Збережки

Красуня з Іршавщини в народному одязі. На жінці — упізнавана для етнографів довжанська сорочка. Фотографія унікальна тим, що її зробив відомий закарпатський художник, один із ключових представників закарпатської школи живопису, Андрій Коцка. Найімовірніше, кінець 1930-х — початок 1940-х років.

Багатодітне дитинство на закарпатській Верховині, — типове для тогочасних дітей 1920—1930-х років у більшості гірських районів, різнився лише одяг бойків чи гуцулів.

На світлині, зробленій 1930 року в селі Брустури на Тячівщині чеським антропологом Войтехом Суком, — бабуся (а може, мама?) з дівчатками (близниці, чи двійнята?) у вишиванках, характерних саме для цього району Закарпаття. Зокрема — з упізнаваними квадратними вирізами горловини та вишитими узорами.

Осип Курилас. В Коші УСС. Папір, олівець, акварель. 1915 р.

Портрет Симона Петлюри. Художник Петро Холодний, 1936 рік.

Однострій членів Головної/Загальної української ради у Відні. ГУР/ЗУР об’єднала українські політичні партії Австро-Угорщини під час Першої світової війни, керувала Легіоном/Полком Українських січових стрільців.

Портрет Симона Петлюри. Художник Євсевій Ліпецький, 1949 рік.

Симон Петлюра на балконі свого помешкання. Варшава, 1922 рік.

Чоловіки із Сум на студійній світлині початку ХХ століття.

Українські січові стрільці — Осип Курилас і Людвік Розенберґ (Володимир Чорній). Відомий художник О. Курилас народився у Щирці, закінчив Краківську академію мистецтв, автор багатьох відомих полотен, зокрема знаних українських діячів його часу. Після початку Першої світової війни вступив до Легіону УСС, автор кількох десятків портретів, замальовок, листівок і малюнків з життя та діяльності "усусів". Л. Розенберґ — етнічний єврей. Уродженець Рогатина. Напередодні війни — член єврейської партії Поалей-Ціон. У 1914—1916 роках — у Легіоні УСС. Потрапив у російський полон. У 1918—1919 роках — у київських Січових Стрільцях. Соратник Є. Коновальця, В. Дідушка, К. Коберського та інших українських діячів. У 1920 році деякий час перебував у складі УВО, згодом захопився комуністичними ідеями, вступив до КПЗУ. Розстріляний сталінцями 1941 року.

Mapa chat ruskich (pod względem materiału budowlanego).

Вознесенський собор Хорошівського монастиря під Харковом. Зведений у 1754—1759 рр. Кольорованка зі світлини Стефана Таранушенка початку XX ст.

Церква Всіх Святих Сумського Успенського монастиря. Вручну виконана кольорованка зі світлини Ст. Таранушенка 1914 року.

Успенська церква у Балаклії на Слобожанщині. Зведена наприкінці XVIII століття. Підірвана вибухівкою у 1948 році. Вручну виконана кольорованка зі світлини Ст. Таранушенка 1914 року.

Відозва Армії УНР до селян, 1919 рік.

Відозва Армії УНР до селян, 1919 рік.

Українські січові стрільці слухають промову Лонгина Цегельського на терасі Мукачівського замку, 11 травня 1915 року. Кіш Українських Січових Стрільців розквартировувався в селі Варпаланка (угор. Várpalánka), що біля підніжжя замкової гори, впродовж 9 місяців — від листопада 1914 до 5 липня 1915 року. Це була українська запасна частина, створена для поповнення особового складу Легіону Українських січових стрільців. Основними завданнями, які покладалися на Кіш УСС, був набір добровольців та опіка поранених, вишкіл новобранців, ведення серед стрільців та серед місцевого населення освітньої діяльності.