Храм поезії (🖤)

на моєму проєкті побудови нових звичок можна відмивати гроші. /проінвестуєте, пане Ротшильде?/ відкрию рота ширше, та жодне виправдання не вродиться. нейронні звʼязки сплітаються в тенета, обіймають, мов старі друзі, до хрусту. /не руш!/ щопонеділка нове життя, та третій будильник не врятує — ліжко прокрустове. не треба ночі, аби побачити півмісяць: куди оком не кидай, він завжди під шкірою, доки стискаєш кулаки. як глибоко пустять чорнила стилети — не стилоси? страшно розплющити очі. краще скажи, що мені це наснилося @poetkapilotka #квазар

Є ще 8 з хвостиком днів, щоб узяти участь у конкурсі "Плейлист"🐌 📌 завдання конкурсу 📌 здавати вірш сюди 📌 регламент конкурсу 🎧 7 авторів отримають декламацію на свій вірш і потраплять в окремий альбом переможців Дякую Мемотворцеві за інфографіку🫰

дай мені цей клубок із нитками дай мені голку зшию уста краще мовчати нехай лиш мені мені лише хай буде холодно в мені що зродилося хай вироста і вмирає /мороком/ напувати негоже спраглих прости що часом поїла тебе для мене ти став найкращим другом і Богом дай мені нитку голку дай зшию уста @veronda_djokonda #поезіяверонічки

Олександр Негрич: Останнім часом на війні все важче. Останнім часом моїм хлопцям не щастить. На днях через приліт загинув чудовий чоловік, з яким я провів близько року у одному підрозділі. Ще двоє хлопців поранені. Зрозуміло, що обладнання, потрібне для роботи, згоріло. Це і старлінки, і акумулятори, і зарядні станції, і генератор, і виносні антени і ще багато іншого. За останній час це не перший такий невдалий день на позиції. Тому, очевидно, хлопці відкрили збір, який є життєво необхідним, і до якого прошу долучитися всіх, хто побачить цей допис. Поширте, будь ласка, його максимально і не дайте загубитися у морі інших дописів. Допоможіть чим зможете. Дякую. Посилання на банку СТОРІНКА ПОБРАТИМА У ФБ З ДОПИСОМ ПРО ЗБІР

Час такий, що боятися непристойно, як ходити голим по людних вулицях. Як це ти на жаровні не можеш встояти? Тут навіть діти перебирають стопами та як-небудь собі живуть. Тільки стали нервово кліпати, та не суть. А сусід? Жоден мускул не ворухнеться! Жар пробирає струменем аж до серця, спокійна усмíшка не сходить з його лиця. По інерції стає соромно боятися без кінця. І чомусь починаєш частіше кліпати, перебирати у пальцях пальці, напинаючи петлі спокою на уявні спиці. З часом перестає виходити навіть злитися, до наступних каденцій, звісно, а потім можна. Доки новенькі змінять рожни на свіжі щоб умістився кожен (окрім заможних). Як ти? З натовпом ототожнений. Знову страшно? На тобі подорожник. Приліпи де болить, прикрийся і не ганьбися, листя вистачить на усіх. @snigpoetry #мері

Ліс шепоче впівголосу акапельне соло. Спочатку звучало слово. Тепер — споришева тиша пахучим вологим мохом лоскочеться в ноги. Глибше, по плечі накриюсь листям, сховаюся від очей. Ледь чути знайомі кроки. Ти знову прийшов до мене? Вростаю щільніше в землю до самої голови. Я дійсно тобі потрібна? Облиш мій самотній спокій. В густому наметі хвої мій вічнозелений дім. Не схожий на інших звірів: на гумових довгих лапах схилився за крок від мене, зняв гілочку зі щоки. Легким обережним рухом змахнув дощові сльозини та ковдру з гілок і листя Як вітер Я вірю, звіре, не скривдиш і будеш ніжн... Чому у твоїй долоні блищить недоречний ніж?

