензія на Mortebound — It is a future, it is pointless (2020) від Sandbox Magician ... Не всі в змозі адекватно побудувати творчий процес у таких (карантинних) умовах. На щастя, це не про Івана Вижлєцова і його новий проєкт Mortebound. ... З першого прослуховування одразу розумієш, що Іван з Mortebound повертається із титулом короля вітчизняного маткору (з огляду на те, що активних команд у цьому жанрі майже й не залишилося, то і претендувати нікому) і робить гучну заяву. Тут усе, за що ми любимо маткор — хаос, енергія та безумство (може, навіть трохи приправлене ТОЛом, якщо йде мова про кінцівку треку "It is pointless"). Якщо вдаватись у деталі, то реліз відкривається під іншим світлом, коли починаєш знайомитись із лірикою. І після себе залишає зовсім не райдужні емоції — отак настигає тебе криза середнього віку й після 30 починаєш усвідомлювати, що більша частина твого життя пройшла марно, а все, чим ти міг пишатися рік чи два тому, абсолютного нічого не варте і краще б це все забути як страшний сон. ... Однак, під час прослуховування не раз виникає асоціація з тими чи іншими гуртами, з яких могли бути запозичені певні моменти. Наприклад, перший трек "It is a future" наче був написаний під впливом легендарних The Tony Danza Tapdance Extravaganza .... Не сказав би що це дуже погано, просто стиль і деякі шматки викликають надзвичайно схожі асоціації ледь не з перших секунд. Однозначно, Іван — великий молодець і його бажання самостійно творити таку складну музику підкупає. Однак, випускати такі короткі релізи, а тут усього два повноцінні треки й одна інтерлюдія з начиткою тексту (привіт проєкту Doomeye) — це вже несерйозно, і хотілося б чогось більш масштабного. Будемо вірити, що наступний реліз, робота над яким уже триває, буде принаймні довшим. Проте амбіції на майбутнє тут наявні й навіть, якщо Mortebound і далі буде студійним гуртом, є усі шанси, що він назавжди залишиться в залі слави вітчизняного маткору. #neformatcomua #mathcore

​​До нашого переліку за вересень і жовтень потрапило 130 релізів. Це не багато і не мало, зважаючи на рекордні темпи активності у карантинному 2020-му. Ось, хто нам запам'ятався найбільше: 🖤 аппекс - юннат LP 🤍 Гніт - Відчай 🖤 Тулим - По орбіті 🤍 Паліндром - Не дожив 🖤 Autumnia - .​.​.​And Your Autumnia LP 🤍 Casa Ukrania & Wiseword.Nidaros - Забуті клейноди Півдня LP 🖤 Degradatus - Degradatus EP 🤍 Earmake - Cosmic Hero 2 LP 🖤 Heinali - Beatrice 🤍 Khors - Where the Word Acquires Eternity LP 🖤 Mortebound - It is a future, it is pointless EP 🤍 Morwan - Zola​-​Zemlya LP 🖤 Mr. Hypno & His Lo-Fi - The End 🤍 Ptakh - Less Is More LP 🖤 Raventale - Planetarium II LP 🤍 Sealand Airlines - Sailing Girl 🖤 Smothering Silence - Her Melancholic Fear 🤍 The Glass Beads -Therapy LP 🖤 The Troubled - Hellfire 🤍 They Came From Visions - Cloak Of Darkness, Dagger Of Night LP 🖤 Tvii Son - Tvii Son LP 🤍 Zavoloka - Ornament LP #neformatcomua

​​Рецензія на Ragapop — Syasya (2020) від Тихона Лютого ... Українські рок-музиканти люблять приміряти на себе тексти Шевченка, Симоненка, Стуса, хтось навіть замахується на Антонича. ... Втім, більшість цих виконавців дотримувались "лінії партії" і вибудовували ліричний настрій, підлаштовуючись під очікування публіки. А ось новий гурт учасниць театру Дах із назвою Ragapop зробив все дещо по-своєму. Взагалі, Ragapop виглядає і подає себе як дуже грайливий проєкт, який не сприймає себе надто серйозно, хоча і замахується на глибокі новаторські задачі.... Перший реліз проєкту "Syasya", що вийшов 1 липня – це три електронні треки і три дуже різні тексти Івана Франка. Однойменний вірш "Сяся" розповідає нам історію вже немолодої секс-робітниці, що проймається почуттями до молодого клієнта і вислуховує його особисту трагедію. ... Вірш "Пані Февросіє" мав у Франка історичний контекст: його героїня уособлювала сучасну автору Галичину. Тут же у треку "Fevrosia" ми бачимо більш загальне значення і нових змістів тут не додається, але вокал Хазіпової під повільний дабстеп має ту ж харизму, що і завжди. Нарешті, фінальною точкою мінірелізу є трек "Gordosti", що тріо видало синглом іще в травні. Його текст є уривком з Франкового перекладу п’єси "Едип-цар" Софокла, а музично найбільше нагадує абстракт-хіп-хоп. Поєднання електронних басів і гітари в цьому треку є найбільш вдалим музичним рішенням цієї невеличкої роботи. ... У порівнянні з попередніми "дахівськими" проєктами дівчат, Ragapop’у краще вдається створювати власний грув і настрій, що дозволяє слухачу часом забути про інтелектуальні забавки та змішування жанрів і просто віддатись емоційній складовій цих треків. Подорожуючи електронними світами десь між дабстепом і айдіемом, тріо ненав’язливо просуває своє бачення трьох їдких текстів Івана Франка, стираючи в той час межу соціального й екзистенційного. Сподіваємось, їхні творчі пошуки і надалі будуть настільки ж нетривіальними. #neformatcomua #electronic

​​Крім атмосферних ісландців Solstafir та Jucifer з несподіваними експериментами, на цьому тижні гучних імен було б не так багато, але вийшов також перший за 15 років реліз від System Of A Down! Цікаві релізи поменше теж є зокрема з більш мелодійного боку — "пост-усе" французи Déluge, лондонський прогресів дум Mountain Caller, бельгійське скрімо, чиказький думгейз, епічний progressive metal про виверження Везувію… 🌙 Dark Quarterer — Pompei Альбом чіпляє цікавим і неординарним сторітелінгом, Dark Quarterer взагалі не цураються використовувати дивні вокальні прийоми, й епічності у них і справді не відбереш. Концептуальний альбом про виверження Везувію вийшов дуже цікавим, але вимагає специфічного смаку. 🌙 Feed Them Death — For Our Culpuble Death Гурт Feed Them Death називає своїм стилем avant-garde death/grind, досить незвичний набір тегів. Але впродовж трьох пісень на EP "For Our Culpuble Death" гурту вдається переконати в тому, шо вони не жартують. Хаос та руйнація, загравання з жанрами від харш нойзу та хардкор панку до блеку та думу. Луплять дай боже! До того ж у квітні вони випускали повноформатник "Panopticism: Belong / Be Lost", який теж варто зацінити. 🌙 Jucifer — نظم (Nazm) Думове дуо Jucifer неодноразово доїжджало з концертами у Київ і добре знайоме тим, хто слідкував за повільною сценою. Цього разу Jucifer експериментують із любов’ю до "традиційної та попкультури центральної / південної / західної Азії". Цей дуже персидський, судячи з усього, альбом вийде завтра. 🌙 Solstafir — Endless Twilight Of Codependent Love Solsrafir — це рок-гурт з міста Рейк’явік, Ісландія, який любить ковбойські капелюхи, рідну мову та...все це ви вже знаєте. "Endless Twilight Of Codependent Love" — це сьомий студійний альбом гурту, і він чудовий. Дев’ять пісень, хронометраж — більше години. Атмосферність і спокій. 🌙 System Of A Down — Protect The Land & Genocidal Humanoidz На жаль, змусити System Of A Down записати нові пісні зміг лише збройний конфлікт на батьківщині. Реліз з двох треків благодійний і всі виручені кошти підуть на підтримку вірменського народу. #neformatcomua #Neformatweekly

​​Рецензія на DEL CANO - Trans Port (2020) від Олександра Нечая Одиниці зі звукового сегмента простору під назвою творчість постійно звертаються до теми транспорту. Для когось це додаток до опису власних мандрів, комусь до тріпів, а хтось просто присвячує цілі опуси різноманітним машинам, що доставляють його кудись. От взяти, наприклад, одеський one-man-band Del Cano з його альбомом "Trans Port"! От там якраз про багато видів засобів з колесами — від київського метро до львівської залізниці та одеського тролейбуса. Все звучить як саундтрек, який, власне, й потрібно слухати у транспорті. ... Отже, Del Cano — це проєкт Сергія Вовка, який спочатку задумувався, як звуковий супровід до власного кіно автора. Але трапився карантин та, мабуть, накопичення матеріалу й протягом періоду ізоляції утворився "Trans Port". Митець каже, що писав цей LP у віддаленому районі Одеси, де ще був висушений лиман. А коли там таке трапляється, то природно виникають ще ті місця для натхнення. Сам автор каже, що в альбомі чітко чутно чіл, ембієнт, гітарні постпанкові лінії. Ще там дуже гарно чути ситнвейв та навіть псайбієнт. Як зрозуміло з назви, перший трек "Kyiv Metro" присвячено київському метро, "Zaliznytsya" — львівській залізниці, а "Troleybus" — це про рогатого з Одеси. Ще є "Costa Oeste", нашою Західне Узбережжя, який присвячено чилійському другу Сергія Вовка. А далі там є під що задумуватися та розслаблятися, сидячи та навіть стоячи у громадському транспорті. ... Але не варто забувати, що Del Cano з Південної Пальміри, тому там інші вібрації. Більш гостинні, з людяністю та гумором. Отже, саме "Trans Port" треба слухати в одеських тролейбусах та трамваях, сидячи на далеку відстань, або стоячи на коротку. У вертикальному положенні в київській підземці, лежачи у потягу з Західної культурної столиці. Або взагалі, хитаючись на хвилях Тихого океану у човні. Окей, можна іноді Чорне море. #neformatcomua #electronic #bedroompop

​​Сьогодні знову ностальгуємо та згадуємо чудовий харківський колектив City of Me "City of Me чудово вписувалися в тогочасне коло гуртів "на межі", що грали цікаву музику, яку складно було охарактеризувати одним словом, позначало б воно жанр чи їхню особливість. Окрім виступів гурту з іншими представниками української альтернативної сцени, діяльність City of Me мала за собою фактор більшої вагомості, що визначив долю сумісного творіння Едуарда, Дмитра та Регіни — троє незмінних учасників City of Me були невіддільною частиною й інших музичних проєктів. Едуард Токуєв серйозно займався nearr тоді і продовжує вести цю формацію надалі. Регіна Железнякова курує власне дітище Regina Collage, а також грає в гурті Продукти та H.Soror. Барабанщик Дмитро відповідає за перкусію в Dr Jail та Mr Hype." #neformatcomua #NeformatFamily

​​Рецензія на Natural Spirit - Під серпом часу (2020) від Олександра Рожно На новий альбом чернігівського гурту Natural Spirit фанати чекали цілих 9 років, адже передостання платівка "Ціна свободи" вийшла аж у 2011 році. З того час у колективі були часті зміни складу музикантів і це суттєво відбилося на його музиці. На "Під серпом часу" Natural Spirit знову частково змістили акценти своєї музики, але, забігаючи наперед, не змінили свою загальну якість. На моє переконання, "Під серпом часу" є в міру фолковим та в міру важким альбомом одночасно. Чому так? Спробую пояснити. Місцями він трохи гітарно перенавантажений, нагромаджений різними інструментальними шарами, з досить неочікуваними епічними хораловими вставками у стилі гурту Rotting Christ, а потім сходить, як хвилі на морі після шторму, в фолкову мелодику та акустично-клавішні програші. І так по синусоїді, якщо наглядно і по-технарськи. Щоб