Людина мисляча
前往频道在 Telegram
Канал для тих, хто любить філософію, прагне жити свідомо й глибше розуміти себе. Тут тексти, роздуми, книги, мистецтво та кіно — усе, що допомагає шукати сенс і надихає жити осмислено✨ Без фастфуду й інформаційного бруду. 📍Для звʼязку: @varvara_bosco
显示更多2 618
订阅者
-324 小时
-67 天
-1930 天
数据加载中...
相似频道
标签云
进出提及
---
---
---
---
---
---
吸引订阅者
七月 '26
七月 '26
+2
在0个频道中
六月 '26
+9
在1个频道中
Get PRO
五月 '26
+12
在1个频道中
Get PRO
四月 '26
+17
在1个频道中
Get PRO
三月 '26
+60
在2个频道中
Get PRO
二月 '26
+24
在0个频道中
Get PRO
一月 '26
+36
在0个频道中
Get PRO
十二月 '25
+41
在2个频道中
Get PRO
十一月 '25
+47
在1个频道中
Get PRO
十月 '25
+74
在2个频道中
Get PRO
九月 '25
+55
在3个频道中
Get PRO
八月 '25
+27
在1个频道中
Get PRO
七月 '25
+167
在4个频道中
Get PRO
六月 '25
+255
在3个频道中
Get PRO
五月 '25
+80
在4个频道中
Get PRO
四月 '25
+389
在5个频道中
Get PRO
三月 '25
+116
在3个频道中
Get PRO
二月 '25
+190
在4个频道中
Get PRO
一月 '25
+262
在6个频道中
Get PRO
十二月 '24
+113
在7个频道中
Get PRO
十一月 '24
+393
在11个频道中
Get PRO
十月 '24
+625
在4个频道中
Get PRO
九月 '24
+281
在8个频道中
Get PRO
八月 '24
+93
在5个频道中
Get PRO
七月 '24
+200
在3个频道中
Get PRO
六月 '24
+1 283
在7个频道中
Get PRO
五月 '240
在5个频道中
Get PRO
四月 '240
在5个频道中
Get PRO
三月 '24
+113
在1个频道中
| 日期 | 订阅者增长 | 提及 | 频道 | |
| 07 七月 | 0 | |||
| 06 七月 | 0 | |||
| 05 七月 | 0 | |||
| 04 七月 | 0 | |||
| 03 七月 | 0 | |||
| 02 七月 | +2 | |||
| 01 七月 | 0 |
频道帖子
«Обережно, стороннім вхід заборонено» — написано на дверях з нашвидкоруч криво встановленою табличкою «депресія». Вже саме це слово тисне своєю вагою, створює «прес», який тягне додолу, створює дистанцію, яку не здолати пішки самій. Під цим написом-діагнозом, який ніби навіть не пристойно вимовляти вголос, стаєш чимось незначним, невидимим, незрозумілим для інших. Це такий стан, хвороба, збій, поломка, чи просто темна смуга життя? Суцільний клубок питань до себе, який чим більше намагаєшся розплутати, тим більше засмоктує в трясовину смутку, безнадії та відчаю…
Мене питають як я, але я досі не можу описати краще це, аніж сказати словами С.Плат, що ти ніби опиняєшся під скляним ковпаком. Ще «вчора» твоє життя палало кольорами, звуками, запахами, фактурами — енергія життя била ключем — в мені, через мене і з мене. А вже «сьогодні», тобто десь майже місяць в гострій формі, я відчуваю лише одне — все втратило свій смак, колір, звук, а я опинилась всередині прозорого ковпаку, крізь який ніби все бачу, але воно не моє, недосяжне і неосяжне. Між мною та світом — нездоланна прірва, між мною та іншою людиною — мовчання. І абсолютно немає сил щось з цим робити — лише помічаю та визнаю, якби боляче це не було.
