Приходько про Польщу

Твіт міністра закордонних справ Радослава Сікорського. До слова, засідання Капітули все ще триває. Якщо все розпочалося вчасно, то засідають понад три години.

Туск звернувся до Навроцького та Зеленського.

p.s. Тоді Верховна Рада проголосувала за закон, яким, зокрема, воїнів ОУН і УПА визнано борцями за незалежність України.

Ось-ось розпочнеться засідання Капітули Ордена Білого Орла, яка висловить свою позицію щодо ордена Володимира Зеленського. Втім, остаточне рішення ухвалюватимуть президент Кароль Навроцький і прем'єр-міністр Дональд Туск. А поки факт із минулого. У 2015 році до президента Анджея Дуди зверталися родини жертв Волинського злочину з проханням позбавити ордена президента Петра Порошенка, який отримав його від попереднього президента Броніслава Коморовського. Тоді священник Тадеуш Ісакович-Залеський (нині покійний) писав, що під час візиту президента Коморовського до України Верховна Рада ухвалила закон, який, за його словами, прославляв «злочинців з ОУН-УПА» та передбачав покарання за спроби їхнього очорнення. Цей закон був підписаний Петром Порошенком попри численні польські протести, наголошував Ісакович-Залеський. Тоді цей крок з боку України, зроблений у день візиту польського президента, справді викликав хвилю критики, зокрема й серед коментаторів в Україні. Багато хто характеризував його як необдуманий. Деякі аналітики писали, що варто було б зачекати хоча б добу й ухвалити закон не в той день, коли польський президент виступав у Верховній Раді.

Сьогодні до Лондона президент Зеленський вирушив не з польського Жешува, а з аеропорту в Кишиневі. Як пише «Європейська правда», борт президента вранці вилетів із місця базування в Польщі до Молдови, а звідти вже — до Великої Британії. Чи Україна все ж вирішила змінити аеропорт для закордонних візитів на тлі напруження з Польщею? Наразі жодної офіційної інформації не було.

Кирило Буданов провів два дні у Варшаві. Українська делегація зустрілася з представниками уряду та президентського оточення. З польського боку читаємо комунікати про донесення позиції Варшави. І уряд, і президентський палац у цій справі зайняли тверду позицію та говорять одним голосом. З українського боку офіційних коментарів щодо візиту до Польщі немає. Про конкретні результати зустрічей нічого невідомо. Те, що Київ направив до Варшави одного з найвпливовіших представників української влади, свідчить про серйозність ситуації. У Києві шукають вихід, як зменшити напругу. Як пише воєнний кореспондент Матеуш Ляховський для Wirtualna Polska, посилаючись на неофіційні розмови, серед варіантів розглядаються зміна назви підрозділу та видача нових дозволів на ексгумацію жертв Волинського злочину. Завтра відбудеться засідання Капітули Ордена Білого Орла. Позбавлення ордена матиме серйозні символічні та політичні наслідки для польсько-українських відносин, і саме в цьому полягають головні побоювання, а не в самому факті позбавлення нагороди як такої. У Польщі деякі коментатори переконані, що позбавлення Ордена також вдарить по міжнародному престижу Польщі. Як пише історик і політолог Славомір Дембський, позбавлення Ордена Білого Орла надіслало б світу сигнал, що Варшава не ставиться серйозно до власних найвищих нагород. Крім того, Польща нагородила Зеленського за опір російській агресії, а його нинішнє рішення щодо найменування підрозділу жодним чином не заперечує його попередніх заслуг. Якщо з українського боку не буде кроків, які б знизили рівень напруги, важко уявити, що президент Кароль Навроцький змінить свою думку щодо позбавлення ордена, навіть якщо Капітула ухвалить інше рішення. Зрештою, висновок Капітули має лише рекомендаційний характер.

