Приходько про Польщу

Прямо зараз у Ґдині на воду спускають ORP Wicher. Це перший із трьох сучасних багатоцільових фрегатів, які Польща будує в межах програми «Мечник». Це наймасштабніший проєкт модернізації польського Військово-морського флоту. «Мечники» мають замінити застарілі фрегати. Учора відбулася церемонія хрещення ORP Wicher за участю Кароля Навроцького та Дональда Туска. Цей фрегат, як і майбутні ORP Burza та ORP Huragan, буде багатоцільовим. Одна найважливіших функцій — протиповітряна оборона. «Мечники» мають захищати не лише інші військові кораблі, а й гарантувати безпеку судноплавних шляхів та енергетичної інфраструктури в Балтійському морі. Фото: WarNewsPL1/x

У віці 83 років помер легендарний чоловік 🇵🇱інтернету Станіслав Ян Міхна, більше відомий як Стаху Джонс. Це був саме він. O nie… Jesteśmy zgubieni… Спи спокійно діду. Press F to pay respect ✅ 🇵🇱 Польські Файли 🇵🇱 ✅

Культова постать польського інтернету. Світла памʼять!

Учора був на презентації чергового звіту Res Futura щодо образу українців та України в польських соцмережах у липні. Керівник проєкту Міхал Федорович був мало оптимістичним під час конференції. Дані показують, що антиукраїнські настрої в інтернеті зростають: майже кожен другий допис про українців чи Україну — негативний. У червні, нагадаю, таким був кожен п'ятий. Основні висновки аналітиків: 🔻 Тема війни в Україні практично зникла з польського інтернету, поступившись місцем обговоренню відносин між українською меншиною та поляками. 🔻 У липні чи не вперше досить помітними стали дописи на захист українців. 🔻 Захисники українців у польських соцмережах — це переважно користувачі старшого віку, від 45–50 років, із проєвропейськими, ліберальними та антиросійськими поглядами. 🔻 Збільшується кількість відео з негативним посилом щодо українців. 🔻 У липні дискусії в польських соцмережах були переважно присвячені темам, пов'язаним із насильством поляків щодо українців та українців щодо поляків. 🔻 Ворожість процвітає у TikTok та YouTube, а захист — у X та на вебпорталах. Це два окремі простори, які практично не перетинаються. 🔻 Ворожість — це вже стан, а не просто реакція на якусь конкретну подію. Усі рапорти доступні тут.

Марцін Романовський, колишній віцеміністр юстиції Польщі часів правління «Права і Справедливості», перебуває в... Придністров'ї. Про це з посиланням на свої джерела повідомляє RMF24. Як відомо, польська прокуратура звинувачує колишнього міністра юстиції Збіґнєва Зьобра та його колишнього заступника Романовського в участі в організованому злочинному угрупованні. Загалом там мова йде про вчинення декілька десятків злочинів під час перебування на посаді. Після парламентських виборів 2023 року і зміни уряду, прокуратура почала слідство щодо діяльності Фонду справедливості, який підпорядковувався Міністерству юстиції під керівництвом Зьобра і Романовського. Романовського оголосили в розшук, але він виїхав із Польщі до Угорщини, де уряд Орбана надав йому політичний притулок. Через рік туди ж подався і Зьобро. Там політики переховувалися від слідства. Після поразки Орбана політики виїхали з Угорщини, уряд Мадяра анулював польським політикам статуси біженців та проїзні документи. Зьобру вдалося через контакти ПіС в оточенні Трампа отримати візу до США, де він зараз і перебуває. А ось про місцеперебування Романовського довгий час нічого не було відомо. Ходили чутки, що він був у Сербії, а потім, як і Зьобро, що у Штатах. Але, як тепер виявилося, від польського слідства він переховується в проросійському невизнаному анклаві.

