until august

✍️ А от вірш Паса «Прихід світла» (знайшла, на жаль, лише в англійському перекладі):

Evening, and all the birds In chorus, Suddenly fall silent In one abrupt moment. And then, the moment passed. Night bends down, darkness A black embrace. The coming of light Is the scarcest of events. It arrives and departs, Unseen, unseeing, Without warnings or trumpets. But always, it is itself. Tiny, singular, perfect. And in every instant There is more than Our eyes can see, More than our hands can touch. A flint sparks, a flame Ignites, and the light That burns inside you Sings out a pure, true note. And though they may cut all the flowers, You cannot keep Spring From coming.

Переклад (власний і досить кострубатий, я не знайшла офіційного) в коментарях. until august | #книги

Завжди думала, що автором прекрасної фрази «Podrán cortar todas las flores, pero no podrán detener la primavera» («Можна зрізати всі квіти, але не можна зупинити прихід весни») є чилійський поет Пабло Неруда. А сьогодні дізналась, що, виявляється, це не зовсім так! Неруда, можливо, позичив його у Октавіо Паса, мексиканського поета і лауреата Нобелівської премії з літератури 1990 року. Припускають, що Пас надіслав Неруді деякі зі своїх віршів. Пізніше Неруда запросив його приєднатися до лівої групи в Іспанії (що Пас і зробив, воюючи проти фашистського режиму Франко). Потім фраза про квіти й весну почала приписуватись саме Пабло :) until august | #цікаве

Вже кінець квітня, отже якраз час згадати найгарніші (західні) обкладинки минулого року ✨ Діліться, що кому більше сподобалось? until august | #книги

Ну і про Муракамі... ви, мабуть, вже чули, але може пропустили цю новину :) Українському перекладу Муракамі — бути. Видавництво Artbooks офіційно підтвердило підписання контракту на видання одразу чотирьох творів автора. Раніше права на твори Муракамі належали видавництву КСД, проте їх співпраця припинилась. У видавництві повідомили, що вони з представниками автора розійшлися в уявленнях про перекладача — правовласники очікували перекладача "поважного" віку з великим доробком. У Artbooks сказали, що тексти перекладатимуть безпосередньо з японської мови, що дозволить максимально точно передати авторський стиль та культурні нюанси, які часто втрачаються при подвійному перекладі через англійську. Поява першої новинки запланована на початок 2027 року. Які саме книги будуть видаватись — невідомо, тому stay tuned! 😎 until august | #книги

Є такі книжки, що працюють як машина часу: читаєш їх — і опиняєшся геть в іншій епосі з її музикою, модою, політикою й мистецтвом. Зробила невеличку підбірку таких книжок. Додавайте свої варіанти в коментарях, думаю, багатьом це буде цікаво! 🤍 until august | #книги

🐚 Невелика добірка цитат Марка Аврелія у його день. until august | #цікаве

〰️ Імператор сприяв розвитку інтелектуального життя імперії. Марк заснував в Афінах чотири кафедри філософії для основних тогочасних шкіл: стоїків, епікурейців, платоніків та перипатетиків (послідовників Арістотеля). Викладачі цих кафедр отримували стабільну державну заробітну плату. 〰️ Відвідуючи ігри та театральні вистави з поваги до традицій, він майже не звертав уваги на дійство. Замість цього Марк читав книги, слухав звіти або підписував державні документи прямо в ложі. 〰️ Був відомий своїм гуманізмом: навіть у жорстоких розвагах він намагався мінімізувати насильство, наказуючи гладіаторам використовувати тупу зброю, щоб уникнути смертельних поранень. 〰️ Хоч Марк Аврелій і був прихильником миру, більшу частину свого правління він провів на війні. Із 19 років перебування при владі 14 років він очолював армію в походах, захищаючи кордони імперії від германських племен та парфян. 〰️ Бронзовий монумент Марку Аврелію на Капітолійській площі в Римі — це єдина кінна статуя, що повністю збереглася з античних часів. Її не переплавили в Середньовіччі лише через помилку: християни вважали, що на коні зображений імператор Костянтин Великий, який легалізував християнство. until august | #цікаве

