现已上线！2025 年 Telegram 研究 — 年度关键洞察 
НЕ кИцяй мені тут
关闭频道
"НЕ кИцяй мені тут" - це закритий клуб щасливих і сильних людей, які не чекають подачок від життя, а беруть все самі! Преміальна👑 менторська програма "Дій"👇 https://t.me/+AWSQzPE67ExkZjVi Канал - https://t.me/+cizW8t_olXFlMzMy
显示更多3 401
订阅者
-124 小时
-127 天
-4830 天
数据加载中...
吸引订阅者
六月 '26
六月 '260
在0个频道中
五月 '260
在0个频道中
Get PRO
四月 '260
在0个频道中
Get PRO
三月 '260
在0个频道中
Get PRO
二月 '26
+2
在0个频道中
Get PRO
一月 '26
+3
在0个频道中
Get PRO
十二月 '25
+4
在0个频道中
Get PRO
十一月 '25
+4
在0个频道中
Get PRO
十月 '25
+1
在0个频道中
Get PRO
九月 '25
+2
在0个频道中
Get PRO
八月 '25
+3
在0个频道中
Get PRO
七月 '25
+3
在0个频道中
Get PRO
六月 '25
+6
在0个频道中
Get PRO
五月 '25
+6
在0个频道中
Get PRO
四月 '25
+4
在0个频道中
Get PRO
三月 '25
+5
在0个频道中
Get PRO
二月 '25
+16
在0个频道中
Get PRO
一月 '25
+7
在0个频道中
Get PRO
十二月 '24
+5
在0个频道中
Get PRO
十一月 '24
+8
在0个频道中
Get PRO
十月 '24
+7
在0个频道中
Get PRO
九月 '24
+15
在0个频道中
Get PRO
八月 '24
+244
在13个频道中
Get PRO
七月 '24
+21
在4个频道中
Get PRO
六月 '24
+1
在0个频道中
Get PRO
五月 '24
+320
在8个频道中
Get PRO
四月 '24
+180
在9个频道中
Get PRO
三月 '24
+19
在1个频道中
Get PRO
二月 '24
+11
在0个频道中
Get PRO
一月 '24
+25
在0个频道中
Get PRO
十二月 '23
+10
在0个频道中
Get PRO
十一月 '23
+429
在18个频道中
Get PRO
十月 '23
+14
在1个频道中
Get PRO
九月 '23
+610
在0个频道中
Get PRO
八月 '23
+839
在0个频道中
Get PRO
七月 '23
+1 486
在0个频道中
Get PRO
六月 '23
+311
在0个频道中
Get PRO
五月 '23
+1 009
在0个频道中
Get PRO
四月 '23
+4 025
在0个频道中
Get PRO
三月 '23
+1 965
在0个频道中
Get PRO
二月 '23
+4 248
在0个频道中
Get PRO
一月 '23
+5 865
在0个频道中
| 日期 | 订阅者增长 | 提及 | 频道 | |
| 05 六月 | 0 | |||
| 04 六月 | 0 | |||
| 03 六月 | 0 | |||
| 02 六月 | 0 | |||
| 01 六月 | 0 |
频道帖子
Посилка - Себастіан Фітцек
Моя пристрасть - це психологічні трилери. «Типу мені роботи мало»
Але так, як моя робота - це моє хоббі, то продовжуємо вдома 🤭
| 2 |  Відкопала цю цитату вчора з книги, захотіла поділитись з тобою, моя бусінка📚 | 245 |
| 3 | «Чому твій психолог постійно заставляє тебе щось писати?»
✍️Щоденник емоцій
✍️Список думок
✍️Список страхів
✍️Лист собі
✍️Лист мамі
⌨️Лист колишньому, який НЕ треба відправляти 😄
Та скільки можна писати⁉️
А тепер цікаве.
Чому це взагалі працює?
Бо поки думка сидить в голові - вона як той гіперактивний хом’як на енергетиках.
Бігає. Накручує. Робить драму.
«А якщо…?»