Сьогодні газета Rzeczpospolita вийшла на першій шпальті з результатами опитування щодо депортації з Польщі непрацевлаштованих українських чоловіків призовного віку. Як показує дослідження IBRiS, 67,2% опитаних підтримують таку ідею. Протилежної думки трохи менше ніж кожен четвертий поляк (23,4%), а кожен одинадцятий не має думки з цього питання (9,4%). Як пише газета, найбільшу підтримку ідея примусового повернення частини чоловіків до України має серед тих, хто голосував за партію «Право і Cправедливість» на останніх парламентських виборах. Таку ідею підтримали 89% із них. За це також виступає більшість — 71% — виборців «Третьої дороги» («Польща 2050» + Польська селянська партія), а також понад половина прихильників «Конфедерації» — 58% і «Громадянської коаліції» — 53%. Лише серед виборців «Нових лівих» більшість виступає проти цієї концепції — 87%.

У Польщі розгортається корупційний скандал, пов'язаний із правлячою «Громадянською коаліцією». Учора Wirtualna Polska розповіла про контроверсійний розподіл коштів Карконоської агенції регіонального розвитку (KARR). Це муніципальна компанія з міста Єленя Ґура, яка після масштабної повені 2024 року на південному заході Польщі займалася розподілом державної допомоги місцевому бізнесу, який зазнав збитків. Посаду віцепрезидентки агенції обіймала діячка «Громадянської коаліції» Анна Конєчинська. Розслідування WP виявило, що KARR виділила близько 4,5 млн злотих із програми допомоги трьом суб'єктам, пов'язаним із віцепрезиденткою агентства — . Більше того, об'єкти, на відновлення яких виділили кошти, так насправді не постраждали від повені. Сьогодні наглядова рада компанії звільнила Конєчинську з посади. Прокуратура і Центральне антикорупційне бюро вже ведуть розслідування. Справу прокоментував Дональд Туск. «Той, хто мав повноваження витрачати державні кошти польських платників податків на допомогу постраждалим, якщо витратив їх неналежним чином, понесе справді дуже суворі наслідки», — заявив прем'єр. «Розвиток Плюс» за добу створив і запустив спеціальний портал для повідомлень про можливі зловживання, пов'язані з допомогою постраждалим від повені. ПіС і «Конфедерація» наголошують на тому, що діячі «Громадянської коаліції» наживаються на коштах, призначених для допомоги постраждалим від повені. Нинішня афера накладається на ще свіжий скандал навколо зловживань у варшавській лікарні за участю діяча «Громадянської коаліції». Чергова іміджево невигідна історія для Туска.

З партії «Право і Справедливість» можуть виключити колишнього багаторічного євродепутата, ексвіцепрезидента Європарламенту Ришарда Чарнецького за участь у конференції разом із Ґжеґожем Брауном. Наразі партія призупинила його членство. Судячи з останніх заяв політиків ПіС, та й самого Качинського, у партії не розглядають співпрацю з «Конфедерацією польської корони» Брауна, тож публічно подібні рухи Чарнецького можуть шкодити політичній силі, хоча при цьому партія активно бореться за радикалів браунівської «Корони» відповідною риторикою. Теоретичну у майбутньому співпрацю ПіС з Брауном не підтримують і у Вашингтоні — американська сторона сигналізувала Качинському, що така потенційна коаліція могла б мати негативні наслідки для відносин між Польщею та США. Тема антисемітських заяв Брауна має додаткову чутливість і з огляду на те, що посол США в Польщі Том Роуз — ортодоксальний єврей. За Чарнецьким, крім того, тягнеться й інший шлейф — скандал навколо Collegium Humanum. Це навчальний заклад, який опинився в центрі скандалу через підозри в торгівлі дипломами. Чарнецького разом із дружиною ще два роки тому затримували правоохоронці у справі щодо корупційних схем, пов'язаних із цим універом.

У пресслужбі польського державного концерну Orlen вміють в комунікацію з російськими тролями. Нещодавно один із популярних проросійських акаунтів у польськомовному сегменті X запостив фейк про ціни на пальне в Україні у порівнянні з цінами в Польщі. Це маніпуляція шериться у контексті наративу про те, що нібито Україна отримує від Польщі пальне за заниженими цінами, тоді як самі поляки змушені заправлятися за досить високими цінами з огляду на ситуацію на Близькому Сході. Відповідь Orlen: «Роздрібна ціна дизельного пального в Україні зараз становить приблизно 7,2 злотого за літр, а не 4,93. Чи потрібна вам ця інформація також кирилицею, чи ви самі перекладете її своїм керівникам?»

