Щоденник читачки Насті

Все відкладала відгук на "Молитву за Овена Міні" Джона Ірвінга видавництва Фабула, бо хотілось написати ідеальний пост, щоб всі кинулись читати цю книгу 😅. Але я так можу довго тягнути, тож ось мої враження, як є ⬇️: Це поки що найкраще з прочитаного в 2026 році 🥹. І я точно планую перечитати цей роман. Цікаво буде вже зі знанням фіналу спостерігати знов становлення героя. ⚾️ Коротенький опис: Джонні Вілрайт живе у маленькому американському містечку, і має найкращого друга Овена Міні. На початку книги їм по десять років. Овен надзвичайно малого зросту з пронизливим голосом, і медичних пояснень цьому немає. ⚾️ Якось, на бейсбольному матчі, Овен відбиває м'яч, який вбиває маму Джонні. З чого Овен робить висновок, що він - інструмент Бога. Хлопці дорослішають, ідуть в коледж, а впевненість Овена в тому, що він виконує вищу місію, тільки зростає. ⚾️ Фактично, головним конфліктом книги я побачила: фатальний збіг обставин vs. вище призначення. І ось, Джонні вірить в те, що події життя підкоряються першому, а Овен - другому, і багато років вони про це дискутують. 🫸 Але! Ця книга не занудно-філософська. Вона смішна, абсурдна, тепла. Це, передусім - роман про дорослішання, дружбу і сім'ю. 🚛Так, спочатку мене ледь не відвадили описи релігійних конфесій. Але далі були смішні і теплі сцени дитинства Джонні і Овена: чучело броненосця, за якого вони змагались, те, як кузина Джонні заховала Овена в будинку, і епізод, в якому Овен їде на вантажівці з манекеном мами Джонні. ⚾️ З кожним розділом, правда, книга ставала серйознішою, але ж і інтрига зростала: ⁉️ що саме станеться з Овеном? І чому Джонні в дорослому віці переїхав в Канаду? ⚾️ Взагалі загадок по книзі розкидано багато, але головним скарбом, на мою думку, є герої. Джонні, його мати, бабуся, вітчим, і Овен. До Овена лишитись байдужою просто неможливо. Він то смішить, то дивує, то дратує, але жодного разу не увігнав у нудьгу. 🎞 Наостанок, книга нагадала мені фільм ранніх 2000-х "Планета Ка-Пекс". У фільмі герой Кевіна Спейсі опиняється в психіатричній лікарні, бо вважає себе прибульцем з планети Ка-Пекс. Водночас він має підозріло глибокі знання з астрономії, і про ту планету зокрема. Весь фільм ми намагаємось зрозуміти, герой справді божевільний, чи справді інопланетянин. Ось приблизно так мені відчувалась ця книга. Дуже незвична, раджу! Це - 5/⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️.

Сьогодні ось так. І паралельно планую взяти якийсь трилер, бо накупила їх на фестивалях, то треба читати потроху 😅. Також вчора дочитала "Так програють війну світів", дуже сподобалось! Буде відгук 😌. А як ваші читацькі вихідні?☺️

Днями дочитала "Гвен і Арт не закохані". Якщо коротко - це розважальний, легкий квір-ромком. Те, що мені було треба після "Молитви за Овена Міні". Плюси: 👉 симпатичні, об'ємні головні герої. 👉 це практично ситком, і дуже якісний! жарти дійсно смішні, а книжкам зазвичай важко мене розсмішити 😏. Малесенький недолік: 👉Не зовсім завершений сюжет. Потім дізналась, що буде ще друга книга, але про інших героїв з цього світу 🤔. Ну і я згадала, чому рідко читаю ромкоми. В якийсь момент книга здалась мені занадто солодкою. Ніби, якщо я прочитаю ще одну таку книгу, в мене почнеться печія, наче я з'їла дві молочних шоколадки підряд. 😣 Коротше раз на декілька книг ромком читати можна, але це точно не мій улюблений жанр. А ви що зараз читаєте? Діліться 🌚

дарагая передача ❗шукаю Анастасію Свириденко Анастасіє, ви вчора виграли у мене бокс книжок, знайдіться, будь ласочка))

Я виграла п'ять книжок 😃!! Зовсім забула, що на дружньому каналі взяла участь в розіграші, і мене вже почали розшукувати 😅. А хотіла я цей букбокс через трилер Со Міе "Надобраніч, мамо". Ось тільки погляньте на анотацію:

Що таке сім’я? Наскільки глибоко сягає коріння зла, зародженого в родинному колі? Кримінальна психологиня Лі Сонґьон отримує пропозицію від серійного вбивці Лі Бьондо: він наполягає, щоб саме вона провела з ним інтерв’ю. У той самий час у житті Сонґьон з’являється дівчинка Хайон — донька чоловіка від його колишньої дружини, дитина, яка мала б стати частиною її родини. З кожним днем Сонґьон змушена занурюватися глибше не лише в таємниці свідомості злочинця, а й у темні закутки душі падчерки, і висновує: дитина має з серійним вбивцею більше спільного, ніж можна було уявити. Чи може брак материнської любові стати фатальним для людської долі? Чи вбивцею народжуються, а чи стають? «На добраніч, мамо» — зловісна й водночас зворушлива історія про те, як легко зламати тендітну душу дитини."