Ніколи не любила ані коли інші так роблять, ані сама намагаюсь не відповідати на питання про справи — «нормально». Якимсь воно таким ніяким здавалось, як то кажуть, «ні риба ні мʼясо». Парадоксально, але зараз це такий омріяний стан просто знову відчувати себе «нормально», бути в змозі робити прості буденні речі, відчувати свої маленькі та великі сенси, і взагалі, відчувати щось більше за порожнечу, яка немов чорна діра, засмоктує в себе все. Всередині оселились дементори, і вони в одну мить (яка насправді була тривалим прихованим процесом їхнього захоплення влади всередині) забрали все те, що мало вагу та ціну. Тепер все стало не безцінним, а просто не цінним. Тепер стан «нормально» став чимось омріяним, бо поки бере гору страх ніколи знову «не стати нормальною». Залишитись ніким…
Віктор Франкл любить цитувати Ніцше: «той, хто знає навіщо жити, може витримати майже будь-яке як». Та чи не виникає тут конфлікт між тілом та духом? Припустимо, розум знає, точніше, дуже правдоподібно переконує що є це «навіщо», але що, якщо воно залишається лише теорією, яку не здатне пережити тіло, в очах не запалюється вогник, кінцівки не приходять в рух від цього «навіщо»?.. А щоб витримати будь-яке «як» не достатньо пісочних замків розуму, має бути сила духу всередині, яка йде зі здорового тіла, з тої самої «волі до сенсу». Наразі воля в конфлікті — вона хоче сенсу, вона шукає і ніби знає його, але тіло незворушне, ніби хтось забрав із нього всі життєві сили. Душа та тіло в розладі. Надто багато протиріч. Їх витворює зовнішній світ, в них заплутується внутрішній світ. Як полагодити людину в собі? Може їй потрібен не стільки сенс, скільки просто банально сон — за всі ті дні та ночі, коли вона гадала, що відірвалась від власної тіні, від всіх інших, і вловила якусь химерну особливу птаху?
Все, що лишається на зараз: спостерігати, слухати та пізнавати саму себе — в тисячний раз, але робити це немов вперше, щоб почути нарешті саме свій, хай поки тихий і кволий, голос. В усій своїй безнадії тримаюсь за цю надію…
| 2 | Ми часто говоримо про прийняття різності — але чи справді можемо витримати чужу інакшість, не намагаючись її змінити?
Нова зустріч мого рефлексивного онлайн-клубу «Людина людині» — про різність між нами й усередині нас самих: про близькість, нерозуміння, суперечності та спробу бути собою поруч з іншими 🫂
📆 Дата зустрічі: 28 травня (чт) з 19 до 21 год або 30 травня (сб) з 12 до 14 год (на ваш вибір).
💸 Вартість участі: 500 грн.
📍Долучитись можна, придбавши квиточок участі за цим посиланням або у приватних повідомленнях @varvara_bosco
Буду рада бачити вас в нашому затишному колі щирих людей🧡 | 234 |
| 3 | Звісно, це відео не замінить моє мовчання на каналі, проте може бути такою собі ниточкою звʼязку між мною та вами🫂💫
https://youtu.be/_vxCYOxIYOI?si=4D10S0YMRQ6Nkbxg | 742 |
| 4 | Поки мені все ще якось важко ділитись чимось в цьому каналі, бо не можу знайти відповідну форму для свого вираження тут в своїх нових станах. Проте маю інший, більш камерний канал, в який хочу запросити тих, кому цікаві мої особисті філософські роздуми й спостереження, якраз щойно записала туди нове аудіо, тимчасово залишаю на нього посилання: https://t.me/+1TkEDL1MVSI2Zjky | 311 |
| 5 | Іноді філософія не дає опори, а навпаки її забирає🌪️
У новому потоці мого філософського клубу «Людина мисляча» ми читатимемо «По той бік добра і зла» Фрідріха Ніцше — невеликий текст, який уже понад століття дратує, захоплює і вибиває ґрунт з-під ніг.
До речі, той рідкий випадок, коли книга доступна і в паперовому, і в електронному варіанті 🙌🏻
В ній Ніцше ставить під сумнів речі, які більшість людей ніколи не наважуються переглядати: мораль, істину, співчуття, релігію, «правильність» і навіть саму потребу мати готові відповіді.
Але ця книга — не про цинізм і не про руйнування всього.
Вона про людину, яка намагається жити не за інерцією чужих цінностей, а свідомо.
📖 Про що говоритимемо:
— чому мораль може бути не проявом сили, а наслідком страху;
— як суспільство формує наше уявлення про «добре» і «погане»;
— що Ніцше має на увазі під свободою і самотворенням;
— чому істина не завжди є чимось абсолютним;
— чи можливо витримати життя без готових сенсів і опор.