Матеуш Моравецький вийшов із першою конкретною пропозицією. Експрем'єр пропонує зміни до програми 800+ — щомісячних виплат у розмірі 800 злотих на кожну дитину віком до 18 років. Згідно з пропозицією «Розвитку Плюс», батьки дітей віком до трьох років отримуватимуть допомогу в розмірі мінімальної заробітної плати нетто. Наразі це становило б приблизно 3600 злотих на місяць. Після того як дитині виповниться три роки, сім'я й надалі отримуватиме 800 злотих. У 2015 році, коли ПіС ішов на вибори з обіцянкою виплачувати 500 злотих на другу і кожну наступну дитину, опоненти критикували партію: мовляв, це завалить економіку, роздача грошей ні до чого доброго не приведе, та й узагалі в бюджеті на це немає коштів. Однак економіка не завалилася, а опоненти згодом і самі почали пропонувати схожі рішення. Після перемоги на виборах ПіС виконав обіцянку, уряд Беати Шидло запровадив програму. У 2019 році, перед черговими парламентськими виборами, ПіС запропонував розширити програму — виплачувати допомогу на кожну дитину в родині, зокрема й на першу, незалежно від доходів батьків. Уряд Моравецького впровадив ці зміни. Такі пропозиції і, що важливо, їхня подальша реалізація стали одним із ключових чинників виборчих успіхів ПіС. Соціальні програми допомагали партії виходити за межі свого залізобетонного електорату й отримувати голоси виборців, які вагалися. Поки «Громадянська коаліція» значною мірою будувала і будує кампанії на мобілізації проти «поганого ПіС», ПіС виходив до виборців із конкретними пропозиціями. Тепер черга проєкту Моравецького.

Ідея партії «Право і справедливість» щодо депортації з Польщі безробітних українців призовного віку має суто політичний характер і не має підстав для реалізації, — сказав в інтерв'ю Wirtualna Polska віцеміністр внутрішніх справ та адміністрації Мацєй Душчик. В нинішньому уряді він відповідає за міграційну політику. «Вже набула чинності зміна до рішення Європейського Союзу щодо відмови в наданні тимчасового захисту в ЄС особам призовного віку. Пан Бохенський, як депутат Європарламенту, мав би добре про це знати», — сказав Душчик. Саме Тобіаш Бохенський учора під час конференції ПіС представив ідею депортації безробітних українських чоловіків. «Водночас у Польщі понад 95% українців призовного віку працюють. З огляду на ці два факти стає очевидним, що це лише політична ідея, яка не має жодних підстав для реалізації. Крім того, багато українців працюють сезонно або в галузях, де спостерігається висока ротація кадрів. І якщо хтось, наприклад, працює на будівництві й протягом місяця залишається без роботи, то його вже депортуємо чи ні? Це свідчить про те, що наміри мають суто політичний характер», — сказав урядовець.

Перед Президентським палацом пройшли урочистості, присвячені першій річниці інавгурації Кароля Навроцького. Розмах великий, нічого такого в контексті інавгурацій польських президентів раніше не було. Медійно все зроблено досить гарно. Американісти порівнюють захід до американських політичних традицій. Під час заходу виступив відомий польський репер Eldo разом із регіональним дитячим гуральським ансамблем. Є вже різні голоси щодо цього, але виступ репера — це не питання музичного смаку. Це перед усім питання бажаних електоральних ефектів. Кароль Навроцький у своїй промові подякував артисту за виступ і водночас висловив жаль з приводу, на його думку, зневажливого ставлення політичної еліти до хіп-хопу. Це, зрештою, цілком вписується в загальний антиелітарний тренд на Заході. Промова Навроцького була довгою і стосувалася передусім внутрішніх польських питань: відносин з урядом, президентських вето, законодавчих ініціатив. Але наприкінці було й про міжнародну політику, зокрема про Україну. Що сказав Навроцький? 🔻 В інтересах Польщі, щоб Україна якнайкраще справлялася з пострадянською Росією. 🔻 Україна може розраховувати на допомогу Польщі. 🔻 Польща буде допомагати Україні, але не безрефлексійно. 🔻 Польща з Україною, але у Варшави теж є свої інтереси (маються на увазі, зокрема, історичні питання). 🔻 Можна допомагати й водночас вимагати, можна співпрацювати на партнерських засадах, можна домовлятися щодо ключових питань — така вже польська чутливість. Прагматичний підхід, який, зрештою, поділяють і в Києві.