Наступна зустріч Буданова у Варшаві пройшла з керівником Бюро нацбезпеки Бартошем Ґродецьким. «На прохання української сторони сьогодні я провів зустріч із Кирилом Будановим, під час якої ми обговорили наслідки присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» імені "Героїв УПА”», — повідомив Ґродецький. Він представив Буданову позицію президента Кароля Навроцького, а також очікування польської сторони від України.

Марчін Пшидач прийняв у Бельведері Кирила Буданова, — повідомляє канцелярія польського президента. «Розмова стосувалася двосторонніх відносин, зокрема й історичних проблем, пов’язаних з останніми рішеннями української сторони».

Віцепремʼєр, міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш зустрівся з керівником ОП Кирилом Будановим. Далі за планом має відбутися зустріч з керівником президентського Бюро міжнародної політики Марчіном Пшидачем.

Нове опитування від Super Express. Позбавлення українського президента Ордена Білого Орла підтримують 52% опитаних поляків. Проти — 24%. Стільки ж людей не мають думки цього питання. Тільки нагадаю, що ще декілька місяців тому серед іноземних лідерів найбільшу довіру серед поляків мав саме президент України Володимир Зеленський — 49%. Потім йшов Макрон — 36%. Далі Мелоні — 35%. Урсула — 31%. Трамп — 25%.

Сьогодні Туск також сказав, що реакція президента Навроцького на рішення Зеленського була цілком зрозумілою. «Сам, можливо, я б відреагував інакше, але — кажу це також українським друзям — ніхто не розділить поляків, уряд і президента у питанні війни Росії проти України, але також і в питанні історії», — сказав прем’єр. Ще кілька днів тому Туск казав, що ідея Навроцького про позбавлення ордену є таким самим кроком, як і рішення президента України щодо найменування на честь УПА. Але тепер риторика інша. Зверну увагу на суто внутрішньополітичний аспект у Польщі. Питання позбавлення ордена Зеленського може стати черговою сторінкою конфлікту між президентським палацом та урядом. Президентська канцелярія перекине м’яч на бік уряду. Спочатку Туск критикував Навроцького, але тема надчутлива для суспільства, нинішні настрої дають зрозуміти, що більшість поляків обурені рішенням української сторони. На порозі парламентські вибори. Відповідно, якщо Навроцький таки вирішить позбавити Зеленського ордена, Туск матиме мало простору для маневру. Вибір такий: або поставити свій підпис, що може збільшити напруження в польсько-українських відносинах, або проігнорувати рішення Навроцького, посилаючись на позицію деяких юристів, що рішення президента в цьому випадку не потребує контрпідпису прем’єра. Але медійно це може виглядати як непідтримка позбавлення ордена і викличе хвилю атак. Gazeta Wyborcza писала, що Туск таки підпише рішення. Інші медіа натомість мають інші сигналі і пишуть, що ні — підпису не буде. У цьому контексті звернув би увагу на текст Міхала Коланки з Rzeczpospolita. Він пише, що у Туска можуть бути й інші варіанти: заручитися підтримкою важливих авторитетів, які висловилися б проти позбавлення ордена, Туск би послався на їхній голос і так би зняв відповідальність за відмову підпису з себе; використати так званий red herring — тему, яка відвернула б увагу суспільства; або ж розраховувати, що українській стороні вдасться знайти вихід із ситуації. Тут, зрештою, багато залежить від того, чим закінчиться візит Буданова. Це показує, наскільки на різних площинах нинішнє напруження має для кожного свою політичну вагу.

Буданов зустрівся також з міністром координатором спецслужб Томашем Сємоняком. Речник підтвердив.

