Pics&Maps
Open in Telegram
Офіційний канал редакції slovoidilo.ua з власною аналітикою та інфографіками Наш новинний канал: @slovo_i_dilo
Show moreThe country is not specifiedThe category is not specified
1 591
Subscribers
-124 hours
+27 days
+2230 days
Posts Archive
1 591
Скільки рішень щодо порушень прав людини ЄСПЛ виносить проти України
Україна підлягає юрисдикції Європейського суду з прав людини. Для держави це означає додаткову інстанцію, яка може судити рф за порушення прав людини на окупованих територіях, а для громадян України – можливість судитися з власною державою.
Скільки рішень ЄСПЛ виніс проти України у справах про захист прав людини і за якими напрямами Суд фіксує найбільше порушень – на інфографіці.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
Розірвання шлюбу, ID-картка, реєстрація авто: вартість адмінпослуг та судовий збір-2026
В Україні станом на поточний рік оформити закордонний паспорт коштує від 1147 до 1787 гривень – залежно від швидкості видачі.
Детальніше про вартість інших адміністративних послуг, які надає ДМС, МВС та розмір судового збору у 2026 році – на інфографіці.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
+1
Умови завершення війни та виведення військ: українці залишаються непохитними у своїй позиції
▪️Згідно з результатами опитування «Слово і діло», спостерігається незначне зменшення частки тих, хто готовий на мир на будь-яких умовах заради збереження життів, що наразі становить 14% опитаних проти 17% у квітні, що в межах допустимої похибки.
▪️Сумарно 50% – проти поступок територіальних поступок: 32% вважають виведення військ неприйнятним, а 18% вимагають боротьби до ліній 2022 року.
▪️Водночас 34% допускають компроміси, але їхні позиції різняться: 17% згодні на вимушене «заморожування» фронту (без офіційної відмови від територій), 17% – готові на поступки заради швидкого миру,
▪️Серед сценаріїв завершення війни лідирує «заморожування» по лінії фронту (28%). Ще 25,5% підтримують варіант повернення до кордонів станом на 23 лютого 2022 року з подальшими переговорами, а 24% – за повну деокупацію до кордонів 1991 року.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
Контроль за новими психоактивними речовинами: які зміни пропонує уряд
В Україні можуть запровадити нову систему контролю за психоактивними речовинами. В урядовому законопроєкті пропонується розширити повноваження МОЗ для створення системи раннього оповіщення щодо нових психотропів.
Які ще зміни Кабмін ініціює до закону про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори – на інфографіці.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
Готовність воювати стабілізувалася, але не зросла: понад 40% українців не готові до служби
▪️В Україні 41,5% населення все ще не готові приєднатися до лав Сил оборони. З урахуванням допустимої похибки опитування, істотних змін між відповідями у березні, квітні та травні не спостерігається.
▪️Рівень готовності стати до лав Сил оборони (особисто або через найближчих родичів) у травні коливається в межах 15-17,5% залежно від тривалості війни.
▪️Найбільша частка респондентів стабільно заявляє про неготовність служити – від 41,5% на коротшій дистанції до 47% у разі тривалої війни.
▪️Водночас у травні зафіксовано незначне зростання готовності на середній і довгій перспективі – до 16% (5 років) і 15% (10 років).
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
Не лише Київ: де зараз працюють заклади вищої освіти, релоковані через війну
Заклади вищої освіти – це не просто будівлі, а насамперед викладацький склад і традиції. Саме тому, попри окупацію територій на півдні та сході України, багато університетів, інститутів та академій звідти продовжують працювати, переїхавши до інших регіонів країни.
На інфографіці – де зараз працюють релоковані ЗВО Донеччини, Луганщини, Запорізької області, Херсонщини та Криму.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
+1
Побутова корупція: більшості українців нав'язували «благодійні внески» і платні послуги – опитування
▪️Більше половини населення України стикалось із явищем побутовою корупції за останній рік. І лише 28% українців та їх близьких цей негативний досвід оминув.
▪️Серед тих, хто мав подібний негативний досвід, найпоширенішою практикою виявилося:
–35% – нав'язування платних послуг чи «благодійних внесків» у безкоштовних за законом сферах.
–24% – штучне затягування оформлення документів, щоб змусити «домовитися».
–18% – натяки або прямі вимоги хабаря.
– 18% – необхідність залучати особисті зв’язки чи кумівство.
– 14% – примус до користування послугами конкретних фірм-посередників.
▪️Чоловіки помітно частіше за жінок фіксують прямі вимоги хабарів та штучне зволікання з документами.
▪️Молодь (18–29 років) зазнає найбільшого прямого тиску (26% стикалися з натяками на хабар)
▪️Люди (55+) найчастіше страждають від завуальованої корупції – нав'язування «добровільних» внесків (39%).
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
+1
Кожного третього українця обурює купівля елітної нерухомості топ-посадовцями під час війни
▪️Опитування «Слово і діло» зафіксувало реакцію суспільства на розслідування про придбання або будівництво дорогої нерухомості топпосадовцями. Переважають різко негативні оцінки:
– 34% – обурення та відчуття несправедливості (прірви між владою і народом)
– 28% – реагують зневірою у можливість подолати корупцію в країні загалом.
