Рощин Говорить

Якщо ви хочете поржать з того, що у штатах вважають "військовою журналістикою" - подивіться "Повстання Штатів". Якщо ви хочете поридати, подивіться "20 днів в Маріуполі". Якщо у вас є друзі / знайомі на Заході, змусьте їх подивитись спочатку перше, потім почитати на це перше відгуки критиків (про те, який це ахуєний фільм), а потім подивитись друге. А потім почитати коментарі Діснея, чому вони вирізали нагородження "20 днів..." з ТВ версії Оскара. А потім запитайте схуялі США вже півроку блокує руками трампістів допомогу Україні? І що вони особисто про це думають. На "Повстанні Штатів" в IMAX я ржав. Починаючи з того моменту, коли штурмовий підрозділ бере з собою скажених журналістів і тампонує поранення в живіт, з якого фонтаном б'є "кров" (хто проходив базовий курс по першій мед. допомозі зрозуміє). В цьому кіно рівень розуміння теми на рівні "уліточка". Але виглядає так, що країні, яка вже десь 150-200 років не знала повномасштабних війн на своїй території така "казочка" зайде на ура. 20 днів в Маріуполі - це оголений нерв. Я матюкався вголос, коли побачив в кадрі йобану пізду (інста-блогерку) з розбомбленого пологового будинку, яка потім вибралась в рф і розповідала про те, що "не все так однозначно" і "українські нацисти бомблять цивільних". Хоча ось тут от на камеру видно, як українські військові витягають її з під завалів. Я тричі виходив на перекур, бо мене крило флешбеками, що пздц. Імхо, для 3D ефекту ці два фільми треба дивитись саме в такому порядку. Один за одним. З перервою в один день для осмислення.

Одна з моїх болей в роботі, що мені складно пояснювати деякі речі, використовуючи метафори з ігор, книг та кіно класики але іноді і рушниця стріляє

Цієї п'ятниці, 12 квітня, буду виступати в Києві на WhiteHatTea! 👉Тема? «Психологія прийняття рішення. Як покращити конверсію ваших воронок» Поговоримо про те, як люди приймають рішення в простих і складних продуктах. Чим відрізняється купівля моркви від купівлі навчання чи секс-іграшок. Як працюють узагальнення і рамкові сенси. І коли це добре, а коли погано для конверсій. Чому сенси не працюють без глибокого розуміння базових метрик. І як саме сенси допомагають ці метрики вирощувати. При цьому розмова в основному буде будуватись на питаннях / відповідях. Коротше, має бути цікаво. 👉Що це? Чайна церемонія - нетворкінг. Лампова зустріч для якісного спілкування за життя, роботу та бізнес 👉Для кого? Топові спеціалісти у діджитал сфері, маркетингу, власників бізнесу та сервісів. 👉30 хвилин доповідь. Далі п'ємо чай та відпочиваємо 👉Коли? 12 квітня о 18:00 👉Кіко коштує? 1500 грн 👉Куди сплачувати? https://send.monobank.ua/jar/AS1ojvpR8R Для запису написати в приватні https://t.me/olexander_live 👉Де все буде? Чайний артпростір Just Punk Tea (https://www.instagram.com/justpunktea/) на вулиці Василя Тютюнника 58/1, Київ Залишилося всього 8 місць

Я хз прав я чи ні в цьому переконанні. Але мій досвід мене навчив виходити з позиції, що я правий рівно до того моменту, доки не доведено зворотнє. Бо ніц не можливо зробити, якщо постійно сумніватися в своїх експертизі, навичках і судженнях. Тому, якщо я так бачу, то це правильно. Якщо хтось думає інакше - аргументи на стіл і будемо думати разом. Якщо аргументів на столі не має, то вперед. Їбашимо і посміхаємось. Іноді зі сторони мені здається це надмірною самовпевненістю... але я ж знаю, що це захисний механізм від надмірних сумнівів. От так воно якось і працює.

Щось перебирав старі фотографії та знайшов себе 10 років тому...

