Збережки

У колекції Музею української діаспори зберігається рідкісний історичний документ — антирадянська іспаномовна листівка-відозва. Артефакт походить із особистого архіву українського художника-графіка й військового армії УНР Віктора Цимбала. Листівка є зразком інформаційної боротьби еміграції проти радянської пропаганди в Південній Америці. Текст закликає аргентинців не вірити радянським гаслам про «мир» та «самовизначення», адже під ними ховається жорстока імперська експансія. Автор звернення послідовно перелічує країни та народи, які, починаючи з 1917 року, були окуповані або підкорені радянським режимом. Серед перших у цьому списку згадується й Україна. Листівка завершується попередженням, що наступною ціллю радянської експансії є Латинська Америка. Документ підписаний від імені об’єднання «Naciones Sojuzgadas por el Bolchevismo ruso» («Народи, поневолені російським більшовизмом»). Віктор Цимбал брав активну участь у житті української громади Аргентини та створював численні антирадянські карикатури.

Проєкт банкноти номіналом 3 карбованці часів гетьманату Павла Скоропадського роботи Олександра Богомазова.

Портрет Семена Сулими, 1754 рік. ⠀

Сьогодні, 6 липня, одне з найбільших свят Литви і литовців усього світу. День Держави (день коронації короля Міндауґаса). Де б не були діти Бурштинового князівства, — 6 липня вони єднаються, виконуючи гімн своєї батьківщини — Національну пісню.

Гетьман Павло Скоропадський з почетом. Крайній ліворуч — Василь Кочубей, О. Крига, другий праворуч — господар (завгосп) гетьманського палацу Михайло Ханенко, ген.-хорунжий Дружина. Київ, 1918 р.

Гетьман Іван Мазепа. Аркуш із невиданого циклу «Герби гетьманів України». Автор Микола Битинський. Прага, 1940 рік.

Підкарпатська Русь — Карпатська Україна (1920—1939 рр.).

Зустріч Головного командира УПА Василя Кука та Анджея Жупанського, керівника Волинського округу Світового союзу вояків АК (Луцьк, 1996 рік).

Дівчата із села Лазещина, що на Рахівщині. Світлина чеського фотографа Рудольфа Гулки, 1922 рік.

Христос Пантократор. Софійський собор. Мозаїка ХІ ст.

Іван Предтеча. Софійський собор. Фрагмент мозаїчної композиції ХІ ст.

Ангел. Софійський собор. Мозаїка ХІ ст.

Косарі на полонині Довга, Свидовецький гірський масив на Рахівщині. Фотографував на початку 1940-х років місцевий житель Іван Гафічак.

Перегони закарпатських бокорашів-плотогонів на ріці Тиса, 1930-ті роки.

Закарпатська верховинка-бойківчанка з мотикою на ниві. Волівщина (недавно Міжгірщина, а нині вже Хустщина), 1930-ті роки.

Знак «Другий Зимовий похід. Базар. 1921» 2-го ступеня (аверс і реверс). Верхівку знака, тризуб із хрестиком на середньому зубі, втрачено.