at eternity’s gate
前往频道在 Telegram
eclectic bits from all over. find me at barbican. https://t.me/poeticinjustice https://www.goodreads.com/user/show/139985793 https://boxd.it/61Pe1
显示更多435
订阅者
无数据24 小时
无数据7 天
无数据30 天
帖子存档
нещодавно відвідала виставку шотландського(!) живопису 1945-2000. колекція пречудова, картини ней-мо-вір-ні.
шо ви думаєте? фото робити не можна, каталог виставки не зробили — арт центр не отримав авторські права на відтворення і поширення. скоріш за все з усіма нащадками не вийшло домовитися.
у такі моменти почуваюся ґолумом без персня, адже проста світлина на телефоні — це не просто закарбована мить щоб не забути ім‘я автора, а й крихітна, розбавлена, прото-, але влада над зображеним.
щоб ми всі так жили — «обсиратися зі страху» від йошітомо нари, і лабубу заодно
+1
This Man Was Shot 0.9502 Seconds Ago, 2004
David Lynch
The Piano Teacher, 2001
dir. Michael Haneke
+6
Мистецький арсенал до 28 вересня розгорнув документально-містичну виставку «Херсон. Степ тримає». важливо підмітити, що перше визначення, яке дано проєкту на сайті — це простір. автохтонні матеріали — як натуральні (вапняк, глина), так і цифрові (архіви фото, здебільшого відео) — злилися разом зі звуковим наповненням для створенння простору. все це дало можливість мені побачити Херсонщину: вперше, здалеку, але водночас тут.
всередині виру експозиції лежать три фільми Романа Бондарчука і Дар‘ї Аверченко («Українські шерифи», «Вулкан», «Редакція»), які були відзняті на їхній батьківщині.
завдяки міцному зв’язку між суспільно-політичним життям та кіно, що є його відблиском, ця виставка підсвітила наскільки абсурдні елементи сучукркіно беруть корені з реальності: «погрібальна» яма для крадіїв посеред степу, передвиборча параферналія, фокусник-мазохіст…
також важливими є: відеохроніка визволення Херсону у 2022, яка сполучається в один ряд з катастрофою Каховської ГЕС; фотоархів херсонського життя у 2000-х.
+2
рекомендую відвідати виставку
«Бентежні роки. Митці з України в École de Paris» музею Ханенків (триватиме до 14 вересня).
це рідкісне зібрання творів художників-вихідців з України, які перебралися до Парижа на початку 20-го століття. Серед них є здебільшого маловідомі, але неймовірно талановиті постаті.
виставка розпочинається точкою об‘єднання — «La Ruche» (Вулик) — незвична будівля в районі Монпарнас, у якій знімали приміщення і працювали новоприбулі українські імігранти. лише десятиліттям тому, у схожій ситуації був молодий Пікассо, який приєднався до гуртожитку «Le Bateau-Lavoir» на Монмартрі. надзвичайно захоплюючою є мапа Парижу з адресами тодішніх галерей, арт-дилерів та спонсорів, які підтримували митців.
сьогодні відчула на собі велич непропрацьованого чоловічого лібідо укртеатрбуму… втекла під час антракту
