Available now! Telegram Research 2025 — the year's key insights 
Slow down, sister! 🇺🇦
Open in Telegram
18+ et cetera. Рандом з думок, мемів і опитувань. Увага: в каналі при чаті — авторитаризм. Голос за кадром: @Ailisheba
Show more237
Subscribers
No data24 hours
No data7 days
-530 days
Posts Archive
Ну вот. А кто-то поймал зраду от того, что США не разрешают из своего оружия по России стрелять :)
Repost from N/a
Сегодня не скажу ничего нового: в ЗСУ нужна машина.
Да, в ЗСУ нужны примерно все машины, которые выпущены на планете :)
Конкретно тут собирают на машину и необходимое её наполнение для связистов 128 бригады, они сейчас на востоке.
Там сейчас мой отец, он связист, и имеет к этому непосредственное отношение.
Банку они сделали вот тут: https://send.monobank.ua/jar/zS1JQ3yo8
Давайте поможем им встать на колёса.
#бегущей_строкой
Вот потому-то психология, социология etc у нас и в жопе
(серьёзно, я уверена, что в Украине ситуация ровно такая же)
https://prosto.rabota.ru/post/filosofy/
#тактика_долбоёбов
Ух, а что случится, если изменить подход на ведение войск обратно в родной Норильск!..
#видео
Сюжет про героїв не в пікселі :) Усього сім хвилин відео. Подивіться обов'язково, і приготуйте носовички.
https://youtu.be/OFt_rjVxbyA
#своё
Не розумію чому, ну з якого дива
Хтось увійшов до нас в дім, і сказав нам - ви ось,
Ви молодці, а там, де я був - поганці
І у моїй сім'ї хтось радіє цьому
Так, ніби батько руку до нього тягне,
Ніби матуся його до себе горне,
Ніби прийшов чужинець - й одразу сонце
Нашу осяяло хату, до того темну.
Не розумію, друже. Чи то дурна я?
Чому кричати маю, зривати горло,
Чому себе не не слухаємо, чекаєм
Досі, коли прийде в пурпурових лахах
Новий пройдисвіт, і витягне свої ваги,
І витягне наші душі, і їх покладе
На одну сторону, ну а на іншу - голос
Тільки свій голос, один свій єдиний голос
Ніби він важить стільки, як важить небо.
Ми - у своєму домі! - цьому радієм!
Пурпур його кривавий, криваві руки
Ніби для нас білісіньки, як полотна,
Вивішені на сонці.
І ось він з нами.
Поки - лиш гість, що його ми до себе взяли.
Чи то уперше люди із цього роду
До нас приходять, ніби якісь пророки?
Чи то уперше, коли сидять гостями
А через тиждень лізуть в голови столу
І говорять, що дім наш, ти бач, поганий,
Зараз вони розкажуть, як треба краще
Бо ми хороші, але, всім відомо, дурні.
Друже, ми знаємо, що тут робити треба.
Скинути це закляття, підняти очі
Лахи оці - не пурпур, вони у крові
Кожен пророк у них ходить від дому к дому
Трупами хазяїв вистилаючи шлях для себе.
Бери рушницю, друже.
Ідем встрічати
Нових святих гостей - їм уже недовго.