У Варшаві зараз проходить з'їзд партії «Право і Справедливість». За інформацією Interia, під час програмної конференції у ПіС представлять ідею депортації з Польщі до України всіх непрацевлаштованих українських чоловіків призовного віку. За даними видання, до Сейму можуть подати відповідний законопроєкт. Крім того, ця ідея передбачатиме створення центрів депортації, які мають оптимізувати весь процес. Імовірність ухвалення чогось подібного, звісно, нині майже нульова з огляду на політичну конфігурацію в Сеймі. Такі ініціативи — це насамперед продовження боротьби за радикальний електорат: ПіС і далі конкурує з Брауном за цих виборців. Водночас навіть без реального втілення подібні політичні пропозиції можуть впливати на суспільні настрої й відображатися у ставленні деякої фрустрованої меншості до українців на вулицях чи в громадському транспорті, але це тема вже на окремий пост. Але медійно готуйтеся — за декілька годин деякі телеграм-канали, найімовірніше, почнуть поширювати повідомлення про те, що «Польща депортує всіх українських чоловіків», але, як це часто буває, — без ключового контексту.

Так нині виглядає площа перед Президентським палацом. Рік тому Кароль Навроцький склав присягу та офіційно розпочав виконання обов'язків президента Польщі. Сьогодні 56% поляків позитивно оцінюють діяльність глави держави, свідчать результати опитування, проведеного для Wirtualna Polska. Канцелярія президента підготувала урочисті заходи перед Президентським палацом, які розпочнуться сьогодні о 17:00. Захід відкриє дискусія за участю публіцистів, які підбиватимуть підсумки перших 12 місяців перебування Навроцького на посаді. Після цього запланована коротка художня програма, а на завершення президент виступить із промовою. Фото: Paweł Szefernaker/X

Polsat опублікував свіже опитування, проведене на його замовлення центром IBRiS. 🔻 Громадянська коаліція — 27,5% 🔻 Право і справедливість — 16,9% 🔻 Конфедерація — 14,4% 🔻 Конфедерація польської корони — 9,4% 🔻 Розвиток Плюс — 7,8% 🔻 Ліві — 7,6% 🔻 Польська селянська партія — 4% 🔻 Разом — 2,3% 🔻 Польща 2050 — 1,4% 🔻 Не визначилися — 8,8% Це вже чергове опитування, яке прогнозує політичному проєкту Матеуша Моравецького підтримку на рівні 6-8%. Але варто взяти до уваги те, що зараз «Розвиток Плюс» перебуває в центрі медійної уваги, а такий ефект не триватиме вічно. Тож найбільший виклик для Моравецького ще попереду — щонайменше утримати нинішній рівень підтримки. Уже відомо, що в жовтні він планує провести ще один великий захід. Для Ярослава Качинського це чергове, м'яко кажучи, мало оптимістичне опитування. Якщо скласти підтримку «Конфедерації» та «Конфедерації польської корони», то їхній сумарний рейтинг значно перевищує рейтинг партії Качинського. Після розколу ПіС це вже майже 7% різниці. Не можна виключати сценарію, за якого «Конфедерація» Босака-Ментцена вже за кілька місяців вийде на друге місце в рейтингах. На правоцентристському фланзі продовжується тенденція, що триває з травня, — зниження рейтингу «Громадянської коаліції», але партія продовжує лідирувати в опитуваннях. Зрештою, це видно й з опитувань про те, як поляки оцінюють роботу уряду Дональда Туска. Польська селянська партія не долає прохідного бар'єра, але за останні місяці її підтримка в середньому зросла приблизно на 1%. Зростає і рівень довіри до її лідера Владислава Косіняка-Камиша. Ліві ж традиційно утримуються на рівні 7%. Зараз у польських політиків почався сезон відпусток, тому політична активність дещо знизиться. Уже у вересні розпочнеться нова фаза виборчої кампанії до Сейму та Сенату.

