Висновки ВС та ВАКС від АО АС

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2026 року (справа N296/7350/16-к)   #ДТП #ЄРДР #відериття_матеріалів #висновок_експерта #допустимість #попередження_про_кримінальну_відповідальність #істотне_порушення   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Сам лише факт відсутності у матеріалах кримінального провадження паперового примірника витягу з ЄРДР, сформованого саме у день внесення відомостей до реєстру, не свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та не є підставою для визнання недопустимими доказів чи ухвалених процесуальних рішень.   ✅ Відсутність у матеріалах кримінального провадження витягу з ЄРДР, сформованого саме у день повідомлення про підозру, не спростовує факту здійснення цієї процесуальної дії та не свідчить про відсутність у особи статусу підозрюваного.   ✅ Сам по собі факт відсутності в протоколі про надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування переліку та найменувань відкритих їй матеріалів справи не може свідчити про те, що ці матеріали їй не було відкрито.   ✅ Ознайомлення з матеріалами розслідування є правом сторони захисту, яке вона використовує на власний розсуд. Якщо сторона підтверджує, що ознайомилася з матеріалами, відкритими іншою стороною, або що вона відмовляється від ознайомлення з такими матеріалами, цього достатньо, щоб приписи частин 1-3 та 6 ст. 290 КПК були виконані. Сторона, яка відкрила матеріали, не має повноважень контролювати, в якому обсязі і як детально інша сторона ознайомилася з такими матеріалами.   ✅ Попередження про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК не обов’язково має бути здійснене слідчим у постанові про призначення експертизи, а може відображатися у висновку експерта, оскільки факт обізнаності експертів про таку відповідальність підтверджується їхніми підписами у висновках, чого достатньо для виконання приписів кримінального процесуального закону, спрямованих на забезпечення достовірності даних відповідних висновків експертів.   ✅ Експертна установа, незважаючи на те, що входить до структури відповідних державних органів, є самостійною та процесуально незалежною у своїй діяльності.   ✅ Саме по собі посилання на незабезпечення можливості особи, яка на час призначення експертиз мала процесуальний статус свідка, а потім набула статус підозрюваного, бути присутньою під час проведення експертиз без наведення конкретних істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, не може бути підставою для визнання висновків експертів недопустимими доказами.   ✅ Сторона захисту, стверджуючи про недопустимість висновку експерта, має навести належні обґрунтування, яким чином те, що на певну річ не було накладено арешт та її не визнано речовим доказом станом на час призначення експертизи, однак було визнано таким на наступний день, вплинуло на достовірність висновку експерта чи будь-яким іншим чином призвело до істотного порушення прав сторони захисту.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137028026

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2026 року (справа N944/3921/22)   #кваліфікація #незаконне_перетинання_державного_кордону #інтереси_держави #збитки #мета   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації кримінального правопорушення полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння та ознак кримінального правопорушення, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, й у формулюванні висновку про їх відповідність. За своєю суттю та змістом кваліфікація кримінальних правопорушень є встановленням на підставі доведеного кримінальними процесуальними засобами факту вчинення особою (суб’єктом кримінального правопорушення) конкретного акту поведінки в формі дії чи бездіяльності та його наслідків, точної відповідності ознак вчиненого діяння ознакам складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідними кримінально-правовими нормами у статтях КК. Склад кримінального правопорушення є системою необхідних і достатніх юридичних ознак, непідтвердження хоча б однієї з яких виключає кримінальну відповідальність особи через відсутність підстави для такої.   ✅ Дефініція поняття «інтереси держави» законодавчо не закріплена, тому воно є оціночним і визначається судом у кожному конкретному випадку, однак у контексті ст. 332-2 КК (незаконне перетинання державного кордону України) перетинання державного кордону може бути спрямоване на такі інтереси держави, які безпосередньо стосуються сфери національної безпеки (державної, воєнної, економічної, інформаційної, тощо), зокрема, державний суверенітет, територіальна цілісність, конституційний лад, обороноздатність та захищеність від розвідувально-підривної, диверсійної чи іншої діяльності, що створює реальні або потенційні загрози життєво важливим національним інтересам України.   ✅ Не підлягає ототожненню поняття «збитки», що є наслідком злочину як елементу об’єктивної сторони, з поняттям «мета», який є ознакою суб’єктивної сторони кримінального правопорушення. Обов’язковим елементом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332-2 КК, у першій його формі є саме мета у вигляді бажання (прагнення) заподіяти шкоду інтересам держави, а не наслідок - заподіяння збитків.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137027951