Таня Удод: Збір на Турнікети Привіт друзі, Уже пройшла половина осені, у мене є банка з варенням, банка з огірками, а банки на турнікети ще не було🤔 Цей час настав, давайте закриємо збір на 300 турнікетів Січ для @medicine_4_ukraine Я відкрила дружню банку на 15тис, буду рада вашій гривні, вподобайці, поширенню серед ваших знайомих. Цей збір мав би бути закритим 10.10, давайте його закриємо до кінця тижня! Кожен день важливий, кожна гривня важлива. Ви уже неодноразово бачили і чули від мене про цей (не)ймовірний осередок. Давайте допоможемо їм працювати швидше та ефективніше. Якщо закриємо і буде перебір – всі кошти підуть на наступний збір "На комплектуючі". Ще раз дякую @gs_oleksandra за її роботу і всім причетним❤️❤️❤️ Ми теж можемо стати причетними. А ще я зробила смішні меми😄, якщо вам сподобались, то ви знаєте що робити, гроші будуть йти зразу ж у великий збір, бо ця банка не окрема, а дружня🇺🇦 моя банка 5375 4112 2274 4034 Дякую! Я в нас вірю😊

Хто хотів би взяти участь у майбутньому конкурсі такого типу? Кидайте + у коментарі, ми з вами зв'яжемося і все розповімо)

Таємничий світ Небо зашторило сині портьєри та увімкнуло нічні ліхтарі. Час одкровень. Але мовчиш. Гортаю тебе, як журнал із філвордами та загадками... Не знаю, як розгадати. Загадка: «Її нейрони любляться від ніжних доторків. Засинає на плечі під колискову серця. Купається в голубіні закоханих очей, гріється біля багаття. Та чи її там іскра є? Чи кохає вона?»                                                         Ст.3 Щоб тебе розгадати — мало знати кінесику, фонацію, психологію. Твої шрами — на філворді затертості, давно нанесені чужими олівцями. Сторінка з відповідями зім'ялась, літери розпливлися, бо не раз грубі руки розхлюпували гарячий чай Анчан. Допоможи тебе розгадати. Допоможи журнал перелити в глибоку, немов море, книгу. Пірнатимемо з аквалангами. Вилюбимо, вистраждаємо... Виринемо. Якщо кохаєш. Філворд: М Е Н І П О Д О Б А Є Т Ь С  Я К О К О Х А А Й Х А К О Х А Д Й Х А Х О Й Х К О Й Х О К Й И А А Й К К К О К Й Й А А Й К В Х Й Х О Й О О Х А К О Х Х О И О К А Й А Х К Й А К О Х А К  Т К О К О Х А Й К Х К Й А Й О И Й Х К О Х А Й О О О Х А Й Х С А А О Х К О Й Х К К  О Х А А Я Х Й К А Й Х А А Й Е Й А Й Й Я О К Ш Є А Х О К Е Н Е М И Т К                                                                                         Ст. 23 @herbarium_Xandra #ксандрик

Так, я буду дивитися з дітьми Ван Піс і Наруто, Намагаючись бути хорошим і кльовим старим. Запишу до нотатків сучасні поняття. Триматиму руку, На пульсації часу. Забуду про ритми та рими. Я гулятиму парком, за руку тримаючи щастя, Забігаючи в тихі кафешки. За чаєм і тортом. Полюблю одягати в погоду холодну пухнастого шарфа, Бо я приклад молодшим. Це справді дорожче за втому. Я шукатиму дивні, цікаві смаколики, діти оцінять, Поспішатиму вчасно додому. Лишивши роботу "на завтра". Так цікаво, як швидко стає нам безцінним, Те просто відчуття, що чекають з любов'ю, у затишку. Я кохатиму ніжно, бо знаю кохання ціну, Я старатимусь, справді, і гідною стану парою. Бо удвох оберемо світанки. Амур нас поцілить, У поранене серце. Що сцілить кохання, не партесь. Так, я буду дивитися аніме з дітьми і стану хорошим батьком, За умови, щоправда, що маму їх точно зустріну. Як там буде надалі, ми точно вже скоро побачимо, То, можливо, Амур розгубив з колчану приготовлені стріли. @dmYmast #занков

