893
订阅者
无数据24 小时
-37 天
-830 天
帖子存档
893
Якщо ви досі чекаєте на важливу подію, що має змінити ваше життя, то, можливо, так і не зрозуміли, що найважливіше,
що будь-коли могло з вами статися, вже сталося.
893
Навіть, якщо ви будете рухатись повільно, то ви все одно кожного дня, на крок ближче до своєї мрії
893
Наскільки б люди не розвинулися, вони все одно мають у собі інстинкти, хворобливі погляди, грішні душі, божевільні ідеї, жагу до влади, купу злості, насильство та море травм.
Тому дуже дивно у 2024 році розмірковувати над тим, що, якщо ти дожив до 50 і твоє життя триває, ти — везунчик.
Адже сьогодні ти можеш пересадити собі будь-який орган, полежати під крапельницями молодості, народити дитину шляхом ЕКЗ, поїхати в будь-який куточок світу на ретрит, отримати інформацію про цілющі трави та замовити їх в один клік, зробити голковколювання, масаж чи вколотися ботоксом до несхочу.
Коли я говорила зі своєю бабусею, яка померла у 69, вона сказала, що життя пролетіло, наче один день, і ще вчора вона була молодою.
Так виходить, що скільки б тобі не було, цього все одно мало. Час у кістках та плоті — дуже швидкоплинний. Практично одна мить.
Вже декілька днів мене не полишає ця думка.
Не полишає через розмову з одним хлопцем, який прислужував у церкві й от-от став би священником. Він розповідав мені про православ’я. Будучи православною, я практично нічого про це не знала, натомість займалася самопрограмуванням, медитаціями та чайними церемоніями, вірила в реінкарнацію та симпатизувала буддизму.
Він сказав мені, що за православними канонами у людини всього лише одне життя. Одне життя. Одна мить, яку, здається, неможливо розсмакувати. Я настільки довго вірила в реінкарнацію душі, що зовсім забула цю умовність у християнстві. І це ще більше вибило мене з колії.
— А потім що? — спитала я.
— А потім рай або пекло.
— Рай і пекло — це стан свідомості.
— Рай і пекло — це не лише стан свідомості, а й конкретне місце, куди потрапляє душа після смерті.
— А в чому тоді суть одного життя?
— Йти до Бога.
Це такий мізер і водночас такий малий-великий шанс.
Дійти до Бога за одне життя.
Враховуючи рівень розвитку, сімейні цінності, спокуси, стан у країні, внутрішні характеристики, традиції, національність…
Чи не стає життя ще більшою цінністю, коли перестаєш вірити в подорож душі й віриш у православні канони, де можливість дійти до Бога є лише одна?
Можливо, й так.
Але часу тоді вже менше…