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2026 року (справа N446/407/24)   #мобілізація #ухилення_від_мобілізації #військова_служба #ВЛК #придатність_до_військової_служби   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Встановлення придатності військовозобов’язаного до військової служби шляхом належно проведеної ВЛК є обов’язковою передумовою подальших дій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, пов’язаних із врученням повістки та організацією відправлення особи до військової частини. Вказане має істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації).   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136978475

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 травня 2026 року (справа N324/258/17)   #безпосередність #показання #показання_свідка #допустимість #справедливий_розгляд   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах. Залежно від обставин ця засада реалізується в різних формах, оскільки суд має узгоджувати її з іншими засадами кримінального процесу та/або легітимними інтересами суспільства чи окремих осіб. Наприклад, принцип безпосередності зазнає певних легітимних обмежень у випадку допиту особи, до якої застосовані заходи безпеки або яка відсутня безпосередньо в залі судового засідання (стаття 232 КПК), і такі легітимні обмеження не можна вважати порушенням принципу безпосередності.   ✅ Перше речення частини 4 статті 95 КПК що «суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання» не може тлумачитися як безумовна заборона використання показань, які особа давала перед іншим складом суду у тій же справі, однак такі показання мають використовуватися обережно, а неможливість піддати відсутню під час судового розгляду особу перехресному допиту має враховуватися судом при оцінці достовірності її показань та їх значення в сукупності з іншими доказами.   ✅ Для оцінки допустимості показань відсутнього свідка потрібно встановити наступні чинники: чи існували поважні причини для неявки свідка та, відповідно, для прийняття показань недопитаного відсутнього свідка як доказів; чи були показання відсутнього свідка єдиною або вирішальною підставою для засудження обвинуваченого; чи існували достатні врівноважувальні фактори, у тому числі вагомі процесуальні гарантії, здатні компенсувати незручності, завдані стороні захисту в результаті допуску доказу та забезпечити, щоб судовий розгляд у цілому був справедливим.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137263092

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2026 року (справа N712/3986/25)   #відеоконференція #дистанційне_судове_провадження #істотне_порушення   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Залишення судом апеляційної інстанції без розгляду клопотання захисника про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було подане менш ніж за п'ять днів до судового засідання, та проведення апеляційного розгляду за відсутності захисника є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не відповідає гарантіям справедливого судового розгляду.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136828006

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2026 року (справа №344/15512/21)   #допустимість #огляд #відвід   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Кримінальний процесуальний закон не встановлює конкретного місця, де повинні бути оглянуті, вилучені речі і документи уповноваженими особами, тому такі обставини не мають жодного значення для правомірного отримання результатів огляду вказаних предметів.   ✅ Помилкове зазначення назви слідчої дії не зумовлює недопустимість отриманих даних за результатом її проведення.   ✅ Незгода сторони кримінального провадження із судовим рішенням не є підставою для відводу складу суду.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136784699

Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 червня 2026 року (справа N621/3410/23)   #апеляційний_розгляд #відкриття_апеляційного_провадження #закриття_апеляційного_провадження   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   (1) органи або установи виконання покарань не наділені правом на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції, прийнятих за результатами розгляду їхнього клопотання (подання), яке стосується питань виконання вироку;   (2) якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою особи, яка не має права її подавати, - суд апеляційної інстанції має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137216078

Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 червня 2026 року (справа N369/11891/22)   #мотив #умисел #чуже_майно   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном, корисливий мотив не є обов’язковим. Ключовим є доведення прямого умислу на протиправне і безповоротне заволодіння чужим майном з метою отримати можливість розпорядитися ним на власний розсуд. Мотиви, які спонукали особу до таких дій, на їх кваліфікацію не впливають, але можуть бути враховані при призначенні покарання і застосуванні інших норм кримінального закону.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137226643

Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 червня 2026 року (справа N629/612/25)   #примирення #закриття_кримінального_провадження #звільнення_від_відповідальності   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим потрібно встановити наявність лише тих умов і підстав, які безпосередньо зазначені у ст. 46 КК. Встановлення інших додаткових вимог як передумови для застосування положень цієї статті є неправильним.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137226622

Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 червня 2026 року (справа N285/1242/17)   #поважні_причини_неприбуття #участь_захисника #відпустка   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або правових питань, наявності викладених раніше позицій, наявності інших адвокатів, пояснення обвинуваченої особи. У разі проведення розгляду без адвоката, суд має максимально компенсувати його відсутність іншими процесуальними засобами.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137301065

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 травня 2026 року (справа N127/28878/24)   #огляд_місця_події #додатки_до_протоколу #відеозапис #допустимість #ДТП #ЄРДР #стан_спяніння #зразки_для_експертизи #біологічні_зразки #відібрання_зразків #токсикологічне_дослідження   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ За наслідками фотографування огляду місця події уповноважена особа вправі роздрукувати фотографії цієї слідчої дії і цілком закономірно, що безпосередньо на місці події це зробити неможливо, оскільки для цього необхідна відповідна техніка. Отже, той факт, що фототаблиця з фотографіями місця ДТП була долучена до протоколу після проведення огляду місця події та складення відповідного протоколу не вказує про істотне порушення вимог КПК та недопустимість як доказу протоколу огляду місця події.   ✅ Кримінальний процесуальний закон не містить вимог про необхідність здійснення безперервної відеозйомки під час проведення огляду місця події.   ✅ Та обставина, що конверт із флеш-носієм, на якому знаходяться відеофайли слідчих експериментів за участю потерпілих та свідка, не був опечатаний відповідно до вимог ч. 3 ст. 105 КПК не є тим істотним порушенням вимог КПК, яке б свідчило про недопустимість результатів цих слідчих експериментів як доказів.   ✅ Той факт, що у резолютивній частині постанови про відібрання зразків для проведення експертизи вказано статус особи як «водій», а не як «затриманий», не є істотним порушенням вимог КПК та не свідчить про її незаконність.   ✅ Зразки для токсикологічного дослідження на встановлення стану сп’яніння відбираються у водіїв (учасників ДТП, в результаті якого особі було заподіяно тілесні ушкодження чи настала смерть), які були доставлені до медичного закладу одразу після ДТП з місця події та може відбуватися до внесення відомостей в ЄРДР.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137071506

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 травня 2026 року (справа N537/2092/24)   #мобілізація #військова_служба #ВЛК #придатність_до_військової_служби #преюдиція   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації), може бути лише громадянин України віком від 18 до 60 років визнаний придатним до військової служби за станом здоров’я, який не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».   ✅ Рішення адміністративного суду, яким скасовано постанову військово-лікарської комісії про придатність особи до військової служби, має преюдиціальне значення у кримінальному провадженні відповідно до вимог ст. 90 КПК. Відтак, особу не можна вважати такою, що підлягає мобілізації, а тому вона не є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 336 КК.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137071516

