Pics&Maps

У яких областях вирощують найбільше овочів і як змінився обсяг урожаю за роки вторгнення Найовочевішими областями України за підсумками урожаю минулого року стали Львівська, Київська та Дніпропетровська. Найменші урожаї – на Запоріжжі, Херсонщині та Донеччині, де тривають активні бойові дії. В цілому ж протягом десяти років посівна площа овочевих культур зменшилася на понад 40 тисяч гектарів, а урожай від усіх виробників – приблизно на 1 мільйон тонн. У яких областях України вирощують найбільше овочів і як змінився обсяг врожаю за роки великої війни – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Танки, літаки, артилерія, ракетні установки: як зріс імпорт зброї Україною за роки вторгнення До початку російської агресії Україна майже не імпортувала важкі види озброєння, роблячи акцент на артилерії та ракетних установках. Після анексії Криму зросли закупівлі броньованих машин, а також артустановок великого калібру. Однак з приходом великої війни у 2022 році різко зріс імпорт всіх видів озброєння. Скільки і якої військової техніки імпортувала Україна до початку російської агресії та за роки повномасштабного вторгнення рф – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Ціна війни: які області України потребують найбільше коштів на відновлення Остання комплексна оцінка збитків, яких завдала росія внаслідок повномасштабного вторгнення, вийшла на початку 2026 року. Згідно зі звітом RDNA5, велика війна принесла Україні понад 195 мільярдів доларів прямих збитків, а також майже 667 мільярдів – довгострокових соціально-економічних втрат. На інфографіці – які регіони України зазнали найбільших збитків і скільки коштів знадобиться на відновлення того, що реально повернути. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Від початку вторгнення зазнали пошкоджень близько 30 дипломатичних установ в Україні За роки повномасштабної війни внаслідок російських атак в Україні зазнали пошкоджень близько трьох десятків дипломатичних установ. Більша частина – у Києві. Окрім столиці, посольства та консульства було пошкоджено у Харкові, Одесі, Маріуполі та Слов'янську. Хронологія ударів та перелік пошкоджених дипломатичних установ – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Ліві, праві та центристи: які уряди керують Європою у 2026 році Більшість урядів Європи у 2026 році мають правий ухил, тоді як лівий – у два з половиною рази менше. Чистих центристів лише троє – Україна, Франція та Вірменія. Які політичні ідеології домінують у європейських кабінетах – показуємо на мапі в інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Понад третина українців почали рідше користуватися готівкою за останні пів року – опитування ▪️Згідно з результатами опитування, за останні пів року 37,5% українців скоротили використання готівки, віддаючи перевагу безготівковим розрахункам. З них 26% стали користуватися готівкою рідше, а 11,5% – майже повністю відмовилися від паперових грошей. ▪️Водночас 39,5% опитаних зазначили, що частота використання паперових грошей у них майже не змінилася. А 11% почали частіше знімати гроші та розраховуватися готівкою. ▪️Молодь (18–29 років) найактивніше відмовляється від готівки (15%). Натомість люди 45–54 років помітно частіше за інших повертаються до паперових грошей (16%). ▪️За рівнем доходу найвища частка тих, хто почав рідше використовувати готівку та перейшов на картки чи телефон, зафіксована серед людей із доходом 10 001–20 000 гривень на одного дорослого – 31%. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Державні проти приватних та іноземних: яким банкам найбільше довіряють українці під час війни 📊Опитування «Слово і діло» оцінку розподілу довіри за типом банківських установ та сервісів: ▫️29% – українські державні банки (безумовний лідер); ▫️14% – іноземні банки та міжнародні сервіси; ▫️11% – українські приватні банки; ▫️15% – не довіряють жодній установі (надають перевагу готівці); ▫️31% – не змогли визначитися з відповіддю. ▪️Молодь (18–29 років) найчастіше обирає державні (37%) та приватні (18%) банки й найменше сумнівається в системі. Натомість люди 45–54 років найбільш скептичні – 19% не довіряють нікому. ▪️Київ найменше вірить державним банкам (21%) і найбільше – іноземним (20%). Центр та Схід – лідери з довіри до держбанків (по 35%), але на Сході майже не довіряють приватним (лише 4%). Південь має найвищий рівень абсолютної недовіри до банківської системи загалом (19%). Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Криптовалюта чи банківські внески: які альтернативні способи збереження коштів обирають українці 📊Опитування «Слово і діло» показало, серед тих, хто має можливість накопичувати, які альтернативні інструменти для збереження коштів громадяни обирають найчастіше: ▫️9% – криптовалюта та іноземні інвестиції; ▫️9% – матеріальні активи та нерухомість; ▫️8,5% – банківські депозити та рахунки; ▫️Лише 3% – державні/військові облігації (ОВДП) (їх вважають найменш безпечним інструментом). ▪️Молодь (18–29 років) значно більше схильна до сучасних та ризикових фінансових інструментів – їх обирають 15% (проти 9% у середньому). ▪️Серед людей із місячним доходом від 20 000 грн на одного дорослого криптовалюту чи іноземні інвестиції обирають майже вдвічі частіше – 17%. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Цифровізація: скільки українців користуються смартфонами, «Дією» та мобільним банкінгом ▪️Перші мережі 5G вже запустили у Львові, Харкові та Києві. Нові цифрові технології дедалі активніше входять у повсякденне життя українців: 83% домогосподарств використовують смартфони, а 76% – мобільний банкінг. Разом із тим досі помітний розрив у користуванні цифровими технологіями серед міських та сільських мешканців. ▪️На інфографіці – статистика про цифровізацію України – від часу, який проводять українці у смартфонах, до кількості онлайн-шлюбів через «Дію». Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Індекс борщу: традиційна страва українців за 5 років здорожчала вдвічі ▫️Приготування п'ятилітрової каструлі борщу цього літа обійдеться майже у 143 гривні. Це – у понад два рази більше, ніж доводилося витрачати у 2021 році. Однак у порівнянні з минулим роком вартість традиційної страви української кухні дещо зменшилася. ▫️Як з 2021 по 2026 рік змінювалася загальна вартість каструлі борщу, а також продуктів для його приготування – дивіться на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Індекс борщу: традиційна страва українців за 5 років здорожчала вдвічі ▫️Приготування п'ятилітрової каструлі борщу цього літа обійдеться майже у 143 гривні. Це – у понад два рази більше, ніж доводилося витрачати у 2021 році. Однак у порівнянні з минулим роком вартість традиційної страви української кухні дещо зменшилася. ▫️Як з 2021 по 2026 рік змінювалася загальна вартість каструлі борщу, а також продуктів для його приготування – дивіться на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Не лише США та рф: які країни мають найбільше військових баз за кордоном ▫️Найбільшу військову присутність за кордоном мають США – 861 база. За ними йдуть Туреччина й Велика Британія. Натомість рф займає лише четверте місце – 35 баз. ▫️Які країни мають найбільше закордонних баз – дивіться на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Українці у липні змінили ставлення до Трампа, Туска та Навроцького – опитування 📊Опитування «Слово і діло» показало, що ставлення до більшості іноземних лідерів (Макрона, Мелоні, Сі Цзіньпіна тощо) залишається стабільним. Помітні зміни торкнулися лише трьох постатей: ▪️Дональд Трамп: загальна недовіра знизилася на 7,5% (із 77,5% у червні до 70% у липні), зокрема різко зменшилася категорична недовіра. Водночас рівень довіри зріс з 10% до 14%. ▪️Дональд Туск: втрачає прихильність українців. Сумарний рівень недовіри до нього зріс на 5,5% (з 35,5% у червні до 41% у липні), а довіра впала з 37,5% до 33% – тепер негативне ставлення остаточно переважає над позитивним. ▪️Кароль Навроцький: загальний антирейтинг залишається високим, але частка тих, хто йому «зовсім не довіряє», зменшилася на з 47% до 42%. Частина респондентів перейшла до відповіді «скоріше не довіряю» або не визначилася. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Стало відомо, скільки українців схвально ставляться до нового прем’єра Британії Бернема 📊 Згідно з опитуванням «Слово і діло», Бернему повністю довіряють 7% опитаних, ще 30% – скоріше довіряють. Водночас 18% висловили недовіру. 32% українців поки вагаються з оцінкою Бернема, а 13% взагалі не знають, хто це. Це найвищий показник невідомості серед усіх іноземних політиків у дослідженні. ▪️Найвищий рівень довіри у липні мали: ▫️ Еммануель Макрон – 59%; ▫️ Урсула фон дер Ляєн – 58,5%; ▫️ Джорджа Мелоні – 49%; ▫️Фрідріх Мерц – 49%. ▪️ Натомість Дональду Трампу довіряють 14%, Каролю Навроцькому – 10%, а Сі Цзіньпіну – лише 8%. Недовіру до лідера Китаю висловили 69% опитаних. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Повені, пожежі та голод: які наслідки мали супер-Ель-Ніньйо в минулому Літо 2026 року стало одним із найспекотніших в історії спостережень. Україна та решта Європи пережили вже кілька теплових хвиль, які побили місцеві температурні рекорди. І хоч «тепловий купол», який приніс тисячі смертей на континенті, вже розпався, на іншому краю планети продовжує набирати обертів інше явище, яке породжує погодні аномалії, – Ель-Ніньйо. Метеорологи попереджають, що цьогорічний епізод може отримати статус «супер-Ель-Ніньйо». На інфографіці – до яких наслідків призводило це кліматичне явище у минулому. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Від 8 до 15 хвилин: час приїзду швидкої допомоги в Україні та інших країнах Європи В Україні час прибуття бригади екстреної медичної допомоги залежить від категорії виклику: на критичні виклики лікарі мають приїхати за 10 хвилин, а на екстрені – за 20 хвилин з моменту дзвінка. Певні корективи по часу можливі в умовах воєнного стану – з урахуванням безпекової ситуації. Коротший час для приїзду швидкої встановлено у містах сусідньої Польщі або у деяких регіонах Німеччини. За який час приїжджає швидка допомога в Україні та в інших європейських країнах – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Опитування: найвищий рівень обурення діями ТЦК спостерігається на Сході України 📊Опитування «Слово і діло» зафіксувало високий рівень соціальної напруги через діяльність ТЦК та СП: ▫️49% – вкрай обурені діями військкомів (ще 20% оцінюють їх скоріше негативно). ▫️14% – зберігають нейтралітет. ▫️6% – оцінюють роботу позитивно. ▫️11% – не визначилися з відповіддю. ▪️Найбільший рівень обурення діями ТЦК зафіксовано на Сході України – 61%, за ним ідуть Південь (55%) та Київ (53%). Найменше вкрай обурених на Півночі (43%), де також зафіксовано найвищий рівень нейтралітету (19%). ▪️Найбільше негативу висловлюють люди 45–54 років (59%). Натомість молодь (18–29 років) відчуває крайнє обурення рідше (42%) та дає найбільше позитивних оцінок (7%). У найстаршої групи (55+) позитивних оцінок ТЦК узагалі немає (0%). Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Як змінювалися дохідність та обсяги продажу ОВДП у гривні, доларах і євро за 10 років Наприкінці 2022-го держава дозволила купувати ОВДП через «Дію» та збільшила їхню дохідність, щоб зробити їх привабливішими для покупців. Найкраще це спрацювало на гривневих облігаціях, дохідність яких зросла на 5% річних. Детальніше про динаміку обсягів продажу та дохідності ОВДП у гривні, доларах і євро – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Кияни демонструють найменшу готовність стати до лав Сил оборони – дослідження 📊 Опитування «Слово і діло» показало, що готовність долучитися до Сил оборони поступово просідає в міру віддалення часового горизонту війни: ▫️Війна на 3 роки: 16% – готові, 53% – категорично ні. ▫️Війна на 5 років: 14% – готові, 55% – ні. ▫️Війна на 10 років: 13,5% – готові, 55% – ні. ▫️27% стабільно вагаються з відповіддю за будь-якого сценарію. ▪️Київ демонструє найвищу відмову (67,4%) та найнижчу готовність (лише 6,3%). Натомість Схід має найвищий мобілізаційний потенціал (до 24,1% готовності у сценарії на 5 років) і найменше вагається. На Півночі та Заході фіксують найвищу невизначеність. ▪️Молодь (18–29 років) є найбільш мобілізаційно готовою групою (понад 25% у сценарії на 3 роки). Найбільше тих, хто не готовий, – у категорії 30–44 роки (близько 56%). Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Понад 40% чоловіків вважають несправедливим відсутність мобілізації та дозвіл на виїзд для жінок 📊Опитування «Слово і діло» показало ставлення суспільства до того, що військовий обов'язок та заборона на виїзд наразі не стосуються жінок: ▫️47% – не бачать у цьому проблеми (не згодні з тим, що нинішні правила несправедливі); ▫️34% – вважають такий підхід несправедливим і підтримують рівність прав та обов’язків чоловіків і жінок (16% повністю погоджуються з цим, а 18% – скоріше погоджуються); ▫️19% – не змогли визначитися. ▪️Чоловіки частіше погоджуються з тим, що існуючі обмеження лише для них є несправедливими: сумарно 43% чоловіків підтримують рівність обов’язків (22% повністю та 21% скоріше згодні), тоді як 41% виступають проти. Натомість більшість жінок (51%) вважає своє звільнення від служби та обмежень справедливим (за рівність виступають лише 26%). ▪️Найгостріше несправедливість відчувають категорії 18–29 та 30–44 років (по 19% категорично підтримують рівність). Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися