Щоденник читачки Насті

📚Святкове поповнення в домашній бібліотеці 👀 Прошу звернути увагу, що більше половини - нонфікшн 😱. Безпрецедентна подія. Схоже, я упоролась по книжках з психології. При цьому буду читати тільки українських авторів, бо хочу поради саме в українському контексті. Далі - автобіографія Інни Мірошниченко - юристки, правозахисниці, і мами чотирьох дітей, з яких двоє усиновлені. Вона також виступає з критикою інституту дит. будинків в Україні і пояснює, які є кращі альтернативи. Я читаю блог Інни в інстаграмі, дуже подобається вона мені. Трохи книжечок про тварин і пташок. І фікшн: дилогія про кохання двох хлопців-хокеїстів і філософський детектив про вбивства учнів Академії Платона в стародавніх Афінах 🕵‍♀. Хочеться читати все і одразу 🤪.

В мене сьогодні День народження 😌. Якщо раптом захочете мене привітати ☺️, візьміть участь у проєкті Книга на фронт 🙏 і підтримайте військових книжкою. За посиланням описано, як це зробити. Звісно, книги - це не речі першої необхідності у війську. Але це те, що може дати людині відпочити, відволіктися, а іноді і підтримати менталку. Ось тут військовий і книжковий блогер thedudewhoreads описав, чому книги на війні - це важливо. Ну а мене ви завжди можете підтримати, поділившись моїм каналом із друзями, які читають ☺️.

Колись сноб в мені імпульсивно підписався на друковані видання The New Yorker 💅. Мені подобалось почуватись інтелектуалкою 🤓, гортаючи його. Але з часом я зрозуміла, що все, що я читала в журналі, був розділ Fiction. І відмінила підписку, бо вона була досить дорога. Розділ славився тим, що в свій час опублікував 👉 "Лотерею" Ширлі Джексон, "Горбату гору" (ту саму, по якій зняли той самий фільм), а також численні оповідання Маргарет Етвуд і Харукі Муракамі. 🤌 І ось сьогодні мені захотілось подивитись, що ж зараз публікує Нью Йоркер. Оповідання називалось Light Secrets. Попри те, що воно красиво написано, і має інтригуючий початок, я не можу сказати, що мені сподобалось. Але в центрі цікава думка. Кожен щось приховує: і це не тільки "темна" таємниця, але обов'язково і світла. В кожного є обидві. Це змусило мене задуматись, а яка в мене світла таємниця? 🤔 За який вчинок мене запам'ятала людина/люди? А яка у вас? Писати тут не треба, це ж таємниця 😊. Просто поставте 🤔, якщо задумались, і 😇, якщо точно знаєте, що це.

Лаятись на цьому каналі можна 🙌 Особливо, якщо ви - книгарка-щуролюдка з Книжок і кістяного пилу 🐭. Уявіть ще, що в неї писклявий голосочок, і вона метр зростом, хіба не мило ☺️?

📚Почала Книжки та кістяний пил. Вона дуже схожа на Легенди та латте. І в мене з'явилась підозра, що книжки Тревіса Болдрі так само схожі одна на одну, як пісні АС/DC, або фільми Уеса Андерсона. 👀 Але в такої схожості є свій плюс. Впевненість, що отримаєш те, за чим прийшла. Якщо я хочу подивитись на  хіпстерну картинку і меланхолійних героїв, я піду на фільм Уеса Андерсона. 🦊 Якщо я хочу вайбу Highway to hell, але вже заслухала цю пісню до дир, я просто послухаю іншу пісню AC/DC 😅. Ну а от за затишком я знов прийду до Тревіса Болдрі - в кав'ярню/пекарню маленького містечка, де обслуговують відвідувачів орчиця або гномка. ☺️

Неймовірно круто! 🤔 От тільки в мене питання - як розмістити всі майбутні книги автора на логотипі, щоб не перевантажити його?

Ще ось такий цікавий "відгук" побачила про Книгу Еміля 😁

💪Я дочитала Книгу Еміля! Не легке читання, але it was a hell of a ride 🔥! Впевнена на 💯, що ця книга зайде не всім, і далеко не всім фанатам Пітьми. Як на мене, вона складніша емоційно і композиційно, адже ось що ми маємо: 👀Нолан + Лінч + Толкієн + скандинавська міфологія = Книга Еміля. В перших главах більше "Лінча", бо відбувається якесь мракобісся. Далі "Нолан", і тут використовується такий самий прийом як в одному з його фільмів, не буду називати його, щоб не спойлити. Ну і в другій половині додається Толкієн з "братством кільця". Не всім може сподобатись саме ця "ноланівська" частина, бо треба читати дуууже уважно і пам'ятати натяки і деталі. 👉Мені вона сподобалась не тому, що я все розуміла і відгадувала, а тому, що я люблю, коли "нічого не понятно, але дуже інтєрєсно" 😅. Як завжди це буває з хорошим фентезі, видуманий світ тут не головне. Головне тут - шлях хлопчика Еміля і його мами, їхні трансформації, зростання, і пропрацювання втрати, і звісно, любов. ➕Що сподобалось: • скандинавська міфологія в основі твору: дерево Іггдрасіль, русалки, йотуни. • неймовірна, заплутана, насичена подорож Еміля • наймоторошніше зображення русалок, яке я коли-небудь читала • глибина книги, ідеї • те, що, як сказав Павлюк, ця книга про його дитинство (не буквально, звісно ☺️). ➖Що не сподобалось: • деякі думки подані просто в лоб, незавуальовано. • іноді здавалось, що і сам автор, можливо, вже заплутався у сюжеті, і краще було б його спростити. А загалом, це прекрасне, глибоке епічне фентезі, яке я раджу до прочитання 💯. Цитати, які мені сподобались:

"Усе в цьому світі або заради любові, або через любов, або не має значення"

"Справжні бажання завжди про тебе"

"Ти запланував те, що самому тобі видавалося неможливим. Це і є мріяти!"

👆Згадала про ще одну новинку, яка скоро виходить - Завіт води. Сага про сім'ю в Індії в 1900 - 1977 роках. Я читала її пару років тому в оригіналі, книжка неймовірно красиво написана. Сподіваюсь, що в українському перекладі збереглась ця краса 👀.

What defines a family isn't blood but the secrets they share. The Parambil family secret, which was hardly a secret, was the Condition.

Під Condition мають на увазі ось що: в кожному поколінні хтось із членів родини тоне за загадкових обставин. 👀

She is twelve years old, and she will be married in the morning. Mother and daughter lie on the mat, their wet cheeks glued together.

Так починається історія головної героїні, яка після смерті батька вимушена вийти заміж за 40-річного чоловіка, і крізь роки стає Великою Аммачі - матріархом, яку поважають і до якої дослухаються діти і внуки. Всі основні персонажі прописані глибоко. А всі жіночі - неймовірно сильні і цікаві. Чоловічі деякі трохи недолугі. Та спостерігати за ними все одно цікаво ☺️. Раджу 🙌.

🎶 Ця пісня могла би стати саундтреком до "Книги Еміля". І заставка підходить. А пісня дуже красива 😍. Послухайте, навіть якщо не збираєтесь читати книгу 🙌. https://youtu.be/9293Sr-mVUY?si=-42e8_eqc7_-5STV

Театр ім. Лесі Українки поставить виставу за романом За Перекопом є земля. 🤔 По-моєму, це трохи дивно. Наскільки я пам'ятаю, в книзі майже немає сюжету. І взагалі вона мені читалась як нонфікшн з елементами художки. Десь 80% спогадів і рефлексій про історію Криму і кримсько-татарську культуру і решта - про дорослішання головної героїні. Але цікаво, якою буде вистава 👀. Хто читав, що думаєте?

📚Ось що планую читати після Книги Еміля. Бо точно захочеться знов легенького і затишного ☺️. А це - пріквел до Легенд і Лате. Орчиця Вів дістає поранення і вимушена залягти на дно в Мурку, маленькому приморському містечку. (знов вайб Фенні Флегг 😍) Обіцяють нові пригоди, курортний роман, і море книжок. Ну а мене особисто ще цікавить, які нові фентезійні істоти там будуть. І яку роль гратиме цей мопс-орел з обкладинки 👀 😂. Як прочитаю, розкажу тут 🙌.