Сьогодні день народження «філософа на троні», імператора й стоїка — Марка Аврелія. На честь цієї дати — декілька цікавих фактів про нього: 〰️ Марк Аврелій вважається останнім із «п’яти хороших імператорів» Риму. Попри безмежну владу, він не прагнув її, а надавав перевагу філософським роздумам. 〰️ Свою знамениту працю «Наодинці з собою» (або ж «Розмисли») він писав грецькою мовою під час військових походів. Це був особистий щоденник для самовдосконалення, який ніколи не призначався для публікації. 〰️ Був всиновлений двічі: спочатку — Публієм Катілієм Севером, а після його смерті у 139 році — імператором Антоніном Пієм. Після другого всиновлення він отримав ім'я Марк Елій Аврелій Вер Цезар і став офіційним спадкоємцем престолу. until august | #цікаве

📚 Список цікавенького, продовження: 〰️ Як цензура змінила «Портрет Доріана Грея». 〰️ Творчість Анрі Картьє-Брессона: 1, 2. 〰️ Нострадамус і... книжки про варення. 〰️ Про медичні огляди жінок у Середньовічному Китаї. 〰️ Мерилін Монро та її особиста бібліотека. 〰️ Історія Ґарета Джонса і Голодомору. 〰️ Довгочит про український переклад «Колгоспу тварин». 〰️ Ще один довгочит про «Колгосп тварин» + трошки про Донецьк :) 〰️ Про «Озимандію» Шеллі + історія Рамзеса II. 〰️ Літературні факти про... отруєння. 〰️ Персонажі, з якими було б важко вижити в одній квартирі. 〰️ Письменники, з якими було б важко вижити в одній квартирі. 〰️ Цікаве життя Рабіндраната Тагора. 〰️ Таємне жіноче письмо в Китаї — нюйшу. 〰️ Китайська практика бинтування ніг. 〰️ Як ліки для жінок досі тестують без жінок. 〰️ Фото Тацуо Сузукі. 〰️ Про прекрасну українську художницю Марію Башкирцеву та її «Щоденник». 〰️ Жінки, вікінги, Америка — і все це водночас. 〰️ Архетип казки «Шість лебедів». Провісниця фемінізму: «Книга про Град жіночий» Христини Пізанської, і чому вона така класна. 〰️ Екскурсія у будинку-музеї Вільяма Шекспіра. 〰️ Неймовірна Келлська книга. 〰️ 14 ознак фашизму від Умберто Еко. until august | #цікаве

Зібрала пост-каталог довгочитів на каналі, бо в окрему рубрику вони не поміщаються :) В один пост теж все не влізло, тому продовження буде далі 🫠 📚 Список цікавенького: 〰️ Вееееликий пост про прерафаелітів. 〰️ Південнокорейський феміністичний рух «4B». 〰️ Японські «наречені по фото». 〰️ Більше цікавого з життя сестер Бронте. 〰️ Книга-таємниця: рукопис Войнича. 〰️ Судовий процесс у справі Оскара Вайлда. 〰️ Болюча історія Ірландії й католицизму: Пральні Магдалини. 〰️ Королева Маргрете II та її ілюстрації до «Володаря перснів». 〰️ Про бога/богиню Ґуаньїнь + прекрасна скульптура Ґуаньїнь Південного моря. 〰️ Довгочит про Візантію та мозаїки. 〰️ Перший судово-медичний експерт у світі і його книжка. 〰️ Японська пожежа через фурісоде + гравюра «Казка про фурісоде». 〰️ Реальна історія про те, як книга Агати Крісті врятувала людину. 〰️ День Гобіта + екскурсія по Хоббітону. 〰️ Бентежна статистика лінчувань в США. 〰️ Про атомну бомбу і свідчення очевидців бомбардування Хіросіми. until august | #цікаве

🎐 Зрозуміла, що дуже люблю прозу Токарчук. Вона так тонко підмічає, здавалося б, буденні речі. Поки намагаюсь дібрати слова для рецензії на «Емпусіон» — тримайте цитати з цієї книги. (Так, я агітую вас її прочитати...) until august | #книги

📚 Оголосили шорт-лист Women's Prize for Fiction! 〰️ «Dominion», Addie E. Citchens:

Життя родини проповідника в Міссісіпі змінюється після одного інциденту. Драма у стилі Моррісон про наслідки абсолютної влади в межах громади.

〰️ «Heart the Lover», Lily King:

Історія письменниці, що згадує любовний трикутник часів коледжу. Емоційна ода складності людських почуттів.