чітко розуміти та розмежувати цю структуру, "Під серпом часу" треба слухати не один раз. У ліричному плані на "Під серпом часу" все добре. Якщо спробувати охарактеризувати суть більшості текстів цього альбому двома словами, вони були б таким "слов’янська міфотворчість", але це твердження потребує детального пояснення. Наприклад, в одній із пісень присутня концепція Карачуна, де, з одного боку, йдеться про межу зими-літа, з іншого – про стан між життям і смертю, а в ще одному значенні про обрядово-магічну практику втілення духу. Є історія про дівчину, яка перетворилася на мавку через ритуал прив'язки її душі до землі. Кліп, до речі, на цю пісню ("Гори, палай!") досить глибоко розкриває її суть. На альбомі також знайшло місце патріотично-ідейне продовження пісні "Ціна свободи". Однак на альбомі "Під серпом часу" не обійшлося і без недоліків. Наприклад, у пісні "Чортовий млин" (відніс сюди чисто технічно) важко повністю розібрати слова в куплетах – занадто швидке виконання, як для фолк-металу, через що загальна сюжетна картина змазана, а я не з чуток знаю, що в Natural Spirit фанатів цікавить не лише музична складова, а й лірична. Відносно "Мари" було відчуття, що гурт хотів написати хіт по лекалу "Колыбельной", але щось пішло не так, мелодично дуже навіть добре, але настрій і виконання пісні суттєво інші. Підсумовуючи, альбом "Під серпом часу" вийшов досить різноманітним, і як би окремо не сприймалися деякі його частини, він є чесним в цілому, чим може сподобатися і тим, хто не чув Natural Spirit раніше, і тим, хто давно слухає цей гурт. У моєму плейлисті "Під серпом часу" знайшов своє місце. #neformatcomua #paganmetal #folkmetal

​​Carcass презентували EP, у якому демонструють, як треба грати melodic death metal, Mr. Bungle видали thrash metal, який написали ще у 1986-му, Nothing продовжують свою шугейз атаку, а ще: Draconian з готичним death/doom, green metal від Botanist, новозеландський speed metal з чорнобильською назвою Stälker, trad metal з любов’ю до рифів та Бога від Wytch Hazel, crust, sludge та death metal в одному флаконі від Romasa, повернення трешерів Evildead та ліволіберальний феміністичний хардкор від War On Women у Weekly Digest 💥 Carcass – Despicable Ого, а з моменту виходу альбому "Surgical Steel" пройшло вже 7 років. Британці Carcass вирішили порадувати шанувальників чотирьохпісенним EP, який реально дражнить апетит перед альбомом "Torn Arteries", що мав вийти ще в серпні цього року, але був перенесений через пандемію. 💥 Mr. Bungle – The Raging Wrath Of The Easter Bunny "The Raging Wrath Of the Easter Bunny" — це перезапис thrash metal демо Mr. Bungle 1986 року та треки, що було написані тоді, але досі не були записані. На платівці також є кавери на S.O.D. та Corrosion Of Conformity. У записі цього альбому у складі Mr.Bungle взяли участь оригінальні учасники Майк Паттон, Трей Спрюанс і Тревор Данн, до яких приєдналися трешери з Великої Четвірки — Скотт Ян з Anthrax та Дейв Ломбардо зі Slayer. 💥 Nothing - The Great Dismal Nothing знову впоралися з тим, чого від них чекають — хітовий сонграйтинг, меланхолійна мелодійність, гучність і шум, альтернатива 90-х та шугейз. Голова може піти обертом і думки самі будуть вести темними коридорами, але ніхто й не чекав від Nothing іншого. 💥 Stälker – Black Majik Terror Speed metal альбом "Black Majik Terror" гурту з чорнобильською назвою Stälker з Нової Зеландії починається як і має speed metal альбом – з вісцерального фальцету, рок-н-ролу на максимальних швидкостях та гітарних соло. І цього буде предостатньо впродовж усього альбому. 💥 Wytch Hazel – III: Pentecost Третій альбом трад метал гурту, що фокусує свою лірику на середньовіччі та християнстві, але епічно та міфологічно, не проповідуючи при цьому. #neformatcomua #neformatweekly

​​Новий альбом жанрово різноманітного Ghostemane, EP від "лютих на машину" FEVER 333, осінній дум від Pallbearer, фрустрація від канадських панків PUP та більш андеграундні релізи: два страшні death metal альбоми, мелодійний black та середньовічний black, гаражний панк та хардкорний сладж у Weekly Digest від Шпината ⭐️ Ceremonial Bloodbath – The Tides Of Blood Дебютний альбом гурту натхнений Blasphemy, Sarcófago, Mystifier, Beherit, Archgoat, Mortician, Deicide і звучить максимально шизоїдно. Однозначно культ. ⭐️ Ghostmane – Anti-Icon В Америці він катав тури з хардкор-гуртами Jesus Piece, Harms´s Way, та з новою школою металу - Code Orange та Vein. Він раніше випустив "блек метал альбом" і бісить не лише стурбованих батьків, а й багатьох елітистів. Але даремно заперечувати – його суміш трепу, індустріального металу, хіп-хопу та стрьомного звучання приваблює слухачів. ⭐️ Pallbearer - Forgotten Days Четвертий альбом дум-гурту з Арканзасу, сповнений любові до класичного прогу, грузового класичного року і, звичайно ж, легендарних Black Sabbath. Емоційний, темний і мелодійний метал до пари погоді. ⭐️ PUP – This Place Sucks Ass Один з найбільш турячих гуртів серед емоційної панк-сцени. PUP звикли казати "This Place Sucks Ass" заїжджаючи в чергове місто з концертом, давлячись черговим сендвічем із заправки. Зараз же про тури і мріяти даремно, а все довкола і справді смокче сраку, тож PUP сублімують фрустрацію у новий EP. ⭐️ Undeath - Lesions Of A Different Kind Ще один страшний death metal альбом на цьому тижні. Брутальний, костоломний, роздираючий плоть метал. #neformatcomua #neformatweekly

​​Ми вже писали новини про The COW, рецензію на їхній дебютний EP, а тепер ще ділимося розмовою з учасниками гурту, бо вони того варті) Й ось, що можна прочитати в інтерв'ю: Михайло (бас/вокал): "Задайте собі такі питання: Скільки людей у віці від 14 до 25 може дозволити собі віддати 1000$ за якісний інструмент, та 1000–1500$ на те, щоб цей інструмент ще кудись встромить?))) Скільки гуртів може віддати 2000$ за найдешевший кліп? Скільки гуртів можуть віддати 500$ за трек "під ключ", а треків в тому LP 10)))? Тож і виходить, поки людина буде на це заробляти гроші, проходить певний час та набуття розуму замість дічі. Дурню навряд чи виплатять 1000$ зарплатні, а після тридцятки з копійками, коли людина вже може собі дозволити витрачати таку суму, взагалі кому нахуй той рок вже потрібен?)))) Ось і маємо "дикунів", які не мають грошей, та "благопристойних", котрі можуть собі дозволити, але вже забули, шо воно таке той рок." Дмитро (клавішні): "Більшість людей, навіть тих, які вважають себе творчими, рідко відходять від загальноприйнятих норм. Іноді така консервативність йде на користь, але Корова зараз знаходиться в іншому стані. Ми шукаємо свій шлях і подібні обмеження нам не потрібні, адже вони лише сповільнюють наш розвиток." Костянтин Б. (гітара/вокал): "Я вважаю, що завжди треба починати з себе. Не чекати що хтось приведе нас до цивілізованого світу раптом, а починати з особистої відповідальності. Тому що кожен з нас і є культура." Костянтин Н. (барабани): "Ми намагаємося робити все "правильно" в питаннях просування релізів, але розраховувати на великий відгук трохи наївно. Щоб бути популярним і комерційно успішним артистом, треба не так як ми музикою займатися (в Україні). Хоча свою нішу зайняти прагнемо."

