Пиши як чуєш
前往频道在 Telegram
Це канал Катерини Корнієнко. Я письменниця ("Дивокровці", "Грибних справ підмайстра" + 2 неанонсовані книжки) і перекладачка ВСЛ, Лабораторії, ArtBooks, Жоржа і Основ @katerynakornienko На обкладинці каналу — картина Тетяни Яблонської "Дочка читає"
显示更多580
订阅者
+224 小时
+27 天
+1630 天
数据加载中...
吸引订阅者
七月 '26
七月 '26
+8
在2个频道中
六月 '26
+26
在8个频道中
Get PRO
五月 '26
+56
在7个频道中
Get PRO
四月 '26
+73
在10个频道中
Get PRO
三月 '26
+25
在0个频道中
Get PRO
二月 '26
+35
在3个频道中
Get PRO
一月 '26
+28
在5个频道中
Get PRO
十二月 '25
+16
在3个频道中
Get PRO
十一月 '25
+250
在5个频道中
Get PRO
十月 '25
+107
在9个频道中
Get PRO
九月 '250
在7个频道中
Get PRO
八月 '250
在2个频道中
Get PRO
七月 '25
+61
在1个频道中
| 日期 | 订阅者增长 | 提及 | 频道 | |
| 12 七月 | +1 | |||
| 11 七月 | +2 | |||
| 10 七月 | 0 | |||
| 09 七月 | 0 | |||
| 08 七月 | +1 | |||
| 07 七月 | 0 | |||
| 06 七月 | +1 | |||
| 05 七月 | +1 | |||
| 04 七月 | 0 | |||
| 03 七月 | 0 | |||
| 02 七月 | 0 | |||
| 01 七月 | +2 |
频道帖子
А це Пундик — рукотворний фамільяр однієї героїні "Грибних справ підмайстри". Люблю Пундика❤️
Його намалювала надзвичайна Ксенія Шпак (якщо не читали її "Скриню Ґріммів", то ідіть і почитайте, це чудова книжка)
Я вся просто ❤️❤️❤️❤️❤️❤️
| 2 |  +1Подруга намалювала мені Доцю!!!
(якось ще покажу, як вона намалювала мого персонажа для настільної рольової по Кіберпанку, а поки ось її нескінченно талановитий тредс і інстаграм).
Така красива, намилуватися не можу❤️ | 153 |
| 3 | Отже, мої події на BestsellerFest:
День 2 (8 серпня, субота)
11:00
Презентація «Грибних справ підмайстра» Катерини Корнієнко
Модерує Дарина Мозгова
(і потім має бути автограф-сесія)
19:00
Вечірка Українського фентезі
День 3 (9 серпня, неділя)
12:00
Дискусія young&new adult: Катерина Корнієнко, Валерія Савотіна, Наталя Кош
Модерує Анна Полегенько | 169 |
| 4 | ❤️❤️❤️ | 178 |
| 5 | Вчора побачила відео Джона Гріна про смерть автора і парасоціальні стосунки письменників із читачами у наш час.
Він просто і зрозуміло розказує про концепцію смерті автора. Мені дуже відгукнулося — причому в різні сторони.
📚Так, після нього негайно стала думати про те, як люблю перечитувати книжки.
🧛Згадала, що не змогла тогоріч перечитати "Монстрячий загін" — одну з колись улюблених книжок Плаского світу. Зашпорталаля об роздуми Ваймса — ВАЙМСА — який не розумів, навіщо воює одна країна — "що їм захищати? Хіба в них є великі композитори?".
💯Ще в голові негайно заграла пісня "Твій на 100%" Бумбокса, яка, в принципі, теж про смерть автора, але в музиці.
🤳Згадала всі розмови й сварки (чергова ітерація, здається, була вчора в тредсі) про те, наскільки письменники мають продавати себе — і видавництвам, і читачам.
😭І як кілька місяців тому обговорювали негативні відгуки і їхній тон. Мені здається, що і це — похідна від того, наскільки ближче всі тепер співіснують в одному просторі, і як разом з перевагами це тягне за собою і недоліки.
😌Ще трошки думала про ще один наслідок концепції смерті автора, який, осмислений, може зняти з письменників багато тривог (і підкинути їх письменникам іншого типу). Можливо, якось напишу про це. А поки подивіться відео. Воно коротке і хороше. | 183 |
| 6 |  Пропустила віконечко, коли програма BestsellerFest була відкрита, тому про свої події напишу якось потім. Натомість побачила, що сьогодні 6 років видавництву "Віхола".