Як там ваш Нацкешбек? 👀 Мій частково пішов от на що 🙊. Я подумала - доначу я і так щоденно на збори знайомих в інстаграмі, за електроенергію вже заплатила... А гроші ще лишились 😱. Що ж робити? Нікуди діватися, треба купляти книжки 🙈. Ось мої покупочки 📚: 👉 "Опівнічні діти" Салмана Рушді. Книга розповідає про дітей, які народились в Індії в ніч проголошення її незалежності від Британської імперії. Ці діти отримують супер сили, а головний герой вміє читати думки і виступає посередником для решти таких дітей. Читала декілька відгуків: пишуть, що це насичений і красивий текст, з алюзіями і відсилками до міфології Індії. Має бути щось цікаве 🌚. 👉"Вся краса на світі" Патріка Брінґлі. Автобіографічна книга працівника The New Yorker, який полишає свою кар'єру в медіа і влаштовується охоронцем в музей Метрополітен. Такий собі дауншифтінг по-снобськи 🙊😅. Книга обіцяє бути терапевтичною, і історія автора, як мінімум, незвична 👀. 👉"Помаранчі не єдині фрукти" Джанет Вінтерсон. Я хотіла "Письмена на тілі" цієї авторки, але книга не продавалась в категорії Нацкешбек, тому взяла цю 🤷‍♀. Думаю, що це буде вихід з моєї зони комфорту - подивіться лишень на частину анотації:

Захопливі епізоди з життя дівчини, яка зростала у фанатичному середовищі протестантів-євангелістів у північно-західній Англії, — кумедні, щемливі, драматичні — химерно переплітаються в постмодерністській оповіді з яскравими фантасмагоріями, навіяними легендами про короля Артура і його лицарів, персонажами казок, мареннями й видіннями.

А ще ця історія напівавтобіографічна, я таке люблю ☺️. ⁉️ Пишіть, чи витрачали Нацкешбек на книжки, і що купили 👀.

Почала "Ґвен і Арт не закохані" під ранкову каву і вже хіхікаю 🤭. А що ви читаєте цієї неділі? 👀

Безперечно, моїм найулюбленішим заняттям влітку є читання на вулиці 🌿. Вчора дочитала "Молитву за Овена Міні", і поки що можу сказати тільки, що це - найсильніша для мене книга з прочитаних в 2026. Хочу ще пару днів з нею пожити, подумати, як і чому саме вона мене настільки зачепила. А потім буде відгук 🙌.

«Як убити мову: влада, спротив і боротьба за порятунок наших слів» — британська журналістка Софія Сміт Галер анонсувала книжку про лінгвоцид. Українське видавництво першим у світі придбало права на переклад Британська журналістка, блогерка та дослідниця мовного різноманіття Софія Сміт Галер написала книжку How to Kill a Language , присвячену цілеспрямованому знищенню мов та мовних спільнот. У передмові авторка розповідає, що зацікавилася темою після смерті своєї бабусі Нонни, уродженки Північної Італії. Тоді вона усвідомила, що втрачає не лише близьку людину, а й мову, якою та розмовляла. Сама Софія вже не володіла нею достатньо добре. Саме цей досвід став відправною точкою для вивчення причин зникнення мов та способів їхнього збереження. У книзі Софія розповідає про десять мов. Серед них є як добре відомі, зокрема українська та італійська (мова про діалект регіону Емілія-Романья, що витісняється стандартною італійською), так і менш поширені — від ладино, традиційної мови сефардських євреїв, до дагбані, якою розмовляють у Гані та на півночі Того. Українська мова в центрі уваги Говорячи про Україну, авторка згадує флешмоб KyivNotKiev. На її думку, ініціатива була значно більшою, ніж просто боротьба за правильне написання назви української столиці. Вона стала способом показати світові, що значна частина інформації про Україну тривалий час подавалася через російську оптику. Коротше, базує. У коментарі до цієї новини навіть прийшла авторка і подякувала Наш Формат за купівлю прав на видання. Ми теж дякуємо!

Дивіться, яка важлива книга вийде 👀

⁉️ Що я собі думаю Вже 10 червня, місяць прайду в розпалі, а я досі не прочитала жодної книги з ЛГБТ-лінією 😱 Я вже майже закінчила "Молитву за Овена Міні", тож хочу обрати наступну книгу ось з цієї стопочки 😍. Накопичилось багатенько непрочитаних 🙈. Чому так? Зізнаюсь, що давно не читала ЛГБТ літературу, тому що набридли тропи 👉bury your gays: хтось із закоханих помирає в кінці. 👉вона лишається зі своїм чоловіком 👉головні герої просто БАГАТО СТРАЖДАЮТЬ, а в кінці хтось із них помирає 😅. От тільки останнім часом стали виходити книжки і фільми, де по-перше, одностатеві стосунки не в центрі уваги, вони просто є, і по-друге, трапляються хепі енди 😃. Я відволіклась🙈. Вибираємо книжечку! 📚 Думаю, над цими трьома: "Так програють війну часів": сай-фай, в якому дві агентки ворогуючих організацій подорожують в часі, щоб створити ідеальну версію майбутнього, і починають листуватися. Має бути щось інтимне і ліричне. "Гвен і Арт не закохані". Середньовічний ромком про нащадка короля Артура і принцесу Англії, які мають побратися. Але його ловлять за поцілунком з хлопцем, а про неї ходять чутки, ніби вона закохана у лицарку 🤭. "Ґідеон Дев'ята": тут нічого не зрозуміло, але дуже цікаво 😅:

Імператор потребує некроманта. Некромантка дев'ятого дому потребує мечника. Ґідеон має меч і не має часу на всякі некромантські дурниці.

Має бути щось атмосферне. Отже, думаю між цими трьома. Ви читали якусь із них або якусь іншу з моєї стопочки?

Сама собі завинила відгук на "Кореспондентку" Вірджинії Еванс від КСД - книгу, яка мене розчулила і зігріла цієї весни. 🌸 Тож сідаю і розкладаю свої думки по поличках: Сибіл ван Антверп - жінка 70+ років, в минулому успішна юристка, а зараз на пенсії, проживає своє життя за листуванням. Вона пише подрузі, дітям, сусіду, викладачці в університеті, працівнику служби підтримки, і навіть письменницям Джоан Дідіон та Енн Петчетт 😃. І вона отримує відповіді. Власне, весь роман - це листи. І саме довжина текстів, стиль, тон листів показують нам, як змінюється Сибіл і її стосунки з іншими. Чому листи? 👀 Листи в житті Сибіл - це не просто спілкування. На мій погляд, це зцілення, спосіб пережити те, що трапляється в її житті. І водночас, це спосіб вибудувати стіну між собою і близькими. Сибіл рідко бачиться з дітьми, тільки переписується. В листах вона може обережно дібрати слова, прибрати зайву емоційність. В них не побачиш того, що можна помітити при зустрічі: реакції міміки, дрібні рухи. А от листи все це вдало приховують. Що сподобалось ☺️: 👉Авторці вдалося створити живу, реалістичну героїню. Вона не просто приємна, мила, одинока літня жінка, якій постійно симпатизуєш. Вона буває вперта, не емпатична (спойлер: коли переїхала кота сусіда), егоїстична. І тому, Сибіл справжня. 👉Попри малу кількість тексту, герої другого плану мають свої історії і гризоти. Чого вартує хоча б історія сусіда чи Розалі, подруги Сибіл! 👉Гумор! Декілька разів я зловила себе на тому, що хіхікала. Як наприклад, коли Сибіл жаліється подрузі, що не знає, що одягти на похорон, де має виголосити промову. Що не сподобалось: ❌Не зрозуміла, для чого саме авторка додала певний інцидент з сусідом. Він наніс значний удар по моїй симпатії до Сибіл. І дивно, що сусід нормально поставився до того, що вона навіть не вибачилась. ❌Сибіл отримує відповіді від Джоан Дідіон і інших відомих людей 😄. Ну це вже якийсь магічний реалізм 😅. Хоча цікаво було побачити, як би, на думку, виглядали такі листи. Вердикт 🔨 Попри незначні недоліки, мені сподобалось зцілюватись листами разом із Сибіл, тож від мене: ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️. Я вже засумувала за героями, з якими познайомилась в цій книзі.☺️. Раджу!