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 травня 2026 року (справа N583/1225/22)   #апеляційний_розгляд #повідомлення #виклик #відкладення #правовий_висновок #прецедент #відеоконференція   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Суд апеляційної інстанції зобов’язаний не тільки ретельно перевірити те, чи були учасники провадження належним чином поінформовані про дату і час апеляційного розгляду, але й з’ясувати причини неприбуття цих учасників у судове засідання та вирішити питання про можливість продовження розгляду без учасників, які не з’явилися в судове засідання, або про відкладення судового розгляду, зокрема в разі визнання поважними причин їх неприбуття.   ✅ Суд апеляційної інстанції повинен пересвідчитися в наявності чи відсутності заяв про відкладення судового розгляду від учасників судового провадження, щонадійшли до початку апеляційного розгляду (у тому числі, які надійшли після призначеного часу судового засідання, але до його фактичного початку), та обґрунтованості причини його неприєднання до судового засідання в режимі відеоконференції.   ✅ Суд не вправі посилатися на правові позиції Великої Палати Верховного Суду в цивільних та господарських справах, які, з огляду на ч. 2 ст. 1 КПК, не підлягають врахуванню під час розгляду справи саме у кримінальному провадженні.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136946449

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 травня 2026 року (справа N450/1952/18)   #затримання #особистий_обшук #диктофон #НСРД #допустимість #покарання #призначення_покарання   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Затримання є комплексною слідчою (розшуковою) дією, яка включає в себе як безпосереднє фізичне обмеження у можливості пересування затриманої особи, так і обшук затриманого й процесуальні дії - повідомлення захисника з центру надання правової допомоги, близького родича затриманого, тощо. Тож, особистий обшук особи під час затримання, є складовою частиною затримання особи в порядку ст. 208 КПК, не потребує складення окремого протоколу, тобто, законне затримання саме собою дає підстави для проведення особистого обшуку.   ✅ Нормами ст. 208 КПК не передбачено обов’язкового фіксування процедури затримання технічними засобами.   ✅ Запис розмови, зроблений за допомогою програми звукозапису в телефоні чи диктофону особою, яка надала такий звукозапис правоохоронним органам, не є зняттям інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, отриманим у результаті проведення НСРД.   ✅ Кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті КК.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136882517

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14 травня 2026 року (справа N371/111/25)   #звільнення_від_відповідальності #вчинення_вперше #примирення_із_потерпілим #презумпція_невинуватості #судимість #повторність #сукупність #реальна_сукупність #рецидив   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Необхідно розрізняти особливості застосування ст. 46 КК у разі, коли особі інкриміновано декілька самостійних кримінальних правопорушень в одному чи різних кримінальних провадженнях стосовно неї, зокрема: коли наявні ознаки сукупності в одному кримінальному провадженні без постановлення обвинувального вироку стосовно першого епізоду суспільно небезпечної поведінки особи; та у різних кримінальних провадженнях, коли розгляд кримінального провадження за першим епізодом розглядається (або розслідується) в іншому кримінальному провадженні щодо тієї ж особи. Основою для такого поділу є врахування принципу презумпції невинуватості особи.   ✅ У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних провадженнях не одержали з боку інших судів такої правової оцінки, яка б унеможливлювала застосування приписів вказаної статті, суд може розглядати діяння, яке є предметом його правової оцінки, як вчинене вперше. У протилежному випадку суд спростовував би презумпцію невинуватості особи щодо діянь, які не були предметом судового розгляду, що було б явним порушенням цього фундаментального права людини якщо суд надаватиме правову оцінку діянню, яке не є предметом кримінального провадження, в якому суд здійснює судовий розгляд. Оскільки суд не може давати правову оцінку діянням особи, що не є предметом кримінального провадження, в якому він здійснює судовий розгляд, він, відповідно, позбавлений можливості давати діянню, щодо якого він здійснює судовий розгляд, таку правову оцінку, яка б ґрунтувалася на оцінці інших діянь, щодо яких судовий розгляд в цьому провадженні не здійснюється, і іншим судом не постановлено обвинувального вироку за оцінкою таких діянь.   ✅ Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК, що узгоджується з положеннями ст. 62 Конституції України, ст. 7 та ч. 1 ст. 17 КПК.   ✅ Сам факт вчинення кримінального правопорушення вперше автоматично не створює підстав до звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку із примиренням із потерпілим за наявності реальної сукупності кримінальних правопорушень у випадку, коли такий факт розслідується органом досудового слідства чи розглядається судом поряд із іншим(и) окремим(и) самостійним(и) кримінальним(и) правопорушенням(и) в одному кримінальному провадженні.   ✅ За усталеною правозастосовною практикою, згідно зі статтями 45-48 КК, ч. 1 ст. 97 КК, однією з умов відповідних різновидів звільнення від кримінальної відповідальності є вчинення особою кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості вперше. Тому особу, в діях якої вбачається повторність, реальна сукупність, рецидив злочинів або яка має непогашену чи незняту судимість за попередній, у тому числі і необережний злочин, звільняти від кримінальної відповідальності на підставі цих статей не можна.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136627797