Що про Україну? Поспілкувався з членом асоціації «Розвиток Плюс», євродепутатом Міхалом Дворчиком — одним з архітекторів польської допомоги Україні в перші місяці повномасштабної війни. Він сказав, що географію ми не змінимо: наші країни — сусіди, тому Україна та Польща повинні підтримувати одна одну, а відносини між державами мають бути стратегічними. За його словами, країни повинні «ввічливо співпрацювати» і не демонструвати політичну зверхність — з обох боків, адже це лише погіршує відносини, і потрібно відбудувати довіру. Про довіру, зрештою, база. Цього дійсно бракує. Євродепутат Пйотр Мюллер, речник уряду часів прем’єрства Моравецького та його близький соратник, сказав, що підтримка України з боку Польщі у сфері безпеки є очевидно необхідною, особливо в тих питаннях, які «стосуються нашого безпосереднього інтересу». Водночас Мюллер наголосив, що «треба вимагати від українців роботи в історичному питанні, зокрема щодо Волині».

Трохи закулісся заходу «Розвитку Плюс» Матеуша Моравецького. Обіцяне барбекю — на місці. Людей досить багато. На обох дискусійних панелях — сотні слухачів. На заході роздають футболки з логотипом асоціації та брошури з рапортами. Загалом усе виглядає як партійний захід, але про створення власної партії політики офіційно поки що не поспішають заявляти. Експрем’єр уже виступив зі вступним словом, під час якого назвав цей захід «лабораторією ідей». Він говорив, що світ за останні роки кардинально змінився, а найбільшим викликом для Польщі є демографічна криза. Згадав і про загрозу з боку Росії. Учасники скандували: «Матеуш!» і «Хай живе Польща!». Трохи пізніше напишу про те, як соратники Моравецького бачать відносини з Україною.

Не знаю, чи справді аж так багатьох українців хвилює реакція Кароля Навроцького (думаю, крім фейсбук-бульбашки, ніт), але сьогодні в ефірі Еспресо мене запитали, зокрема, і про це. Тож розповів.

Падіння російської ракети в Польщі. Основне на цей момент 🔻 Ракета, яка впала в Польщі, була зі значною кількістю вибухової речовини. 🔻 Український винищувач намагався збити ракету ще над територією України. Він розвернувся за 20 секунд до того, як ракета Х-101 мала перетнути польський кордон (ймовірно, щоб не порушувати повітряний простір Польщі). З польського боку назустріч ракеті летів винищувач F-16. 🔻 За словами Дональда Туска, польські військові були готові збити ракету, однак існував ризик ураження українського винищувача. 🔻 Також існував ризик, що після збиття ракета могла впасти на заселену територію. Військові були готові збити ракету поза населеними пунктами. 🔻 На місце падіння прямує український фахівець, який брав участь у розслідуванні кількох десятків подібних випадків в Україні. Він допоможе польським колегам під час роботи на місці падіння ракети. 🔻 Мешканці Люблінського воєводства скаржилися на брак інформації під час спрацювання сирен. Вони не розуміли, що відбувається. Опозиція критикує уряд за недостатню комунікацію і пропонує запровадити сповіщення про небезпеку через мобільний застосунок.

Ось як зараз працює російська дезінформація навколо падіння російської ракети в Польщі. У соцмережах шеряться фейки про нібито «українську провокацію» та спробу втягнути Польщу у війну. Також з'являються конспірологічні звинувачення на адресу польського уряду й спроби пов'язати заліт ракети з візитом Зеленського до Любліна, який відбувся напередодні. https://slawa.tv/94601211/rosijska-raketa-nad-polshcheyu-u-merezhi-fiksuyut-dva-dezinformatsijni-narativi