PROФАЗА

Запис лекції "Генетичні алгоритми для навчання нейронної мережі" 3.12. 2022 р. Лектор Ярослав Ясинський Посилання на платформу, яка вказана у лекції: https://neuronetwork.yasyar.net Приклад використання мережі для створення малюнків: https://discord.gg/midjourney Залишились запитання? Маєш можливість поставити їх у коментарях 😍💗 Розпочали зиму з користю!❄️

Ксеноботи - перші живі роботи 🦠🤖 Які найпримітивніші ознаки життя ви знаєте? Живлення, дихання, гомеостаз, ріст та розвиток - все це надає можливість будь-якому живому організму комфортно існувати у власній екологічній ніші, але окреме місце в цьому переліку займає розмноження 💞 Створені зі стовбурових клітин африканської шпорцевої жаби, ксеноботи вперше постали на світову наукову арену у 2020 році як абсолютно нова форма біологічного відтворення 🔬 Розмірами менш ніж 1 міліметр, а на вигляд — мов маленькі краплинки, ксеноботи можуть рухатися, самозцілюватися, виживати тижнями без їжі і працювати в групах 🦾 Головна особливість цих клітин полягає в здатності до кінематичної реплікації — за відсутності штучної генної модифікації, вони здатні давати початок новим ксеноботам, збираючись в маленькі скупчення в чаші Петрі 🧫 З’ясувавши, що боти можуть відтворюватися, біологи, використовуючи комп’ютер, створили кращу форму для репродукції. Зрештою вони дійшли до організму, формою подібного до персонажу гри «Pac-Man», що довело їх здатність керуватися штучним інтелектом 🎮👾 Ксеноботи використовуються в медичних та фармацевтичних дослідженнях для оцінки нових лікарських форм, а також корисні для біотехнологічних та екологічних досліджень. Вони також можуть бути застосовані для лікування нейродегенеративних розладів (хвороби Альцгеймера, Паркінсона, проблеми, пов’язані з раком) завдяки їхнім властивостям самовідновлення, що дозволяє їм відновлювати пошкоджені клітини та транспортувати препарати до їхньої мішені, а також зменшувати цитотоксичність у переважно злоякісних випадках 🧪 Чому ж саме «ксеноботи»? На це питання відповів професор інформатики та біофізики Джош Богард: «Більшість людей вважають роботами пристрої, виготовлені з металу чи кераміки. Але річ не в тому, з чого зроблено робот, а радше в тому, чи діє він від свого імені, чи від імені людей». 🤖🔬 Джерела: Nilay Solanki et al. Curr Pharm Biotechnol. 2022; Douglas Blackiston et al. Sci Robot. 2021 #цитологія #біотехнології

3 грудня о 18 вечора запрошуємо на інтерактивну лекцію "Генетичні алгоритми для навчання нейронної мережі", яку проводитиме вчений Ясинський Ярослав: Розглянемо принципи функціонування нейронних мереж, типи їх технічної реалізації, проведемо ручне і автоматизоване навчання створеної нейронної мережі, методом зворотнього розповсюдження помилки, і проведемо експеримент зі штучної спрямованої еволюції нейромережі з використанням генетичних алгоритмів. Якщо хочеш взяти участь у процесі створення нейромережі скоріше реєструйся за посиланням! #лекції

Археї — хто вони? Археї — не герої фантастичних серіалів чи комп'ютерних ігор. Це цілком реальні істоти. Вони живуть поруч з нами, хоча ми навіть не здогадуємось про їхнє існування. То хто ж вони такі - археї? Сучасна біологічна систематика поділяє всі живі організми на три великі групи-домени: еукаріоти (до яких належимо і ми з вами), бактерії та археї. Останні були відкриті лише півстоліття тому. Сьогодні науковці знають про них вкрай мало, однак сучасна біологія вивчає їх дуже ретельно, адже вони мають комбінацію ознак і бактерій, і еукаріотів, а отже, можуть слугувати ключем до розкриття загадки походження еукаріот. У ДНК археїв наявні інтрони — невеличкі частинки ДНК, що не несуть жодної інформації, а лише розділяють інформативні ділянки — екзони, що також характерно і для еукаріотів. Організація геному, переписування інформації з ДНК на РНК (трансляція) та синтез білка також здійснюються за аналогічними до еукаріот схемами. Однак будова клітини в архей прокаріотична, як у бактерій. У них відсутні ядро, ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджі, мітохондрії, пластиди та інші мембранні органели. В той же час археї мають цілу низку особливостей, непритаманних представникам інших доменів. Зокрема в них інша структура клітинних стінок, мембран, джгутиків, метаболічних шляхів... Археї доволі винахідливі істоти. Вони можуть використовувати неорганічні речовини, недоступні для більшості організмів, наприклад, водень, вуглекислий газ або аміак, щоб створювати необхідні їм органічні речовини. Ці організми живуть в надзвичайно екстремальних умовах. Там, де надзвичайно спекотно (більше 100° за Цельсієм), холодно, кисло, лужно чи солоно, глибоко в океані, навіть під впливом гамма- чи ультрафіолетового випромінювання — всюди, скоріш за все, є життя, і це - археї. Вони знайдені також у багатьох інших місцях нашої планети з менш суворими умовами. Деякі археї живуть у мутуалістичних стосунках з іншими живими істотами, тобто вони приносять певну користь іншим видам й отримують щось хороше натомість. Наприклад, величезна кількість метаногенів (архей, які виробляють метан як побічний продукт), які живуть у нашій травній системі, допомагають позбутися надлишку водню, який виділяється бактеріями під час травлення. Нещодавно вчені відкрили антибіотики, які виробляють археї. Ці речовини суттєво відрізняються від грибних і синтетичних, тому успішно можуть бути застосовані в боротьбі з бактеріями, стійкими до антибіотиків. Загалом, археї залишаються ще дуже мало вивченими, науці невідомі а ні їх фізіологія, а ні роль у геохімічних колообігах. Науковці лише привідкрили завісу світу дивовижних і древніх істот… #мікробіологія

Друзі, ми вже почали, приєднуйтесь!

Вже за годину говоримо про сортування під час війни! Встигніть долучилися! https://us05web.zoom.us/j/85712877176?pwd=MnBrR21xQ2JBTE1nMG4remJyc2N0UT09

Онкогенетика: поява Як таке стається, що наші клітини раптом стають агресивними і набувають ознак ракового утворення? На початку свого циклу клітина раптово починає ділитися. Цікаво, що це не є характерною поведінкою для диференційованих клітин, які вже завершили свій поділ і мають жити допоки не настане час помирати. Часом з'являються доброякісні новоутворення. Продовження читай у каруселі➡️ #гістологія

Запис лекції "Редагування геному" 26.11. 2022 р. Лектор Дар'я Логінова Вітаємо, на жаль, вчора наше лекція перервалась на найцікавішому моменті, але сьогодні ми приготували для вас запис. Запитання лектору можете ставити у коментарях до цього допису!

Вже через півгодини цікава лекція! Якщо ви раптом не зареєструвалися, то ось посилання на зустріч! https://meet.google.com/utd-tsue-ikq

Механізм виникнення наркотичної залежності Багато людей вважають, що наркотики заполонили світ у ХХ столітті, але насправді вони мають довгу історію споживання. Наприклад, у країнах Індокитаю були навяні традиції споживання листів каннабіса; в Південній Америці індіанці жували листя коки; в Південно-Східній Азії було поширене вживання різноманітних опіатів. Вони вживалися як частина обряду або релігійне таїнство. Розширення торговельних шляхів відкрило Європі кокаїн, тютюн, гашиш. Прогрес у медицині, хімії сприяв виникненню морфію, а опісля — героїну, лікарських препаратів ХІХ століття. Тоді виникли перші «морфіністи» — люди з залежністю від морфію. Наркотична залежність - хвороба, що характеризується непереборним потягом до наркотиків, що викликають в малих дозах ейфорію, у великих – оглушення, наркотичний сон. Систематичний вжиток наркотику, як правило, викликає потребу в збільшенні доз. Більшість наркотичних речовин стимулюють більше виділення гормонів щастя, а саме дофаміну та серотоніну, і діють на синаптичну мембрану клітин у ділянках кори, префронтальної області та базальних ядер мозку. Синапс – це структура нейрону, що містить везикули з гормонами та нейромедіаторами. Дофамін, що міситься у везикулах, сприяє передачі нервового імпульсу між нейронами. Він виділяється в міжсинаптичну щілину і взаємодіє з дофаміновими рецепторами. Наркотики зв’язуються з рецепторами і прискорюють вивільнення дофаміну. Це викликає ейфорію. Таким чином змінюється робота центру задоволення, і знищуються до 50% нейронів, що синтезують дофамін та серотонін. Потреба в наркотику зростає. Так виникає залежність. Отже, наркотичні речовини змінюють поведінку людини, а саме впливають на мозок. Він у свою чергу потребує збільшення дози і відмовляється від буденних справ та звичайних захоплень, оскільки вони не приносять ейфорії, і, як наслідок, це призводить до виникнення залежності. Радимо вести здоровий спосіб життя, займатися спортом, а шкідливих звичок у своєму житті – уникати! #нейробіологія

Яка ситуація з поводженням з відходами в Україні? Чи варто сортувати відходи під час війни? Як це робити легко та ефективно? На ці та інші питання Ви зможете отримати відповіді на нашій зустрічі 29.11 (вівторок) о 18:00-19:00. Спікерка: Оксана Комінко, менеджер з розвитку Ecola. Ecola - технологічний стартап, який допомагає людям та організаціям сортувати сміття та здавати його на переробку простим і зручним шляхом. Реєстрація за посиланням 🌱

Бактерії vs людство. Гонка озброєнь Бактерії, хоч і здаються маленькими і простими за своєю будовою, можуть бути дуже підступними і небезпечними. В цьому випадку простота їм навіть допомагає – простіше змінюватись, підлаштовуючись під умови довкілля. Вже зараз ми все частіше чуємо про більш суворий контроль за використанням антибіотиків і навіть про антибіотикорезистентних бактерій. Антибіотики – це, перш за все, зброя одних мікроорганізмів проти інших. Їх відкриття свого часу стало проривом у медицині, за що Флемінг, Ернст і Чейн отримали Нобелівську премію. Дослідження з пошуку і виділення нових антибіотиків розвивалися з надзвичайною швидкістю. Наприкінці ХХ століття людство почало створювати «модифікації» раніше відкритих ліків, які мали кращу біодоступність і вищу ефективність. Здавалося б, все чудово, та мікроби почали пристосовуватись, і вже в середині ХХ століття з’явились перші тривожні дзвіночки. Виявилося, що бактерії можуть протистояти прониканню антибіотику в клітину і, ба більше, якщо це трапиться – модифікувати його таким чином, щоб він втрачав свої антибактеріальні властивості, або руйнувати молекулу. Перше забезпечується певними змінами в структурі мембрани, що зменшує її проникність, або ж «відкачуванням» молекул з клітини за допомогою білків-помп. Врешті-решт, деякі з бактерій взагалі змінились настільки, що їх білки і метаболічні шляхи, на які впливали антибіотики, стали невразливими до цих ліків. Проблема стійкості до антибіотиків стає щоразу глобальнішою. Нові відкривати стає все важче, а до вже відомих бактерії починають призвичаюватися. Наразі тривають дослідження над використанням ензимів (ферментів) як ліків. У 2018 році було запатентовано фузійний ензим (білок створений за допомогою засобів генетичної інженерії, що складається з кількох різних білків, які в природі разом не поєднуються), який здатний руйнувати клітинну стінку стійкого до антибіотиків золотистого стафілокока. Цей фермент складається з двох частин: одна з них відповідає за специфічне приєднання до бактерії, а інша – за знищення клітинної стінки. Таке розв’язання здається дуже перспективним і, можливо, в майбутньому врятує світ. #мікробіологія #генетика

Запис лекції " Вірусологія - наука майбутнього" 21.11.2022 р. Лектор Ірина Будзанівська (професорка, докторка біологічних наук). Залишайте свої запитання, якщо вони залишились. Про що було б цікаво почути ще?💉🧬

Продовжуючи нашу молекулярну тематику, будемо говорити про трансформування не тільки окремої РНК, а й геному! Зустріч «Як змінити геном?» відбудеться 26 листопада о 17:30. Під час неї Ви матимете змогу послухати нашу запрошену спікерку – Дар’ю Логінову. Дар’я – студентка 4-го курсу ХНУ ім. В.Н. Каразіна, яка обожнює вивчати щось нове й ділитись цим з іншими. Зареєструватись можна за посиланням!

А ви знали, що спілкування за їжею знижує рівень стресу? Вчені з'ясували, що спілкування за їжею знижує рівень стресу. ❓Опитування, проведене Американською кардіологічною асоціацією, показало, що регулярне проведення часу з іншими людьми може бути простим рішенням, яке допоможе впоратися зі стресом. Повідомляється, що з 1 тис. опитаних дорослих американців переважна більшість (84%) сказали, що хотіли б частіше їсти з близькими. Ба більше, майже всі батьки повідомили про менший рівень стресу в їхній родині, якщо вони регулярно спілкуються за їжею. “Спілкування під час їжі – це чудовий спосіб зменшити стрес, підвищити самооцінку і покращити соціальні зв'язки, особливо для дітей,” – зазначила волонтерка Американської кардіологічної асоціації Ерін Мішос. За словами вчених, спілкування з друзями, родиною, колегами і сусідами приносить людям користь не лише в полегшенні стресу.  Опитування показало, що 67% людей кажуть, що спільний прийом їжі нагадує їм про важливість спілкування з іншими людьми, а 54% — про те, що потрібно сповільнитись і зробити перерву 😮‍💨 Опитані також заявили, що вони з більшою ймовірністю (59%) роблять вибір на користь здоровішої їжі, коли їдять з іншими людьми. І майже 7 із 10 (69%) респондентів опитування, які працюють повний чи неповний робочий день, зазначили, що вони відчували б менше стресу на роботі, якби було більше часу, щоб зробити перерву та пообідати з колегою 🤍 Тому, друзі, не кваптеся і приділяйте час нормальному прийому їжі, а також залучайте своїх друзів/колег/родичів до спільного проведення трапези :) #медицина