– 9% – сприймають такі ситуації спокійно або нейтрально.
– 9% не стежать за подібними новинами або ставляться до них байдуже.
– Лише 8% респондентів відчувають задоволення від того, що боротьба з корупцією триває.
▪️Чоловіки обурюються частіше (40% проти 30% у жінок), натомість жінки більше схильні до песимізму та зневіри (31%).
▪️Південь лідирує за рівнем обурення (37%), на Сході найбільше зневірених, а на Заході найвищий відсоток тих, хто принципово не стежить за такими новинами.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
+1
Як змінювалася вартість та експорт фруктів протягом повномасштабної війни
Повномасштабне вторгнення різко прискорило зростання цін у всіх категоріях продуктів – і фрукти не виняток. Однак, попри всі несприятливі обставини, Україна продовжує експортувати яблука, груші та інші плоди.
На інфографіці – як за роки повномасштабної війни змінювалися ціни та експорт улюблених фруктів українців.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
Як часто українці одружувалися і розлучалися у довоєнні роки, під час пандемії та вторгнення
Найбільше нових сімей українці створювали у 90-х та 2000-х роках – до 2013 року. А протягом останніх 12 років одружуються все рідше, водночас кількість розлучень періодично збільшується. При цьому досить стабільно протягом останніх трьох років українці укладають шлюбні договори.
Скільки шлюбів та розлучень було в Україні з 1991 по 2025 рік – на інфографіці.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
+1
Чому українці не подаються на державні житлові програми – соцопитування
▪️49,5% населення України знає про державні житлові програми «єОселя» та «єВідновлення» та інші, однак не бере участь у них через брак потреби. Серед тих, кому допомога потрібна, сумарно 35% стикається із бар’єрами:
– 17% заявляють про неможливість участі через невідповідність критеріям;
– 12% мають потребу, але виявляють недовіру до програм;
– 6% намагалися подати заявку, але отримали відмову з бюрократичних причин або через невідповідність вимогам.
▪️Лише 5% мають успішний досвід або перебувають у процесі оформлення.
▪️10,5% – вперше чують про ці ініціативи.
▪️Молодь (18–29 років) має найбільшу потребу в житлі та найвищий рівень успішної участі (10%).
▪️Люди 30–44 роки – демонструють найнижчу результативність (всього 3% успіху). Кожен п'ятий не підходить під критерії, а 15% потребують допомоги, але не вірять у її реальність.
▪️Люди 55+ найменш зацікавлені, оскільки 55% із них забезпечені житлом.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
+1
Шість із десяти українців стали купувати більше вітчизняних товарів – дослідження
▪️Більшість українців збільшили споживання вітчизняної продукції, хоча мотивація різна:
– 23% – свідома позиція заради підтримки економіки.
– 21% – вимушена економія через високі ціни на імпорт.
– 18,5% – через реальне зростання якості вітчизняних товарів.
▪️Водночас:
– 19% – не змінили звичок або не дивляться на країну-виробника.
– 4% – зменшили купівлю українського через незадоволення ціною чи асортиментом.
– 1% – принципово купують іноземні аналоги.
▪️Жінки частіше за чоловіків хвалять українську якість і переходять на вітчизняне саме через покращення товарів.
▪️Люди 55+ найчастіше обирають українське з метою економії, тоді як молодь найменше зважає на ціни імпорту і просто тримається старих звичок.
▪️ Захід лідирує за рівнем свідомої підтримки (27%), на Півночі купують українське заради економії (25%), а в Києві зафіксовано найбільше критиків асортименту та цін вітчизняної продукції.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
До 15 років за ґратами: як в Україні хочуть посилити покарання за дитячу порнографію
У Верховній Раді знову намагаються легалізувати порнографію, водночас посиливши відповідальність за створення еротичного контенту з дітьми та інші форми сексуальної експлуатації.
Які штрафи та строки ув’язнення пропонують в Раді за виробництво і збут порнографії неповнолітнім у новому законопроєкті з декриміналізації порно – на інфографіці.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
+3
Кожен другий переселенець з іншої області витрачає на оренду понад половину доходу – опитування
▪️В Україні переважна більшість опитаних (83%) на цей час не орендують житло. Водночас частка тих, хто винаймає житлову площу, становить 17% серед усіх респондентів.
▪️Серед внутрішньо переміщених осіб потреба в оренді стрімко зростає: у разі переїзду в межах своєї області житло винаймає понад третина опитаних (35%), а при переміщенні в інший регіон України цей показник стає максимальним і охоплює 65% респондентів.
▪️Скільки з’їдає оренда і комуналка?
– 36% – від 20% до 50% щомісячного доходу (відчутно, але прийнятно).
– 28% – від 50% до 70% бюджету (важке навантаження).
– 16% – понад 70% доходу (критичний рівень).
– 17% – менше 20% заробітку (майже не тисне на бюджет).