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14 травня 2026 року (справа N127/23718/22)   #місце_вичнення_злочину #дія_у_просторі #збройна_агресія #глорифікація #ЄСПЛ   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Та обставина, що для вчинення відповідних дій особавикористовувала іноземну (російську) й заборонену на території України соціальну мережу(«Одноклассники.ru»), здійснюючи віддалений доступ до своєї персональної сторінки в цій мережі, не впливає на визначення місця вчинення злочину й територіальну чинність закону про кримінальну відповідальність.   ✅ Між мережею «Фейсбук» і мережею «Однокласники» існує принципова відмінність, зокрема в частині алгоритмів обробки позначок «Подобається» - «Like» і «Класс!» відповідно. Так, натискання кнопки «Подобається» у мережі «Фейсбук» є способом повідомити про те, що людині сподобалася публікація без залишення коментаря про це. Натомість в іноземній (російській) соціальній мережі «Одноклассники» діє інший алгоритм обробки позначок «Класс!», відповідно до якого натискання цієї кнопки не лише свідчить про те, що певний користувач вподобав допис, що видно іншим особам, які його переглядають, та автору допису, а призводить до закріплення цього допису (публікації) на сторінці акаунту користувача, тобто його поширення серед невизначеного кола осіб. Відтак, нерелевантним є висновок ЄСПЛ у справі «Melike v. Turkey» про те, що встановлення відмітки «Подобається» (like) під чужими публікаціями не є рівнозначним їх поширенню.   ✅ Відсутність законодавчого визначення терміна «глорифікація» у КК не впливає на можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 436-2 цього Кодексу, оскільки самі дії (вихваляння, звеличення, прославлення) є очевидними з матеріалів (дописів, висловлювань). Відсутність дефініції безпосередньо в КК означає лише те, що правоохоронні органи та суди використовують буквальне, словникове значення слова, яке згадується в інших законах. Бланкетний характер диспозиції вказаної норми не може бути перешкодою до притягнення до кримінальної відповідальності, адже є звичайним засобом законодавчої техніки в КК.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136691252

