Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

✍️Як поєднати фламандський живопис з османськими сюжетами? Відповіає Жан-Батист ван Мур (1671-1737) – фламандського художника, який 30 років прожив в Османській імперії. Його спадок містить багато цінних деталей, які ілюструють різні сторони життя османського суспільства: від прийомів в палаці Топкапи, до повсякдення мешканців Стамбулу за султана Ахмеда ІІІ (1703-1730). Дехто вважає його найбільш впливовим творцем візуального образу «турка» у Західній Європі доби Просвітництва, адже Ван Мур мав ексклюзивний доступ до палацу, знав протоколи та символічні жести аудієнцій, які відтворював у полотнах. Про це знали й дипломати з європейських країн, які звертались з проханнями зафіксувати візиту до султана чи візира. Найвідомішими аудієнціями, які відтворив Ван Мур, були візити фр. посла Жан-Батиста Луї Пікона (1724) та гол. посла Корнеліса Калкена (1727). 🖼️Процесія султана Ахмеда ІІІ та Блакитна мечеть з Іподромом у Стамбулі, Жана-Батиста Ван Мура; #мистецтво #Стамбул #Османська_імперія

🗺️Карта Криму, від Яна-Хендріка Кінсбергена (1787). Одна з перших карт анексованого росією Кримського ханату у 1783 році, а також одна з найдетальніших для свого часу карт Кримського півострову. Видання відомо у чорно-білому та кольоровому форматах. Ян-Хендрік Кінсберген (1735-1819) був одним з численних голландський офіцерів на російськоій службі, важливим обов’язком яких було відтворювати на картах нові територіальні надбання. 🖼️Окрім детальної системи координат і топографії, карта містить на диво маловідоме зображення кримських татар (поруч з якими можливо і інші мешканці Криму), зображене в кращих традиціях епохи Просвітництва. #мистецтво #карта #Крим #кримські_татари

✍️"Більшість населення Туреччини не підтримує війну рф проти України. За кілька днів після 24 лютого дипломатичні установи України в Туреччині перетворилися на склади гуманітарної допомоги, які функціонували майже цілодобово...". 📌Інтерв'ю з послом України в Турецькій Республіці про те, що змінилось в українсько-турецьких відносинах після 24 лютого. #інтервю #стаття #Туреччина #Україна

Подальша доля селища Суук-Су змушують замислитись над тим, як імперії змінюють колонізований простір, формуючи власну пам’ять про нього через нові суб’єктивні зв’язки. ✍️«Суук-Су» з кримськотатарської мови значить «холодна вода». Цю назву селище на південному березі Криму отримало через знамените джерело з цілющою водою. У 1896 році навколишні землі викупив російський поміщик та інженер В. Бєрєзін, який взявся перетворювати місцевість у оздоровчий курорт. Хоча сам він не встиг побачити результати своїх старань, його дружина все ж відкрила тут у 1903 році дачне поселення та казино, яке стало місцевою архітектурною гордістю. Уже в радянський час у поселенні збудували знаменитий дитячий табір «Артек», а приміщення казино стали використовувати як «будинок піонерів». Улюблені скелі біля Суук-Су, які кримські татари з сумом згадують у пісні, отримають назву «Пушкіна» та «Шаляпіна», а селище перейменують у Лісне 1948 року, після депортації його корінних мешканців. #Суук_Су #кримські_татари #Крим #колоніалізм

🎥«Суук-Су»: народна пісня кримськотатарських емігрантів та її пост/колоніальні змісти. ✍️4 червня 1904 року 120 родин селища Суук-Су (Suvuq Suv) вимушені були покинути Крим, та відплисти у Стамбул в пошуках кращої долі. З цього сумного приводу, місцева кримськотатарська громада склала пісню, яку згодом записав дослідник О. Мурасов зі слів Іси Хакли Аріф Оглу, жителя цього селища. Деякі фрагменти пісні були змінені кримськими татарами вже пізніше, щоб додати у її зміст ігровий, а не тужливий характер. Сам дослідник зазначає, що становище мігрантів у Стамбулі було дуже важким, але вони хотіли приховати це навіть у словах пісні, щоб у Туреччині не сприйняли її, як нарікання на погану гостинність: ... «Ми вирушаємо у плавання, полишивши селище, Що нам робити, не знаємо, і це викликає подив! Суук-Су славиться своєю подвійною скелею; Душевно любе нами селище пішло за дарма! Коли вітер сильно дме, листя спадає з дерева; Ми не змогли прихопити пригоршні землі із нашого селища! Ми відправляємось, покидаючи селище й поглядаючи на хмару; З ким ми будемо бавитись, коли подібно до квітів розсипались? Ми хотіли би не їхати, але поміщик говорить: виїжджайте! Якщо випаде померти на морі, наше тіло риби з’їдять! В Суук-Су є п’ять яблучних садів, Жодного разу в Криму не було такої печалі! … Пісня просякнута тугою за домом, поетичними метафорами та символізмом. Її повний текст наведений у «Песни крымских татар», С. Ефетова, В. Филоненко (Симферополь, 1927). Послухати кримськотатарською її можна за посиланням. #кримські_татари #Крим #Суук_Су #пісня

✍️«…Мовне питання — це теж проблема, коли ваша мова навіть не збережена на папері, не уніфікована, коли 10 кримських татар тобі по-різному напишуть слово «дякую». ⚡Щире інтерв’ю з кримськотатарським режисером Наріманом Алієвим, який (серед іншого) розповідає й про повернення кримських татар додому та проблеми ідентичності корінного народу, викликані депортацією й пост\колоніальними реаліями Криму 1990-х років. #інтервю #кримські_татари #Крим #Україна #постколоніалізм

🖼️Колоніальна естетика у мистецтві Поля Мерварта (1855-1902), французько-польського живописця й ілюстратора з української Херсонщини. ✍️Поль Мерварт народився у с. Мар’янівка (суч. Херсонська обл. України), в родині польки та французького військового, що оселився в українських степах після Східної (Кримської) війни. Дитинство й юність він провів у Льовові й Коломиї, вивчав мистецтво у Відні, Мюнхені та Парижі. Працював ілюстратором у «L'Illustration», «Le Monde illustré» та інших відомих французьких часописах. Під впливом молодшого брата Еміля Мерварта, який будував успішну кар’єру колоніального чиновника (працював на фр. уряд у Гаяні, Кот-д’Івуарі, Убангі-Чарі, Чаді, Дагомеї), Поль Мерварт став художником французького департаменту колоній. Ця робота дала змогу здійснювати подорожі у Туніс, Конго, Сенегал, Мавританію, Сомалі та на Канарські о-ви. Під час візиту на о. Мартініка у 1902 році, художник загинув від виверження вулкану Сен-Пьеро, разом з населенням цього острова. #мистецтво #орієнталізм #мистецтво

🖼️Картина корейського художника Кім Хак Су (1919-2009). Чудові пейзажі, панорами міст та християнські сюжети, сповнені співчуття й любові до дітей, які стали сиротами під час Корейської війни. ✍️Кім Хак Су народився в християнській родині у Пхеньяні. Після початку Корейської війни 1955 року він був розлучений з дружиною та дітьми, адже потрапив в якості біженця на Південь, у Пусан. Власний трагічний досвід змусив його допомагати дітям війни, приймаючи участь у створенні Церкви «Зіон» та фонду допомоги біженцям. #Корея #мистецтво

🖼️Трохи атмосфери «старого Стамбулу», від українського художника Олекси Грищенка. «Мої роки в Царгороді. 1919-1920-1921»: ✍️«Пишу ці рядки в турецькій каварні. Грають шалено в карти. Час до часу злинає пісенька, немов шовкова нитка… Навпроти мене, на чорному дивані сидить цікава група з трьох банабаків, над нею висить килимок кольору сонця. Один голос звучить, ніби охра між оксамитовими кольорами. Той, що приспівує, тримає в руці сас – інструмент з трьома струнами, натягненими на довгій дошці. Він торкається струн і акомпаніює співові акордом, який видобуває з інструменту. Монотонно й довго… Раптом голос, що жаліється і стогне, підноситься дуже високо, падає з силою, розчиняється в жахливі крики і розходиться рівномірними та буркотливими звуками…».

📷Кілька фото скіфської Пекторалі та процесу її виявлення у кургані Товста Могила, 1971 року. З віртуальної виставки "Пектораль. Знахідка століття". #фото #скіфи #музей #Україна

✍️«21 червня, понеділок... наприкінці дромоса тут же біля південної його стіни був знайдений великий круглий золотий предмет, який виявився пектораллю. Це сталося о 14:30… Всі одразу зойкнули та почали цілуватися... Річ настільки дивовижна, що опис її займе багато сторінок, тому сьогодні годі й мріяти про це…». З польового щоденника Бориса Мозолевського. ⚡У 1971 році завершились розкопки кургану Товста Могила на Дніпропетровщині, яким керував археолог Борис Мозолевський. Без перебільшень, це найвідоміший курган скіфського часу, досліджений на території України. Саме під час цих розкопок була виявлена золота Пектораль - унікальна шийна прикраса вагою 1 кг. 149 г. та діаметром 30.6 см., яка належала скіфському правителю 4 ст. до н.е. Сьогодні, предмети з Товстої Могили зберігаються в колекції Інституту Археології та Скарбниці НМІУ у Києві. 📌З нагоди 50-ї річниці розкопок, у 2021 році колеги провели виставку «Пектораль. Знахідка століття». Для тих, хто не зміг її відвідати, куратори створили віртуальну виставку (з крутими фото, відео та текстами), у якій можна не лише ретельно роздивитись цей шедевр у найменших деталях, а й прослухати розповіді фахівців про сюжети на Пекторалі й обставини її виявлення. #музей #експонат #скіфи #Пектораль #археологія #виставка #фото #відео #скіфи