👥 Кому буде цікаво:
— тим, хто хоче глибше зрозуміти сучасну кризу цінностей;
— тим, кого цікавить філософія свободи, сили й внутрішньої чесності;
— тим, хто готовий сперечатися з текстом, а не просто погоджуватися.
🍿Що ще окрім читання книги:
Щоденне спілкування по книзі в закритій групі, обмін додатковими матеріалами, а головне — кіно клуб по фільму «Мотузка» А.Гічкока в контексті книги та обговорення ідеї надлюдини Ніцше.
💬 Формат клубу:
Онлайн. Можете обрати один з трьох найбільш комфортних для себе (більш детально про кожен з них — на слайдах).
І головне, ми не будемо намагатися «зрозуміти Ніцше правильно». Ми спробуємо подивитися на себе без звичних моральних декорацій.
Кількість місць обмежена. Щоб долучитися, пишіть мені в особисті @varvara_bosco 💌 | 1 205 |
| 6 | Наразі для себе прийняла рішення, що найближчі філософські ретрити (які планую робити не лише в Афінах, а й інші цікавих місцях, які я вже активно обдумую) будуть доступні поки що лише для учасників мого філософського клубу «Людина мисляча».
По цій причині, і головне по тій, що одна людина мисляча завжди потребує іншої — для власного самопізнання, для відчуття «своєї зграї», для розвитку і руху вперед, я щиро запрошую всіх бажаючих до нового потоку свого клубу👇🏻 | 607 |
| 7 | Як я опинилась в Афінах і навіщо?
Сюди мене вів шлях довжиною в 2+ роки. Все почалося з цього каналу «Людина мисляча», з нього народився мій філософський клуб з такою ж назвою, та з неймовірно різними й цікавими людьми в його складі. А в кінці минулого року у мене зʼявилась ідея зробити свій перший жіночий філософський ретрит, вирушивши в компанії людей мислячих до Першоджерела всієї західної філософської думки — в Афіни.
Я навіть так і назвала цей ретрит — «Афінські діалоги: подорож до джерел філософії та самих себе». І це не просто красива назва, вона дійсно стала втіленням якихось дуже глибоких процесів, які відбувались (і досі тривають, принаймні в мені) в кожній з нас, між нами за дні ретриту та досі. Саме тут, в Афінах, філософія ожила для мене по-справжньому, мабуть, вперше в житті. Не тільки через раціональну голову, але через чуттєве тіло, яке перебуваючи в повній присутності тих місць, проживало філософію античних мислителів через себе в моменті тут-і-зараз. І не лише на якомусь вищому, духовному рівні, але й через побут.
Тому наш ретрит — це було постійне сходження (ліствицею Діотіми) до прекрасного, а потім пошук балансу між ним та буденним, яке постає не менш прекрасним, якщо не втікати від нього, не здаватись кимось іншим, а просто бути. Тоді щось дійсно важливе відкривається навіть через спільний побут, їжу, чайну церемонію, зустріч світанку, купання, розмови, роздуми, жарти, мистецтво, прогулянки, пересування містом, і навіть мовчання.
В цих кількох днях ретриту — ціле маленьке-велике життя, коли ми читали й разом обговорювали філософські тексти — Сократа на Агорі, де він і «жалив» своїми питаннями афінян; стоїків — в Стоя Аттала і з висоти пташиного польоту, аби побачити згори, як багато речей, про які ми хвилюємось, від нас не залежать; Платона — в його Академії, такому собі любовному (це слово тут не помилка, але зрозуміють його лише учасниці ретриту:)) оазису за межами міста; Арістотеля — прогулюючись в Лікеї, як це і робили його учні перипатетики. Хоча ні, ми не просто читали та обговорювали, ми проживали ці тексти крізь самих себе і саме свій життєвий досвід. Ми ставали красивими дзеркалами один для одного, як і писав Платон в «Алківіаді I», — що ми завжди пізнаємо самих себе в очах, через очі Іншого.
Вже кілька днів як я повернулась додому, в Україну, в Одесу. Знаю про це емпірично. Проте душа моя ніби зазнала роздвоєння, адже інша її частинка ніби назавжди лишилась там — серед афінських вічнозелених пагорбів і вічних, позачасових істин. Одна з них про те, що філософія — це не книги, а спосіб життя, яке ми проживаємо щомиті, і наша головна мета — прожити його максимально усвідомлено і чесно з собою.
Людина мисляча | #проєкт_ЛМ
сайт | Instagram | YouTube ✨ | 718 |
| 8 | Листівка з Афін — міста поза часом💌🇬🇷
Місто античних руїн, християнської спадщини і сучасної хаотичної забудови, які дивовижним чином між собою поєднуються.
Місто вуличних котів, вічнозелених рослин та неймовірно смачної їжі в будь-якому закладі на шляху.
Місто, яке закохує в себе своєю автентичністю, і після якого сам повертаєшся більш справжнім. Та й хіба може бути інакше, адже це Джерело, з якого ми всі походимо. Звідси беруть початок всі наші знання про себе та світ…
Людина мисляча | #спостереження
сайт | Instagram | YouTube ✨ | 428 |
| 9 | Нарешті повертаюсь з афінського ретриту не лише фізично, але й ментально🙌🏻
Між традиційною ранковою йогою по неділям та дощовою прогулянкою, зробила паузу на каву, й у її компанії почала готувати нарешті дописи, аби розповісти вам про сам ретрит, про Афіни та зміни, які останній тиждень приніс (і нова стрижка на першому фото — лише одна з них).
Поки ж радо нагадую й рекомендую вам найсмачнішу каву 25 Coffee Roasters (саме її та власний хлібчик на заквасці я брала з собою в Грецію як символічний подарунок для учасниць ретриту — друге фото тому підтвердження).
Якщо замовляєте з України, то можете зробити це за цим посиланням (безкоштовна доставка від 350 грн), а по Європі за цим посиланням (безкоштовна доставка від 18€). Мені буде приємно, якщо замовите саме за моїми посиланнями (завчасно дякую!)😌
Наступний допис — вже про Афіни, ну і з нового тижня повертаюсь і до ютуб-канала, і починаємо новий потік філософського клуба по Ніцше❤️🔥 | 512 |
| 10 | Інтелектуальні й фізичні мурашки від переживання свого буття в цьому місті серед цих місць — Акрополя, Агори, Афін з висоти…
Людина мисляча | #натхнення
сайт | Instagram | YouTube ✨ | 656 |
| 11 | Десь понад хмарами поміж Кишиневом й Афінами я раптом побачила, ніби на долоні, усе своє життя, усю себе в моменті…
Побачила очі дівчинки в собі — очі мене з минулого, що були повні страхів. І саме тоді, коли не знецінила їх вдаваною мужністю, побачила, як засяяла справжня мудрість — діяти всупереч страху, «підійматись над його хмарами». Він нікуди не зник, він, мов іржа, іноді досі вʼїдається рандомними питаннями на кшталт: «ти впевнена?», «думаєш, так можна?», «хто ти така, щоб…?». Слухаю, чую, приймаю, але тепер як та дівчинка вже не розкладаю на атоми, не пускаюсь в усі тяжкі аналізу, просто слухаю, як Сіддхартха слухав ріку, а чув самого себе. І я чую від своєї ріки зсередини підтвердження, що все долається любовʼю, навіть страх. З любові він проростає квітами, в любові він стає просто емоцією, що колись намагалась, звісно, з добрих намірів, захистити та врятувати кожного з нас.
З любові до свого страху, та знання його природи, я дію. Крок за кроком, step by step. Пишу свої щирі тексти, відкриваю своє тривожне серце іншим людям, відпускаю ті справи і стосунки, що більше не запалюють, кажу прості слова, що лишають сліди. Таким, своїм чином, я лишаю сліди на цій маленькій-великій землі — вона така крихітна з висоти очам, і все ж така неосяжна для розуму навіть згори. Звідси видно, наскільки всі наші страхи земні — виплекані в темницях его, згодовані на житті в зграї, їй і належать. Але ж ми — вищі, ми завжди маємо в собі силу дії тотожну силі протидії. Помічали, як страх наш зростає в голодного звіра під пильним оком зовнішнього спостерігача — і зовсім не Бога згори, а людини збоку? Тут я сама собі спостерігач, але такий, що приймає без осуду (принаймні, до цього прагну).