Це вже навіть не смішно. Бо психічні захворювання не смішні. В столиці держави-терориста відбувається теракт. Інша квазі-держава-терорист бере на себе відповідальність за теракт. Держава-терорист «не вірить» (здається це вперше в історії такий прецедент) і звинувачує в теракті іншу державу, в якій держава-терорист сама регулярно влаштовує теракти та проти якої веде повномасштабну війну. Квазі-держава-терорист погрожує новими терактами через катування її терористів. Держава-терорист продовжує наполягати на своїй версії, яку нездатна нічим підріпити, і до купи звинувачує інші держави в участі в підготовці теракту та погрожує терактами у відповідь. При цьому все, що рф може зробити Україні, вона і так вже робить. Тому по факту можна нічого не робити, А от якщо визнати, що це ІДІЛ, то треба ж якось реагувати. Інакше ти терпіла, а не пацан. Виходить, що русні треба чекати нових терактів.

Вже давно такого не було, щоб ППО починало працювати через кілька секунд після початку тривоги. Прям посеред міту майже миттєво дьорнувся в коридор, бо явно балістика. Не ігноруйте тривоги, бо уламки можуть впасти будь-куди.

Це я роблю вигляд, що я студійний гномик і в теорію маю бути невидимий. Вчора записали вже третє GoIT Talk Show. Говорили про жінок в IT. Трошки замахався, але завтра знову понеділок і скоро починається Q2. А це означає планування, OKR, KPI і інші страшні слова, з якими доведеться мати справу.

І ще одна історія від барбера... Під час стрижки ми не говоримо. Бо я не дуже комунікабельний. І навіщо людину відволікати від роботи. Я зазвичай якісь інтерв'ю слухаю. Он вчора слухав якраз про те, як Refocus закрився. А от після стрижки зробили кави і пішли на перекур. І трошки розбалакались. Так ось він сказав, що останнім часом половина його клієнтів виїхала закордон. Вони прям приходили і казали, що це остання стрижка. А частина з тих, хто залишився, думають над тим, як порішать за білий квиток. А барбер тачки ганяє для ЗСУ, їбашить збори з друзями і т.д. Ну і я теж багато чого роблю по мірі своїх скромних сил. Ну ми з ним разом поплювались з цього. І розійшлись до наступного разу. В мене є один давній знайомий, про якого я точно знаю, що він Тису перепливав. І я чітко розумію, що ніколи в житті не подам йому руки. Бо це мерзко. І я не розумію, як він в очі дітям буде дивитись. І що розповідати про війну. Якось трошки сумно стало. Що люди, які +/- щось реально заробляють, щоб ходити до барбера за норм прайс, при цьому в статистично значимій пропорції виявляються тими самими мамкіними кукурузінками. І готові реально ставити собі чорну мітку на біографії, шоб тільки не випадати з "зони комфорту". Я цього реально не розумію. Для мене це якось настільки за гранню, що я не можу це раціоналізувати взагалі.

Як пуші впливають на ретеншн та частотність покупок Вчора нарешті доїхав до свого барбера. І лише тому, що він дослухався моєї поради. Я йому колись сказав... Ось дивись, я до тебе в середньому приїзжаю раз на 2 місяці. Коли вже так заростаю, що на лісовика схожий. Бо поїздка до тебе - це рішення, яке мені треба прийняти. А оскільки це не пріоритетна задача, то мені простіше не приймати рішення взагалі, доки не почне припікать. А по хорошому треба стригтись щомісяця, щоб завжди норм виглядати. І я це головою розумію. І не проти. І твоя задача - допомогти мені прийняти рішення про поїздку для тебе. Для цього достатньо просто запланувати собі в календар і в певний момент написати мені «Привіт. Пора постригтися. На коли тебе записати?» І тоді ми вже приймаємо рішення про час запису, а не сам його факт. В результаті я виглядаю збс і не заростаю. За що вдячний тобі. А ти з мене починаєш заробляти в 2 рази більше на одиницю часу. І теж мені за це вдячний. Всі в виграші. Все що треба - просто 1 повідомлення. І в ТГ, який я читаю. А не в вайбер, блт, який я взагалі не відкриваю. І якщо таке зробити з усіма клієнтами, то це просто x1.5 мін до доходу на рівному місці. До нього не одразу дійшло. Він декілька місяців тупив. Але потім почав проактивно мені писати. Ще й допродав мені якусь мазьку для фіксації волосся. Ну молодець, же ж.