✍️Відомо багато випадків з різних епох, коли до української мови потрапляли турецькі й кримськотатарські слова, які потім гармонійно вписувались у наше повсякдення. І мова не лише про народні пісні з численними згадкам місцевостей та дійових осіб – «турків» і «татар», а скоріше про професійний сленг людей, які мали торгівельні чи мілітарні контакти з Кримом і Туреччиною. Щось подібне тепер спостерігається навколо слова «Байрактар», яке в Україні вже вийшло за межі військової сфери, ставши частиною масової культури. Це турецьке слово тепер знають більшість українських школярів, а кілька українських хлопчиків, народжених у 2022 році, вже навіть мають ім’я Байрактар. 📌«Турецький дрон, який змінив природу війни». У The New Yorker вийшла велика стаття Стівена Вітта, присвячена турецьким дронам «Bayraktar TB2» та історії їх творця Сельчука Байрактара – «турецького Ілона Маска» (с), й (за сумісництвом) чоловіка Сюмейє Ердоган, молодшої доньки президента Туреччини. #стаття #текст #Байрактар #Туреччина #Україна

📷Статуя Великого Будди у Камакурі, Японія. Джерело фото.

📕The Economist у новому випуску, присвяченому світовій продовольчій кризу, викликаній російським вторгненням. Якщо коротко: 📌зміни клімату (дощі в Китаї, надмірна спека в Індії, посуха в Африці) призвели до суттєвого скорочення поставок зернових на світовий ринок. Навіть до вторгнення росії в Україну, цей рік мав стати «випробуванням для світової продовольчої безпеки» (с); 📌Український експорт щороку забезпечує калоріями бл. 400 млн. людей у світі. За останні пару місяців, кількість тих, хто не має змоги щоденно купувати собі їжу, зріс з 440 мільйонів, до 1,6 мільярда. Переважно, це жителі країн Африки та Південної Азії. Інші крупні експортери (зокрема Казахстан) також призупинили поставки продовольства на фоні очікуваного дефіциту, що в перспективі лише погіршить ситуацію; 📌Після поразок на фронті, президент росії став використовувати голод, як зброю. Намагаючись підірвати українську економіку (для якої експорт зернових та насіння вкрай важливий) блокадою портів, зривом посівної чи викраденням сільськогосподарської техніки й зерна; 📌Кремль пробує впливати на окремі країни в Африці й Азії, які б в перспективі могли вимагати від міжнародних організацій послаблення (або й відміни) санкцій в обмін на поступки у розблокуванні українських портів. #новини #текст #Україна #Африка #Азія #стаття

Акдче хана Давлет І Ґерая (1551–1577), Тарханний ярлик з ханською печаткою Мехмеда I Ґерая (1515–1523) та кримськотатарський національний прапор активістів Революції Гідності 2014 року. Три тарак-тамги роду Ґераїв, як символи різних епох, але одного народу. #НМІУ #фото #текст #кримські_татари #музей #експонат

Зараз активно розкручують у ЗМІ заяву генсека ООН про необхідність послабити санкції проти Росії і Білорусі, щоб зарадити продовольчій кризі та розблокувати українські порти з вантажем зерна. Кілька днів тому аналітик Том Купер трохи іронічно (і досить влучно) озвучив те, про що скромно натякали західні аналітики своїм африканським колегам під час голосування резолюції по засудженню російської агресії: ✍️«…постачання пшениці до більшої частини Африки (Єгипет та Ефіопія, серед інших, сильно залежать від України) та окремих регіонів Азії зараз – під великим питанням, аж до того, що виникають серйозні побоювання щодо ймовірного голоду. І що цікаво, люди там часто-густо є “палкими фанатами путіна” й чекають, коли ж від “звільнить їх від західного імперіалізму”. 🗺️схема голосування країн Африки по "українській резолюції" на початку російського вторгненян. #цитата #Африка #новини

⚡Палата громад Канади визнала масову депортацію кримських татар сталінським режимом в 1944 році актом геноциду. Про це повідомляє посол України в Канаді Юлія Ковалів. https://www.facebook.com/yuliya.kovaliv/posts/5151259224920763 #новини #кримські_татари #Канада

🎥«Avadan uçan samolet» («Літак у повітрі»). Кримськотатарська народна пісня у виконанні Заслуженого академічного Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України, виконана до дня роковин геноциду кримськотатарського народу. #Кримські_татари #Крим #музика #відео

📷Кримськотатарський жіночий пояс «їпішлі-кушак». Колекція Скарбниці Національного музею історії України. Пряжка поясу («ток’а») виготовлена в техніці філігрань. Вона має вигляд спарених виноградних листків («юзюм ярпак»), прикрашених квіткою. ✍️В традиційній культурі кримських татар, пояс та інші прикраси могли багато розповісти про жінку – її соціальне становище, вік, регіон походження. Трохи детальніше про це кілька слів написали мої колеги. #НМІУ #музей #кримські_татари #експонат

🖼️"Переселяйтеся на родючі землі сонячного Криму". Радянська листівка 1951 року, що закликала колгоспників з "чорноземних районів" СРСР колонізувати Крим після депортації його корінних мешканців. #Крим #18_1944 #кримські_татари #колоніалізм