▪️У 22% жінок оренда з'їдає понад 70% бюджету (серед чоловіків таких 10%). Чоловікам частіше вдається утримувати ці витрати в межах комфортних 20% доходу.
▪️Найлегше оренду оплачує молодь (18–29 років). Найважче доводиться людям віком 30–44 роки та пенсіонерам (55+)
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
+2
Бажана зарплата вдвічі перевищує реальну: українці розповіли, скільки їм потрібно для комфорту
Опитування «Слово і діло» виявило розрив між реальними доходами громадян та комфортного рівня доходу.
▪️Реальні доходи (на одного дорослого):
– 59,2% – отримують до 15 000 грн.
– 18,7% – мають від 15 000 до 25 000 грн.
– 11,3% – заробляють від 25 000 до 50 000 грн.
– Лише близько 5% – мають дохід понад 50 000 грн.
▪️ Який дохід вважають комфортним:
– 33,6% – 25 000–50 000 грн
– 24,4% – 15 000–25 000 грн.
– 18,5% – 50 000–70 000 грн.
– Тільки 9,5% готові комфортно жити на суму до 15 000 грн.
▪️Найбільші фінансові очікування – у Києві та людей віком 45–54 роки.
▪️У розрізі типів населених пунктів простежується чітка залежність: чим менше місто, тим нижчі як доходи, так і фінансові очікування.
▪️У сільській місцевості зафіксовано найнижчі доходи: 69,5% мають до 15 000 грн. Водночас саме тут частіше готові вважати комфортними і нижчі суми – до 15 000 грн або 15 000–25 000 грн.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
Рік під керівництвом «Мадяра»: скільки ворожих цілей уразили Сили безпілотних систем
Сили безпілотних систем як окремий рід військ у складі ЗСУ з’явилися ще у 2024 році, проте запуск окремого угруповання СБС відбувся лише рік тому – 11 червня 2025 року. Угруповання очолив Роберт «Мадяр» Бровді – командир і засновник підрозділу «Птахи Мадяра».
Підсумки річної роботи найінноваційнішого роду військ ЗСУ – на інфографіці.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
Скільки електромобілів щороку реєструють в Україні: найпопулярніші марки
Українці дедалі частіше обирають електрокари. Серед причин – не лише їхня екологічність, а й економія. До 1 січня 2026 року електрокари були звільнені від ПДВ під час ввезення та продажу в Україні, а в умовах нестабільних і дедалі вищих цін на бензин і дизель перехід на електрику видається покупцям логічним рішенням.
Як змінювалася кількість зареєстрованих за рік електрокарів в Україні та які марки найпопулярніші серед українців – на інфографіці.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
+1
Неефективність чи обʼєктивні обставини? Українців запитали про невиконані передвиборчі програми
▪️Як українці ставляться до невиконання передвиборчих програм:
– 34% – негативно, вважають це наслідком неефективного управління або браку політичної волі.
– 27% – з розумінням, списують на об'єктивні обставини (війна, глобальна криза).
– 25% – не здивовані, бо від самого початку не вірили в жодні програми.
– 5% – взагалі не стежать за обіцянками
– 9% – респондентів не змогли визначитися з оцінкою та обрали варіант «важко відповісти»
▪️Регіональні та вікові відмінності:
– Київ налаштований найбільш критично – 40% негативно оцінюють невиконання обіцянок.
– Північ виявилася найлояльнішою, тут найменше критики (26%) та вища готовність ставитися до ситуації з розумінням (32%).
– Схід частіше за інші регіони взагалі не стежить за програмами (9%).
– Люди віком 45–54 роки помітно частіше за загальний показник ставляться до ситуації з розумінням (32% проти 27% загалом).
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
Найбільше танків на озброєння ЗСУ передали Польща, Нідерланди, Данія та Німеччина
Від початку повномасштабного вторгнення рф Україна отримала на озброєння понад 900 різних видів танків від союзників: T-72, Leopard, PT-91 Twardy, М-84, Abrams та інші.
Які країни і скільки танків передали на озброєння української армії з 2022 до 2026 року – на інфографіці.
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
1 591
+1
Кожен другий українець не проголосує за політика, який не виконав обіцянок – соцопитування
▪️Опитування «Слово і діло» показало, наскільки критичним є дотримання слова для майбутнього переобрання кандидатів:
– 51% – ні за яких умов не проголосують вдруге за того, хто не виконав обіцянок.
– 16% – лояльні, готові зважати на об’єктивні обставини (війна, кризи).
– 13% – вважають це важливим, але не головним критерієм вибору.
– 8% – упевнені, що всі обіцянки – це просто передвиборчий піар.
– 4% – дивляться лише на поточні дії та нову програму політика.
▪️Щодо гендеру, вікових та регіональних особливостей
– Чоловіки частіше за жінок категорично не готові переобирати політика у разі невиконання обіцянок (54% проти 49%).
– Люди 30–44 років виявилися найсуворішими (55% «проти»), тоді як молодь (18–29 років) більш гнучка та компромісна.
– Найрадикальніший – Південь (60% ніколи не проголосують вдруге), а найменш категорична – Північ (42%).
Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися
