цвіт папороті

Переправа через Припʼять, 30р.

хто веде (хто виграє) свідоме чи підсвідоме?

Діяти щоб відновити сферу потрібно вже зараз. Підтримуйте тих хто постраждав (список буде доповнюватись) Урбіно (також запустили акцію на -30 на всі ел. книги додатково) Паперові -10% Уроборос Віват Основи Readeat Book.ua Старий лев АртБукс Віхола Стилет і стилос Верба Бімба Книголав IPIO Уважно! В видавництва "Хто це" згоріло 80% книг на складі Їхній сайт ТУТ Абабагаламага Видавництво Видавництво Крапки УВАГА У НИХ ТЕЖ ВСЕ ДУЖЕ НЕДОБРЕ Муркіт Букшеф Ранок Пломінь creative women publishing Стретович Лабораторія Жорж Риби на даху

⚜️Юхим Сіцінський (1859-1937) — історик, археолог, православний священник, який зібрав незвичайну колекцію зразків вишивки Східного Поділля🕊️🇺🇦 Окрім того, Ю. Сіцінський, заснував музей старожитностей у Кам’янці-Подільському, редаговував журнал "Подільські єпархіальні відомості", очолював Подільське церковне історико-археологічне товариство, належав до Наукового товариства імені Т.Шевченка і Українського наукового товариства у Києві. Подейкуди говорять, що дана колекція Сіцінського, досі є маловідомою навіть серед науковців🔥

🐮 Ніч. Лісова стежка. І неквапливий рух стада … Попри те, що здичавілі корови вже багато років живуть самостійно, на фотопастках вони трапляються доволі рідко. Саме тому кожне таке відео - цінне спостереження, яке дозволяє краще зрозуміти їхню поведінку та маршрути пересування. 🌿 Вночі стадо спокійно прямує знайомою стежкою. Такі природні коридори використовують багато тварин, адже вони ведуть до місць годівлі, водопою або відпочинку. З роками ці маршрути стають невід'ємною частиною життя диких мешканців. 🐄 Ці здичавілі корови вже давно стали частиною природних екосистем зони відчуження. 📸 з фотопасток Чорнобильського заповідника

🐄 ВОНИ ВСЕ ЩЕ ПАМ'ЯТАЮТЬ ДОРОГУ ДОДОМУ… Історія здичавілого стада корів у Чорнобильському заповіднику нерозривно пов'язана з самоселами села Луб'янка, зокрема з місцевою жителькою Ольгою Ющенко (на фото). Після аварії на ЧАЕС вона разом із родиною повернулася до рідного села й продовжила тримати худобу. У Луб'янці було найбільше стадо - сім корів. Коли у 2016 році господарів не стало, тварини залишилися без догляду. Замість того щоб загинути, вони поступово перейшли до життя у дикій природі. 🏡 Цікаво, що навіть сьогодні через колишню садибу Ольги Ющенко проходить найбільш утоптана стежка стада. Корови вже давно не ночують біля обійстя, але ніби пам'ятають місце, де колись жили поруч із людиною. 🌿 За роки життя без людей вони сформували справжню дику соціальну структуру: захищають телят, разом протистоять вовкам і ведмедям, самостійно знаходять корм у будь-яку пору року та не потребують ветеринарного догляду. 📸 з архіву Заповідника 📸 Микола Семиног - автор фото Ольги Ющенко (кінець 90-х років)

Галина Севрук (1929 - 2022) Ілюстрації до книги "Давня кам'яна скульптура" (Київ, "Мистецтво", 1972)

трошки ще відео з ватри

Полісся 3.0 Коники звисають з кольорових ниток, Дзвоники блищать, проганяють смуток. Місячне тепло від розмов щоночі — Ти стаєш собою, відкриваєш очі. Веселкові люди ділять гарні миті, Затанцюють в колі, сонцем оповиті. Ватра зажевріє ластовинням світлим, Тим, що змалку пахне чимось дуже рідним. Чимось справді дружнім, де зовсім не страшно Стрибати з каміння — щиро і відважно. Із піску та глини... Забруднивши тіло, Радісно сміятись й почуватись вільно. Де строката стрічка захопила гілку — Зупинись на мить, не біжи, як білка, Що летить за часом і біжить в нікуди. Постривай, будь ласка... Хай побудуть люди — На скелястих схилах, по рясних стежинах, Де зоря скупалась в запашних полинах. Гомін сосен давніх, дихання Полісся... Тут дороги наші в спільності зійшлися. 20 червня 2026 Світлана Беруашвілі #ЕкваторЛіта #Поезія