​​Benediction дають топового смерть-металу, Spirit Adrift продовжують флагманство серед молодих думових heavy metal гуртів, Teloch з Mayhem навалив synthwave, Oh Sees випускають ще один альбом всього через місяць після попереднього, а ще – black metal, psychedelic doom, post-rock, нью-йоркський панк та документальний фільм про хардкор гурт у Weekly Digest. 🔵 Benediction – Scriptures Після 12 років мовчання Benediction без проблем демонструють, на що вони здатні, і випускають один з найкращих death metal релізів року. Дейв Інграм, останній альбом з яким у якості вокаліста Benediction був аж в 1998 році, повернувся і це однозначно додало платівці потужності. Жодного прохідного треку, нищівна подача, важкість і влучність. 🔵 Bergeton – Miami Murder Поки концертні тури через глобальну пандемію заморожені й у всіх є час погратися з тим, з чим давно хотілося, Мортен Бергетон Іверсен, більш відомий як Teloch, гітарист культових Mayhem, створив власний synth проєкт під назвою Bergeton і там все як треба. 🔵 Oh Sees – Metamorphosed Пройшов менш як місяць з моменту виходу альбому "Protean Threat", а невпинний Джон Дваєр видає новий реліз. Пісні для "Metamorphosed" були написані під час запису альбому "Facestabber" і видати їх важливо, тому що, на думку Джона, в цей складний час нам як ніколи потрібна вся музика, до якої ми можемо дотягнутися. 🔵 Sons Of Otis – Isolation Канадські психоделічні думстери Sons Of Otis розродилися першим за 8 років альбомом. Восьмий повноформатний альбом гурту з першого ж важкого рифу і впродовж усіх шести треків демонструє, що є ще порох у порохівницях. 🔵 Spirit Adrift - Enlightened In Eternity Spirit Adrift починався як сольний проєкт гітариста арізонського death metal гурту Gatecreeper Нейта Гаррета, але та суміш епічного думу та важкого металу (якого на цьому альбомі більше), який грає Нейт, настільки відгукнулася в серцях шанувальників, що Нейт пішов з Gatecreeper, щоб остаточно присвятити себе Spirit Adrift. І третій повноформатний альбом доводить, що таку ставку він зробив недаремно. #neformatweekly #neformatcomua

​​Направду складна та неоднозначна тема в добу карантину — концерти. Христина Шкірка розпитала тих, хто їх проводить (і не проводить), хто на них грає і хто відвідує (та не дуже), яка їхня мотивація та що з цим усім буде далі ⠀ Наведемо кілька коментарів, а решту матеріалу традиційно читайте на сайті ⠀ Антон Шкіпер, організатор Killdozering 2 та басист The Troubled:⠀ "На мій погляд, карантинні обмеження стосовно заходів далеко не досконалі, а в деяких випадках навіть просто не можливо на голову натягнути. Наприклад, якщо дотримуватись усіх дійсних улітку обмежень із температурним скринінгом, дезінфекцією приміщення, то локальні клуби можуть впустити десь приблизно 30 (плюс-мінус) глядачів, залежно від кількості квадратних метрів приміщення. Окремий момент про заборону фан-зон. Звичайно, що це не назвеш хорошими умовами для концертів та івентів. 