Я тільки сьогодні надбала ось цю книжку Віталія Червоненка. Мені цікавий і її автор, і сама тема, і більше того, те, що це історія особистого досвіду лікування раку під час війни, цікавить мене окремо, бо мені таке дуже знадобиться для одного з майбутніх текстів.
Насправді мені складно навіть порахувати, скільки в мене є нон-фікшенів від Віхоли, які так чи інакше вплинули або ще вплинуть на те, що і як я пишу і на що звертаю увагу.
Дякую Віхолі за це❤️ | 178 |
| 7 |  🐭Коли я поверталася до України, то поверталася вже з мишами, тому до повернення активно шукала для них акваріум, щоб максимально захистити від котів. Саме так я знайшла ЦЕ — переноску для рибок у вигляді скляного дипломата.
Досі думаю, що колись впишу його в якусь із книжок, бо це🤌
Знайшла оце його фотку і згадала смішну деталь зі світу "ГСП", яка, зрештою, не потрапила на сторінки (але яку я ще використаю в іншій книжці з цього ж світу): коли хтось чхає, на це часто відповідають фразою "Ловися, рибко, велика й маленька".
🐟Все тому, що, згідно з легендами, коррапшн Громовиці, яка колись ледь не зруйнувала світ, почався з того, що їй до ока застрибнула чарівна рибка, яка поводилася, як чат gpt, яка шепотіла, що Громовиця завжди права і може робити все, що хоче.🎣 | 181 |
| 8 | Ну цей, давайте донатити, більш нема що сказати.
Горіти їм в пеклі. | 168 |
| 9 |  У теперішніх умовах війни евакуація поранених дуже затягується через особливості фронту, рельєф та атаки ворожих дронів. Тому, коли медики таки забирають бійця, у них мають бути під руками всі можливі засоби, аби дуже швидко його стабілізувати та зупинити незворотні процеси в організмі, що починаються після вибухових травм, важкої крововтрати та інфікування ран.
👉🏻 Збираємо 150 000 грн на такмед для еваків підрозділу НГУ на Добропільському.
🎯Моя ціль: 3000 грн
🫙Баночка 👉🏻 ТУТ 👈🏻
Збираю для Stasiuk Foundation. Звіти з попередніх зборів у них на сторінці ❤️
#збір | 179 |
| 10 | Ось тут цього тижня можна підглядати, як читають "Грибних справ підмайстру"✨ | 201 |
| 11 |  +1Передпродаж вбоквелу Леобурга уже 9 липня? 😳🌚
Оце, звичайно, топ новина. Дикий захід та золота лихоманка, найконтраверсійніша парочка з усього сетингу, книжка 2в1 - будем мати і роман, і оповідання. Й знов таке гарне, як цукерок. Однозначно треба брати😎 | 209 |
| 12 | Оооооо, нарешті нарешті! | 192 |
| 13 | 📖Пам'ятаю, що колись років у тринадцять мені дуже запам'яталася така дрібна сценка з "Клубу Дюма" Артура Перес-Реверте.
Головний герой, Лукас Корсо, який вишукує і перепродає рідкісні книжки, спокійно собі шукає оригінал демонічної книжки, поки навколо нього закручується вир дуже дивних подій. Настільки дивних, що в якийсь момент він сидить у номері в готелі і думає: а може, він теж персонаж якоїсь книжки? Бо життя дедалі більше скидається на якийсь трилер.
🚽Якийсь час він думає про це, а тоді розуміє, що божеволіє і, щоб заспокоїтися, іде посцяти. В книжках такого жанру про таке не пишуть, отже, вирішує Лукас, сам факт, що він на це здатен, свідчить, що все навколо реальне.
(наївний, не зрозумів, що потрапив не просто в гостросюжетний роман, а у постмодерністський європейський гостросюжетний роман).
Іноді спорадично згадую про ту сцену. В різний час мені в ній цікаво різне, але останні роки мені в ній цікаво те, як тіло і тілесність можуть стати опорою і доказом реальності.
🔴У мене в "Грибних справ підмайстрі" головна героїня, Доця, опинившись серед хисткого часопростору, який ще погано розуміє, теж спирається на власне тіло — і розраховує, скільки часу пройшло з певного моменту, за власними місячними.
Дуже люблю це. | 214 |
| 14 |  Зараз життя звучить в голові як оця популярна наразі пісня для едітів життя українців:
Light, dark, light again, light, dark, light again
Life, death, life again, sky, ground, sky
В новинах — вночі масовий обстріл, весь день гортаєш новини з підсумками жертв, ракет, зламаних життів, далі день жалоби, потім трошки наче видихаєш, але ненадовго, бо ось все по новій…
Нема що сказати, притомних слів, заспокоєнь давно недостатньо.
