Турінформ Закарпаття: цікаво та корисно

Замок, де зустрічалася Ілона Зріні, ледь не зник. Але його врятували. 1682 рік. Сент-Міклош. Тут історичні джерела пов’язують Ілону Зріні з Імре Текелі - майбутнім очільником антигабсбурзького повстання. Зріні була не просто княгинею. Вона особисто обороняла Паланок від імперських військ. Минуло понад 300 років і вже сам Сент-Міклош опинився на межі руйнування. У 2001-му Йосип Бартош узяв замок в оренду. Вичистив, повернув сюди людей. Обов'язково відвідайте Чинадієво та Сент Міклош.

Куди в Ужгороді, щоб зрозуміти, як школа формувала Закарпаття? Турінформ рекомендує лекцію-екскурсію до Міжнародного дня грамотності. У старовинній школі із Синевирської Поляни говоритимуть про те, як на Закарпатті навчали дітей і як освіта впливала на їхню самоідентифікацію. Цікаво, що колись грамотність означала вміти читати, писати й рахувати. Сьогодні - ще й критично мислити та відрізняти правду від фейків. 10 вересня, 14:00. Закарпатський музей народної архітектури та побуту. Попередня реєстрація: +380 95 424 06 72.

Куди в Мукачеві 4 жовтня? У «Паланку» — обирати гетьмана. Мукачівський замок на один день повернеться в козацьку добу. Відтворять Січову раду, проведуть символічне обрання гетьмана, а ще будуть майстер-класи з ремесел, музики й танців. Це не просто історична реконструкція. Подія об’єднає ветеранів та їхні родини, ВПО, молодь і мешканців громади. 4 жовтня, 11:00–17:00, замок «Паланок». Турінформ рекомендує. Приходьте не лише дивитися — ставайте учасниками історії.

Знали, що на Закарпатті є гейзер? І він не десь у далекій Ісландії. Він у селі Вучкове, в урочищі Петровець. Природне джерело періодично викидає струмінь води на 4–6 метрів. Виверження триває близько 10 хвилин, а інтервал між ними залежить від сезону та природних умов. Вучкове відоме карпатською бджолою, але цей гейзер - ще одна причина звернути сюди з дороги Міжгір’я–Хуст. Турінформ рекомендує: збережіть локацію для наступної мандрівки Закарпаттям. А хто вже бачив цей гейзер?

Є в Хусті маршрут, на який варто виділити 2 години. Піднятися на Замкову гору, пішки просто з центру міста. Знизу гарний парк. А нагорі чекають руїни Хустського замку та панорама, заради якої варто трохи пройтися. Колись ця фортеця контролювала соляний шлях, сьогодні це одне з найкращих місць побачити Хуст згори. А ви знаєте Хуст добре? Що ще обов’язково варто побачити в місті? Є тут хтось із Хуста?

Куди в Ужгороді, щоб побачити Закарпаття очима художника? Турінформ рекомендує виставку «Мій рідний край» Вільгельма Береца - педагога, музейника, мистецтвознавця та представника закарпатської школи живопису. Майже 100 робіт: портрети, натюрморти, пейзажі Рахівщини, Верховини, Ужоцької церкви. Виставка працює до 16 вересня в художньому музеї в Ужгороді. Джерело: Закарпатський обласний художній музей ім.Й.Бокшая

Моцарт, якого легко не помітити в Ужгороді У дворику музичної школи на Волошина сидить Вольфганг Амадей Моцарт. Маленький бронзовий геній з’явився тут 27 січня 2015 року, саме в день народження композитора. Автор скульптури Михайло Колодко. А місце обрали символічне: поруч навчаються діти, які, можливо, теж колись створять щось велике. Шукайте Моцарта за адресою: вул. Волошина, 11.

Зазирніть туди, куди стороннім вхід зачинений! Сьогодні в Ужгороді Muse travel запрошує на авторську екскурсію Тетяни Літераті «Історія однієї вулиці: вулиця Михайла Лучкая» в Ужгороді Дізнайтеся, як змінювалася ця куточка Ужгорода, хто тут жив і які секрети ховаються за фасадами. Головна фішка - можливість зазирнути всередину одного з історичних будинків і побачити місце, зазвичай приховане від перехожих. 6 вересня о 14:00 Збір: Перехрестя Волошина та Корзо (біля дяді Колі) До 2 год Вартість 250 грн

В Ужгороді є правило, яке розумієш лише на третій день: каву тут не п'ють на бігу. Це не просто напій, а привід зупинити час, зустріти знайомих і обговорити новини. Традиція міцного еспресо прийшла сюди з часів Австро-Угорщини. Закріпилась в минулому столітті й залишилася назавжди. Найкраще взяти філіжанку в кав'ярні Punto G на Поштовій (з собою), сісти на набережній річки і просто спостерігати за річкою. Приїздіть відчути цей спокій на День міста Ужгорода 18–20 вересня 2026 року.

У Карпатах досі стоять кордони держав, яких давно немає. На хребтах Закарпаття можна побачити кам’яні стовпчики з літерами P та CS. Це знаки польсько-чехословацького кордону 1918–1938 років. Тоді Закарпаття було частиною Чехословаччини, а сусідня Івано-Франківщина - Польщі. Сьогодні ці камені фактично опинилися на межі двох українських областей. Поруч - окопи й бліндажі Першої світової. Можна пройти сучасним кордоном і буквально наступити на історію

Коли гриби та пиво стають тортом? Ні, це не жарт і не солоний десерт! Саме ці локальні символи Свалявщини надихнули кондитерів на створення легендарного торта «Свалява». Замість експериментів довершена класика: сушені гриби надихнули на багатий горіховий профіль, а пінне пиво на повітряне безе та суфле. Усе це огорнуте шоколадом із приємною ягідною кислинкою! Ще один солодкий сувенір Закарпаття, який мусить спробувати кожен. Куштували вже?

Бігти виноградниками? На Закарпатті це вже традиція. 13 вересня у Пістрялові відбудеться 9th Wine Run це 4 км виноградниками Шато Паук. Старт о 10:00. Це фінал «Ліги плюща 2026». Цього сезону учасники вже бігли сакуровими алеями, лавандовими полями, пасовищем буйволів і чайною плантацією. Фініш сезону серед виноградників. Учасники всіх забігів отримають ексклюзивну нагороду Турінформ Закарпаття - лише актуальні та цікаві анонси.

Скільки історії можна відкрити за одну годину? В Ужгороді — безкоштовно. 4 вересня в Ужгородському замку проведуть тематичну екскурсію «Доторкнись до історії». Минуле замку, його архітектура, люди та події, які формували історію Закарпаття, — не з підручника, а просто перед вами. 4 вересня, 15:00 Закарпатський краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького Збір біля макету замку. Вхід вільний. Турінформ стежить за актуальними подіями та відбирає те, що справді варто відвідати.

Ну що, цей день наближається https://tourinform.org.ua/den-mista-uzhhorod-2026-daty-detali-ta-yak-splanuvaty-idealni-vykhidni

Ви точно знали? Що в Ужгороді є ліфт, який не зупиняється між поверхами? Патерностер у будівлі Закарпатської ОДА працює з 1936 року. Його кабінки постійно рухаються по колу - заходиш на ходу й так само виходиш. 14 кабін, швидкість 25 см/с. Що б усі встигали. А найцікавіше: ліфт зберіг близько 99% оригінальних деталей. Ми звикли бачити його як «старий ліфт». Частина історії Ужгорода, який працює вже 90 років. Скільки разів ви проходили повз будівлю ОДА і навіть не знали, що там є? Чи знали? Якщо цікавить екскурсія, ставте 🔥 Якщо знали 👍

Так, цього літа Синевир справді помітно обмілів. Причина, яку називає НПП «Синевир», це тривалий дефіцит опадів: притоки ослабли, а вода продовжує природно відтікати. І це не вперше: рівень озера природно коливається на 4–7 метрів залежно від водності. Ми в Турінформі стежимо за ситуацією. Будемо показувати, як змінюється Синевир і коли «Морське око» знову набере воду.

Це не романтика Карпат. Це зима, яку готують уже зараз. Те, що на фото, це заготівля кормів для худоби. Висушена трава має годувати овець зимою, що б ті змогли літом дати молоко. У горах якість молока починається не на молокозаводі, а з луків: висота, різнотрав’я, сіно, чисте середовище й щоденна праця господарів. За кожним шматком бринзи чи сиром із гір місяці роботи, які турист часто просто не помічає.

На околиці селища Дубове, на території рибного господарства «Гірська форель», на березі річки Тересви споруджуно бетонний монумент, пам’ятник опришку Григору Пинті Опришок Григір Пинтя є популярним персонажем закарпатського фольклору. Про найвідомішого розбійника Марамороша складено легенди, пісні, написані дитячі книжки. Джерело: Дубівська громада

Чи знали ви? Що під будівлею Ратуші в Мукачево була у свій час автозаправка? На фото АЗС 1950 рік. Може хтось знає історії про це? Чи має ще старі фотографії цієї заправки? Нас читають в Мукачево?

Цікаво про картоплю в Закарпатті. Чи знаєте ви, що офіційна поява картоплі на території Закарпаття зафіксована у 1770 р. Було видiлено великі площi під картоплю. У окремих селах її називають крумплі, ріпа, бандурка, ґруля, буля, компітери. Першими в наш край картоплю привезли німецькі колоністи, так звані шваби, що активно поширювали прогресивні методи господарювання. В Саксонії та на півдні Німеччини, звідки прибувала більша частина переселенців, картоплю називали “земляною грушею” (Grundbirne > в різних діалектах grumbeer, krumpir). Так в нашій мові з'явилось найпоширеніша назва крумплї. Цікаво, що в залежності від регіону, в однині слово може бути як чоловічого роду (крумпиль — долини Ужа та Латориці), так і жіночого (крумпля — долина Боржави та Уґоча).