Кирило Буданов уже зустрівся з віцеміністром закордонних справ Марчіном Босацьким. В польському уряді кажуть, що зустріч відбулася на прохання української сторони. Разом із Будановим до Варшави приїхали Ірина Верещук та Сергій Кислиця. Як повідомив речник МЗС у розмові з PAP, Босацький наголосив, що рішення президента Володимира Зеленського викликало біль і обурення в польському суспільстві, яке підтримує Україну від самого початку російської агресії. Він зазначив, що взаємні відносини мають будуватися на основі історичної правди, поваги до жертв і діалогу. Завтра відбудеться зустріч із міністром оборони Владиславом Косіняком-Камишом та Марчіном Пшидачем, який у канцелярії Навроцького відповідає за міжнародну політику. А щодо Туска, то він сьогодні перебуває на Балканах, де проходить саміт ЄС. Але він також прокоментував ситуацію і сказав, що українська сторона сама спричинила проблему, тож нехай тепер і шукає рішення. «Наразі тривають переговори мого оточення із керівником адміністрації президента Зеленського паном Будановим (...). Наразі вся відповідальність лежить на українській стороні, яка має якось залагодити цей абсолютно непотрібний конфлікт щодо історичних інтерпретацій», — сказав Туск.

Протягом найближчих годин до Варшави приїде керівник ОП Кирило Буданов. Він має зустрітися, зокрема, з представниками польського уряду. Про це неофіційно повідомляє Onet. Тема: напруження у відносинах. Ймовірно, зустріч відбудеться й з міністром оборони Владиславом Косіняком-Камишом.

Gazeta Wyborcza пише, що якщо Навроцький позбавить Зеленського ордена, Туск не чинитиме жодних перешкод. Принаймні так кажуть в оточенні прем’єра. Туск не піде проти думки більшості, до того ж він має схожу точку зору щодо УПА. Як сказав виданню один із міністрів, від Туска можна хіба що очікувати коментаря, що Зеленський отримав нагороду за боротьбу з Росією. «Але перш за все Туск не братиме жодної участі в процесі ухвалення рішень у цій справі. Якщо доведеться поставити підпис, то він його поставить, але нічого більше», — прогнозує співрозмовник. Як відомо, рішення президента про позбавлення ордену вимагає ще й додаткового підпису прем'єра.

Щойно Міноборони Польщі опублікувало звернення міністра Владислава Косіняка-Камиша щодо польсько-українських відносин. «Неможливо будувати справжнє партнерство, просячи одну зі сторін замовчувати свій біль. Польща не очікує від України зречення власної історії. Однак ми очікуємо розуміння того, що існують символи, яких українська держава не повинна робити покровителями своїх інституцій і формувань, якщо вона хоче, аби у їх відносинах з Польщею була довіра». https://youtu.be/UisA94OP8cg?si=GT0093HKwuk8FxRM

Сім польських діячів написали відкритий лист і закликали польських політиків утриматися від загострення конфлікту з Україною через рішення про присвоєння одному з українських військових підрозділів почесного найменування «Героїв УПА». У соцмережах можна побачити дописи деяких польських журналістів та інтелектуалів, які критикують Варшаву. Українські медіа охоче перекладають і поширюють такі тексти. Такі голоси важливі. Вони є частиною польської дискусії про Україну, історичну пам’ять та майбутнє двосторонніх відносин. Так автори також висловлюють свою незгоду з окремими діями польських політиків. Водночас, щоб зрозуміти можливий подальший розвиток подій і ймовірні рішення польської влади, варто дивитися насамперед на суспільні настрої. Наприклад, свіже опитування показує, що майже дві третини громадян Польщі вважають, що рішення президента Зеленського негативно вплинуло на їхнє сприйняття польсько-українських відносин. 65,2% респондентів вважають, що це рішення погіршило їхнє ставлення до відносин між двома країнами. Протилежної думки дотримуються 15% опитаних. Тому сьогодні можна побачити широкий консенсус у польській політиці щодо необхідності реагувати на рішення Києва. Відмінності між лівими та правими політиками полягають переважно не в оцінці самої ситуації, а в тому, якою має бути відповідь Варшави. Одні політики пропонують жорсткіші кроки й прив’язують історичну пам’ять до вступу України в ЄС. Інші ще шукають формулу, якою ж мати бути реакція Польщі. Тому для розуміння того, як можливо діятиме Варшава, важливо брати до уваги не заяви окремих авторитетів чи відкриті листи, а ширший суспільний контекст, у якому насправді політики ухвалюють рішення.