Отримала подарунок з розіграшу від Читаю_розповідаю і Щоденник читачки Насті ✨ Дуже рада, неймовірно приємно отримувати подарунок🥹❤️ Дуже дякую дівчатам✨

Наша переможниця розіграшу вже з подарунком ☺️

"Як лежачи на дивані, перейти за посиланням, яким я поділився, то ліньки. А як в суботу прибігти на НП по книжечку, то о 10й ранку вже там! 😭" - бурчить мій друг. "Ну так то ж подарунок, та ще й книжечка!" - Думаю, багато хто мене зрозуміє 😁. А от, власне, що мені подарував друг: це просто ааааааа 😆😆. "Харитін Потерть і філозофське точило". Бурлескно-травестійна пародія на Гаррі Поттера. Події відбуваються на Київщині в 1900-му році:

"Звичайний український хлопчик Харитін Потерть змалечку зазнав багато горя і знущань, а єдина його особлива прикмета – це шрам на чолі у виді тризуба. Сирота живе у хліву, поневіряючись у родині Варнави та Пульхерії Дерегусів, власних дядька і тітки, аж поки одного дня до їхнього обійстя не прилітає поштовий голуб із листом про зарахування його до Хоругвоносця, військово-духовної Академії характерників і чудотворців. Утім скнари Дерегуси й не думають відпускати дармового наймита, хибно запевнивши себе, що Запорізьку Січ давно зруйновано, а характерники існують лише в казках..."

Наклад: 500 примірників 😳. Тож запрошую вас позаздрити, що в мене є така рідкісна книга 😅. Читатиму її після якоїсь емоційно складної книги. Буде мені прекрасний відпочинок. Так що за подарунок дуже вдячна 🙏 ☺️. P.S. Зацініть ілюстрації і стікери 😅. Це - відреставровані навчальні малюнки Грицька Маляренка, художника XVIII століття, який навчався в іконописній школі Києво-Печерської лаври. Хотіли би почитати таку пародію?

За дні розіграшу в каналу з'явилось багатенько нових підписників, тож хочу розказати, що читаю і про що тут пишу 🤗. 👉Улюблені жанри: фентезі, фантастика, роман-дорослішання, готичні романи/оповідання, трилери. Під настрій люблю нонфікшн: в основному з психології або про тварин. 👉Серед останніх прочитаних: - "Колапс" Макса Кідрука, "Кореспондентка" Вірджинії Еванс. "Колапс" сподобався набагато менше за "Колонію", в "Кореспондентка" - стала ковтком свіжого повітря і відпочинком після емоційно важких "Колапсу" і "Літопису сірого ордену". 👉Зараз читаю: "Молитва за Овена Міні" Джона Ірвінґа. ⚾️ Точно буду читати інші книги цього автора. 👉У найближчому майбутньому читатиму щось із цього: 📌"Промененосна" Джордан Іфуеко - африканське фентезі. Мене свого часу вразила книга "Чорний леопард, рудий вовк" - неординарне фентезі з елементами африканської міфології. Тож тут сподіваюсь отримати хоча б дрібку такого ж задоволення 👀. 📌"Ми колись жили тут" Маркуса Клівера. Нашумілий трилер/горор про те, як на порозі будинку героїні з'являється сім'я, чоловік з якої заявляє, що жив тут у дитинстві. 📌"Арт і Гвен не закохані" Лекс Краучер. Історичний квір-ромком. Виберу те, до чого в моменті тяжітиме настрій 😅. 👉Формати постів. Відгуки, деконструкції, куплені новинки, цікавинки з книжкового світу, спільні читання, дурнуваті думки. Буду пробувати усі нові формати, які мене зацікавлять, тож запрошую лишатися зі мною і разом поширювати любов до книжок 🙌. P.S. А на фото те, що я придбала на Арсеналі позавчора. Як бачите, новинок видавництв тут немає. Просто те, що або давно хотіла, або імпульсивно вхопила 😁.

#розіграш Вітаю з перемогою @VkookerMin 🎉 З другої спроби вдалось визначити переможця, адже перший хто виграв не був підписаний на інший канал 🤷 Дякую всім за участь 🥰 Скоро розпочнеться новий розіграш, то ж не сумуйте 😀 💋☕📕

Розіграш завершено, вітаємо переможницю ☺️

Сьогодні о 20.00 розіграш буде завершений 🥁. Після цього визначимо переможця і напишемо йому/їй в особисті. Мені вже й самій цікаво, яку книжечку замовить переможець 🌚.

Я не буду забирати ваш одяг чи мотоцикл, але мені дуже потрібні від вас книжки... Ба навіть не мені, а іншим військовим — з усіх куточків України — тим, хто тримає лінію фронту, хто збиває "шахеди", хто лікується або проходить реабілітацію після поранень, тим, хто воює з 2014 року і тим, хто приєднався до війська щойно, тим, хто веде журнал з обліку журналів і тим, хто відпочиває на ППД після суботнього прибирання, тим, хто везе, хто заряджає і тим, хто стріляє, тим, хто готує і годує, тим, хто рятує, надаючи першу допомогу, тим, хто запускає дрони і заправляє техніку, тим, хто винаходить, хто програмує, і тим, хто повернувся з полону. Усім, хто стоїть між нашим світом людей і нечистю світу Темряви. Тим, кому книжки допомагають триматися, відпочивати і надихатися. Чекатиму на вас на Книжковому Арсеналі на стенді B 1.2 — від сьогодні і вечора неділі. Приходьте 💙