PROФАЗА

Друзі, готуємось!🌿 За півгодини наша перша онлайн -лекція! Буде насичено!🔥🥰

Штучні екосистеми - як їх створити? Власний світ своїми руками? Чи це можливо? Якщо ти щасливий власник флораріуму, то звичайно! Спершу розберемо, що ж таке штучна екосистема. Перш за все, вона створена людиною для досягнення певних цілей: господарських, науково-дослідницьких чи навіть розважальних. При цьому роль людини не закінчується лише на створенні самої екосистеми: потрібно постійно її підтримувати та контролювати. З науковими цілями проводяться проєкти по типу  STEAM-проєкту, де над новоствореною екосистемою періодично проводять досліди і ведуть замірювання необхідних показників. Давайте більш детальніше про STEAM-проєкт "Створення екосистеми". Науковець або бажаючий спробувати себе в цьому ремеслі має для початку підібрати кількісний та видовий склад майбутньої екосистеми, використовуючи всі свої надбання дизайнера та творця. Матеріалами можуть слугувати всілякі камінці, ґрунт, рослини і мох. Найпростішим прикладом є саме флораріум або ж герметично закрита скляна посудина. Необхідно поставити вашу "екосистему" під промені світла чи лампи. Найліпше така система підійде естетам, які полюбляють красу зелених рослин, чи любителям-ніуковцям, котрі не проти поексперементувати з мохоподібними, сукулентами або невеликими травами, вимірюючи періодично pH, вологість і температуру. Якщо ж говорити про більш оживлену екосистему, то це може бути навіть мурашина ферма - найлегший та найекономніший варіант отримати підопічних для проведення наукових робіт. Звичайно, сюди також можна додати всілякі рослинки, мохи та невеликі гілочки з лишайниками. Інколи можна зустріти й подвійний акваріум, де опріч основного суходолу може стояти "кам'янистий масив" чи "ставок" з водою. В останньому можуть жити інші мешканці. Головне - рішучість й увага власника. Саме від нього залежить значний успіх у житті екосистеми та її дослідженнях. І, звичайно, варто сказати про вимірювальні прилади. Найбільш популярними є датчики, що визначають: 1. Вологість, 2. Температуру, 3. Вміст вуглекислого газу, 4. Вміст кисню, 5. Освітленість, 6. Тиск. Якщо це подвійний флораріум, то в другий резервуар можна помістити додаткові датчики, що більш пристосовані для роботи, наприклад, у воді. І в кінці звірятися з власною базою даних щодо проробленої роботи. Можливо, в найближчому часі саме твої статті стануть відомими серед учених у цій сфері! #екологія

Органи на принтері Що якби ви могли створити справжній орган, використовуючи свої власні клітини, а не чекати донора? На сьогоднішній день трансплантація донорських органів розвинена, в тому числі і в Україні. Проте справа дуже проблематична та ризикована. По-перше, існує велика ймовірність розвитку реакції відторгнення: через різну природу поверхності донорських і реціпієнтних клітин, Т-лімфоцити реціпієнта провокують інші клітини активуватися й атакувати пересаджений орган. По-друге, через таку небезпеку найкращим варіантом пересадок є трансплантація від близнюків, що є повністю ідентичними по комплексу гістосумісності (МНС/HLA). Оскільки не в кожного є близнюк, ба більше, ідентичний, і знайти неспорідненого сумісного чи хоча б частково сумісного донора вкрай складно, багато людей вмирає, так і не дочекавшись пересадки. Тож тепер здається абсолютно доцільним придумати технології, які б дозволили створити орган, абсолютно сумісний по всім факторам для конкретного організму. Цим і займається сучасна наука, яка вже навіть розробила 3D Organ printing! Приблизний процес майбутнього створення органів: > Для того, щоб сформувати основу, каркас органу, який має відповідати анатомічній формі й розмірам оригінального органу для тіла пацієнта, використовують біосумісний пластик. > Пацієнту роблять біопсію – отримують дозу клітин власного організму для подальшої роботи. Їх поміщають у спеціальний бокс, де створюють умови максимально схожі з реальним внутрішнім середовищем організму. Для цього там підтримується певна температура, а самі клітини розмножуються тисячами в поживному середовищі, яке містить усі необхідні фактори росту, ферменти, необхідні для функціонування і диференціації різних клітин. (Адже орган містить клітини різних типів) > Каркас і клітини об’єднують і поміщають в інкубаційну камеру, де дають їм час для розростання і формування органу. > Після певного часу орган трансплантують Видавництво The New York Times повідомляє, що в червні цього року вперше було здійснено пересадку органу, вирощеного з власних тканин пацієнта. Вухо отримала жінка, хвора на мікротію – вроджену недорозвиненість чи відсутність вушної раковини. В цьому випадку використовувалися клітини хряща, які розмножилися в поживному середовищі. Суспензія перенеслась до принтера, який надрукував хрящову основу вуха по моделі другого вуха пацієнтки. Хрящова основа була пересаджена під шкіру на місце нерозвиненого вуха і вдало прижилася, сформувавши вушну раковину. Операції провів доктор Артуро Бонілья. Сьогодні вухо, а завтра, можливо, чиєсь серце, яке врятує життя. #гістологія #медицина