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 травня 2026 року (справа N464/1517/24)   #допустимість #критерії_допустимості #істотне_порушення #ЄРДР #належна_правова_процедура #справедливий_суд #НСРД   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ КПК не передбачає здійснення досудового розслідування всієї злочинної діяльності конкретної особи, яку утворюють окремі повторні самостійні кримінальні правопорушення (за відсутності ознак єдиного триваючого або продовжуваного кримінального правопорушення), в межах кримінального провадження, де до ЄРДР внесено відомості лише про обставини першого із вчинених самостійних (окремих) правопорушень.   ✅ Проведення досудового розслідування та здійснення НСРД за епізодом без внесення до ЄРДР відповідних відомостей про обставини, що свідчать про вчинення окремого кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що була застосована неналежна правова процедура та відповідно підлягають застосуванню наслідки, визначені в ч. 2 ст. 86 КПК. Внесення у подальшому інших відомостей до ЄРДР за кожним з наступних епізодів злочинної діяльності обвинуваченого, без дотримання 24-годинного терміну, не відповідає точному змісту ч. 1 ст. 214 КПК, і є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.   ✅ Вирішення питання про допустимість доказів є прерогативою національних судів, а роль Європейського суду з прав людини обмежується оцінюванням загальної справедливості провадження, зокрема там, де на підставі доказів, здобутих із порушенням встановленого порядку, особа визнана винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.   ✅ Великою Палатою Верховного Суду в рішенні від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17 застосовано виключення із загального правила про недопустимість доказу, якщо він отриманий не у порядку, встановленому КПК. Цей правозастосовний підхід не має універсального характеру і є виключенням із загальних правил оцінки доказів за критеріями їх допустимості.   ✅ Невиконання вимог чинного КПК щодо визнання доказів недопустимими у випадку їх невідповідності встановленим критеріям та одночасне посилання на оціночні критерії практики ЄСПЛ щодо загальної справедливості провадження з метою обґрунтування винуватості особи на підставі доказів, отриманих всупереч встановленому порядку, є застосуванням кримінального процесуального закону всупереч приписам загальних засад кримінального провадження, що є неприпустимим.   ✅ Допущені порушення КПК щодо порядку його здійснення стосовно отримання доказів стороною обвинувачення (проведення НСРД до внесення відомостей до ЄРДР, як і здійснення НСРД без належної процесуальної підстави) не потребують від суду наведення додаткових мотивів щодо того, що порушено ті чи інші права і свободи людини, передбачені Конвенцією та/або Конституцією України (які спираються на обґрунтування відповідних аспектів застосування положень ст. 87 КПК), оскільки безсумнівно призводять до порушення прав і свобод людини і громадянина, вимог статей 19, 62 Конституції України, зокрема про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.   ✅ Порушення права на справедливий суд зумовлено самим характером недодержання порядку, встановленого КПК щодо збирання.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136627772

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11 травня 2026 року (справа N695/1382/20)   #презумпція_невинуватості #повідомлення_про_підозру #допустимість #медична_документація #висновок_експерта #витяг #ЄРДР   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Вжиття слідчим чи прокурором у повідомленні про підозру (повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри) словосполучення на кшталт «особа вчинила кримінальне правопорушення» не відповідає вимогам КПК. Але, за відсутності будь-яких даних, що свідчили б про оголошення цього повідомлення або ж про публічне його розповсюдження, не можна вести мову про порушення принципу презумпції невинуватості.   ✅ Відсутність в матеріалах кримінального провадження письмового дозволу потерпілої щодо надання медичних документів, як і відповідних заперечень, не є підставою для визнання недопустимим висновку експерта, проведеного на підставі таких документів (медичної карти стаціонарного хворого).   ✅ Витяг з ЄРДР не є доказом.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136701229

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 травня 2026 року (справа N161/9117/21)   #допустимість #провокація #ознаки_провокації   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Суд, акцентуючи свою увагу на одному критерії провокації (щодо того хто був ініціатором зустрічей), не вправі взагалі усуватися від повної та всебічної перевірки інших критеріїв, які необхідно дослідити у світлі конкретних обставин кримінального провадження та викласти власні висновки щодо цього.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136466656

Постанова Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 травня 2026 року (справа N214/43/19)   #призначення_покарання #звільнення_від_покарання #строки_давності   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ У разі встановлення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, строк давності якого на час ухвалення вироку сплив, суд вироком призначає засудженій особі покарання згідно із загальними засадами, передбаченими статтею 65 КК, і одночасно звільняє її від цього покарання. У разі спливу строків давності на стадії апеляційного розгляду, апеляційний суд у разі залишення в силі вироку в частині засудження, має змінити вирок і звільнити засуджену особу від покарання, визначеного судом першої інстанції.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136882490