Продовжую читати 👀 Як вдихнути вільно? Посібник з деколонізації і аналізувати власний досвід. Дійсно, в мене довгий час було відчуття меншовартості щодо української культури. Саме тому я не читала половину з того, що задавали в школі. І ще заважало упередження, що "вся українська література про страждання." Ну а про наших художників і інших митців я взагалі майже нічого не знала 😞. Тому зараз намагаюсь надолужувати. Книжки, відео на ютубі. Ось зараз дивлюсь відео Суспільного Репресована Коляда і не знаю більшість імен, які там згадуються. Але сподіваюсь, що щось в голові та й відкладеться 😁.

🥹Книжкові бажанки на 2026 рік 🤩 1. Колапс - Макс Кідрук. 2га частина серії "Нові темні віки", продовження Колонії. Коли я прочитала Колонію, і почула, що наступна книга через 3 роки, я подумала, хоч би дожити. Але ось, вже майже. В кінці лютого має вийти Колапс. Як обіцяє Макс, книга відповідатиме назві: на Марсі починається хаос в колонії, на Землі заражені немовлята зазнають змін в організмі і більше не потребують кисню, і паралельно вчені знаходять цікавий вуглецевий світ поза межею нашої галактики. Фантастика Максу Кідрука депресивна, але захоплива і пізнавальна. Читаєш ніби художню книгу, але от ти вже знаєш, 🤓 що таке метангідратний вибух, і головне - тобі це цікаво, хоч ти й фізику ніфіга не розумієш. 2. Катабазис - Ребекка Кван. Мені дуже сподобався Вавилон Кван за лінгвістичну систему магії. Тому чекаю, що в Катабазисі авторка теж не розчарує. В описі згадується аналітична магія. Цікаво, що це буде 👀. Ну і той самий жанр дарк академії 😋. В цій книзі двоє аспірантів відправляються в пекло, щоб врятувати свого професора. Обіцяють також кохання, але дуже сподіваюсь, що воно буде радше побічною лінією. 3. Атмосфера - Тейлор Дженкінс Рід Професорка фізики, яка все життя марила зірками, бачить оголошення про набір вчених для участі в місії NASA. Її беруть, і вона починає тренуватись разом із ще декількома людьми з абсолютно різним бекграундом. Вони стають друзями, але дещо стається під час місії. Обіцяють квір-кохання, емоційність, трилер, складних героїв 🤗. Коли прочитала опис, це мені нагадало про: - Orbital, але, thank God, тут не буде русні - Lost in Starlight, бо теж про жінку-астронавтку і "the transformative power of love". А ви на які книжки чекаєте в 2026? ☺️

Граматика для мене — це піаніно, на якому я граю на слух, бо, здається, я якраз не вчилася в школі того року, коли пояснювали правила. Усе, що я знаю про граматику, — це її безмежна сила. Зміна структури речення змінює його значення так само точно й невідворотно, як ракурс камери змінює значення сфотографованого об’єкта. Багато людей сьогодні розуміють, що таке кут зйомки, але значно менше — що таке речення. Порядок слів має значення, і той порядок, який тобі потрібен, можна знайти в образі у твоїй уяві. Саме образ диктує цей порядок. Образ визначає, чи буде це речення з підрядними частинами чи без них, речення з жорстким фіналом чи з поступовим згасанням, довге чи коротке, в активному чи пасивному стані. Образ підказує, як розташувати слова, а розташування слів розповідає — тобі або мені — що саме відбувається в цьому образі.

Есей Джоан Дідіон

Красиво і правда, як на мене. Захотілось почитати її есеї 👀

І у Ольги Ігорівни не екзистенційна криза, а просто вона.. а от хто вона.. Книга Еміля досі зберігає інтригу 👀 на 289 сторінці. Люблю і такі інтриги, і такі філософські думки. Тому поки що все нравицця ☺️.