20–40 людей не нагуляють касу на всі витрати. Клуб напалить світла, зробить закупівлю бару, видасть зарплату персоналу — і залишиться в мінусі, причому такому, що можна сміливо закриватись або продавати бізнес до кращих часів. Великі гіпермаркети, маршрутки та церкви працюють майже, як і завжди. Щоп’ятниці о 6-ій вечора в тому самому "Ашані" людей утричі більше, ніж зібрав Mayhem минулої зими в Bingo. Я не закликаю зараз нехтувати застереженнями в ситуації з вірусом, але також не зрозуміло, чому культурна діяльність в Україні виявилась крайньою." ⠀ Олекса Блїдий, учасника гурту Пращур:⠀ "Проте разом із цим рівень захворюваності в Харкові та області сильно підвищився, тож нову дату ми не поспішаємо оголошувати. Та не маємо жодних сумнівів, що Покруч ґїґ відбудеться, щойно настане сприятлива епідеміологічна ситуація. Нам хотілося б зробити це все якомога швидше, але якщо всіх скосить ця гидь, то хто ходитиме на наші концерти?" ⠀ Роксана Шеремет ,відвідувачка:⠀ "Я знімаю для Kharkiv Metal Concerts Video. Ми були активними фанами концертної діяльності. Але цей рік видався справді важким. Від карантину постраждали родичі, тому що ситуація, яка склалась у медицині з весни, погано вплинула на перебіг лікування хвороб. А ще, на жаль, у родинах деяких наших знайомих сталися летальні випадки від ковід. У такий важкий час раціональнішим для нас стало приділяти більше уваги рідним, взаємостосункам, здоров'ю. Тобто якщо коротше казати, то карантин на нас вплинув і результатом цього став перегляд занять та очікування нормалізації ситуації. Бо насправді ми оптимістично настроєні при проходженні такого етапу в житті музичної спільноти". ⠀ Atanas Bro, організатор Electric Meadow:⠀ "Якщо дозволити собі пофантазувати з приводу перспектив, то наше майбутнє за нелегальними фестами, концертами й вечірками для вузького кола вибраних. Більше фігурування в титрах secret place, більше фантазії та свободи. У цьому сценарії мене все влаштовує". ⠀ #neformatcomua

​​Новий альбом від емоційних Touché Amoré; Get Dead випускають найкращий, певно, альбом від Fat Wreck цього року; Hellripper продовжують видавати найкращі альбоми в жанрі; METZ стають все міцнішими, а ще осіння музика для розбитих сердець, готично-прикрашений хард-рок, який поєднує в собі любов до прогу та гранжу, австралійські грайндкор маніяки та Філ Ансельмо, британські панк-ветерани та death metal у новому Weekly Digest від Шпината. ⚡️ Get Dead - Dancing With The Curse Новий реліз від панків з Fat Wreck, які вдало поєднують у своїй музиці й акустичний сум, і хіп-хоп, і слабку долю. Продюсуванням альбому займалася продюсерська команда Жирного Майка - D-Composers, до яких приєднався Chris Dugan, звукоінженер Green Day. ⚡️ Hellripper - The Affair Of The Poisons Один шотландський парубок швидко захопив п’єдестал європейського black’n’roll. Воно й не дивно: жодного слабкого релізу у дискографії і "The Affair Of The Poisons" - не виняток! Тотальна вечірка від початку і до кінця, кличте друзів, відкривайте пиво і гоу! ⚡️ The Lurkers – Sex Crazy Британські панк-ветерани, які дали незабутній концерт у Києві у 2015-му, випустили новий альбом в оригінальному складі, запросивши, однак, крутих дівчат виконати вокальні партії на парі треків, що також освіжило звучання. Хоч би теж так панкувати у їхньому віці. ⚡️ METZ – Atlas Vending "Зміни неминучі, якщо ви щасливчик", - говорить гітарист / вокаліст торонтського noise punk гурту METZ Алекс Едкінс про четвертий повноформатний альбом "Atlas Vending". “Наша мета — залишатися в русі, рости природньо і поступово ". Голосно, круто, краще за останній IDLES. ⚡️ Venom Prison – Primeval Venom Prison все сильніше відсувають Arch Enemy на задній план у якості найпопулярнішого female fronted death metal гурту. "Primeval" - це перезаписані та покращені ранні EP гурту "Defy The Tyrant" та "The Primal Chaos" і два нові треки. Досить потужно! #neformatcomua #neformatweekly