〰️ «Flashlight», Susan Choi:

Батько десятирічної Луїзи зникає безвісти. Це змінює її назавжди. Сімейна історія на тлі Японії та Кореї XX століття.

〰️ «Kingfisher», Rozie Kelly:

Академік-письменник стає одержимим своєю колегою-поеткою. Роман про владу, біль й бажання.

〰️ «The Correspondent», Virginia Evans:

Сімдесятитрирічна Сибіл спілкується зі світом через листи. Зворушлива історія про можливість почати все спочатку в будь-якому віці.

〰️ «The Mercy Step», Marcia Hutchinson:

Мерсі росте у Бредфорді 1960-х під тиском темпераменту батька та релігійності матері. Врешті вона наважується змінити майбутнє своєї сім'ї.

until august | #книги

📚 Оголосили шорт-лист Women's Prize for Fiction! 〰️ «Dominion» Addie E. Citchens: У центрі сюжету — впливова родина проповідника в Міссісіпі, чиє життя переверта їхнього улюбленого молодшого сина. Через голоси жінок, які оточують родину, роман викриває глибоко вкорінені гріхи патріархату та угоди, на які вони йдуть заради виживання. Це потужна драма про силу чорношкірих жінок, віру та наслідки абсолютної влади в межах однієї громади. 〰️ «Heart the Lover» Lily King:

Роман про успішну письменницю, чиє впорядковане життя порушує раптовий візит із минулого, змушуючи її згадати любовний трикутник часів коледжу. Емоційна ода літературі та складності людських почуттів.

Сьогодні день народження святкує Шарлотта, найстарша з сестер Бронте. І перше, про що я згадала в цей день — пародійна реклама 1998 року, в якій Бронте-іграшки атакують вікторіанських літераторів-сексистів 🤠 Авторами Brontë Sisters Power Dolls були маловідомі в той час Філ Лорд і Кріс Міллер. Реклама мала б стати частиною серії навчальних короткометражок про фігурки за мотивами історичних постатей, проте так і не була показана в етері. У відео на півтори хвилини взагалі мільйон перлів: — “Girls can’t write books, HA HA HA” ("Дівчата не можуть писати книги, ХА ХА ХА"); — атака книжками за сексизм; — фальшиві вуса, які давали сестрам змогу публікуватись під чоловічими іменами; — створення Бронтезавтра (з мереживним комірцем!) у найращих традиціях Вольтрону... Ай, що я вам тут розказую, просто подивіться самі і оцініть цю чудову рекламу класики! until august | #цікаве

✍️ Ось, наприклад, твори переможниць минулих років: 2020 рік, «Гамнет» Меггі О'Фаррелл:

Емоційна історія про втрату та безмежне горе, що перетворюється на безсмертне мистецтво.

2021 рік, «Піранезі» Сюзанни Кларк:

Роман про мешканця нескінченного Будинку з тисячами залів, який виявляє, що за межами його лабіринту існує інший світ.

2022 рік, «The Book of Form and Emptiness» Рут Озекі:

Історія про хлопчика, який після смерті батька починає чути голоси оточуючих предметів.

2023 рік, «Мідноголовий Демон» Барбари Кінґсолвер:

Сучасне переосмислення «Девіда Копперфілда» Діккенса, перенесене в гори Аппалачі під час опіоїдної кризи в США.

2024 рік, «Безбратня ніч» В. В. Ганешанантхан:

Драма громадянської війни на Шрі-Ланці, розказана від імені лікарки Саші, чотири брати якої обирають різні сторони конфлікту.

2025 рік, «The Safekeep» Яель ван дер Вуден:

Роман про жінку-самітницю, що закохується в дівчину свого брата у післявоєнних Нідерландах 1960-х років.

until august | #книги

А зовсім скоро (за два дні) оголосять шорт-лист Women's Prize for Fiction 📚 На створення премії організаторів надихнула Букерівська премія 1991 року, коли серед авторів, котрі потрапили до короткого списку, не виявилося жодної жінки. І це при тому, що 60 % опублікованих книг того року були написані саме жінками. Пізніше дослідження показало, що досягнення жінок у галузі літератури часто не відзначали основними літературними нагородами. З 1996 року Women's Prize for Fiction нагороджує письменницю будь-якої національності за найкращий роман, написаний англійською мовою, і опублікований у Великій Британії за попередній рік. Якось так сталось, що в більшості мені подобаються книги, які перемагають або проходять у шорт-лист цієї премії. Тому планую щось почитати з цьогорічного :) until august | #книги