«А раптом…?»
«Все пропало»
А коли ти пишеш - ти ніби витягуєш це з голови назовні.
І раптом стається магія. Те, що в голові було монстром розміром з динозавра, на папері інколи виглядає як:
«А… це все?»
Писати допомагає, бо:
*️⃣хаос отримує форму
*️⃣емоції перестають просто варитися всередині
*️⃣мозок починає не тільки ВІДЧУВАТИ, а ще й ОБРОБЛЯТИ інформацію
Ти бачиш зв’язки. Повтори. Свої сценарії. Свої «ой, а я вже п’ятий раз наступаю на ті самі граблі»
І ще один момент❗️
Коли ти щось записала - воно вже не просто тривога-туман. З ним вже можна працювати.
Ставити під сумнів. Перевіряти. Розкладати по поличках.
Тому ні. Твій психолог не просто любить дерево переводити 😄
Іноді просте «виписати» - це вже половина психологічної роботи.
З любовʼю, твоя Даша | 301 |
| 4 |  +4⚪️«Притча про стрілу»
З любовʼю, твоя Даша | 321 |
| 5 |  «Коли ти хворієш, як ти поводишся з собою?»
Я помітила колись, що я починаю на себе злитися
«Блін на роботу треба, зустрічі, клієнти чи поїздка запланована, а я тут захворіла»
«Давай вже швидше лікуйся скільки можна тут фу фе і так далі»
Ми злимося на себе. І це ще робить гірше. Ніби воно бісить, не дає жити, як хочеться реалізовувати плани. Але «воно» це - ти, точніше частина тебе на даний момент.
Якщо говорити метафорично, «воно» може відчувати себе, як маленька безпомічна дитина якій страшно, якій погано, яка хворіє, а коли хворієш і коли страшно то хочеться підтримки, тепла, розуміння, а «настрашування» більше і роздратування тільки шкодить, і не сприяє зціленню.
тільки коли людина в гармонії з собою стає легше «жити»
Бо конфлікт або дисонанс, будь-який зовнішній або внутрішній, породжує тільки негатив.
❗️Але «воно» теж прийшло не просто так це показник або на відпочинок або режим на виживання включився, бо до того ти нехтувала здоровʼям якийсь час і організм такий:
«ну все досить, по нормальному ти не розумієш мої знаки бачити не хочеш на тобі прибʼю до ліжка / влаштую стан в якому ти будеш вимушена бігати по лікарям та приймати всі потрібні міри по турботі за своїм здоровʼям»
- Жорстко?
Ну так організм часто кричить тоді, коли шепіт ти його давно ігнорувала.
😱Тому зараз я вчуся чути його і піклуватися про себе вчасно та підтримувати, якщо раптом загриміла в якийсь недуг.
З любовʼю, твоя Даша | 399 |
| 6 |  ⚫️⚪️⚪️⚪️ ⚪️⚪️⚫️⚪️⚫️
З любовʼю, твоя Даша | 353 |
| 7 |  «Челендж, який я НЕ витримала… і це було правильно»
Я забахала собі челендж: 14 днів йоги підряд. Без пропусків.
💪Я працюю в 3 містах. Часто з 10 до 19. Потім життя, побут, повідомлення, матеріали, фірму розвивати.
І така: ага, давай ще й спорт, бо «це ж на користь» Йога. Силова. 20 хвилин.
20 хвилин, після яких ти просто лежиш і думаєш: а навіщо я взагалі встала сьогодні 😅
Пройшов тиждень. Крепатура накопичується. М’язи вже кричать. Стійку вже не витримую, в прямому сенсі падаю…
І от день 8.
🙅♂️Я тільки згадала, що мені ще треба зробити йогу і мене вже накрило. Злість. Роздратування. Внутрішній протест.
І я чітко розумію: я можу це зробити. Я — людина сили волі. Я можу себе дотиснути.
Але тут вперше з’явилось інше питання: НАВІЩО?
😌Я ж почала це для себе. Щоб підтримати тіло. Щоб стало краще.
А зараз? Я роблю це вже проти себе.
І от тут вибір:
🟡дотиснути «ай да молодець, витримала»
чи🟡зупинитись і почути себе
Я пропустила день.
І ні — я не «злилась»
Я вибрала себе, а не силу волі.
І знаєш що найцікавіше? Це було складніше, ніж просто дотиснути.
😎Іноді справжня сила — це не «дожати». А вчасно зупинитись.
З любовʼю, твоя Даша | 441 |
| 8 |  +6«Я дивлюсь на ці картинки… і думаю про вас»
Я не перестаю це повторювати — в мене реально найкращі клієнти. До мене приходять дуже різні люди. З різними історіями, болем, цілями, страхами.
💎Але кожен із вас — це як алмаз. І я бачу цей алмаз навіть тоді, коли він ще в пилюці, в тріщинах, в сумнівах.
І кожна трансформація…кожен цей момент, коли в людини «клацає» всередині — для мене це як золото🟠. Як новий шмат реального життя, який я проживаю разом з вами.
☕Колись у мене були тільки клієнти з України. Я працювала російською, бо це моя мова, якою я думала, відчувала, пояснювала.
І мені тоді здавалося, що мова — це майже ВСЕ, ну супер важливо. Що якщо ти нею не володієш ідеально — ти не зможеш працювати.
❤️А потім життя таке: «Ага. Давай перевіримо»
І мені довелося вчити українську мову. Як би це зараз дивно не звучало — мову своєї країни. Через блоки. Через «а раптом не зможу дати таку ж якість роботи»
🇩🇪Потім Німеччина.
І ніби все по новому колу. Тільки складніше. Бо мова ще складніша. Але всередині вже було розуміння: це не про «вмію / не вмію». Це про «йду і роблю».
І я пішла.
І сьогодні я сиджу і ловлю себе на думці… в мене залишилась одна українська клієнтка.
Одна. Всі інші — німці.
І ще один момент, який мене сьогодні реально вразив.
🎯Колись у мене було набагато більше жінок. І я собі тихо поставила ціль: хочу більше працювати з чоловіками. Бо їм це теж потрібно. Просто вони рідше приходять.
І сьогодні мене накрило усвідомленням: в мене зараз більше клієнтів-чоловіків.
🫶я така… вау.
Тому цей пост — не просто пост.
Це щире «дякую»
💗За довіру.
💗За те, що обираєте.
💗За те, що йдете в цю роботу, яка не завжди легка.
І я можу сказати чесно: я пишаюся тим, що 100% моїх клієнтів досягли своїх результатів.
😊Різних.
😊Своїх.
😊Але досягли.
І я знаю, що це тільки початок.
Дякую, що ви є 🖤
З любовʼю, твоя Даша | 482 |
| 9 | «Мертва година»
Лікарі її називають небезпечною.
Священники — годиною темряви.
А психіка — моментом, коли все відключається.
А тепер уяви, що ти живеш тільки одну годину на добу. Прокидаєшся о 3 ночі. І о 4:00 знову — порожнеча.
Рівно 6️⃣0️⃣ хвилин, щоб жити. Встигнути почистити зуби. Помитися. Налагодити контакти. Відчути.
🫁А потім знову — темрява.
Зараз читаю психологічний трилер «Die Uhr tickt».
І знаєш, що в ньому найстрашніше?
Відчуття, що це вже відбувається з нами.
Бо є люди, які формально не сплять. Вони працюють. Готують. Розмовляють. Але всередині — ніби вимкнені. Ніби живуть одну годину на день.
♾І ця година — випадкова. Між тривогою і виснаженням. Між «треба» і «я більше не можу».
І це сумно…
Якщо ти себе тут впізнала — будь ласка, прийми рішення почати піклуватися про себе.
🖤Відходячи від теми. Ти знаєш, що з 1970–1980-х років і до сьогодні позбавлення сну та тривала темрява використовуються як метод КАТУВАННЯ?
Чим це виливається?
🔠падає концентрація
🔠з’являються тривога і паніка
🔠мозок починає плутати реальність і фантазію
🔠руйнується здатність приймати рішення
Через тривалий час це може призвести до:
виснаження, депресії, галюцинацій, ряду психологічних розладів і повної втрати контролю над собою.
🔠Саме тому такі методи вважаються формою психологічного катування і заборонені міжнародним правом — офіційно.
І найстрашніше тут ось що.
Для цього не потрібна тюрма. Не потрібні спецслужби. Не потрібні темні кімнати.
🎭Достатньо просто тривалий час жити в постійній темряві — навіть якщо навколо день.
Саме тому мене зачепила ця історія.
Бо вона не про фантастику. Вона про стан, у якому живуть мільйони людей.
⚪️Мертва година.
Іноді це не третя ночі.
Іноді це все життя 🔠
⚫️⚪️⚪️⚪️ ⚪️⚪️⚫️⚪️⚫️
З любовʼю, твоя Даша | 413 |
| 10 |  «Чи аскеза дійсно працює, чи це ефект плацебо?»
Мозок такий: «О, слово з духовним вайбом, значить, якщо я місяць не їм шоколад / не заходжу в ТікТок – життя стане кращим»
Частина ефекту реально як плацебо: є ритуал ➡️ є відчуття контролю ➡️ стає легше дихати.
Але працює не сама «аскеза», а інший набір:
✅ти нарешті на корисне фокусуєшся
✅починаєш регулярно діяти, а не просто думати
✅ловиш маленькі результати, мозок такий: «О, це класно, давай ще» і підкріплює нову звичку
Те саме можна робити без пафосних назв.
🪶Не «беру аскезу на стосунки», а: «30 днів не пишу колишньому і вчуся проживати емоції, а не зливатися назад у токсичне».
🪶Не «аскеза на здоров’я», а: «щодня 20 хвилин руху й нормальний сон, навіть якщо світ горить».
😱Коли аскеза шкодить. Є й темний бік.
Якщо аскеза йде не від «хочу краще», а від «я погана й маю себе покарати», вона легко перетворюється на самоненависть, перфекціонізм і жорсткий контроль.
Тоді ти не ростеш, а доводиш собі, що «з тобою щось не так» і це вже про травму, а не про розвиток.
Тому питання «аскеза чи плацебо?» я б ставила інакше:
ти зараз будуєш собі нову опору чи просто красиво назвала спосіб себе покарати?
😏в нашому чаті ти знайдеш «ТЕМНИЙ БІК АСКЕЗИ» приклади як НЕ треба формулювати
https://t.me/+J77-MTyWvXs3YjBi | 0 |
| 11 |  Тепер це наше життя…
Ми почали більше цінувати «людину»? | 0 |
| 12 |  ♾У місті, де слово продавалося на вагу, жила Майстриня казок.
Вона ткала історії з грубих, але міцних ниток фактів - як льон: трохи колеться, зате служить роками.
Одного дня до міста прийшла Жінка в сукні з диму. Вона назвала себе Пані Обіцянкою.
Пані Обіцянка не ткала –вона малювала словами шовк, якого не існувало.
У її історіях ніхто не помилявся, ворог завжди був «десь», а успіх чекав вже завтра, і без жодних зусиль. Народ закохався миттєво.
Майстриня говорила тихо, Пані Обіцянка – як оркестр. Коли вона виступала на площі, людей сходилося стільки, що зернятку нікуди впасти.
Минув час. Місто почало промокати під дощами реальності: скорочення, від’їзди, діагнози, війни, розриви.
Коли стало по‑справжньому сиро й холодно, люди дістали зі скринь шовкові покривала, які купували на площі. Вони були прекрасні, легкі, колір переливався різними барвами. Але був один нюанс, тканина просто танула під дощем подій, і виявлялося, що загортатися нема в що: ні тепла, ні захисту, одна ілюзія.
Тієї ночі до будинку майстрині постукали. Перший, другий, десятий. Приходили ті, хто ще вчора сміявся з її «несучасних» казок.
Вони приносили мокрі клапті шовку й питали:
— Чи можна з цього хоч щось ушити?
Майстриня довго дивилася на їхні шматочки долі й м’яко відповідала:
— З диму не шиють. Але можна почати з нитки, яку не соромно тримати в руках.
З того часу площа вже ніколи не була такою гучною.
Пані Обіцянка все ще збирала натовпи десь за обрієм, розповідаючи новим слухачам, як просто залишатися сухими, якщо достатньо яскраво уявляти сонце.
А в місті люди вчилися іншому: дивитися в очі фактам, казати незручне «я був не правий», перешивати власні біографії без фільтрів.
І коли дощ знову сідав на підвіконня, кожен добре знав, що красиві історії гріють лише до першої зливи.
А справжня казка – це та, в якій твоє вкривало витримує погоду, навіть якщо на вигляд воно зовсім не з обкладинки.
З любовʼю, твоя Даша | 0 |
| 13 |  «Чому коли немає безпеки не до сексу?»
В житті буває так: ти ніби й молода, і здорова, але бажання – накивало пʼятами.
👉Чому так?
Бо секс – це не тільки про кайф і почуття, а ще й про близькість, продовження роду і відчуття безпеки поруч з людиною. Коли мозок відчуває загрозу, він вмикає режим виживання і все «некритичне» (в тому числі сексуальний потяг) відходить на другий план.
Це як у дикій природі: якщо ти біжиш від тигра – ти не думаєш про романтику, правда?
⚡️Потреби в безпеці (другий рівень піраміди) – фундаментальні: стабільність, дах над головою, відсутність страху за життя, базові гроші на існування.
Коли цього немає – організм каже:
— «Секс? Серйозно? Ти хоч розумієш, що нас можуть звільнити/виселити/з’їсти?»
Хронічний стрес, фінансова тривога, війна, проблеми на роботі – все це підвищує рівень кортизолу і відволікає увагу, тому потяг природно падає.
❗️Тому якщо в тебе зараз «не до сексу» – ти не зламана. Це сигнал:
— «Спочатку створюю базову безпеку. Потім уже буде бажання». А це означає вчитися давати ладу стресу😉
⚫️⚪️⚪️⚪️ ⚪️⚪️⚫️⚪️⚫️
З любовʼю, твоя Даша | 0 |
| 14 |  «Сонце» ☀️
Сонце, ти світиш однаково всім
Навчи мене бути таким
Навчи мене просто світити
Сонце і навіть тоді, коли грім
Ти прикладом будеш моЇм
Як сяяти і не згоріти
Харюсь на людей дорослих швидко, як маленькі діти
Це на вигляд і на запах десь так, як зівʼялі квіти
Це по суті і по факту - ознака незрілості
Відсутність розуміння - присутність зарозумілості
Бажання всіх навчити, але не вчитись самому
Бажання всіх розбудити, коли сам сплю, наче кома
Бажання всім підказати те, що не треба нікому
Бажання всіх врятувати, коли ніхто не тоне
Або тонуть усі та не шарить ніхто
… хочу розділити з тобою цей текст
Пригадаю, що все тут доречно і все тут є вчасно
Пригадаю - той, хто
іншим віддає, той не збідніє
І тому задурно сонце світить, вітер в спину віє
Ми не побачимо з тобою ніч
Тінями нам не бути
Безліч усміхнених облич
Не дадуть нам заснути
Забуду про себе, забуду про Его
Забуду тривожність, забуду бентегу
Забуду про втечу, забуду-забуду
Залишуся з ними й світити їм буду
Без нас і без сонця ми просто згниємо
Тому, коли сонця не видно з-за хмари
Я також світитиму даром
…. ця пісня мені є нагадуванням і підтримкою в потрібний час | 0 |
| 15 |  Станьте щасливими — врятуйте себе,
і тоді все навколо вас теж буде врятоване. | 0 |
| 16 |  Скоріше, швидше, ще швидше… 🏃♂️
Це темп нашого сьогоднішнього життя. Нашого розвитку, нашої продуктивності, нашого кожного ДНЯ.
Ми маємо швидше рухатися, приймати рішення…
Мінімальна зупинка формує відчуття роздратування, що нас хтось затримує або відчуття, що ми нездари і не встигаєш вчасно, провалимося і хтось займе наше місце, в ми десь будемо позаду бовтатися нікому не потрібні без цілі.
Коли хтось їде перед тобою повільніше ніж ти того бажаєш, що відчуваєш? Яка твоя реакція?
В цій гонці ми не дозволяємо собі пригальмувати і попити спокійно чай, не ковтаючи його обпікаючи собі все на світі, ми не даємо час на спокійно дійти від пункта А в пункт Б, ми маємо добігти закинувши язик на плечі.
Для чого?
Чи дійсно ТОГО від нас вимагає технічний прогрес⁉️ | 0 |
| 17 |  Усі люди падають.
Різниця тільки в одному:
😱одні лежать і думають
😱інші піднімаються і йдуть далі. | 0 |
| 18 |  +1🧴Алхімічне перетворення
темне фентезі
Алхімія може змінити метал.
Але що, якщо вона здатна змінити людину?
Хелена прокидається у будинку того, кого бояться навіть алхіміки.
У світі, де силу вимірюють резонансом і металом, людська свідомість може стати ще одним матеріалом для експерименту.
І найстрашніше питання тут не
чи виживе вона.
А ким вона стане після цього.
У книзі розкриваються події війни. Між світом алхіміків і безсмертних. Чимось цей опис нагадує мені «НАШУ» війну.
Майже 1300 сторінок німецькою таким маленьким шрифтом і ще й моторошне фентезі… уууіііі
— у фентезі мова завжди набагато складніша
Як думаєш за скільки часу прочитаю, роби ставки 👇
… або взагалі не почну, може я тут просто так, по пантоватись вирішила, яка я вУмна 🤭 | 0 |
| 19 |  «Знову цей клятий стрес. Як його позбутися?»
Ще нічого не сталося а ти вже думаєш:
«Сьогодні буде важкий день…»
Стрес сьогодні скрізь.
Робота. Документи. Мова. Люди. Життя.
Ми вже почали труситися від самого слова СтРЕеес, а боїмося ми тут не самої проблеми, а ЕМОЦІЙ, які це викликає.
Життя — це приблизно
⚪️⚫️⚪️того, що сталося
і 🟠🔴🟠того, як ми на це реагуємо.
Можна дивитися на стрес як на монстра. А можна — як на задачу.
Впала — піднялася.
Помилилася — виправила.
Розгубилася — повернулася до справи.
🟠Стійкість — це НЕ коли ти не падаєш.
🔠Стійкість — це коли ти швидко піднімаєшся і рухаєшся далі.
Стрес — це певною мірою тренування. Твоя можливість розвиватися. Ставати сильнішою. Вчитися діяти.
Кожна складна ситуація —
це шанс вирости.
Зараз ти може ж умаєш:
«Боже, ні. Не хочу ніякого тренування. Хочу спокою. Щоб мене ніхто не чіпав, можна так, можна?»
Теж окей, тоді подивись на стрес, як на РУТИНУ.
❤️Як на питання, яке треба вирішити. Нейтрально.
Бо в будь-якій ситуації
головне питання завжди одне:
Що робити зараз?
Як вийти з цієї ситуації? | 0 |
| 20 |  Еееххххуууу, пишаюся собою😎
Успішно подала в Німеччині свою податкову звітність за рік САМОСТІЙНО.
Ці 9 кіл пекла закарбувалися в моєму досвіді і зробили мене сильнішою😁
Це таке приємне післявідчуття «спокою,впевненості, стабільності»
В Німеччині ця система дуже складна, послуги податкового спеціаліста по моїй діяльності коштують в середньому 500€, а якщо типу ТзОВ наше то і на 2000€, і на 3000€ можна влетіти. | 0 |