21 листопада о 18 вечора запрошуємо на пізнавальну лекцію "Вірусологія - наука майбутнього". Якщо ти легко перераховуєш всі родини вірусів або ще не розумієш різницю між вірусом та віріоном - приходь і отримаєш відповіді на всі запитання від нашого спікера вченої-вірусолога Ірини Будзанівської. Дізнаєшся багато нового про світ вірусів та про перспективу співпраці людини із вірусом. Реєстрація за посиланням!

Чи є серед вас любителі жиренької рибки, бутербродів з маслом чи авокадо? Тоді ця лекція саме для вас! Дата: 19 листопада - Субота 11:00 Тема: Не такий вже страшний жир, як його накопичують, або чому не варто боятися жирів. Спікер: Адам Трач, студент 2-го курсу медичного факультету, ННЦ «Інститут біології та медицини». Реєстрація за посиланням! #лекції

Хештеги для навігації: 🌿 #ботаніка 🌿 #екологія 🌿 #молекулярнабіологія 🌿 #нейробіологія 🌿 #вірусологія 🌿 #еволюція 🌿 #мікробіологія 🌿 #зоологія 🌿 #генетика 🌿 #цитологія 🌿 #гістологія 🌿 #медицина 🌿 #лекції 🌿 #біотехнології

Всім доброго дня! Від сьогодні під усіма дописами з’являтимуться хештеги для зручнішого перегляду. Так ви зможете слідкувати за найцікавішими для себе темами;)

Не ядерною ДНК єдиною… Генетична інформація в наших клітинах міститься не тільки в ядрі, а ще й у мітохондріях. Це дуже важливі органели, які також називають «енергетичними станціями клітини», адже вони залучені до синтезу молекул АТФ. Ця органічна сполука здатна переносити енергію для величезної кількості процесів, які відбуваються в нашому організмі. Але все ж таки, давайте повернемося до генетичної інформації. Продовження читай у каруселі➡️ #генетика #цитологія

Юххуу, маємо для тебе хорошу новину! Вже 18 листопада відбудеться пізнавальна лекція на тему «Редагування РНК» Чекаємо саме тебе, якщо ти хочеш дізнатися : • Що таке редагування РНК ; • Як важливо це для нас; • Чому це відбувається  та багато іншого Спікер лекції : Марія Гаркуша-Омельченко, студент-магістр спеціалізації «Молекулярна біологія» Не прогав  цю можливість! Реєстрація за посиланням тут ! Нехай все буде біологічно! #лекції

