Закнижжя!

Важкий і травматичний досвід варто не тільки осмислювати, але і згадувати, і перепроживати. Щоб з травматичного він перетворювався на біографічний. Я хотів поговорити про це давно і запросив Іру Саліхову, давно її знаю, ціную і ми давно дружимо. І вона погодилась чесно поговорити про цей досвід. Іра - волонтерка і громадська діячка, не тільки прожила в окупації, але весь час активно волонтерила і служила іншим людям попри те, що це було неймовірно небезпечно. ✅ Що підтримувало в той період? ✅ Яким був Херсон до початку великої війни? ✅ Історії в окупації, які дуже ранили ✅ Роздуми про те, що кожному потрібен свій час на адаптацію; ✅ Книги, які підтримають вас у важкий період Запрошую до перегяду Розділи відео: 0:00 Тема 0:46 Гостя - волонтерка, Іра Саліхова 1:18 Дісклеймер: якщо ці спогади все ще болять, може краще не дивитись; 1:57 Тема Херсона цікава не менше ніж 1,5-2 млн людей; 3:10 Яким був твій Херсон до Великої війни? 6:10 Яким був мій Херсон для мене; 7:20 "Я почала любити це місто, коли повернулася в нього" 7:41 Досвід окупації. Як все почалося? 11:45 Координація від міськради була досить хаотичною; 15:00 Волонтерська ініціатива "Котики-патріотики" 17:24 Ми відправляли ліки з Заходу України в Херсон 18:52 "Ми відправляли ліки всередині окупованої області" 20:01 "Коли звільнили правобережну Херсонщину - стало справжньою трагедією неможливість відправляти ліки" 20:50 Що було підтримкою тобі? 22:35 Що доїхати з Запоріжжя в Херсон треба було перетнути 63 блокпости; 23:35 Іноді вдень до нас падало 400-500 заявок на ліки; 24:21 Невдячні люди зустрічались всім волонтерам 25:29 "Привезіть нам безлактозний сир" 25:56 "На вулиці небезпечно, там окупанти, просто привезіть нам продукти, бо у нас дорогі собаки" 26:42 Історії з окупації, як сприймаються зараз? 27:55 Коли ми виїжджали, нам не пощастило і закрили виїзд через коротший шлях; 30:08 Окупант мені і каже: "Я знаю, што у вас в колоннє єсть криса" 31:12 Позитивні історії тих, хто зміг! 32:36 Історія про торт "Херсон" 34:17 У кожного є свій період адаптації до нового життя; 35:17 Книги, які допоможуть прожити важкий досвід! Віктор Франкл "Людина в пошуках справжнього сенсу" 35:45 Едіт Еґер "Вибір" 35:56 Сьюзен Кейн "Цінність смутку" 36:25 БЛІЦ. В чому сила? 36:29 БЛІЦ. В чому сенс? 36:49 БЛІЦ. Що зараз потрібно всім українцям? У нас вийшла тепла і щира бесіда. Щиро запрошую до перегляду. Радію, що була така можливість. Підписуйтесь на мій телеграм канал:

******** Якщо вам потрібна консультація ци терапія - будь ласка, напишіть на пошту [email protected] з темою "Консультація / терапія". #херсон #окупація #війна

Я бачу прірву між військовими і цивільними. І коли я познайомився з Ігорем, військовим офіцером, 2 місяці тому в шпиталі, то зрозумів, що він може поділитись своїм досвідом і внутрішньою силою, якщо і коли захоче. Ігор Халабурда — командир батареї, який при контрнаступі втратив 2 ноги і око. Це він, той хто керував тими САУ Цезар, які передавати нам західні партнери. Під його командуванням було 80 людей. Але він не посилав їх на завдання з тилу, а завжди йшов з ними. А ще він дуже сильний духом і оптимізмом своїм неймовірно заряджає. Ми спілкуємось з лютого і вже є довіра. У мене давно є бажання зменшувати прірву між цивільними і військовими, яку я бачу. Ще більша — до людей з інвалідністю. Страх підійти, нерозуміння яка допомога потрібна, доволі дивні ідеї дати 5 гривень людині на кріслі колісному. Нещодавно він сказав, що з радістю готовий поділитись. І от я поїхав за ним в шпиталь, це 40 км від студії, забрав Ми провели разом 5 годин, 1.5 години в одну сторону, півтори години в іншу і в студії. І я неймовірно радий, що така сильна і гідна людина поділилась своїми думками і досвідом. Розділи відео: 0:00 Тема і чому я говорю про це 1:12 Гість - Ігор Халабурда і його роль у війні 3:44 Як він отримав поранення 5:59 Що підтримувало його в найтяжчий період поранення; 9:05 Приїхав за рульом автомобіля Сергій без кінцівок і показав, що життя далі є 9:31 Що відчуває людина з ампутацією, коли їй на вулицю сують гроші; 11:15 Мені обідно, шо не зупинився ні один бізнесмен, а звичайний дідусь 12:10 Протези від держави у нас ідуть безкоштовні 12:48 Що допомагає військовому при суіцидальних думках; 13:59 Дзвінок в ефір 15:36 Як підійти до військового з пораненням чи ампутацією? 16:45 Не завжди я готовий прийняти допомогу. Я хочу всім довести, що я сильний попри протези 17:15 Іноді навіть слово є підтримкою, коли людина питає про допомогу 17:22 Червоні прапорці в розмові з військовим 18:51 "Кожен із нас пройшов своє пекло" 19:56 Ще кілька заборонених фраз в розмові з військовими; 21:26 Ті, хто воює по-справжньому - не буде розказувати. Це його хрест 22:50 Місточок між цивільними і військовими - як реально допомогти; 24:18 "Він бере 20 гривень і кладе в мій стакан з кавою" 25:18 Часто люди хочуть допомогти з почуття провини, що вони не воюють 26:10 У мене через місяць протезування ока - мені мовчки зібрали 25 тисяч 27:14 Що робити тим, хто втратив кінцівку і їх родичам? 28:24 Фантомні болі - що це? 30:39 Родичам військовослужбовців, які втратили кінцівки, що порадиш? 30:56 "Папа ти мені любий потрібен!" 31:44 Книги, які допоможуть пройти складний період; 33:13 Ключове послання від Ігоря;