І тут на сцені з'являються так звані діагностичні ляльки. Китайська медична лялька — це невелика жіноча фігурка, виготовлена переважно зі слонової кістки або нефриту. Вона вважалася інструментом для діагностики жінок в умовах суворої етики. Довжина таких ляльок складала 7–15 см. На багатьох фігурках помітні лотосові ніжки, що були ознакою краси та статусу. Згідно з поширеною історичною версією, ці статуетки використовувалися в Китаї з часів династії Мін до середини XX століття. Жінки вищих станів могли надсилати слуг із лялькою, щоб ті пояснили лікарю характер недуги й локалізацію болю. Проте є й інша версія. Більшість таких ляльок знайдені в західних колекціях. Існує теорія, що вони виготовлялися на фабриках спеціально для європейського ринку. Еротичні пози та атрибути (бинтовані ніжки, віяла, прикраси) відповідали уявленням західних споживачів про "екзотичний Схід". А медична легенда могла слугувати виправданням наявності оголеної фігурки в кабінеті поважного лікаря. until august | #цікаве

За часів династій Мін (1368–1644) та Цін (1636–1913), під впливом поширеної конфуціанської філософії, будь-який фізичний контакт між чоловіком і жінкою, які не були родичами, був заборонений. Суворі правила жіночої скромностії забороняли пацієнткам оголюватися або вказувати на власне тіло в присутності чоловіка-лікаря. Чим вищим був статус сім'ї, тим більша дистанція потребувалась для огляду. Іноді лікар навіть не бачив пацієнтки, перебуваючи в іншій кімнаті або за бамбуковою ширмою. У медичному трактаті династії Мін «Yi Xue Ru Men» («Вступ до медицини»), укладеному лікарем Чан Лі, він наводив стандартну процедуру діагностики пацієнток:

Якщо діагностують жінку, про її симптоми та колір язика слід запитати близького родича. Якщо її хвороба тяжка, оглядайте пацієнтку через завісу її ліжка; якщо хвороба легка, оглядайте пацієнтку через завісу дверей її спальні. Її руку (під час обстеження пульсу) має покривати шматок тканини (марлі); якщо її родина бідна, лікар сам підготує марлю.

Чен Цунчжоу, лікар кінця династії Мін, описував подібний процес, коли один із чоловіків-членів родини виступав посередником, передаючи повідомлення між лікарем і пацієнтками. Одним з важливих методів діагностики було визначення пульсу. Чоловік міг виміряти пульс іншого чоловіка, просто приклавши пальці до зап'ястка. З жінками було важче: руки багатих пані обв'язували шовком, бідняки використовували будь-яку тканину або марлю. Пологи лікар теж не приймав — для цього були повитухи. Якщо ж пологи були тяжкими, то він міг бути присутнім... за ширмою. І вказувати звідти, орієнтуючись на звуки та свідчення повитух. until august | #цікаве

У Китаї взагалі було багато оригінальних медичних практик і ритуалів. Про бинтування ніг я писала ось тут, про першу в світі (1247 рік!) систематизовану працю з судової медицини — тут. З оглядом жінок лікарями-чоловіками теж було дещо цікавеньке, думаю написати про це пост. Маякніть реакціями, якщо готові до цієї інформації 👀

Пояснення цього феномену досить просте. Знання здебільшого передавалися в родинах з покоління в покоління. Деякі жінки, народившись у лікарських династіях, мали доступ до спеціалізованих текстів й ставали цілительками завдяки навчанню. Жінки з середніх чи нижчих класів не мали доступу до книг та рідкісних інгредієнтів, тому не могли навчатись лікарському ремеслу. Жінки-лікарі в Стародавньому Китаї, хоча й були рідкісним явищем, спеціалізувались на гінекології (адже чоловік-лікар не міг допомагати при пологах чи оглядати жінку) та педіатрії. Лікарки часто служили при імператорському дворі, лікуючи імператриць, наложниць та жінок королівської родини. Інші практикували самостійно в рамках родинних ліній (як Тань Юнсянь). until august | #цікаве