Птахи та недопалки Курці викидають близько 6,5 трильйонів недопалків кожен рік - це 18 мільярдів кожен день - і тільки третина з них потрапляє до сміттєвого баку. Ці відходи отруюють ґрунт, пригнічують ріст рослин, а також через те, що вони дуже часто й у великих кількостях потрапляють в океан, несуть загрозу для морських видів тварин через вміст у них ацетату целюлози, солей важких металів, нікотину. Продовження читай в каруселі➡️ #зоологія #екологія

Усвідомлені сновидіння - містика, чи науково обґрунтоване явище? Чи вмієте Ви, глядач своїх сновидінь, контролювати все, що трапляється уві сні, чинити все, що вам заманеться у власно згенерованій біологічній реальності всередині вашого мозкового комп’ютера? Якщо так - ви щасливчик, адже лише 23% людей бачать такі сни хоча б раз на місяць; і  лише 56% людей бачили такий сон хоча б раз у житті. Пролити світло на природу усвідомлених сновидінь удалося нейрофізіологам з Університету Ґете у Франкфурті в співпраці з фахівцями Гарвардської медичної школи в Бостоні. Факт, але природа сновидінь досі не до кінця проясніла в колах науковців. Чим відрізняються усвідомлені сновидіння від звичайних? Під час звичайних сновидінь мозок перебуває в первинному стані свідомості: сприймається саме те, що відбувається тут і зараз, а пам'ять про минуле та планування майбутнього недоступні.  Коли людина прокидається, миттєво включаються когнітивні функції вторинного, вищого порядку: людина усвідомлює себе у часі та просторі, використовує минулий досвід, передбачає майбутні події, виявляє свободу волі та здатна до рефлексії. Під час усвідомлених сновидінь наявні елементи вторинної свідомості вищого порядку, тому людина поводиться не як пасивний, а як активний суб'єкт того, що відбувається.  Вона знає, що вона спить, та водночас може взяти те, що відбувається уві сні, під власний контроль. Електричні хвилі, які генерує мозок, спеціалісти поділяють на кілька діапазонів частот.  Фахівці з'ясували, що усвідомлені сновидіння супроводжуються синхронізацією активності різних областей мозку та появою ритмів дуже високої частоти (близько 40 Гц) у гамма-діапазоні в лобових і скроневих областях. Такі високочастотні гамма-ритми вчені пов'язували лише зі станом активного неспання, інтенсивної інтелектуальної діяльності.  Несподівано було знайти їх у стані сну. З'ясувалося, що стимуляція з частотою 40 Гц не порушує нормальних ознак REM-сну (REM – rapid eye movement – фаза сну, що характеризується підвищеною активністю головного мозку). Проте ця стимуляція призводить до того, що мозок сам починає генерувати високочастотні хвилі гамма-діапазону (37-43 Гц). Вчені вважають, що за таких умов нейрони починають синхронізовано випускати електричні імпульси з цією частотою. Через кілька секунд після закінчення подачі струму піддослідних будили й запитували їх про сновидіння. Виявилося, що стимуляція на частотах 40 і 25 Гц викликала в добровольців усвідомлені сновидіння, які ті могли контролювати. Таким чином, вчені знайшли ключову електрофізіологічну ознаку усвідомлених сновидінь і навчилися викликати їх штучно. #нейробіологія

ГМО здатне врятувати від голоду Щороку від дефіциту вітаміну А, за даними ЮНІСЕФ, помирає більше 1 млн людей (для порівняння, це третина населення Києва). Велика частина населення Африки й Азії страждають від дефіциту цього життєво важливого вітаміну. Нам складно зрозуміти потреби цих бідних регіонів світу, оскільки ми проживаємо в сільськогосподарській країні, де є можливість вирощувати різноманітні культури, купувати в супермаркетах усілякі продовольчі товари, а при наявному дефіциті є змога знайти потрібні дієтичні добавки в аптеках... Продовження читай в каруселі➡️ #генетика

Наука? Креатив? Хм... А як щодо... Науки креативу? 🔥Усе цікаве про мережу віртуальних світів, чому SMM важливий для науки та як правильно заявити про себе UkrTeenScience запускає серію надзвичайно цікавих та корисних ефірів "Наука креативу"!🤩 Доведемо: дизайн – це важлива складова розвитку науки. Ви дізнаєтесь як народжуються геніальні ідеї, техніки для розвитку креативного мислення та багато іншого! 🫂На тебе чекають не лише круті теми для спілкування, але й багато цікавих спікерів. Клич друзів, щоб не пропустити цю легендарну подію! Обіцяймо: ми повністю перевернемо ваш світ!🌎 Аби не пропустити підписуйтесь на нас в Instagram: https://instagram.com/ukrteenscience?igshid=NjZiMGI4OTY=

«Хижі» рослинки Рослини-автотрофи, по-науковому "producers", мають першорядне значення в харчовому ланцюжку. А яким чином деякі рослини не змирилися, стали "consumers", пристосувалися до однієї із форм гетеротрофного харчування і тим самим очолили харчовий ланцюг? Багатьом відомо, що більшість рослин ведуть "мирний" спосіб життя, тобто отримують поживні речовини (вуглеводи) шляхом фотосинтезу, а також споживають з ґрунту азот й інші мінерали, що необхідні їм для синтезу амінокислот, білків і нуклеїнових кислот. Такий тип харчування називається автотрофним - тобто організм рослини самостійно синтезує органічні речовини з неорганічних. Додатково, у процесі еволюції, їм потрібно було або залучити комах-запилювачів, або використовувати для розмноження природні умови (вітрозапильні рослини). Однак не всі рослини змогли існувати з автотрофним типом живлення. На зміну способу життя вплинула бідність на поживні речовини ґрунтів, наприклад піщаних, заболочених ділянок, гір, прісних водойм, тропічних лісів тощо. У процесі еволюції, поїдаючи комах та іншу живність, рослини-хижаки вижили й очолили харчовий ланцюг. Однією з найбільших хижих рослин, що відома на сьогодні, є Nepenthes attenboroughii (Напентес Аттенборо). Він досягає 1.5 м у висоту і має пастку 30 см діаметром. Харчується така хижа рослинка щурами та іншими маленькими тваринами. Її можна зустріти в Новій Гвінеї, на схилах гори Вікторія. Одним з перших, хто описував і вивчав хижі рослини, був Чарльз Дарвін. Також він написав книгу "Insectivorous Plants, 1875" (”Комахоїдні рослини”), в якій проводив експерименти над тим, як рослини приманюють і перетравлюють тварин. Ось такі вони, хижі та ненажерливі рослинки! #ботаніка

На скільки відсотків ти вірус? 🤔🦠🔬 Шляхом секвенування людського геному, американські вчені дійшли до висновку, що в тобі міститься приблизно 8% (до 100 000 елементів ДНК 🤯) ендогенних ретровірусів - генетичних паразитів, які можуть збільшувати число своїх копій у геномі і вбудовувати їх у нові місця в господарській ДНК, призводячи як до корисних, так і шкідливих мутацій 🧬 Вони, на думку вчених, стали з’являтися в нашому геномі від 10 до 50 млн. років тому, шляхом інфікування зародкових клітин наших попередників, і з того часу стали частиною генетичного коду сучасної людини 🤓✨ Окрім ендогенних ретровірусів, у геномі людей і тварин з часом з‘явилися генетичні послідовності таких смертельно небезпечних вірусів, як Ебола і Марбург, а зокрема в людській ДНК, ще й вірус хвороби Борна 🌡 Вчені припускають, що перед ретровірусами постав вибір: або, зберегши свою паразитичну сутність, продовжити поширюватись серед різних видів тварин і з часом зникнути, або залишитись розмножуватись всередині одного генома, створивши симбіоз. Обравши друге, вони не тільки вберегли себе від вимирання, а ще й допомогли видам набути певних особливостей і ознак, за якими ми зараз їх описуємо і характеризуємо 🧫🦠☝🏻 #вірусологія #еволюція #генетика