​​Рецензія на Злидень - Сам собі ворог (2020) від Олександра Рожно Злидень – це український (з міста Дніпро), не зовсім типовий крастовий гурт, що охоплює досить широкий діапазон музичних стилів. "Сам собі ворог" – це вже третя, але найбільш амбіційна платівка гурту. Музично вона більш різножанрова й непередбачувана у своєму звучанні, ніж попередні два альбоми. До "Сам собі ворог" хлопці грали більш-менш рівний краст/неокраст з нальотом в дарк хардкор і, як цвях в домовину, добивали блек-металом. На крайньому релізі блек-металу стало трохи більше, причому як доволі швидкісного, так і середньотемпового (слухай "Вовк в овечій шкурі" та "Сам собі ворог"). Вокал став пронизливішим, а крастові рифи різкішими, більш чіпкими. ... Оскільки в Україні таку мішанину з темних жанрів мало хто грає, цей альбом звучить дуже самобутньо та сильно. Тут і прослідковується головна амбіційна фішка – закласти музичні підвалини, дати поштовх подальшому розвитку краст-сцени в Україні. В цьому контексті гурт Злидень справляє цілком позитивне враження про себе. Наскільки я зрозумів, в плані лірики "Сам собі ворог" є концептуальним альбомом, але при цьому всьому кожною композицією можна перейнятися окремо. Тексти психологічно важкі для сприйняття та депресивні, чого тільки вартують композиції "Два цвяхи" та "Коли втратив усе" – повністю просочені ненавистю до самого себе й одержимістю смертю. ... "Сам собі ворог" раджу як фанатам жанру, так і тим, що примкнули, оскільки альбом Злидень – музична екзотика, а це треба слухати і знати. На альбомі всього 7 треків, зіграних за всіма канонами сучасного приблекованого красту, що особисто для мене звучать як одна суцільна композиція, тому говорити про якісь прохідні чи хітові речі не бачу сенсу. Моя особиста порада — слухайте все скопом, так альбом розкривається на повну. Направду дуже згубна й емоційна робота. ... #neformatcomua #crust

​​Що як професійні літературознавці почитають тексти українських гуртів? Цікавий погляд збоку на 10 українськомовних пісень Обрій, Peredmova, Тулим та інших виконавців Тетяна Трофименко про Обрій "Королівство зачинених брам": "У текстах Обрію цікава прив’язка до середньовічної естетики лицарства: "королівство зачинених брам" — образ яскравий, легко візуалізується. Решта ж тропів більш зужиті: мільйони знедолених, залізний кулак, країна-тюрма, тотальний контроль. Утім, експресія death metal компенсує цю неоригінальність. Питання ще до "крихких міражів", що нібито = похмурим фортецям, зведеним на могилах: якщо автори наполягають на нездолАнності імперії, чому міражі крихкі?" Ростислав Семків про The COW — PLATO "Cподобався. Тут все дуже добре. Проте здається, що у композиції є багато зайвого. Сам текст — окей. Щоправда не дуже зрозуміло, що це Плато й хто це. Було б краще, якби замість Плато стояло щось предметніше. Наприклад, риба, яка мовчить і знає — це прикольно. Тут відсилки до "Fish knows" — саундтреку до "Arizona dream", яку виконали Iggy Pop і Goran Bregovic. У рядку "Відпочинь, чел, Як акула в океані" — важливий наголос. Загалом же все, як і має бути: доносять меседжі й текст доволі простий." #neformatcomua