Рік тому Кароль Навроцький переміг у другому турі президентських виборів. Пам'ятаю тодішню атмосферу виборчого штабу кандидата. Навроцький ішов із Тшасковським ніс у ніс. Усі розуміли, що результати виборів визначать не мільйони, а сотні тисяч голосів. За 17 хвилин до закриття дільниць і оголошення екзитполів Навроцький разом із дружиною та дітьми прибув до «Малої Варшави» — бізнесово-культурного простору у варшавському районі Прага. Гості почали перешіптуватися: «Кароль приїхав, Кароль приїхав». Обійми, рукостискання, селфі, смолтоки. Було видно, які нерви приховуються за посмішкою кандидата. Напруга відчувалася і серед відвідувачів штабу. Усі втупилися в телефони. Навроцький вийшов на сцену, а о 21:00 ведучий оголосив результати екзитполу: Тшасковський — 50,3%, Навроцький — 49,7%. «Нічия» — так тоді обережно охарактеризували ці результати зі сцени штабу. Присутні кричали: «Кароль, Кароль!». Виступаючи, історик сказав, що зранку Польща прокинеться з президентом Навроцьким. Одна з діячок партії тоді поділилися: «Можливо, навіть краще, що екзитпол не на нашу користь. Ліпше радіти завтра, ніж зараз впасти в ейфорію, а потім, після підрахунку голосів, горювати через поразку». І мала рацію.

Рішення президента Зеленського присвоїти Центру спеціальних операцій «Північ» ім'я героїв УПА мене не здивувало. Як каже відомий вислів, all politics is local, і тут причиною також стали внутрішньополітичні процеси в Україні. На жаль, інколи внутрішня політика вступає в суперечність із зовнішньою політикою, і тут ми маємо саме такий випадок, адже це рішення, безумовно, матиме негативний вплив на відносини з Польщею. Зрештою, багаторічні дослідження політики чітко показують, що поточні внутрішньополітичні інтереси зазвичай важать більше, ніж зовнішня політика. Тобто тут насправді нічого нового. Вважаю, що зараз серйозна дискусія про польсько-українські відносини неможлива. По обидва боки надто багато емоцій. Багато людей, яких я вважаю розсудливими, просто втрачають здоровий глузд, коли йдеться про історію. Тому напишу коротко: 👉 Україна є суверенною державою і має право проводити таку політику історичної пам'яті, яку вважає за доцільну 👉 Польща також є суверенною державою і також має право проводити таку політику історичної пам'яті, яку вважає за доцільну - і складовою цієї політики буде критика української політики історичної пам'яті. Це жодним чином не применшує суверенітету України, так само як постійна критика Україною своїх європейських партнерів не применшує їхнього суверенітету. Політику ведуть не лише за допомогою пряника, а й за допомогою батога 👉 Польща допомагала і допомагатиме Україні незалежно від її політики історичної пам'яті, але тема України стане ще більш токсичною для польських політиків, і вони будуть ще менш схильні активно залучатися до підтримки України Рішення президента Зеленського не є правильним чи неправильним. Це хибна категорія. Це суто політичне рішення, розраховане на певний результат, і, як будь-яке політичне рішення, воно також має свою ціну. У Києві вирішили, що політичних дивідендів буде більше ніж політичних втрат - і все. Навіщо тут вигадувати якісь ідеології чи піддаватися емоціям? Єдине питання, яке в усьому цьому справді має значення і варте обговорення - чи дійсно дивіденди переважать втрати. Усе інше - це лише лікування наших національних комплексів. А таких не бракує ні в Польщі, ні в Україні.

Без емоцій і зайвої наївності.