Жовтень прийшов поплакати, як старець до образів. Промені ранні непрошені ріжуть повітря, немов ножі. Той, хто забуде зовсім усе найбільшу кількість разів – спатиме найміцніше. Так собі і скажи. Будуть тепер тумани важкі здійматися з-над заплав. Будуть падати яблука, листя згребуть старе. Той хто нікому ніколи нічого не обіцяв - буде жити найдовше. Взагалі не помре. Скнітимуть надвечір’я порожні, відкриті усім вітрам. Дні будуть сірі і круглі, як лісові голуби. Вічність розчахне пастки в глибинах осінніх брам. Той лише, хто любитиме чесно, ніколи не буде сам. Той хто любитиме зовсім, навіть на зло собі. Катерина Бабкіна

Вітаємо півфіналістів ВМ7: 🍄🍂🍄🍁🍄🍂🍄 1. Олесю Репу, 2. Оксану Мовчан, 3. Ксандра, який знімає себе з півфіналу і віддає місце аноніму з 97 балами. 4. Ту, що говорить з тишею, 5. Кілдунчика, 6. Ірину, 7. Катю Цимбал, яка вгадала тему сезону ще влітку 8. Діматі 9, 10. І ще двох анонімів! 🎉🎉🎉🎉🎉🎉🎉🎉

а по тривожній ночі - тривожний день - давай де безпечно? - а де це зараз? - ніде часом паршиво сцикотно й поготів скільки кеме залишилось до трьох фронтів? серце як аркуш зім'ятий - шрами й сліди місто шипить роз'ятрене: "вистояти" дощ намиває вЕсну гупнуло вдалині скоро христос воскресне а шо по русні? Ірина Пасько #пасько

Nina Simone Feeling Good Я почуваюсь добре — це так чудово. Сяйво зірок осідає на крила метеликів, що мерехтять у довільному танку. Вібрації всесвіту стають читомими з кожним дотиком. Аметистові сутінки ховають ліси за щільним простирадлом. Ніч. М'яка постіль. Сонце в подушці. Східний вітер цілує квітку над норовливою річкою. Спи спокійно. Все гаразд. Обіцяю тобі: новий день, новий початок, нове життя. Світанок розливається полотном учорашніх заграв, нанизуючи кожну мить на Оріонову стрічку. Фіксую в центрі довге та щасливе життя. Сплітаю вузлик вічності та ношу його з радістю. Нові слова переливаються на перетині галактик, сповнені життєдайної сили. Мої можливості злітають вище за птахів, а добрі справи сховані за риб'ячими усмішками. Я почуваюсь чудово. Просто відчуй це. Оксана Лихогляд

етер Оксани Приходченко t.me/literospletinnia?livestream=0b1eda10a0eb7ea0f7

Подати вірш на конкурс від Віршопліткарки сюди👉🏻 https://t.me/virshoplitkarka/711 🎤

я йду вулицями міста з війною й питаю себе «чому тут так сильно чути колядників?» їхні голоси розливаються навіть тими підземками метро, які більше в місті війни не працюють. я йду вулицями міста з війною й питаю себе, чому тут майже ніде не карбують імена й числа всіх загиблих. я йду вулицями міста з війною й питаю себе, чому тривогу не бояться, а прохають затихнуть. я йду вулицями міста з війною й запитую в себе, чому в пакеті морква й нова шапка. чому на мені не бронежилет і не каска. я йду вулицями міста з війною й запитую в себе, куди ми всі тут ідемо? чи знають усі вони, що це місто з війною? чи знає місто, що воно — з війною? чи знаємо ми, що морква гниє, а шапка не буде довічно новою? чи знаємо ми, що лиш кількість турнікетів і куль щось значить? чи знаємо ми, що гном з юску, ісусу нічого не важить? чи знаємо ми, що з цією війною ми сам на сам? що памʼятаємо ми, крім нового року й різдва? чи самому ісусу важить ароматизована свічка в пакеті і ялинка на його уродини? і гном. чи важить щось гном? і чи важить ісусу наша війна загалом? @shakhtar_girlllll #пилипенко