Традиційне щире сподівання, що ви і ваші близькі в порядку. Традиційний заклик донатити.
Мій збір на такмед на Добропільській напрямок
Злата збирає на потреби підрозділів на Донецькому та Запорізькому
Сестра Юлі збирає на підтримку ППО
Якось воно буде🫂 | 170 |
| 15 | 📖Пам'ятаю, що колись років у тринадцять мені дуже запам'яталася така дрібна сценка з "Клубу Дюма" Артура Перес-Реверте.
Головний герой, Лукас Корсо, який вишукує і перепродає рідкісні книжки, спокійно собі шукає оригінал демонічної книжки, поки навколо нього закручується вир дуже дивних подій. Настільки дивних, що в якийсь момент він сидить у номері в готелі і думає: а може, він теж персонаж якоїсь книжки? Бо життя дедалі більше скидається на якийсь трилер.
🚽Якийсь час він думає про це, а тоді розуміє, що божеволіє і, щоб заспокоїтися, іде посцяти. В книжках такого жанру про таке не пишуть, отже, вирішує Лукас, сам факт, що він на це здатен, свідчить, що все навколо реальне.
(наївний, не зрозумів, що потрапив не просто в гостросюжетний роман, а у постмодерністський європейський гостросюжетний роман).
Іноді спорадично згадую про ту сцену. В різний час мені в ній цікаво різне, але останні роки мені в ній цікаво те, як тіло і тілесність можуть стати опорою і доказом реальності.
🔴У мене в "Грибних справ підмайстрі" головна героїня, Доця, опинившись серед хисткого часопростору, який ще погано розуміє, теж спирається на власне тіло — і розраховує, скільки часу пройшло з певного моменту, за власними місячними.
Дуже люблю це. | 1 |
| 16 | Саме час задонатити | 677 |
| 17 |  🏡На цих вихідних я на дачі, працюю на гойдалці, милуюся на хости і юку, перед сном дивлюся на найзоряніше небо, прокидаюся під спів пташок (або сусіда, що косить траву о 7 ранку, тут як пощастить).
💫Це якесь таке магічне місце (і саме з нього я, до речі, списувала локацію і вайби свого козі-фентезі). Нічим більше я не можу пояснити того, що саме тут я вчора придумала за день решту поворотів і емоційний шлях персонажів до наступної книжки.
🍄🟫До речі, саме тут влітку 2021 року я придумала першу ідею "Грибних справ підмайстри" (причому ідею локації — те саме моє "на березі осені, на крисах лісу"). Насправді писати я почала цей текст тільки через півтора роки, у кінці 2022. І ось ми тут. | 256 |
| 18 |  Пам'ятаєте, розігрувала таке? Вже написала епізод з переможницею, а вона мені зробила колаж під моє козиі-фентезі❤️❤️❤️ | 262 |
| 19 | Скажу чесно: коли мені пишуть мої бети і питають, чи візьму я бетою ще їхніх друзів, бо ті зацікавилися, я дуже радію, бо сподіваюся, що коли рукописи вийдуть книжками, буде так само.
Що про ці історії тим, хто їх читає, буде хотітися говорити, а тим, хто почує ці розповіді, захочеться їх читати✨
Коротше, обережно схрещую пальці на майбутнє. А поки — радію всьому, що бачу про "Грибних справ підмайстру"🍄🟫🍄 | 250 |
| 20 | Відучора ходжу і думаю про цей пост Аліни Дихман. Я там в коментарях писала, що часто пишу під час великих обстрілів, особливо коли сиджу десь у коридорі. Взагалі, письмо — мій найпростіший спосіб ескапізму. Так, того ж ельфа й орка я стала писати у січні, коли в місті не було світла і тепла, щоб трохи розважити себе і кількох подруг.
📝Але ще подумала, що саме під час повномасштабки і обстрілів я почала краще планувати свої тексти. Не тому, що це потрібно саме мені (мені легко тримати таке в голові), а тому, що мене на це мотивує страх, що я не встигну дописати щось, і ніхто ніколи не дізнається, як мала закінчитися ця історія.
💌Так, коли я вже дописувала "Грибних справ підмайстру", у листопаді 2024 року, було кілька великих обстрілів Києва. Я тоді вперше написала поепізодники до останніх трьох розділів і пошейрила робочий файл, де був весь рукопис і плани, з подругою, яка живе за кордоном.
Цікаво, як формуються звички, словом. | 282 |