Там, де от ще тільки були страхи, народжується щось нове — диво, ніби нове живе створіння прийшло у цей світ на моїх очах. Я й сама народжуюсь, ось прямо зараз, без акушерів та інших «провідників», хоча і оточена безліччю людей. Моє народження не гучне, не публічне, не має ніякого сенсу для інших. По суті, й не має його мати, немає ніякого сенсу для всіх. У кожного свій номер місця в літаку, у кожного своє місце в житті, у мене є своє, і я втілюю його прямо тут-і-зараз. «Я мислю, отже я існую» — ще ніколи не було настільки живим для мене, як зараз, на висоті кількох кілометрів. З моїх думок буквально народжується моя реальність, вона розгортається не лише за вікном з кожною здоланою милею шляху між Кишиневом й Афінами. Вона проявляється в кожній думці, ідеї, рішенні, діалозі, що вели до цього моменту. Я — здійснююсь, — і ще не так давно уявити не могла, що в один день скажу: «я вирушаю в подорож до Джерела філософської думки й самої себе завдяки своїй сродній праці».
Зазвичай, коли люди впізнають тих, про кого кажуть «він/вона на своєму місці», не знають всього, що відбувається тихо «по ту сторону». А там — кодло вже згаданих страхів, сумнівів, тривог. І там же, як зворотна, але прихована сторона — впевненість, віра, спокій. Раніше думала, що одне виключає собою інше, тепер розумію, що одну сторону відкрила лише завдяки іншій, й побачила, що насправді, все — суть одне. Кожен з нас — темне і світле, далеке й близьке, «позитивне» та «негативне». Справжній шлях, і такі ж ми — завжди десь «поміж». «Поміж» я побачила ту свою дівчинку з минулого, з очима, повними страху, «поміж» я раптом впізнала і ще не знану у той момент безстрашну жінку з майбутнього, яке, власне, і стало теперішнім.
Тепер в цьому «поміж» — двома містами, землею та небом, собою минулою й собою майбутньою, я нарешті зсередини себе впізнала омріяну «золоту середину». Вона — тут-і-зараз. Я, Варвара — жінка, письменниця і філософиня — і є тим меридіаном, крізь який проходить екватор балансу. І ніякі зони турбулентності мені не страшні, бо знаю, центр тяжіння — був, є, і буде в мені, допоки дихаю, мислю, живу. В мені вже вся повнота мого ж буття в кожну мить.
Людина мисляча | #роздуми
сайт | Instagram | YouTube ✨ | 665 |
| 12 | 视频消息 | 512 |
| 13 | Зізнаюсь вам, що мене зараз трохи не вистачає на цей канал. Накопичую ресурс та готуюсь до однієї надзвичайно важливої для себе філософської події цього та наступного тижня, частинкою якої з вами неодмінно поділюсь.
Окрім неї, завтра в Одесі проведу свою першу саме офлайн лекцію «Богиня в кожній жінці: як розкрити в собі жіночність — через міфологію, мистецтво та архетипи» — з малюванням і чаюванням. Тут писала про неї, тому раптом хто з вас тут є в Одесі, приєднуйтесь, це буде круто!
До звʼязку, і дякую, що ви залишаєтесь тут🧡 | 666 |
| 14 | За традицією пʼятничної рубрики, вчора не поділилась з вами ніяким фільмом, зовсім не було сил на допис. Але зі вчора, сьогодні дивлюсь вже третій фільм Бергмана, настрій прям дуже відповідає його фільмам — якийсь такий меланхолійний, сповільнений, десь похмурий. А ще в його фільмах так багато мовчання, про яке я якраз записала своє останнє відео (посилання дописом вище). Тому якщо вам відгукується таке, раджу. Я вже подивилась «Мовчання», передивилась через роки «Персону», і зараз переглядаю «Шепоти й крики» — щонайменше про один з них напишу для вас в каналі, а поки раджу теж вам подивитись у Бергмана щось своє, тут чимало є про що подумати. | 858 |
| 15 | https://youtu.be/ol4atVGP2YU?si=zZv2kHTt_zUY5qS0 | 762 |
| 16 | 💔В Одесі вже другий день сильних обстрілів, і мою кукуху сьогодні рятує лише ці три речі:
1. смак чорного шоколаду та улюбленої кави від 25 Coffee Roasters (знаходьте і свій улюблений смак);
2. втілення себе в щойно записаному відео для мого ютуб-каналу — про філософію мовчання (очікуйте сьогодні о 19 год);
3. налаштування до сьогоднішньої зустрічі мого рефлексивного клубу «Людина людині» в колі прекрасних людей (ще є одне вільне місце, приєднуйтесь хто бажає).
І сподіваюсь, ви теж маєте бодай одну річ, яка вас сьогодні підтримує й надихає 🙏🏻✨ | 737 |
| 17 | Сьогодні втілила своє нове давно задумане, але давно відкладене🙈✨
Це було 1,5 години натхнення наодинці з собою й полотнами перед собою, але в оточенні бджіл, птахів, білок і такого пʼянкого цвіту весни в улюбленому парку🌸
Вкотре переконалась, що будь-яке мистецтво — це лише наслідування природи, але це не значить, що воно чимось гірше, це просто інша форма для людини пізнати саму себе.
Людина мисляча | #натхнення #спостереження
сайт | Instagram | YouTube ✨ | 659 |
| 18 | Філософська практика «я не готова(-ий), але я почала(-в)»
Її можна знайти в книгах по саморозвитку чи в коучингу, але її коріння — в античній чесноті мужності. Пізніше вона втілилась і красиво звучить як «мужність бути» в екзистенційного філософа і теолога П.Тілліха.
Ця мужність виходить з гострого усвідомлення кінцевості нашого буття і того, що ми ніколи не будемо готові до найважливіших для себе рішень та вчинків.
Проте у нас завжди є лише «зараз», і лише ми, здатні здійснити себе в цьому «зараз». Попри всі страхи, складнощі, болі.
Любити, мріяти, діяти — ось чим дійсно маємо керуватись в житті.
Ділюсь з вами частиною свого шляху про те, до чого я «була не готова», але все одно почала й втілила. І вас до цього хотіла б надихнути — до втілення свого «того самого».
Людина мисляча | #практика
сайт | Instagram | YouTube ✨ | 742 |
| 19 | Вміти приймати — не менш важливо, аніж віддавати щось іншим. Тому не соромтесь, пишіть в коментарях до допису вище в якому форматі хотіли б повзаємодіяти зі мною, і я з радістю комусь з вас подарую цю участь🙌🏻 | 392 |
| 20 | З Великоднем вас, люди мислячі!
У кого або що ви не вірили б, всім вам я бажаю в першу чергу вірити в Світло — і хай воно буде Боже, розуму або душі, головне те, що саме ця віра задає рух вперед💫
На честь Великодня, хочу дати трішки світла, яке в моїй силі, і подарувати комусь з вас (хто не брав раніше участь в моїх клубах чи консультаціях) безкоштовну участь на ваш вибір:
💬 в філософському клубі «Людина мисляча» по книзі «Сіддхартха» Г.Гессе;
🫂 в рефлексивному клубі «Людина людині» по темі «Людина супроти часу: про наші стосунки з часом»;
🪞в філософській консультації (тривалістю 30 хвилин) за вашим життєво-філософським запитом.
Для цього напишіть в коментарях під цим дописом в якому саме форматі взаємодії хотіли б взяти участь і чому саме, а я оберу переможця 15 квітня 🙌🏻
А тепер приємне для всіх вас тут-і-зараз — це кава від 25 Coffee Roasters, яку я щиро раджу вам вже не перший рік. І одна з причин любові (окрім дійсно смачної кави та зручної доставки й за межі України) — оригінальні серії, от як ця весняна Wild Bloom з листівкою в подарунок, яку можна посадити і з неї виростуть польові квіти🥹
Інша причина — їхня нова бонусна система, за якою з кожного замовлення у вас накопичуються бонуси, якими можна оплатити потім до 100% наступних замовлень. Я залишу ось тут своє посилання — якщо будете замовляти, переходьте саме по ньому. Так ви і бонуси отримаєте, і підтримаєте мене🧡
Смачної вам кави й пасочки! | 460 |
现已上线!2025 年 Telegram 研究 — 年度关键洞察 
