Pics&Maps

Брекзиту – 10 років: економіка Великої Британії після референдуму про вихід з ЄС 23 червня 2016 року виборці Сполученого Королівства проголосували за вихід з Європейського Союзу. Прихильники Брекзиту стверджували, що він зміцнить суверенітет Лондона, поліпшить економіку та дасть змогу самостійно визначати міграційну політику. На інфографіці – як змінювалася британська економіка упродовж етапу перемовин та після підписання Угоди про вихід. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Ринок морозива: скільки молочних ласощів імпортує ЄС з України Україна вкотре збільшила експорт морозива. Країни ЄС купили рекордну за весь час кількість у 2025 році: 9,9 тис. тонн морозива на загальну суму 33,9 млн євро. На інфографіці – статистика Євростату щодо динаміки імпорту українського морозива країнами ЄС у грошовому та кількісному вимірах. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

«Війна закінчиться тоді, коли ви всі станете щитом». Медикиня 72-ї ОМБр про МСЕК, сексизм і цивільних 💊 Наталія «Кудряшка» Кудрявцева – бойова медикиня батальйону безпілотних систем «Булава» 72-ї бригади імені Чорних Запорожців. На початку повномасштабного вторгнення вона долучилася до боротьби як волонтерка, а медичний досвід здобула вже на службі. 💬 «Слово і діло» поспілкувалося з Наталею в рамках серії інтерв’ю з жінками-військовими. Медикиня каже: головне в роботі – «не нашкодити» і бути готовою до всього – від евакуацій до оформлення документів. 👉 Повну історію, деталі служби та роздуми про війну – читайте на сайті. Слово і діло 👉 Підписатися

Незаконне поводження зі зброєю: найбільше правопорушень на Харківщині та Дніпропетровщині В Україні за останні чотири роки кількість правопорушень за статтею про незаконне поводження зі зброєю або боєприпасами зросла більше ніж на 40%. Найбільше таких порушень торік зареєстрували у Дніпропетровській області – 640. На другому місці – Харківщина. Майже однакова цифра – на Одещині та у Києві. Детальніше про те, як зросла кількість правопорушень по регіонах з 2021 по 2025 рік – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Чемпіонат світу з футболу-2026: головні факти, нововведення та фаворити Стартує 23-й чемпіонат світу з футболу, який триватиме до 19 липня. Цього разу в турнірі візьмуть участь 48 збірних – на третину більше, ніж у попередніх турнірах, це вплинуло і на кількість матчів. Що ще особливого в організації чемпіонату світу з футболу 2026 року, кого вважають головними фаворитами і як переможці поділять призовий фонд – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Ринок праці-2026: бракує швачок, водіїв, терапевтів, касирів та барист В Україні вже не перший рік зберігається підвищений попит на робітничі професії, серед яких – швачка, водій, електромонтер, слюсар. У сфері торгівлі і харчуванні найчастіше шукають продавців, офіціантів, барист. Також дефіцит кадрів спостерігається у медичній сфері. Яких працівників бракує на ринку праці в Україні та на які посади найбільше вакансій – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Скільки рішень щодо порушень прав людини ЄСПЛ виносить проти України Україна підлягає юрисдикції Європейського суду з прав людини. Для держави це означає додаткову інстанцію, яка може судити рф за порушення прав людини на окупованих територіях, а для громадян України – можливість судитися з власною державою. Скільки рішень ЄСПЛ виніс проти України у справах про захист прав людини і за якими напрямами Суд фіксує найбільше порушень – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Розірвання шлюбу, ID-картка, реєстрація авто: вартість адмінпослуг та судовий збір-2026 В Україні станом на поточний рік оформити закордонний паспорт коштує від 1147 до 1787 гривень – залежно від швидкості видачі. Детальніше про вартість інших адміністративних послуг, які надає ДМС, МВС та розмір судового збору у 2026 році – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Умови завершення війни та виведення військ: українці залишаються непохитними у своїй позиції ▪️Згідно з результатами опитування «Слово і діло», спостерігається незначне зменшення частки тих, хто готовий на мир на будь-яких умовах заради збереження життів, що наразі становить 14% опитаних проти 17% у квітні, що в межах допустимої похибки. ▪️Сумарно 50% – проти поступок територіальних поступок: 32% вважають виведення військ неприйнятним, а 18% вимагають боротьби до ліній 2022 року. ▪️Водночас 34% допускають компроміси, але їхні позиції різняться: 17% згодні на вимушене «заморожування» фронту (без офіційної відмови від територій), 17% – готові на поступки заради швидкого миру, ▪️Серед сценаріїв завершення війни лідирує «заморожування» по лінії фронту (28%). Ще 25,5% підтримують варіант повернення до кордонів станом на 23 лютого 2022 року з подальшими переговорами, а 24% – за повну деокупацію до кордонів 1991 року. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Контроль за новими психоактивними речовинами: які зміни пропонує уряд В Україні можуть запровадити нову систему контролю за психоактивними речовинами. В урядовому законопроєкті пропонується розширити повноваження МОЗ для створення системи раннього оповіщення щодо нових психотропів. Які ще зміни Кабмін ініціює до закону про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Готовність воювати стабілізувалася, але не зросла: понад 40% українців не готові до служби ▪️В Україні 41,5% населення все ще не готові приєднатися до лав Сил оборони. З урахуванням допустимої похибки опитування, істотних змін між відповідями у березні, квітні та травні не спостерігається. ▪️Рівень готовності стати до лав Сил оборони (особисто або через найближчих родичів) у травні коливається в межах 15-17,5% залежно від тривалості війни. ▪️Найбільша частка респондентів стабільно заявляє про неготовність служити – від 41,5% на коротшій дистанції до 47% у разі тривалої війни. ▪️Водночас у травні зафіксовано незначне зростання готовності на середній і довгій перспективі – до 16% (5 років) і 15% (10 років). Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Не лише Київ: де зараз працюють заклади вищої освіти, релоковані через війну Заклади вищої освіти – це не просто будівлі, а насамперед викладацький склад і традиції. Саме тому, попри окупацію територій на півдні та сході України, багато університетів, інститутів та академій звідти продовжують працювати, переїхавши до інших регіонів країни. На інфографіці – де зараз працюють релоковані ЗВО Донеччини, Луганщини, Запорізької області, Херсонщини та Криму. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Побутова корупція: більшості українців нав'язували «благодійні внески» і платні послуги – опитування ▪️Більше половини населення України стикалось із явищем побутовою корупції за останній рік. І лише 28% українців та їх близьких цей негативний досвід оминув. ▪️Серед тих, хто мав подібний негативний досвід, найпоширенішою практикою виявилося: –35% – нав'язування платних послуг чи «благодійних внесків» у безкоштовних за законом сферах. –24% – штучне затягування оформлення документів, щоб змусити «домовитися». –18% – натяки або прямі вимоги хабаря. – 18% – необхідність залучати особисті зв’язки чи кумівство. – 14% – примус до користування послугами конкретних фірм-посередників. ▪️Чоловіки помітно частіше за жінок фіксують прямі вимоги хабарів та штучне зволікання з документами. ▪️Молодь (18–29 років) зазнає найбільшого прямого тиску (26% стикалися з натяками на хабар) ▪️Люди (55+) найчастіше страждають від завуальованої корупції – нав'язування «добровільних» внесків (39%). Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Кожного третього українця обурює купівля елітної нерухомості топ-посадовцями під час війни ▪️Опитування «Слово і діло» зафіксувало реакцію суспільства на розслідування про придбання або будівництво дорогої нерухомості топпосадовцями. Переважають різко негативні оцінки: – 34% – обурення та відчуття несправедливості (прірви між владою і народом) – 28% – реагують зневірою у можливість подолати корупцію в країні загалом. – 9% – сприймають такі ситуації спокійно або нейтрально. – 9% не стежать за подібними новинами або ставляться до них байдуже. – Лише 8% респондентів відчувають задоволення від того, що боротьба з корупцією триває. ▪️Чоловіки обурюються частіше (40% проти 30% у жінок), натомість жінки більше схильні до песимізму та зневіри (31%). ▪️Південь лідирує за рівнем обурення (37%), на Сході найбільше зневірених, а на Заході найвищий відсоток тих, хто принципово не стежить за такими новинами. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Як змінювалася вартість та експорт фруктів протягом повномасштабної війни Повномасштабне вторгнення різко прискорило зростання цін у всіх категоріях продуктів – і фрукти не виняток. Однак, попри всі несприятливі обставини, Україна продовжує експортувати яблука, груші та інші плоди. На інфографіці – як за роки повномасштабної війни змінювалися ціни та експорт улюблених фруктів українців. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Як часто українці одружувалися і розлучалися у довоєнні роки, під час пандемії та вторгнення Найбільше нових сімей українці створювали у 90-х та 2000-х роках – до 2013 року. А протягом останніх 12 років одружуються все рідше, водночас кількість розлучень періодично збільшується. При цьому досить стабільно протягом останніх трьох років українці укладають шлюбні договори. Скільки шлюбів та розлучень було в Україні з 1991 по 2025 рік – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Чому українці не подаються на державні житлові програми – соцопитування ▪️49,5% населення України знає про державні житлові програми «єОселя» та «єВідновлення» та інші, однак не бере участь у них через брак потреби. Серед тих, кому допомога потрібна, сумарно 35% стикається із бар’єрами: – 17% заявляють про неможливість участі через невідповідність критеріям; – 12% мають потребу, але виявляють недовіру до програм; – 6% намагалися подати заявку, але отримали відмову з бюрократичних причин або через невідповідність вимогам. ▪️Лише 5% мають успішний досвід або перебувають у процесі оформлення. ▪️10,5% – вперше чують про ці ініціативи. ▪️Молодь (18–29 років) має найбільшу потребу в житлі та найвищий рівень успішної участі (10%). ▪️Люди 30–44 роки – демонструють найнижчу результативність (всього 3% успіху). Кожен п'ятий не підходить під критерії, а 15% потребують допомоги, але не вірять у її реальність. ▪️Люди 55+ найменш зацікавлені, оскільки 55% із них забезпечені житлом. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Шість із десяти українців стали купувати більше вітчизняних товарів – дослідження ▪️Більшість українців збільшили споживання вітчизняної продукції, хоча мотивація різна: – 23% – свідома позиція заради підтримки економіки. – 21% – вимушена економія через високі ціни на імпорт. – 18,5% – через реальне зростання якості вітчизняних товарів. ▪️Водночас: – 19% – не змінили звичок або не дивляться на країну-виробника. – 4% – зменшили купівлю українського через незадоволення ціною чи асортиментом. – 1% – принципово купують іноземні аналоги. ▪️Жінки частіше за чоловіків хвалять українську якість і переходять на вітчизняне саме через покращення товарів. ▪️Люди 55+ найчастіше обирають українське з метою економії, тоді як молодь найменше зважає на ціни імпорту і просто тримається старих звичок. ▪️ Захід лідирує за рівнем свідомої підтримки (27%), на Півночі купують українське заради економії (25%), а в Києві зафіксовано найбільше критиків асортименту та цін вітчизняної продукції. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

До 15 років за ґратами: як в Україні хочуть посилити покарання за дитячу порнографію У Верховній Раді знову намагаються легалізувати порнографію, водночас посиливши відповідальність за створення еротичного контенту з дітьми та інші форми сексуальної експлуатації. Які штрафи та строки ув’язнення пропонують в Раді за виробництво і збут порнографії неповнолітнім у новому законопроєкті з декриміналізації порно – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Кожен другий переселенець з іншої області витрачає на оренду понад половину доходу – опитування ▪️В Україні переважна більшість опитаних (83%) на цей час не орендують житло. Водночас частка тих, хто винаймає житлову площу, становить 17% серед усіх респондентів. ▪️Серед внутрішньо переміщених осіб потреба в оренді стрімко зростає: у разі переїзду в межах своєї області житло винаймає понад третина опитаних (35%), а при переміщенні в інший регіон України цей показник стає максимальним і охоплює 65% респондентів. ▪️Скільки з’їдає оренда і комуналка? – 36% – від 20% до 50% щомісячного доходу (відчутно, але прийнятно). – 28% – від 50% до 70% бюджету (важке навантаження). – 16% – понад 70% доходу (критичний рівень). – 17% – менше 20% заробітку (майже не тисне на бюджет). ▪️У 22% жінок оренда з'їдає понад 70% бюджету (серед чоловіків таких 10%). Чоловікам частіше вдається утримувати ці витрати в межах комфортних 20% доходу. ▪️Найлегше оренду оплачує молодь (18–29 років). Найважче доводиться людям віком 30–44 роки та пенсіонерам (55+) Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися