ПТСР && Айті

Навчання персоналу з інформаційної безпеки. Сьогодні провів додаткову сесію з кібергігієни для наших команд Superhumans Center із Дніпра та Одеси, як доповнення до основного навчання. І щоб сильно не навантажувати колег в п'ятницю ввечері,я звів усю теорію до трьох простих правил, які рятують від більшості проблем: 1️⃣ Будь уважним. Зупинися на секунду перед тим, як клікнути на підозріле посилання в пошті, відкрити файл у месенджері чи виконати чийсь незрозумілий запит. 2️⃣ Сумніваєшся - переспроси. Не впевнений, чи можна передавати цей документ, чи справді керівник просить зробити певну дію в чаті? Краще зайвий раз уточнити у колег чи профільних фахівців. 3️⃣ Зробив факап - не мовчи. Помилки трапляються з кожним. Найгірша стратегія - намагатися замести сліди або сподіватися, що "саме пронесе". Такі прості правила, але вони можуть запобігти складним проблемам. Сподіваюсь і вам вони допоможуть!🫡 Всім гарних вихідних!

В моєму випадку, які я відклав після відпустки🥲

​​1 рік у Superhumans! Рік тому я змінив суто технічну кібербезпеку на інформаційну безпеку. І це рішення виявилося правильним. Раніше здавалося, що ІБ - це виключно про контроль, правила і нескінченні папірці. На практиці все виявилось по-іншому. Головна мета інформаційної безпеки не в тому, щоб усе заборонити, а в тому, щоб організація працювала безперервно і безпечно. Якщо говорити про саму роботу в Superhumans, то тут є свої робочі виклики і труднощі, як і скрізь. Але головне одне - це 100% збіг за цінностями. Культура організації та реальна допомога військовим і ветеранам роблять цей досвід особливим. Адже це саме те, що я роблю і сам у вільний від роботи час. Тому в цьому плані мені комфортно. За цей рік я зрозумів ще одну важливу річ - інформаційна безпека дуже тісно пов'язана з бізнесом і людьми. Неможливо просто прийти й сказати: "Ось політика, ось правила, виконуйте". Потрібно розуміти, як живе організація, де в неї критичні процеси, що справді створює ризик і де безпека може не допомогти, а навпаки - заважати роботі. Тому за цей рік я багато чого переосмислив і в професійному плані теж. Від технічного "як це захистити?» поступово перейшов до питання "від чого саме ми захищаємось, навіщо цей контроль і що буде, якщо його не буде?". І, мабуть, це один із головних професійних результатів цього року для мене. Попереду ще багато роботи. Є що будувати, що змінювати і що доводити до ладу. Але після року в Superhumans можу точно сказати - перехід від чисто технічної безпеки до інформаційної був правильним рішенням. Далі - більше. 🫡

Хотів вчора відос записати на цікаву тему. Але на вихідних стався приступ невралгії, думав всьо габела. Аж швидку хотів викликати, але слава Богу попустило. То вихідні пройшли так собі(

​​Хочеш працювати в IT і водночас допомагати перемагати у війні? Центр інновацій та розвитку оборонних технологій Міністерства оборони України шукає IT-фахівців. І це той випадок, коли твій код, аналітика чи робота з кібербезпекою можуть мати цілком конкретний результат - не десь у корпоративній презентації, а безпосередньо на полі бою. ЦІРОТ (Центр інновацій та розвитку оборонних технологій Міноборони) об'єднує фахівців із цивільного IT та військових. Один із ключових продуктів команди - бойова система DELTA. По суті, це єдиний цифровий простір для ведення бойових дій, який об'єднує розвідку, планування операцій, координацію підрозділів, аналітику та роботу з цілями. Якщо проводити аналогію з цивільним світом, то це щось на кшталт Google Workspace або Microsoft 365, тільки замість документів, таблиць і корпоративних чатів - дані та інструменти для управління бойовими операціями. DELTA вже використовують військові різних рівнів Сил оборони України, а за останній рік кількість її користувачів зросла втричі. Зараз команда розширюється і шукає: 👉розробників; 👉аналітиків; 👉фахівців із кібербезпеки; 👉інженерів; 👉операторів технічної підтримки. До речі, для операторів технічної підтримки попередній досвід в IT не є обов'язковим. Є важливий нюанс: працевлаштування передбачає проходження військової служби за контрактом у Києві. Якщо ти вже служиш в іншій частині, переведення можливе за погодженням із командиром. При цьому всередині Центру намагаються працювати максимально близько до звичного технологічного середовища: щоденні стендапи, one-to-one, квартальні демо, зрозумілі процеси розробки та нормальна командна взаємодія. І, мабуть, найважливіше. У цивільному IT ти можеш роками писати код і ніколи не побачити, який реальний вплив він мав. Тут усе трохи інакше. Кожен рядок коду, кожне технічне рішення та кожна знайдена вразливість можуть безпосередньо впливати на ефективність наших військових. Якщо давно думав, що можеш бути корисним у війні не лише автоматом, а й своїми професійними навичками - можливо, це саме той варіант. Повний перелік вакансій - за посиланням у першому коментарі.

​​Я став ментором! 🫡 Допомагаю побратимам пізнавати новий дивовижний світ на програмі Райффайзен Банку з кібербезпеки для ветеранів - RASP Cyber Force. Долучився я до менторського складу, як представник організації ІТ-ВЕТЕРАН. Завжди казав, що ветеранам сфера кібербезпеки найкраще заходить після служби і тепер мої слова перетворились на дію! На цьому курсі я не просто викладач, а можна сказати сержант курсу. Буду допомагати та наставляти побратимів на їхньому нелегкому шляху в кібербезпеку. Підказувати, коли складно, пояснювати незрозуміле і, можливо, час від часу нагадувати, що треба йти до кінця, як важко не було б. 🫡 А взагалі, для мене це трохи повернення в минуле. Свого часу я вже був сержантом курсу у військовій школі імені полковника Євгена Коновальця. Тож певний досвід командування курсантами в мене є. З тією лише різницею, що замість тактики та штурмової підготовки тепер - світловий день за моніторами, логіка мереж і розбір інцидентів. Але суть лишається та ж сама: тримати стрій, підіймати, коли опускаються руки, і пояснювати складне простими словами. Бо шлях у нову професію після служби - це теж свій маленький бій. І якщо я можу зробити його для побратимів хоч трохи простішим - значить, недарма свого часу сам пройшов цей шлях. Сержант курсу на позиції. 🫡 Поїхали!

​​Ветеранські вакансії - це нормально. Але нам не потрібна окрема планета. Останніми роками бізнес усе більше говорить про працевлаштування ветеранів. З'являються спеціальні вакансії, програми адаптації, навчання та різноманітні ветеранські ініціативи. І це добре. Але, з мого досвіду, роботодавці часто впадають у дві крайнощі: 📍Перша - «це ветеран, тому його треба взяти на роботу». 📍Друга - «ветерани такі ж, як усі, тому взагалі не потрібно нічого змінювати». А правда, як завжди, десь посередині. Я не вважаю, що ветерану потрібно давати роботу просто за статус. Якщо компанія шукає Senior Cybersecurity Specialist, то кандидат має відповідати вимогам цієї позиції. Але якщо є два приблизно рівні кандидати, я вважаю, що перевагу варто віддати ветерану. Не тому, що він кращий просто тому, що ветеран. А тому, що для людини, яка повертається з війни, така можливість може бути важливою частиною повернення до цивільного життя. Водночас якщо людину взяти на роботу лише за принципом "бо ветеран", вона може не впоратися. Команда це побачить, керівник розчарується - і в результаті ми отримаємо ще один стереотип про те, що ветерани нібито не можуть нормально працювати. Але з іншого боку, однакові професійні вимоги не означають однакові умови для їх виконання. Комусь після поранення може бути потрібне адаптоване робоче місце. Комусь - гнучкий графік. Комусь потрібен час, щоб повернутися до нормального робочого ритму після тривалої перерви. А комусь не потрібно нічого. І це теж нормально. Адаптація - це не "зробити ветерану легше". Це прибрати бар'єри, які заважають людині нормально виконувати свою роботу.Те саме з комунікацією. Не потрібно ходити навколо ветерана навшпиньки, боячись сказати щось не те. Не потрібно постійно нагадувати йому, що він ветеран. Але й робити вигляд, що військовий досвід взагалі ніяк не впливає на людину, теж не варто. Нормальна комунікація може бути дуже простою. Просто запитайте самого ветерана, що йому потрібно і як йому буде зручно працювати. Ще одна важлива річ - компетенції, які людина отримала під час служби. Військовий досвід не робить автоматично людину хорошим CEO, менеджером чи програмістом. Але служба могла дати навички, які цілком можуть бути корисними в цивільній професії: робота в умовах стресу, прийняття рішень при неповній інформації, відповідальність, командна робота, лідерство, планування, управління ризиками, дисципліна. І завдання роботодавця - побачити ці компетенції та зрозуміти, як їх можна застосувати в роботі. Тому компаніям потрібно навчитися не просто писати у вакансіях «готові працевлаштовувати ветеранів», а реально створювати умови, в яких людина може нормально працювати. При цьому ветеран не повинен отримувати індульгенцію від професійних вимог. Потрібні чесні правила гри. 📍Відповідні компетенції - проходиш відбір. 📍Два рівні кандидати - треба віддати перевагу ветерану. 📍Потрібна адаптація - компанія має бути готова її забезпечити. 📍Не підходиш на посаду - ветеранський статус не повинен автоматично робити тебе найкращим кандидатом. Мені здається, саме так і має працювати нормальна ветеранська політика. Бо її мета не в тому, щоб створити для ветеранів окрему планету. А в тому, щоб зробити так, щоб ця окрема планета нам взагалі не була потрібна. 🫡

Що хакер може зробити, знаючи тільки твій номер телефону? 📲❌ Сам по собі номер не дає прямого доступу до твоїх акаунтів, але він, може стати першою ниточкою, за яку може потягнути зловмисник. У новому відео розібрав, як за допомогою OSINT, соціальної інженерії, фішингу та схеми SIM swap твій номер намагаються перетворити на відмичку до цифрового життя. А головне, що зробити прямо зараз, аби захистити свої дані та не залишитися без зв'язку й акаунтів. Дивись відео, перевіряй свої налаштування та тримай кібергігієну.🫡 Посилання на відео: https://youtube.com/shorts/7ccdn15H5Q0?feature=share

Маю свого особистого таролога.😅

29 серпня - День пам’яті захисників України. Для мене це не просто дата в календарі. Я знаю, якою ціною дається можливість прокинутися вранці у своїй країні, говорити рідною мовою, працювати, будувати плани на майбутнє і просто жити. За кожним звільненим селом, кожною посадкою, кожною висотою та кожним метром української землі стоять люди. Ті, хто пішов захищати країну і не повернувся додому. Ми часто говоримо про перемоги, звільнені території та відновлені міста. Але за кожною з них є ціна. І цю ціну ми не маємо права забувати. Для мене найкращий спосіб вшанувати загиблих - не лише пам’ятати їхні імена. А продовжувати робити те, заради чого вони віддали життя: будувати сильну, вільну та справедливу Україну. Хтось робить це зі зброєю в руках. Хтось працює, волонтерить, допомагає ветеранам і родинам загиблих. Але ми не маємо права забувати тих, хто захистив нас ціною власного життя. Вічна слава та шана полеглим Захисникам і Захисницям України. 🫡 Слава Україні!

Як крадуть Telegram за кілька хвилин? 📲🚨 Хакери давно не використовують "чорні екрани із зеленими цифрами" - найчастіше ми самі віддаємо їм доступ через власну неуважність або надмірну довіру. У цьому відео розібрав 3 основні схеми викрадення акаунтів: Фішинг ("проголосуй за доньку", "підпиши петицію"). Фейкові боти та "підтримка" (виплати, подарунки, загроза блокування). Скомпрометований номер або пристрій (SIM-swapping, шкідливе ПЗ). Скинь це відео батькам та друзям - збережи їхні акаунти від зламу! 🤝 Посилання на відео: https://youtube.com/shorts/-x_bTGy-B3w?feature=share

Довго думав, робити це чи ні, але все ж таки зважився. Створив Patreon для підтримки проєкту «ПТСР&&Айті»! 🫡 Для тих, хто не в курсі: Patreon - це сервіс щомісячної підписки на авторів контенту. Чому я його створив? Бо прагну розвивати канал і запускати рекламу у YouTube та TikTok, аби наш контент бачило якомога більше людей. Самостійно фінансово тягнути цей процес поки важкувато. 🤕 На сторінці є 3 рівні підписки. Багато блогерів роблять закритий контент чи приватні чати лише для патронів, але я роблю проєкт відкритим для всіх. Натомість патрони матимуть змогу впливати на теми нових випусків та отримувати фірмовий мерч «ПТСР&&Айті» (футболки, шопери тощо). Тож якщо маєте можливість та бажання підтримати блог - велкам за посиланням: 👉 https://www.patreon.com/c/PTSDandIT PS. Ну і гарне фото вам з Греції.😅

Кияни та мешканці Бучанського району, хочу порекомендувати вам заклад мого побратима під назвою "Шо Поїсти". ​Федір, власник закладу, на російсько-українській війні отримав поранення, які могли б зламати більшість людей. Та його не зламали. І він не просто повернувся до нормального життя, а ще й відкрив власну справу. ​Коротше, якщо будете в Ірпені або захочете смачної кавказької кухні (а в нього реально дуже смачно та з демократичними цінами - раджу спробувати люля кебаб), заїжджайте на дегустацію. 🫡 ​📍 Адреса: м. Ірпінь, вул. Ольги Кобилянської, 1в. ​Буду вдячний за репост чи візит - підтримуємо своїх ділом! Посилання на заклад в інсті: https://www.instagram.com/shopoisty_irpin?igsi=MTAzcmJmcjRhamUzcg== PS. За промокодом ПТСР&&Айті знижка 10%.

Всім привіт! Хочу нагадати, що в мене є не тільки Telegram-канал, а й інші мережі. Основні, звісно, це LinkedIn та Telegram. Також я веду Facebook, де висвітлюю здебільшого громадську діяльність. ТікТок теж є, планую починати записувати туди ситуативні відоси про події в Україні та за моїм профілем, без складного монтажу. Також є YouTube-канал, який поки на паузі, але цього тижня запишу один Shorts та почну працювати над курсом із цифрової гігієни. До речі, на каналі вже є чимало відео про кібергігієну, які будуть корисними кожному! А ще є крутезні відео про кібератаки — наприклад, розбір NotPetya, який трішки поклав Україну у 2017 році: https://www.youtube.com/watch?v=xs9EQO499OE&t=27s Є ще Threads, але він напівмертвий, адже сил вести ще й його мені бракує, тож якось так. Тому залишаю посилання на основні соцмережі, щоб ви обрали майданчик, де вам найзручніше мене читати: 📍 Facebook 📍 YouTube 📍 TikTok Розумію, що відео про кібергігієну чи кібербезпеку не такі хайпові, як про «зраду», але все ж с

Свого часу, стоячи в строю в ЗСУ, я бачив, як Незалежність виборюється на передньому краї - кожною посадкою, кожним знищеним окупантом, кожним втриманим рубежем і, на жаль, життями найкращих побратимів. Сьогодні, працюючи у сфері кібербезпеки та розбудовуючи ветеранські ініціативи, я бачу її інакше. Незалежність - це ще й наша спроможність захищати критичну інфраструктуру від кібератак. Це здатність будувати стійкі інституції, розвивати вітчизняні продуктові рішення та вчитися протистояти ворогу на всіх фронтах - від окопів до цифрового простору. Незалежна держава - це не те, що нам дано за замовчуванням. Це те, що ми щодня виборюємо як нація. Пам’ятаємо кожного й кожну, хто віддав життя за те, щоб над нашими містами майорів синьо-жовтий стяг. Дякую всім, хто продовжує боротися - на фронті, у кіберпросторі та в тилу. З Днем Незалежності України!

Приїхав додому з Греції, а мене вже чекали підгони від DOU.🫶 В мене таке відчуття, що я працюю в DOU, адже мерча їх в мене вже дуже багато.😉 Тепер в мене буде така няшна чашка і шопер. Ранкова кава тепер набирає яскравих кольорів.😅

Ухилєси, які сидять в підписниках в шоці. Нічого і на вас бус знайдеться. 😂

Нарешті вдома! Аж на душі стало легше, як повернувся на батьківщину!🫶

Нарешті вдома! Аж на душі стало легше коли повернувся на батьківщину!🥰

Я відновився! Вчора зловив себе на думці, що вже хочу роботу робити. Це вперше таке бажання після того, як я загнав себе вкрай. Все ж таки добре змінити обстановку і нормально відпочити. А не відпочивав я нормально з 2020-го року. То повномасштабка почалася, то фінансові проблеми, то постійна робота, навчання та громадська діяльність. Але вже нарешті попустило. Тепер я повен сил та енергії, щоб вриватися з двох ніг у робочі будні! Вже в планах записати повноцінний курс із цифрової гігієни на YouTube, закрити борги на роботі. Нарешті провести воркшоп з OSINT із запрошеним експертом для КБ-спільноти та багато іншого! Тож треба ще взяти максимум від відпочинку, бо він скоро закінчиться. І сподіваюся, що я себе більше так сильно не загоню. 🥲